Облога Стейнвікхолма (1537)

Дата:	Квітень 1537 – 17 травня 1537
Місце:	Замок Стейнвікхолм в Стьйордалі
Результат:	перемога данських протестантів

Облога Стейнвікхолма
	Повстання Олава Енгельбректсона; та протестантської Реформації
	Координати: 63°32′37″ пн. ш. 10°48′47″ сх. д. / 63.54378055558333216° пн. ш. 10.81320555558333218° сх. д.
Дата:	Квітень 1537 – 17 травня 1537
Місце:	Замок Стейнвікхолм в Стьйордалі
Результат:	перемога данських протестантів
Сторони
Норвегія; (Католики)	Данія; (Протестанти)
Командувачі
Диякон Кнуд Педерсон Сканке	Торд Роед
Військові сили
Невідомо (можливо близько 100)	Невідомо (можливо близько 300—400)
Втрати
Невідомо	Невідомо

Облога Стейнвікхолма — це облога замку Стейнвікхолм у Стьйордалі між військами католицького диякона Кнуда Педерсона Сканке та титулованого Торда Роеда^[1].

Облога ред.

Замок Стейнвікхолм

Облога почалася у квітні після того, як архієпископ Норвегії Олав Енгельбректсон втік з країни^[2]. Протестантські війська взяли в облогу замок і здійснили морську блокаду фіорду^[3]. Захисники вдень і вночі стріляли з гармат і відмовили в кількох проханнях здатися протестантським військам. Але 17 травня все ж здалися. Причиною стали чутки, що Труїд Ульфстанд прямує до Тронгейма з Данії з армією в 1500 чоловік^[3]. Захисники передбачили неминучу капітуляцію; жодного із захисників не було покарано після капітуляції та помилувано за участь у повстанні. Кнуд Педерсон Сканке мав зберегти все своє майно, яке мав у замку, і посаду диякона^[3].

Наслідки ред.

Умови були прийняті обложниками, а також офіційно визнані дворянами Труїдом Ульфстандом і Крістофером Хейтфельдтом 29 травня^[4]. Після цього католики були підкорені в Тренделагу та Північній Норвегії. Єдиний опір залишився в північній частині Східної Норвегії. У червні Труїд Ульфстанд вдерлися в цю частину країни й обложив Гамархус^[5].

Примітки ред.

↑ Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
↑ (норв.) Øystein Rian, «Olav Engelbrektsson», in: Norsk biografisk leksikon, 2. utgave, bind 2, Норвезький біографічний словник, 2-е видання, том 2, за редакцією Джона Гуннара (Осло: Kunnskapsforlaget, Knowledge Publishers, 2000), ISBN 82-573-1004-2.
↑ ^а ^б ^в Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
↑ Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.
↑ Willson, op. cit., page 347.

[I_erkebiskopens_tid-1] Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.

[Rian-2] (норв.) Øystein Rian, «Olav Engelbrektsson», in: Norsk biografisk leksikon, 2. utgave, bind 2, Норвезький біографічний словник, 2-е видання, том 2, за редакцією Джона Гуннара (Осло: Kunnskapsforlaget, Knowledge Publishers, 2000), ISBN 82-573-1004-2.

[I_erkebiskopens_tid2-3] а ^б ^в Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.

[I_erkebiskopens_tid3-4] Beek, Dag Johan (2013). I erkebiskopens tid (Norwegian) . Kristiansand. ISBN 978-82-999312-0-5.

[Willson347-5] Willson, op. cit., page 347.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]