Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія/Архів 10

Найсвіжіший коментар: Стефанко1982 у темі «Вибачення» 5 років тому

Тиждень покращення статей про біологію розвитку

Всім привіт. Шукаю охочих долучитися до покращення статей про біологію розвитку, а особливо ембріологію. Подивіться на стан статей в Шаблон:Ембріогенез — можна плакати, так все сумно. Чесно, статті у всій Категорія:Ембріологія чи Категорія:Біологія розвитку не кращі — багато не мають джерел, складаються з одного рядка тексту. А це ввжливі поняття, наприклад акросома чи німфа чи гістогенез.
Власне, що я пропоную? Створю тиждень, зроблю список статей без джерел та коротких. Але самі ми трохи ледащі та затуркані, тому наявність ще двох-трьох охочих взяти участь у такому тижні мотивувала б   --Helixitta (ut) 13:56, 10 червня 2017 (UTC)

Підтримую, приєднаюся за можливості. За наш славетний місячник біології ми знову створили сотні нових статей, але поліпшили лише 15, з них 3 біографії та 6 статей про таксони. Писати нові статті всі люблять, а поліпшити тисячі статей з загальної біології, важливі для всієї біологічної тематики, наші тематичні тижні не дозволяють. Треба спеціальну колаборацію для цього. --Brunei (обговорення) 14:08, 10 червня 2017 (UTC)
Підтримую. Приєднаюся до покращення статей, пов'язаних з онтогенетикою комах (на кшталт отієї німфи. В. Николов (обговорення) 14:15, 10 червня 2017 (UTC)

О, дуже добре, оперативна реакція =)
Створила пропозицію тижня Тиждень покращення статей з біології розвитку, будь ласка дозаписуйтесь туди і я повішу його в загальне оголошення. Також з прогоню інструмент статей без джерел. --Helixitta (ut) 14:56, 10 червня 2017 (UTC)

Мідія (молюск)

Колеги, а хіба мідіями називають когось, крім Mytilidae? Схоже, що перший абзац — плутанина за мотивами en:Mussel, а другий — форк статті «Мідія (рід)». Stas (обговорення) 17:25, 16 липня 2017 (UTC)

Виставив на вилучення. Stas (обговорення) 01:53, 23 липня 2017 (UTC)

Поліпшити вибрану

Вітаю. Наштовхнувся на вибрану статтю, що є непоганою, але явно не відповідає вже критеріям навіть для доброї: Гідроїдні. Статтю обрано 2007го, з тих пір багато змінилося. Давайте її разом доробимо, щоб не втратила статус, як уже неодноразово в нас траплялося. Дякую.--Brunei (обговорення) 12:29, 30 липня 2017 (UTC)

Про білки й сепаратизм

Вітаю, колеги. Впродовж минулого та цього року ми готувалися запустити ботозаливку статей про білки. Таких статей у нас було мало, писати їх марудно, особливо багато мороки з карткою. Тому добрий Користувач:Sergento взявся допомогти, налаштував бота, разом з ним ми переклали ключові слова для того, щоб статті містили більшу інформацію, аніж картка й список джерел. Взимку в ході пілотної заливки створено більше 400 статей. Процес відшліфували, тож почали масштабну заливку. За останній тиждень залито більше 3000 статей. Хана китайцям.  

Відомих білків людини - 250 тисяч, отже навіть половина завантажених переповнить Проект:Біологія. Треба зазначити, що попередні заклики до біо-вікі-спільноти не мали наслідків (як ото тут чи тут). Тому цілком природним виглядає виділитися з білками й усією молекуляркою заодно в окремий проект. Звісно, всіх зацікавлених запрошуємо до участі: Вікіпедія:Проект:Молекулярна біологія! --Brunei (обговорення) 19:05, 31 серпня 2017 (UTC)

треба запросити авторів добрих та вибраних статей на молбіо тему до проекту. Але до цього його б дооформити. Зроблю це на днях. --Helixitta (ut) 16:47, 1 вересня 2017 (UTC)

Запити на статті

Привіт всім) В зв'язку з загальним обговоренням шаблону нових редагувань, наштовхнулась на сторінку, яка мені давно муляє і хочу порадитися.

Маємо список запитів статей з біології: Вікіпедія:Проект:Тематичне поповнення/Індекс:Біологія. Він ледь не перший при заході на сторінку Вікіпедія:Запити на статті, у якої гарна відвідуваність. Але цей список поганий та не допомагає, він схожий на словник з екології і зовсім не список найважливіших потрібних статей з біології (я мовчу про помилки та повтори). Отже, непогано було б цей список якось поліпшити і зробити гарним.

З іншого боку, туди за статистикою заходить у середньому аж 1 людина на день [1] і, відповідно, цей список нікому не потрібен. Але якщо він буде гарним, то може ця одна людина на день зайде, обире й створить статтю? Бо зараз це довжилезний перелік, з якого обрати, що створити, неможливо.

Отже, що робити? Можна зробити список червоних посилань по категорії "Біологія" ? Чи повернемо до версії, де було мало статей і наповнимо зовсім трохи? Чи замість того списку зробимо посилання на наш проект біологія "Необхідні статті з біології"? Буду вдячна за думки. --Helixitta (ut) 13:27, 14 вересня 2017 (UTC)

По факту: на ту сторінку заходить АЖ 1 людина і що вона бачить? — тисячі сторінок, на більшість з яких нема жодного лінка з основного простору. Інтерес створювати такі статті нульовий.
Отож, скромне ІМХО: ефективніше було би мабуть виставляти на сторінці Вікіпедія:Запити на статті якийсь топ-10 необхідних статей (на розсуд вікібіологів) і там же про всяк випадок давати лінк на список червоних посилань (хоча він більше схожий на кошик для сміття). --Олег.Н (обговорення) 07:08, 15 вересня 2017 (UTC)
У такому вигляді як зараз, список не витримує критики. Ідея створення списку з десятка найнеобхідніших статей мені не дуже до вподоби - це дуже обмежує тематику для потенційних дописувачів. Я за ідею доробити ширший список. Але потрібні певні критерії добору статей до нього. Які? Може хтось запропонує?--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 18:03, 18 вересня 2017 (UTC)
Довжелезний перелік вбиває бажання його читати і це, гадаю, відлякуює потенційних дописувачів. Можливо, треба розбити його на тематичні розділи. Адже кожен дописувач має уподобання, відчуває власну компетентність у певних галузях та напрямах. А вже у розділах можна розміщувати назви статей за алфавітом. Назви статей пешочергового значення варто виділити (наприклад, коліром або зірочкою). 05:23, 19 вересня 2017 (UTC)

Пропозиції наповнення запитів на статті

Отже, всі згодні що такий довжелезний список нефункціональний і треба зробити його меншим. Питання як.

Пропозиція №1

Наповнювати можна тематично за допомогою спеціального інструменту. Треба створити всі параграфи "зоологія", "ботаніка" тощо з Категорія:Розділи біології з найнеобхіднішими там скажімо 30-50 червоними посиланнями з кожної з цих категорій за допомогою "MissingTopics tool". Подібний список є тут чи тут.
Це мені здається легше всього технічно зробити, підтримувати може будь-хто, треба всього лиш прогнати інструмент якщо багато тем стали синіми, і плюс воно відрізає суб'єктивний базис "що є найважливішим чого немає зараз"

Воно-то так, але... Такий підхід точно працює для шаблонів-карток, бо для ґрунтовного ознайомлення з інфою в картці читачеві необхідно знати, що то за параметри. Посилання Ensembl, лідер запитів, 100% заслуговує того, щоб його вважали необхідним.
В іншому ж означення що є найважливішим чого немає зараз не корелює з реальною важливістю сторінки. Бо не рідкістю є ситуація, коли вона має порівняно небагато вхідних посилань з тексту, але відображається як мегапотрібна, оскільки була всунута, наприклад, у навігаційний шаблон разом з over9000 існуючих сторінок (це частково перегукується з карткою, але там важливість на порядок вища), або масово застосована якимось іншим чином. Загалом надзвичайна потреба у ній відсутня. Погляньте на список посилань із запитами більше тих же 30 і Ви не побачите там нормальної картини стосовно необхідних статей. Все засмічене запитами а-ля Ян Ван дер Неєр (топ-2), Дедю Іон Ілліч (топ-6), Джон Вільям Пілбім (топ-7) і далі по списку, де посилання всунули у розділ Джерела для вікіфікації автора. Реальна значимість такого посилання для ознайомлення з темою «крайнє мала» (с). --Олег.Н (обговорення) 20:48, 21 вересня 2017 (UTC)
По-перше, можна відключити шаблони, тоді з них не будуть використовуватися посилання. По-друге, такий інструмент збирає велику кількість посилань. А ми хочемо взяти не більше ніж там 30, тому все одно вручну треба буде обрати ці 30 зі списку. От тут можна й відфільтрувати непотрібні.
Далі, я не знаю як можна ще набрати потрібні статті. Хіба що взяти предметний показник з якогось загального підручника по біології, взяти кожне слово / словосполучення в квадратні дужки і подивитися яких статей немає. Але це теж таке... --Helixitta (ut) 11:17, 22 вересня 2017 (UTC)
Пропозиція №2

Ручне наповнення. Бажано кожний додасть до теми те, що він/вона вважає найнеобхіднішими статтями яких зараз немає.
Це важче бо треба вручну підтримувати.
Більше варіантів не маю, або вручну, або інтсрументально, наче третього не дано. --Helixitta (ut) 18:28, 21 вересня 2017 (UTC)

Ясен?

 

Це часом насправді не клен ясенолистий (Acer negundo)? --Djadjko (обговорення) 02:02, 15 червня 2017 (UTC)

@Djadjko:, думаю, Ви праві. @RuslikUA:, що скажете? Ось дуже схожа світлина з вікісховища File:20170327Acer negundo1.jpg, а ось цвітння Fraxinus excelsior теж на вікісховищі c:Category:Fraxinus excelsior (flowers). До речі, завантажуати світлини краще туди. --Олег (обговорення) 03:11, 15 червня 2017 (UTC)

@RuslikUA:: Ви Україні клена ясенолистого немає, тільки ясен звичайний.

@RuslikUA:: Клен ясенолистий поширений по всій Україні. Див: Доброчаева и др. Определитель высших растений Украины. 1987, с. 215 В. Николов (обговорення) 15:06, 22 листопада 2017 (UTC)

Чебрець звичайний

Доброго дня! Розбирав список статей без інтервікі, і схоже в нас є проблема з чебрецем. На Вікіданих є два різні елементи на два різні види:

У нас у статті якийсь гібрид Чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.), з яким я не знаю, що робити. Чи може хтось подивитися й визначити, про що наша стаття, і за потреби розділити її на дві? Дякую — NickK (обг.) 12:20, 18 жовтня 2017 (UTC)

  • Очевидно, стаття має бути про Thymus serpyllum, тобто про Чебрець повзучий. Thymus vulgaris в Україні не живе, тому текст, має бути правильним. --Sehrg (обговорення) 16:14, 18 жовтня 2017 (UTC)
    @Sehrg: Можете тоді переробити, будь ласка? Якщо потрібна якась адміндія, можу зробити — NickK (обг.) 22:53, 18 жовтня 2017 (UTC)
    Адміндії не потрібні. Перевірити інформацію з розділів практичне використання, збирання, переробка та зберігання і близькі види я не можу (нема книги). Підозрюю, там усе переписано з книги «Дари лісів». До речі, змінив Thymus serpyllum на Thymus vulgaris незареєстрований користувач «93.126.78.40» 29 червня 2011 р., можливо керуючись тим, що лат. vulgaris — «звичайний». На жаль, хоча є багато джерел з Чебрець повзучий Thymus serpyllum, є також купа джерел з Чебрець звичайний Thymus serpyllum. --Sehrg (обговорення) 00:18, 19 жовтня 2017 (UTC)

Конеподібні?

Вітаю шановне товариство! Питання: на скільки коректна назва статей Конеподібні та Оленеподібні? Я взагалі-то немаю нічого проти оригінальних українських назв, але наукових назв Equiformes та Cerviformes в авторитетних енциклопедіях я не знайшов.

Також Парнокопиті чи Парнокопитні. Тварина копита чи копитна?. Дякую за увагу .--Стефанко1982 (обговорення) 08:05, 18 листопада 2017 (UTC): У вернакулярних (українських) назвах ссавців українські зоологи розбиті на два непримиренних табори. Специфіка вікіпедії у тому, що один з таборів до укрвікі дописує, а інший ні. Тому тут у нас деякий перекіс реальної ситуації. А от щодо латиниці — питання цікаве.--Brunei (обговорення) 13:09, 18 листопада 2017 (UTC)

додав авторитетні посилання щодо назви «конеподібні». --Sehrg (обговорення) 14:48, 18 листопада 2017 (UTC)
Та то ясно, що на українську назву будуть джерела від однієї з партій. Але проблема, що на Equiformes Гугл-Академія видає лише джерела за авторством шановного Загороднюка І. В. та його школи [2]. І оце явне ОД у добрій сотні статей. Те ж саме, на жаль, з Cerviformes. @Zag:, давайте якось з цим домовимось? --Brunei (обговорення) 16:30, 18 листопада 2017 (UTC)
І я про те ж. Я розумію, якби у світовому науковому товаристві точилися баталії на рахунок назви цих таксонів, а українські біологи стали на одну із сторін, тоді можна тк назвати. Але терміни Equiformes та Cerviformes згадуються лише у розрізі українських досліджень. Висновок: або українська зоологія попереду світової, або вона звернула не туди. Та й гляньте на інтервікі. Ми там як якісь відлюдки. Я лише аматор, біологічної освіти немаю, тому хотів би почути думку кваліфікованих у цьому питанні осіб.--Стефанко1982 (обговорення) 17:10, 18 листопада 2017 (UTC)
обидві назви наведено (підкріплені авторитетними посиланнями) — це є відповіддю на ваше питання --Sehrg (обговорення) 17:58, 18 листопада 2017 (UTC)
вітаю. робіть що хочете. раз питання ставиться (чи розкручується) про якісь непримеренні табори, про які я зовсім не знаю (мова про Уїльсона? — але він мені ніколи про таке не писав), то я тим паче не буду тут сперечатися. мені здалося, що Бруней просто намагається когось з кимось посварити. тому щасти. але на останок зауважу, що Кодекс зоологічної номенклатури не регламентує вживання назв для таксонів рангом вище надродин (читайте кодекс!), тому суперечка на порожньому місці. можете називати мишоподібних «Однопарнорізцеими», як у визначнику Корнєєва (останнє видання, яку було у Вищій школі), ну або хижих — Фіссіпедіями. удачі. --ursus (обговорення) 18:02, 18 листопада 2017 (UTC)
Ні в якому разі не хотів нікого сварити. Перепрошую, якщо воно так виглядало. Але з вікіпедійного погляду мейнстрімних авторитетних джерел питання Equiformes та Cerviformes виглядає ОД, що б там не казав про це Кодекс зоологічної номенклатури. Тому пропоную змінити це на прийняті в джерелах назви Perissodactyla та Artiodactyla, а наявні варіанти додати в якості альтернативних зі згаданими АД.--Brunei (обговорення) 19:30, 18 листопада 2017 (UTC)
прошу прочитати цю статтю (й й багато інших) Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих (2008) і зрозуміти, що наукові (латиною) назви є усталеними тільки на рівні підручників, але не наукової літератури. але головне в іншому: українські назви живуть окремим життям, ми намагаємося їх максимально узгодити з таксономією і науковими назвами, а також стабілізувати на засадах типіфікації та уніфікації, не завжди це вдається, але до цього прагнемо. українські назви затверджені Українським теріологічним товариством і вживані різними колегами, аж ніяк не якоюсь командою, яка з іншим якимось «табором» веде боротьбу; я про таке не чув, табір україномовних один, і загалом він доволі одностайний, хоча й є різні точки зору; зокрема, чимало колег використовують давню латину, проте українські назви надродових груп в цілому вже усталені. назви рядів домовлено подавати в уніфікованій формі — типовий рід + формант «подібні», тому й «оленеподібні» (рід олень, родина оленеві, ряд оленеподібні). і звертаю увагу, що назви багатьох родин також уніфіковані (вже давно не пишемо «мишачі» чи «псячі», або «ведмедьові» чи «моржові»). домовлено до певних правил стабілізації назв (напр. див. тут) і це значно полегшує роботу. «врешті, це красиво». --ursus (обговорення) 01:42, 19 листопада 2017 (UTC)
Nihil admirare, mei collegae. Іноді складається враження, що номенклатурну термінологію просто переклали з російської. Мавпові — це, очевидний переклад Мартышковые, МавпиОбезьяны. У російській мові не може бути плутанини, бо поняття обезьян і мартышек розділені досить чітко: всі мартышки належать до обезьян, але не всі обезьянымартышки. При перекладі це не врахували. Спала на думку «етимологічна» гіпотеза: чи не внаслідок цього ляпсусу останніми роками з'явилося в українській мові влучне словечко «мавпувати»? --В.Галушко (обговорення) 23:00, 19 листопада 2017 (UTC)
малка, мавка, мавпа — давні українські слова. з власними етимологіями та історіями вжитку. російські значення тут ні до чого. вивчайте ту проблему в рос-вікі. а тут «обєзьян» і «мартьішек» в зоонімах немає. --ursus (обговорення) 12:41, 20 листопада 2017 (UTC)
Я мав на увазі не питомість слова «мавпа» українській і не російську номенклатуру як таку, а переклад таксонів і груп українською. Якщо в українській мові хвостаті справжні мавпи не виділяються окремою назвою, як у російській, навіщо ж було рос. Мартышковые перекладати як «Мавпові»? Оскільки протиставлення хвостатих мавп іншим нема в більшості мов, в інших мовних розділах нічого подібного нема. --В.Галушко (обговорення) 18:35, 20 листопада 2017 (UTC)
До речі, глянув на сторінки Мавпові, Мавпа, Мавпа роловейська — жодного українського джерела. Звідки ці назви? --В.Галушко (обговорення) 18:39, 20 листопада 2017 (UTC)
плутанини було чимало. назву «мавпа» фіксовано за родом Cercopithecus тут (с. 129). --ursus (обговорення) 20:24, 20 листопада 2017 (UTC)

Я не мав на меті створити конфлікт, коли подавав цей запит. Просто було б непогано уніфікувати таксономію. Для цього потрібний консенсус. З усього видно, його зараз немає. Починати обговорення, мабуть заращ недоцільно. Боюсь спровокувати нові конфлікти. Давайте на цьому поки-що закінчимо. Дякую за увагу.--Стефанко1982 (обговорення) 16:10, 20 листопада 2017 (UTC)

тоді почніть з власних і явних помилок. наприклад, приберіть створені вами і нічим не виправдані переадресації типу родина дюгоневі → рід дюгонь (один з її 5 родів) --ursus (обговорення) 20:44, 20 листопада 2017 (UTC)
Хм. Я не розумію Вашої агресивної поведінки на звичайний запит. Ну нехай...--Стефанко1982 (обговорення) 21:41, 20 листопада 2017 (UTC)
жодної поведінки. і жодного запиту. розбираючись тут краще за інших в таксономії, ви ж, мабуть, свідомо прирівняли назву і ранг родини до назви і рангу одного з її родів. проте мені здалося, що ваша точка зору не є загальновизнаною, і, як ви пишете, "Для цього потрібний консенсус. З усього видно, його зараз немає"; тому я не беруся правити такі редагування. з повагою, --ursus (обговорення) 22:35, 20 листопада 2017 (UTC)
трохи розчистив ту плутанину з сиренами і дюгонями. --ursus (обговорення) 19:08, 21 листопада 2017 (UTC)
Цікаво переходити за посилання в шаблоні і читати про Artiodactyla, а не Cerviformes. А думаю, що ви зрозумієте, що такі зміни даних заплутують читачів. А особливо назва статті та те що описано. Може краще кинути на ВП:ПС? Дякую за увагу! P.S. у цьому разі я бачу простий вихід - повідкривати шкільні підручники з 2012 року і подивитися які там назви цього ряду. --くろねこ Обг. 00:37, 21 листопада 2017 (UTC)
то давня і гарна ідея -- давати все латиною. і щоби всі її вчили і вільно користувалися таксоблоками. ну і синоніми подавати лише там. а 2012 рік -- це починаючи з 5 червня 2012?. є підручник 2013, але там тільки хребетні. --ursus (обговорення) 01:30, 21 листопада 2017 (UTC)
з 2012 року я вже не мав доступу до підручників. --Чорний Кіт Обг. 03:29, 21 березня 2018 (UTC)

Топ-100

Вітаю. Завдяки Користувач:VictorAnyakin у нас з'явилася статистика 100 найвідвідуваніших статей з біологічної тематики за минулий місяць. Значна частина цих статей є заготовками або сильно неповними. Пропоную всім пройтися по своїй тематиці та запланувати хоч трошки розширити популярні статті, знайти джерела, дооформити для прибирання шаблонів про недоліки. Можна навіть провести коротенький тиждень з цією метою. Які ще ідеї?--Brunei (обговорення) 18:54, 10 лютого 2018 (UTC)

Мені здається, тиждень — це добре. Це могло б бути одним з його завдань (якщо таких статей менше 100 :)) Щоправда, особисто мені було б зручніше долучитися до нього у березні. Інших ідей наразі не маю. --Олег (обговорення) 19:26, 10 лютого 2018 (UTC)
Там 7 добрих і вибраних, а також 2 вибраних списки. Тому залишилось не більше 91. :-) Звичайний тиждень, як показує практика, гарно призводить до написання нових статей, але майже не допомагає поліпшувати статті. А тут можна було б саме це поставити за мету.--Brunei (обговорення) 20:49, 10 лютого 2018 (UTC)
Ідея тижня непогана, але за моєю тематикою (ентомологія) там лише одна стаття. ЇЇ я міг би покращити.В. Николов (обговорення) 20:11, 10 лютого 2018 (UTC)
У нас там у Вікіпедія:Проект:Ентомологія теж є списочок тепер: Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Ентомологія#Топ-100.  --Brunei (обговорення) 20:49, 10 лютого 2018 (UTC)
Цікаво. Але це статистика за один місяць. Топ стахрізняться в залежності від місяців. Тому, мабуть, має сенс попросити статистика за рік? --Helixitta (t.) 12:26, 11 лютого 2018 (UTC)

Анатомія і морфологія рослин

Вітаю. Трошки розгріб Категорія:Анатомія рослин і Категорія:Морфологія рослин. В анатомії лишив лише підкатегорії про рослинні клітини та тканини, а також збираю внутрішні та мікроскопічні органи рослин. Натомість у морфологію переніс макроскопічні вегетативні та генеративні органи. Хто пише на ці теми, допоможіть зі створенням підкатегорій та зауваженнями, будь ласка.--Brunei (обговорення) 17:21, 4 березня 2018 (UTC)

Wikidata

я все так розумію? дякую. --Andrei Kurbiko (обговорення) 16:21, 20 березня 2018 (UTC)

Ні, не так. :-) Бомбардирів поєднав. Притвірники = en:Spider beetle, Жуки-точильники = en:Anobiidae, хоча там заплутана систематика, не гірше Вікіданих. А для питань щодо комах у нас тепер окремий форум, до речі.--Brunei (обговорення) 17:03, 20 березня 2018 (UTC)

20000 статей проекту

Вітаю. Цього тижня, якщо вірити статистиці, кількість статей проекту перевищила 20 тисяч. Це ті статті, на СО яких стоїть Шаблон:Стаття проекту Біологія. Наш проект за цим показником на першому місці серед інших проектів! І ще в підпроектах є 2,5 тисяч статей про риб, 1,2 тисяч статей про комах та павуків, 19 тисяч статей про білки й гени. Частково все це перетинається, але контролюємо ми не менше 40 тисяч статей.

Більше 7 тисяч зі статей проекту мають заповнені показники важливості та якості. Сподіваємось на розробку ботів, які згодом заповнять за прикладом тих 35% й інші 13 тисяч. Але вже зараз є певні результати, які спонукають нас до дій:

Отака цікава інформація.--Brunei (обговорення) 16:12, 27 квітня 2018 (UTC)

Категоризація ферментів

Запрошую висловитися всіх охочих щодо категоризації ферментів за шифрами у темі Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Молекулярна біологія#Категоризація ферментів.--Brunei (обговорення) 14:32, 4 травня 2018 (UTC)

Допоможіть ідентифікувати

Моїх знань бракує, щоб визначити вид цієї красуні. Хочу завантажити у сховище, але не знаю поки-що у яку категорію відправити. Схоже якийcm п'ядун.--Стефанко1982 (обговорення) 08:57, 8 травня 2018 (UTC)

 

Мабуть en:Lomaspilis marginata? А існує українська назва виду?--Стефанко1982 (обговорення) 09:16, 8 травня 2018 (UTC)

Дуже схожий. Скоріше за все, надійної назви нема.А ентомологи в нас живуть у Вікіпедія:Проект:Ентомологія...--Brunei (обговорення) 23:00, 12 травня 2018 (UTC)

Тиждень Південно-Східної Азії

Вітаю. Розпочався Тиждень Південно-Східної Азії, де є досить багато дірок та стабів по флорі й фауні. Навожу побіжний перелік того, що впало в око.

Долучайтесь, будь ласка. --Brunei (обговорення) 07:28, 20 червня 2018 (UTC)

Іноді сторонньому користувачу здається, що тут усі вимерли. Але навіть під час мовчанки щось відбувається. Дякую всім, хто долучився до Тижня!--Brunei (обговорення) 06:51, 30 липня 2018 (UTC)

Таксобокси без зазначення статусу

Доброго вечора. На прохання @Shakal07: згенерував список статей, які мають таксобокси, але в яких не зазначено статус: Вікіпедія:Проект:Біологія/Таксобокси без статусу. Якщо коротко, то є 7 узагалі незаповнених таксобоксів та майже 17 тисяч таксобоксів з порожнім параметром status. Можливо, вам це буде цікаво. На жаль, я не зможу згенерувати багато таких списків, оскільки генерування списку для всіх статей з таксобоксом забрало майже 10 годин — NickK (обг.) 20:57, 29 липня 2018 (UTC)

Справа в тому, що статус - це природоохоронна категорія, яку присвоює Міжнародний союз охорони природи. З цього випливає, що статус може бути тільки у виду, "species", а в родів, родин, класів тощо бути не може. Крім того, МСОП не дуже цікавиться видами дрібних тварин і рослин, але то вже інша тема. Тому, якщо буде час і натхнення, зроби, будь ласка, те саме, але з урахуванням заповненого параметру species. --Brunei (обговорення) 22:37, 29 липня 2018 (UTC)
До того ж у списку є бактерії та викопні тварини, для яких теж непотрібно заповняти цей параметр.--Стефанко1982 (обговорення) 22:46, 29 липня 2018 (UTC)
@Brunei: Ну от, спробував я допомогти біологам називається  . Чи є в нас якісь категорії чи елементи Вікіданих, які дозволяють відділити види від родів, родин, класів тощо? Хотілося б щось оптимальніше, ніж ще раз проходити 25 тисяч статей — NickK (обг.) 23:43, 29 липня 2018 (UTC)
Ну, так ми створили цей проект якщо не для для співпраці між собою, то для запитань і обговорень з іншими користувачами  . Можна завжди питати заздалегідь. На Вікіданих є Property:P105, воно має бути в положенні «species (Q7432)». Як відрізнити бактерію від ссавця, втім, побіжно не бачу.--Brunei (обговорення) 06:48, 30 липня 2018 (UTC)
@Brunei: Фільтр на види працює дуже погано, мабуть тому, що на Вікіданих кількасот тисяч видів. Я зміг згенерувати список з 2800 статей, де точно види, ще маю близько тисячі, які точно не види, а решту не виходить обробити. Точніше я міг би обробити в напівручному режимі, але я не маю достатньої мотивації для цього — NickK (обг.) 18:48, 30 липня 2018 (UTC)
Ну, 7 штук виявив, я вже 3 виправив, днями й інші дороблю. Ось і добре вже. А ті статуси, то таке. --Brunei (обговорення) 03:28, 31 липня 2018 (UTC)

Деномінація добрих статей

Вітаю. Колись уже була масова деномінація вибраних статей з біології, зараз «біда» досягла й добрих. Першим кандидатом на позбавлення стали Ведмедеві.

Проблемними є й інші добрі:

Крім того, багато дисамбігів, посилань на перенаправлення, поламаних посилань на джерела в текстах. Мені близькі Твердокрилі та Поліподіум, але за інше не візьмусь. Може, тиждень поліпшення організуємо десь за місяць?--Brunei (обговорення) 23:12, 13 серпня 2018 (UTC)

Чи потрібні посилання на інтернет-сайти з текстами книг?

Шановний пане Brunei! Користувач Anaxibia прибрав мої посилання на сайти, де є тексти книжок, перелічених у статті про В. С. Гребеннікова (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гребенніков_Віктор_Степанович&diff=23112362&oldid=21775397). Мені все ж таки здається, що такі посилання корисні, адже вони економлять час пересічного читача. Може, наведення цих посилань протирічить якимось правилам Вікі? Що Ви думаєте з цього приводу? В. Николов (обговорення)

Вітаю. Тут подвійна ситуація: вікірух сповідує ідею вільного доступу до знань, тому наближення джерел до читача вітається, але, разом з тим, вікірух декларує повагу до авторського права, що, на думку багатьох користувачів, вимагає не давати посилання на відверто піратські ресурси. Щодо Гребеннікова, то навряд чи якісь родичі ентомолога й фантаста отримують роялті з тих книжок, тому великої шкоди від посилань я не бачу. Але в інших користувачів може бути інша думка, яку варто з ними обговорювати. --Brunei (обговорення) 09:16, 14 серпня 2018 (UTC)
Дякую, переконливо, згоден. В. Николов (обговорення)

Назви статей про монотипні таксони

У нас зараз мішанина, що часто статтю про рід з одним видом називають як вид. Наприклад, YangavisYangavis confucii. Мене це трохи пантеличить, бо якщо стаття описує монотипний таксон, то я очікую, що вона називається найбільш загальною назвою, і що видову назву мають тільки статті про сестринські види (кілька в одному роді). Думаю, треба прийняти правило, щоб було чітко зрозуміло, як називати статті про монотипні таксони. (Якщо, допустімо, відкриють новий вид, то мені логічніше із загальної статті виносити океремі випадки, а не навпаки.) --ASƨɐ 08:24, 8 серпня 2018 (UTC)

З видами очевидна справа: види більш-менш постійні, а от вид можуть тягати з роду в рід. Був один зі 100 видів багатого роду, а потім потрапив до монотипового, і навпаки. Буває так, що в монотиповому роді відкрито ще один вид, то рід перестає бути монотиповим. З вищими таксонами десь так же відбувається. Тому в систематиці більш стабільним є нижчий таксон. --Brunei (обговорення) 08:31, 8 серпня 2018 (UTC)
Я не розумію, що стосовно іменування з цього випливає. --ASƨɐ 08:39, 8 серпня 2018 (UTC)
Те, що назва виду стабільна, а значить стаття про вид і рід має містити інформацію саме про вид і називатися, як вид. Іншими словами: в статті про монотиповий рід описано саме єдиний вид і ніщо більше, тому стаття має називатися як вид.--Brunei (обговорення) 09:04, 8 серпня 2018 (UTC)
Теж вважаю, що назва статті повинна бути за найнижчим таксоном. Тобто у випадку монотипового роду має бути стаття про вид. У такому випадку, якщо рід з часом виявиться не монотиповим, треба буде створювати статтю про рід та інший вид, а існуючу статтю не перейменовувати. До речі, про іменування таких статей у нас написано тут: Вікіпедія:Біологічні статті.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 09:52, 8 серпня 2018 (UTC)
До речі, треба б доробити ту сторінку. Особливо про категоризацію: чи пхати категорію «Комахи» в категорію «Ентомологія», чи навпаки? А то в нас тут для кожного таксону/розділу науки своя мода, а з ссавцями взагалі якась плутанина.--Brunei (обговорення) 12:02, 8 серпня 2018 (UTC)
Ага. Значить, треба дати посилання на це у Вікіпедія:Іменування статей. --ASƨɐ 12:05, 8 серпня 2018 (UTC)
  • Вітаю всіх! Я не бачу жодних проблем. Якщо хтось шукає інформацію про монотиповий рід (чи інший таксон), його автоматично перенаправить статтю на вид. Подібно як, більшість читачів шукає статтю Андрій Шевченко, а його перенаправляють на якогось маловідомого Шевченко Андрій Миколайович  . В нас аналогічна ситуація. Пропоную все ж дотримуватися вищезазначеної довідки. Хоча бувають і випадки, коли є стійка назва українською мовою для роду, а вид маловідомий. Наприклад деякі статті про динозаврів (хоча немає українських наукових назв динозаврів, швидше це науково-популярні назви, але вживаніші).--Стефанко1982 (обговорення) 10:27, 8 серпня 2018 (UTC)

Добре. Що робити у випадку, якщо у статті є інформація про історичні/викопні види роду? --ASƨɐ 12:05, 8 серпня 2018 (UTC)

Значить рід не монотиповий, потрібна окрема стаття про рід.--Brunei (обговорення) 12:19, 8 серпня 2018 (UTC)
Наприклад статті Пакаранові, Дюгоневі, Азійський слон (рід) тощо--Стефанко1982 (обговорення) 12:33, 8 серпня 2018 (UTC)

В АнглВікі "name of lowest rank, but no lower than the monotypic genus", спробую вияснити чому. --ASƨɐ 14:28, 8 серпня 2018 (UTC)

Не схоже, що вони цього правила чітко дотимуються. Див, наприклад: en:Oilbird, en:Shoebill, en:Long-tailed duck.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 14:31, 8 серпня 2018 (UTC)
Суть у тому, щоб це не були біномінальні назви. В обговоренні вони згадують такі аргументи: (a) genus names are better known than binomials in most cases so better fit the principle of recognizability at WP:AT (b) binomials include the genus name, so better fit the principle of conciseness at WP:AT. Тобто, родова назва більш впізнавана і мінімально достатня для ідентифікації. Це, звичайно, суперечливі принципи, але мені інтуїтивніші. --ASƨɐ 14:50, 8 серпня 2018 (UTC)
Тобто в них усе зводиться до нижчого таксону. Якщо в родині один рід, пишемо про рід, коли єдиний вид роду має вернакулярну назву - пишемо про вид. Але як є латинська назва виду, то йде виключення з правила: пишемо не про вид, а про вищу категорію - рід. На мою думку, це виключення непотрібне, завжди варто писати про нижчий таксон. Пропоную це зафіксувати як настанову.--Brunei (обговорення) 14:42, 13 серпня 2018 (UTC)
@Brunei: не зрозумів фразу «Але як є латинська назва виду…». Буває таке, що латинської назви виду немає? Можливо, Ви мали на увазі «Але як є лише латинська назва виду»? Стосовно назв про монотипні таксони — назва найнижчого таксону мені видається найдоречнішою. Чим менше виключень — тим краще. В ідеалі — без виключень. Але як називати, наприклад, Обреґонія? Латинська назва виду Obregonia denegrii. Очевидно, український відповідник мав би бути «Обреґонія Денегрі», але, наразі, він в україномовній літературі не знайдений. У ВП:ІС записано: «Для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот слід вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній». Як має називатися стаття — Обреґонія чи Obregonia denegrii? Назви відповідають одній й тій самій рослині, але, очевидно, українська назва є відповідником назви роду. Мабуть, хоча й не впевнений, схожа ситуація зі статтею Ондатра. --Олег (обговорення) 16:00, 13 серпня 2018 (UTC)
Раз вже про це зайшла мова. Можливо, якщо приймемо правило найнижчого таксону, варто буде підкоригувати фразу в розділі «Значимість» «Відомості про всі монотипні таксони, що утворюють ланцюг з двох або більше таксонів, включаються в одну статтю, котра називається за найбільш відомим таксоном (таксоном нижчого рангу).» Мені здається, варто прибрати слова «за найбільш відомим таксоном» і залишити «за таксоном нижчого рангу» без дужок, бо це і зараз заплутує. --Олег (обговорення) 16:00, 13 серпня 2018 (UTC)
Я теж за назву статті за найнижчим таксоном без виключень.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 19:25, 13 серпня 2018 (UTC)
Про латину незграбно сформулював, так. Але щодо суті бачу консенсус. Пропоную почекати пару днів та оформити як настанову. Ясно, що Оберґонія та Ондатра не відповідатимуть букві настанови, але співпадатимуть за духом. --Brunei (обговорення) 21:54, 13 серпня 2018 (UTC)

Ну ок. Мені не подобається мішанина родів і видів, але я не проти принципово. --ASƨɐ 15:42, 15 серпня 2018 (UTC)

Я вже бачу деяку плутанину у Вікіданих( Наприклад, у Вікіданих є окремі елементи про рід і вид. І хоча стаття названа, як вид, я мушу лінкувати її до елемента про рід, щоб відображалися інтервікі, бо в инших вікі стаття має родову назву. --ASƨɐ 07:49, 29 серпня 2018 (UTC)

Тобто у всіх вікіпедіях пишуть про рід, якщо монотиповий рід? Втім, це не проблема. Можна створювати елемент окремо. Он німці створили 2 системи категоризації: для міжнародних назв і для німецьких (вернакулярних), і нічого, живуть. А тут мова йде про пару сотень статей.--Brunei (обговорення) 16:05, 18 вересня 2018 (UTC)

Підсумок

Ми тут непогано поговорили, 6 користувачів висловили свою думку, пару десятків бачили це обговорення. Тому оформив цей розділ як настанову. В принципі, нічого не змінив, там уже нормально написано. Якщо є уточнення за формулюванням, а не по суті, сміливо редагуйте.--Brunei (обговорення) 21:44, 17 січня 2019 (UTC)

Україномовні назви видів

Вітаю вас всіх, шановне панство! Будьте ласкаві підкажіть де можна шукати інформацію про україномовні назви таксонів. Ну і особливо хочу уточнити, чи має вид Costasiella kuroshimae українську наукову назву. Буду вдячний за будь-яку допомогу. --«Teo» обг 15:08, 15 серпня 2018 (UTC)
Переліки ресурсів із назвами організмів українською можна знайти тут: Вікіпедія:Біологічні статті#Назва статті. У більшості видів, що не зустрічається на території України таких назв немає. Тому називайте статтю латиною.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 15:28, 15 серпня 2018 (UTC)
Гугл теж не знайшов українську назву Costasiella в авторитетних джерелах. --Sehrg (обговорення) 15:40, 15 серпня 2018 (UTC)
Шановний пане Maxim Gavrilyuk. Не треба говорити про "українську наукову назву". Наукові назви даються латиною - і тільки. Можна говорити про традиційні або побутові назви українською. Більшість тварин їх не мають. Тож називайте статті про них латиною і не сушіть собі мозок. В. Николов (обговорення) 19:20, 1 листопада 2018 (UTC)
Загалом підтримуючи тезу про збереження вологої кондиції мозку, не можу погодитись із тезою про "побутовість" українських назв біологічних об'єктів. Національна номенклатура — це так само важлива частина науки, як і національна термінологія. Є галузі науки, де вона нерозвинена, редукована або штучно загальмована. Сьогодні можна бути есперантистом, тостмастером, крішнаїтом, атеїстом і залишатись українцем. Можна переконувати інших приєднатись. Але заперечувати очевидне також не треба. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:49, 1 січня 2019 (UTC)
Кожен спеціальний термін у науці має чітке визначення. Термін "наукова назва" стосовно живих організмів означає саме назву латиною. Всі інші назви є саме традиційними, побутовими - якими хочете, але не науковими. Це стосується не лише українськихї назв, а й російських, англійських, африканських, японських, цифрових, штрих-кодових тощо. Можна говорити про їх корисність, в тому числі й наукову, але науковими назвами як такими вони не є. Не треба бачити у цьому якусь дискримінацію. Це просто домовленість міжнародної наукової спільности. Ця домовленість базується на безперечних перевагах такого підходу, який доведений століттями наукової практики. В. Николов (обговорення) 08:00, 2 січня 2019 (UTC)
Це зрозуміло, винахід Ліннея, безумовно, геніальний. Але я чув, що це вважають "латинською назвою". В той же час, ботанічна номенклатура флори України, порівняно з ентомологічною, має дуже добре вироблені саме наукові назви. Десятки книжок написані саме про наукові українські назви, словники українських наукових назв укладені, без профанації. Не побутові, не традиційні, не локальні. Людей розстрілювали за ці "ненаукові" слова. В ентомології, там дуже мало назв на реальній національній основі, більшість транслітерація латинки - що ж, така специфіка галузі. В ботаніці меншість таких назв, хоч тенденції були. Хаменерієм називали іван-чай у ті роки, коли я займався наукою, зараз вернувся іван-чай. Ромашка вже була хамомілла, теж вернулась на ромашку. В ентомології там все підряд, можна отримати розчарування. Але переносити на всі біологічні об'єкти? У гілці нижче обговорюється робота людини про всіх птахів світу — а ви кажете що це якісь витребеньки. Mykola Swarnyk (обговорення) 12:56, 2 січня 2019 (UTC)

Птахи

Якраз в тему останнього допису. У нас у категорії близько 2700 статей, десь 1000 з них мають лише латинську назву для видів, родів, родин тощо. А вийшла ж чудова книжка Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1. Чи має її хтось з учасників проекту? Можна було б попрохати Вікімедіа Україна купити ще пару екземплярів та провести тижневик перейменування з метою наблизити статті до читача, подавши більше назв українською. Як вам ідея?--Brunei (обговорення) 19:24, 16 вересня 2018 (UTC)

Заявку можна подати тут: Мікрогранти/Книжки. Але не схоже, що книга є у вільному доступі. Через інтернет не зміг знайти.--Стефанко1982 (обговорення) 19:46, 16 вересня 2018 (UTC)
Можна купити в автора, в нього значна частина накладу.--Brunei (обговорення) 20:19, 16 вересня 2018 (UTC)
У мене є екземпляр книги, потроху перейменовую статті. Створив шаблон {{ВНПС}}, користуйтесь для зручності. Проте для однієї людини це дуже великий обсяг роботи. Книга є у продажу в Києві в «Академкнизі», проте у автора значно дешевше.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 14:01, 18 вересня 2018 (UTC)
Чи є ця книжка АД? --ASƨɐ 14:41, 18 вересня 2018 (UTC)
Цілком - є 4 рецензенти (серед яких 2 доктори наук), рекомендовано до друку вченою радою біологічного факультету Львівського нац. університету. Автор - науковий співробітник Інституту зоології НАН України. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 15:29, 18 вересня 2018 (UTC)

http://slovopedia.org.ua/29/53392/4934.html - ідеться про Алькові? Алка кривоноса це хто, гагарка? --ASƨɐ 16:52, 1 листопада 2018 (UTC)

Якраз із статтями, які мають тільки латинські назви, проблем немає.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 19:32, 28 грудня 2018 (UTC)
Perisoreus canadensis → Кукша канадська; Perisoreus → Кукша (рід); Perisoreus infaustus → Кукша (птах)??? На відміну від печерського монаха??? Ми ж системно працюємо чи як? Може знімете свій голос проти? Mykola Swarnyk (обговорення) 16:27, 29 грудня 2018 (UTC)
Також, треба свято дотримуватись порядку рід вид, не навпаки! І бути дуже обережним з іменуванням родів. Тому що роди в нас дуже часто називаються "навпаки" ніж види, що призводить до таких хибних перенаправлень: берегова ластівка (це насправді назва роду Riparia) у нас веде на ластівка берегова, яка є насправді назвою одного з видів роду Riparia. Досі нам було це байдуже, оскільки поза Україною для нас лежала Terra incognita. А тепер із мороку невідомості з'явились кілька інших берегових ластівок — R. cincta, R. congica, R. diluta, R, paludicola, названі відповідно ластівкою білобровою, заїрською, блідою і малою, але при цьому з назви упущено, що це берегова ластівка білоброва,... Якщо ви ще не заплутались, то візьміть це до уваги. Просто майте на увазі, що питання «новіших» родів у цьому виданні вирішене таким чином - вони (напів-)ігноруються. Відповідно, треба вилучати перенаправлення назв видів, іменованих співзвучно з назвами родів, які з'явились за Фесенком. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:37, 28 грудня 2018 (UTC)

Он-лайн-ресурси Міссурійського ботанічного саду

Помітив, що вже понад тиждень не працює база-даних The Plant List, слідом перестала працювати база Tropicos. Хтось знає що відбувається? --Олег (обговорення) 05:57, 31 жовтня 2018 (UTC)

і з Червоним списком МСОП теж щось сталося.... він ніби є, але я не можу відкрити сторінки окремих видів.--Стефанко1982 (обговорення) 06:21, 31 жовтня 2018 (UTC)
Червоний список переформатувався. Раніше для кожної сторінки працювали посилання типу https://www.iucnredlist.org/details/2814/0 і https://www.iucnredlist.org/details/2814 (наші шаблони генерували другий тип). Зараз другий тип не працює, а перший перенаправляє на https://www.iucnredlist.org/species/2814/9484719 . У той же час доступна і стара версія: http://oldredlist.iucnredlist.org/details/2814/0 . Я оновив шаблони {{IUCN}} та {{IUCN2008}} і прошу адміністраторів відповідно оновити {{Картка:Таксономія}}. Звісно, це тимчасове рішення. Stas (обговорення) 21:59, 31 жовтня 2018 (UTC)
Полилання типу https://www.iucnredlist.org/details/2814/0 і https://www.iucnredlist.org/details/2814 наразі перестали працювати. обидва посилання переадресовують на головну сторінку. Покищо стара версія сайту працює за вказаною вище адресою. Пропоную змінити шаблони де використовуються ці посилання на старий сайт. Але гадаю це короткострокове рішення. Що скащете?, інші пропозиції? --Shakal07обг. 13:21, 8 березня 2019 (UTC)
Щось із доступністю з України. Наприклад, через VPN Опери заходить. --ASƨɐ 09:00, 31 жовтня 2018 (UTC)

Он-лайн редагування статей

Вітаю всіх. А ніхто не знає, чому не оновлюється Портал:Біологія/Редагують зараз?--Brunei (обговорення) 14:39, 18 грудня 2018 (UTC)

Деномінація добрих статей 2

Вітаю всіх. Як і очікувалося ще в серпні, прийшла пора позбавлення статусу добрих наших біологічних статей. На відповідній сторінці вже йде обговорення статей Кладистика та Фламінго. За першу я вже трохи взявся, сподіваюся за пару днів доробити, там багато джерел у самій статті. А от з фламінго не вппораюся, треба допомога.--Brunei (обговорення) 18:12, 6 лютого 2019 (UTC)

Фламінго доопрацювати дуже важко. Неможливо встановити які твердження звідки взяті. Та, найголовніше, стаття місцями про рід, а місцями - про вид фламінго рожевий, все переплутано. Її просто заново краще переписати, а цим займатися навряд чи хто буде.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 18:20, 6 лютого 2019 (UTC)
Дякую за роз'яснення. Буде добре, якщо Ви проголосуєте з коментарем на тій сторінці. Й треба поставити якісь шаблони на самій статті та щось написати на її СО, раптом хтось захоче-таки взятися. --Brunei (обговорення) 07:56, 7 лютого 2019 (UTC)

Правки у преамбулі

@Maxim Gavrilyuk:, @Brunei: та інші учасники проекту. Користувач:Пан Хаунд вже вкотре у преамбулах біологічних статей виправляє українські назви родин з маленької літери, а означення родин переправляє з родового відмінку на називний. Ось одна з останніх таких правок ред. № 24858261. Логічно після родини повинно йти означення у родовому відмінки. Загалом, правки користувача корисні, тому не бачу його як вандала, але він не йде на контакт. Чи можна його правки розглядати як порушення ВП:МОВА, щоб застосовувати привентивне короткочасне блокування, щоб примусити користувача йти на контакт.--Стефанко1982 (обговорення) 10:48, 10 квітня 2019 (UTC)

Декілька разів спілкувався з користувачем, не допомагає. Підтримую блокування.--Brunei (обговорення) 11:11, 10 квітня 2019 (UTC)
І шкода, бо крім тих правок у преамбулах, внесок користувача позитивний. Ще почекаю на його реакцію до наступних його правок.--Стефанко1982 (обговорення) 11:16, 10 квітня 2019 (UTC)
Правки є помилковими - назви родин мають бути у цьому випадку у родовому відмінку та з маленької літери. Якщо користувач не реагує - підтримую привентивне блокування.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 14:50, 10 квітня 2019 (UTC)

Вибачення

Вибачте, будь ласка. Пан Хаунд (обговорення) 12:07, 12 квітня 2019 (UTC)

@Пан Хаунд: привіт! Радий, що Ви відреагували на запит. Загалом, ми припускаємо добрі наміри у Ваших діях. Багато користувачів припускаються подібних помилок. І я не виняток. Свого часу я теж писав назви таксонів та геологічних періодів з великої літери, а означення у називному, поки колеги не роз'яснили мою помилку. Загальний внесок у Вас корисний і Ви виправляєте багато помилок і стилістичних неточностей. Просто відповідайте коли до Вас звертаються на Вашій СО. Якщо вважаєте себе правим, то відстоюйте свою думку. Надіюсь це непорозуміння у біологічних статтях не повториться більше.--Стефанко1982 (обговорення) 13:07, 12 квітня 2019 (UTC)
Повернутися на сторінку проєкту «Проєкт:Біологія/Архів 10».