Облога Гімери — відбулася у 409 до н. е. під час Карфагенської війни 409—405 до н. е.

Облога Гімери

Координати: 37°59′00″ пн. ш. 13°42′00″ сх. д. / 37.9833333333611093962645100° пн. ш. 13.70000000002777618135496596° сх. д. / 37.9833333333611093962645100; 13.70000000002777618135496596
Дата: 409 р. до н.е
Місце: Гімера, Сицилія
Результат: Перемога Карфагену
Сторони
Гімера
Сиракузи
Карфаген
Командувачі
Діокл Сиракузький Ганнібал Магонід
Військові сили
16 000 60 000 (античні джерела)
Втрати
3 000 + 3 000 страчених більше 6 000

Хід облоги ред.

Покінчивши з Селінунтом, карфагенський командувач Ганнібал Магон виступив до Гімери, де збирався взяти реванш за поразку свого діда Гамількара[1].

Сорок тисяч воїнів стали табором перед містом, а з рештою сил, до яких приєдналися 20 тис. сикулів і сиканів, він оточив Гімер з усіх боків. За допомогою облогових машин карфагеняни атакували одночасно в декількох місцях, потім підрили стіни біля основи та обрушили їх на великій ділянці. Війська кинулися на штурм, і в проломі відбулася кровопролитна битва, оскільки жителі Гімери, боячись, що їх спіткає доля селінантців, билися відчайдушно. Їм вдалося відкинути супротивника та відновити стіну[2].

На допомогу обложеним підійшов 4-тис. загін сиракузян та союзників під командуванням Діокла[3]. З настанням ночі карфагеняни припинили атаки, а вранці обложені здійснили вилазку разом із союзниками. 10-тис. військо раптовим ударом перекинуло частини, що стояли перед містом, і погнало їх до пагорбів, де стояли табором резерви. За словами Тімея, греки перебили 6 тис. варварів, Ефор пише про 20 тисяч[4].

Ганнібал кинув з пагорбів на гімерців, що захопилися переслідуванням, свіжі війська, що в жорстокому бою зупинили супротивника. Більшість греків відступила до міста, а три тисячі бійців намагалися стримати натиск карфагенян, і всі загинули у битві[5].

Після закінчення битви до Гімери підійшла сіракузька ескадра з 25 трієр, відкликана з егейського театру Пелопоннеської війни[6]. Побоюючись, що сиракузяни вдадуться до активних дій для порятунку Гімери, Ганнібал наказав кораблям, що стояли в Мотії, прийняти на борт десант і провести демонстрацію перед Сиракузами[7]. Це налякало Діокла, який наказав наварху йти на захист Сіракуз. Потім сиракузький ватажок розпорядився перевезти половину жителів Гімери на кораблях у Мессану, а тим, хто залишився, наказав обороняти місто, поки не повернуться кораблі з підкріпленням. Після цього він зі своїми людьми і величезним натовпом біженців (трієри не могли взяти багато людей) повернувся до Сіракуз, залишивши залишки населення Гімери напризволяще[8].

Наступного дня карфагеняни відновили атаки, але жителі, які чекали на повернення кораблів, стійко оборонялися. На другу добу військам Ганнібала вдалося пробити широкий пролом, і іберійські найманці увірвалися в місто, почавши різанину[9].

Полонених жінок і дітей відвели до табору для розподілу, а три тисячі чоловіків були після жорстоких тортур убиті на тому місці, де колись був убитий Гамількар[10]. Ймовірно, Ганнібал приніс їх у жертву духові свого предка.

Після цього карфагенський командувач розпустив союзників і повернувся до Карфагену.

Примітки ред.

  1. Діодор. XIII. 59, 4—5
  2. Діодор. XIII. 59, 6—9
  3. Діодор. XIII. 59, 9
  4. Діодор. XIII. 60, 1—5
  5. Діодор. XIII. 60, 6—7
  6. Діодор. XIII. 61, 1—2
  7. Діодор. XIII. 61, 2
  8. Діодор. XIII. 61, 3—6
  9. Діодор. XIII. 62, 1—3
  10. Діодор. XIII. 62, 4