Обговорення:Потік виконання

Ця стаття є частиною Проєкту:Комп'ютерні науки (рівень: 3, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з інформатикою і комп'ютерними науками. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Комп'ютерні науки має рівень «стаття у розвитку».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Комп'ютерні науки: «висока»
	Чим допомогти:

Назва

Цікаво, кому першому взбрело в голову слово "нить"? - навіть translate.google.com справляється краще.

• "Нить" є невлучним словом яке є домінантним (в шитті) в російській (а не укаїнській), яка, до речі, використовує аналог слова "потік".

Було б простіше вже просто використати "потік" або "нитка" або "низка".

• Нетехнічним людям важко зрозуміти всю різноманітність проблем з багатопочочними програмами (для любителів архаїзмів - багатонитьними - але я не хочу ламити язик кожного разу).
• Слово має бути простим і застосовуватися "в лоб", адже якщо треба думати як вимовити то важче думати над проблемою над якою працюєш. Нам не треба зайвого емоційного навантаження на слово, бо "так красиво", має бути перевага використання.
• Слово "нить" відірване від реальності і я не знаю жодного програміста який його вживає.

Отже якщо слово "хххх" наше ріщення, то має бути легко вживати у спілкуванні: "хххх", "багато<хххх>на програма", "пул <хххх>ів", "відгалузити/приєднати/приспати хххх".

Ідея: придумати більше шаблонів використання і застосувавши слово до всіх цих шаьлонів попросити 5-10 програмістаів прочитати і оцінити скільки часу їм піде на це і про скільки слів догадаються що воно означає. Так ми і оцнимо яке слово краще =)) Але цей підхід не застосовний до слова "потік".

В українській мові немає слова нить. Є слово НИТИ (задовбувати всіх) і слово НИТКА (тонка вірьовочка)--Kamelot 04:20, 3 вересня 2008 (UTC)

Розгортаємо словник і читаємо: НИТЬ, -і, ж., поет. Те саме, що ни́тка. * Образно. Нить життя. --OlegB 04:45, 3 вересня 2008 (UTC)

Читайте обговорення Дейнеки. Низка більш влучніше. Нить — русизм--Kamelot 04:52, 3 вересня 2008 (UTC)

Ось приклад із художньої літератури: «Воли йдуть один за одним, низько похнюпивши голову, і довгі ниті липкої слини звисають з їхніх губ до землі» (Вадим Собко). --OlegB 04:56, 3 вересня 2008 (UTC)

В літературномуу сенсі допускається і не таке:). Мені просто ріже вухо (в даному випадку око) це слово--Kamelot 04:59, 3 вересня 2008 (UTC)

Можу навести приклади з творів Івана Сенченка, Павла Тичини. Не потрібно всі слова, схожі на російські, оголошувати русизмами. --OlegB 05:02, 3 вересня 2008 (UTC)

Берем аналоги використання: Нить событий — Низка подій чи Нить подій? Друге, ІМХО, надто поетичне--Kamelot 05:09, 3 вересня 2008 (UTC)

Яке відношення має англійське слово "Thread (computer science)" до мовного покручу "нить"? Навіть в російській мові використаний "поток", що еквівалентно українському "потік"!

Все у світі пов'язане незримими нитями. Не нитками, низками, потоками, а нитями (відчуваєте, яка багата, тонка українська мова!). Так і в програмі тягнуться паралельні ниті (не нитки, низки, потоки). Все-таки, я працював програмістом і дещо розуміюся в цьому. На мій погляд (програміста й мовника), Дейнека знайшов гарний український відповідник. --OlegB 05:24, 3 вересня 2008 (UTC)

До речі, слово нить зафіксовано в словнику Бориса Грінченка. Його вже точно важко запідозрити в русифікації української мови. --OlegB 05:30, 3 вересня 2008 (UTC)

Українська мова в цій семантичній категорії нічим НЕ відрізняється від російської. Російське слово "нить" є повна семанитична калька з українського слова "нить"! При чому тут поетичність та багатство? Проте росіяни НЕ скористались своїм "могучим" и пр..., а взяли слово "поток", що широко використовується в математиці та фізиці (векторне числення). Використання слова "нить" було б зрозумілим, якби даний термін виник ВПЕРШЕ в українській мові, проте його придумали англомовні програмісти. Оскільки пішов такий базар, то варто звернутися до інших наших братів слов"ян:

За "нить" голосують: чехи (Vlákno (program)), серби (Нит (рачунарство)),...

За "потік" голосують: росіяни (поток), поляки (Wątek (informatyka)),...

Щодо поляків, то тут не все так однозначно. Дійсно, Wątek tkacki відноситься все- таки до "ниті", хоч по транслітерації і маємо "виток", тобто близьке до "потік".

ВИСНОВОК: обидві форми перекладу з англійської є РІВНОПРАВНІ, а справа використання - це справа смаку...

PS: Звичайно слово "нить" є український архаїзм, і до нього просто треба звикнути...

Гаразд, якщо так не подобається "потік", то чому не "нитка"? Адже що "нить", що "нитка" тут явно в переносному значенні вживаються. Тож якоїсь плутанини з ткацтвом не відбудеться. :) А "нитка", як і "книжка", "річка" тощо, в українській живій мові є домінантними, вже навіть не зменшувальними. Коли кажуть: "Усе в житті пов*язане незримими нитями..." - то це не той стиль на який можна посилатися в цьому випадку. Адже треба знайти технічний термін, зручний, ясний, такий який допомагатиме розібратися з суттю того, що за ним криється. Цитати художнього стилю - тут не порадники, як і навпаки. Просто вживання "нить" буде штучним через невживаність цього слова в розмовній мові, і воно щось не дуже передає суть. І це - не архаїзм, а просто рідко вживана форма, яка доречна в художньому стилі але не в повсякденному мовленні чи технічній мові. Програмери які обговорюють нить, що пробіжить процесором вмить... :) Все ж "потік" більше підходить. Адже відображає динаміку, процес, що більше характеризує ситуацію, ніж неінформативна тут, хоча й поетична "нить".

Хотів поновити дискусію. вважаю, що даний термін треба перекласти як "гілка". Саме такий переклад наведений у словнику "Англійсько-український словник з ІТ" thread = низка, потік (команд), гілка (виконання)

• + відповідає суті терміну
• + просте слово
• + легко утворюються похідні терміни: Hyper-threading - Гіпер-гілковість, "одночасна багатонитевість" - "одночасна багатогілковість" або "одночасна мультигілковість"
• - може бути плутанина термінів branch і thread, але це практично різні області інформатики. UkrFace (обговорення) 20:46, 13 лютого 2015 (UTC)

"Нить" - приклад використання суржику в наукових термінах, крім того, співзвучне з російським "ныть". Вважаю недоречним використання в сучасних науках всякого роду "архаїзмів", які, в свою чергу, також являються русизмами. Доцільним є використання або прямого перекладу "нитка", або ж "програмний потік" (для відокремлення від поняття "потік даних") Ganyak 6:05, 15 вересня 2019 (UTC)

Поток не підходить

є англійський програміський термін stream, буквально потік. Тому цей варіант треба відкинути, як такий, що додаватиме непорозумінь.

крім того, є певна ієрархія понять process-thread-fiber: процес — нить — волокно, цю аналогію в назвах треба зберегти при перекладі оригінальних англійських термінів--Deineka 08:24, 3 вересня 2008 (UTC)

Шановний Deineka! Мова — то є жива, динамічна та самостійна річ. Вона сама успішно відрегулює себе та свою наукову термінологію. Штучне створення набору термінів не обов'язково призведе до їх загального прийняття, та, до того ж, не є метою проекту "Вікіпедія". Влучні, вдалі, милозвучні поняття швидко приживаються і без їх форсування. Хоча я погодився з непридатністю до застосування терміну "потік" (після читання коментарів), але "ниті" — маловірогідно стане загальноприйнятим поняттям, згідно з причинами, описаними вище Kamelot'ом; нагадаю
1. слово не є широковживаним; у пересічної людини викличе зовсім інші асоціації;
2. різке для вуха;
3. художнє походження слова;
і, власне, як, доречно зауважив анонімний користувач: «якщо так не подобається "потік", то чому не "нитка"?»

Але я не хочу розводити holy-war — час розставить усе на свої місця. Користувач:Voidgk 10:46, 12 червня 2010 (UTC)

Якщо під stream ви маєте на увазі System V Unix STREAMS, то ці технології трохи застаріли та поняття не перетинаються. --Tigga 09:16, 3 вересня 2008 (UTC)

Thread перекладається як нитка, якщо подивитися English-Ukrainian Pro. Але це мабуть не так важливо. Важливо використовувати терміни так як вони вживаються, а не перекладати самостійно.
Пошук у Гуглі словосполучення "нить виконання" дав статтю "Нить" у вікіпедії та посилання на «нить виконання положень Лісабонської Стратегії». Тобто такого немає.
Пошук "нитка виконання" - 3 посилання на 1 програму яка використовує таке словосполучення.
Пошук "потік виконання" дає 8 посилань, 7 з яких відносяться до програмування.
Пошук «багатонитевість» -> знову тільки «Нить».
Пошук «багатопотоковість» — 122 рази
Пошук «багатопоточність» — 304 рази
Література :
Шеховцев В.А. Операційні системи К.; Видавнича група BHV.2005. ISBN: 966-552-157-8 — дивіться Стислий зміст: ... Розділ 3. Керування процесами та потоками Розділ 4. Планування процесів та потоків ... Розділ 7. Практичне використання багатопотоковості.
Третяк В.Ф., Голубничий Д.Ю., Кавун С.В. Основи операційних систем Х.: Видавництво ХНЕУ, 2005 — дивіться Зміст — Розділ 2. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ТА ПОТОКАМИ В ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
Бернакевич І. Є., Вагін П. П. Програмування мовою Java: використання. фундаментальних класів: Тексти лекцій. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002 Розглянуто фундаментальні класи мови JAVA ... класи для розробки багатопотокових програм.
Копитко М.Ф., Іванків К.С. Основи програмування мовою Java: Тексти лекцій. − Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002 У розділі 1.3 : Багатопоточність. У багатопоточних операційних систе­мах для кожного застосування (процесу) ...
Чи буде цього достатньо для того щоб вас переконати яке слово використовується замість англійського thread? --Tigga 09:18, 3 вересня 2008 (UTC)

Як видно зпершу я також НЕгативно віднісся до слова "нить" (чисто емоційне заперечення), проте з філологічної точки зору воно є ВІРНЕ, і нічого з цим НЕ вдієш. І наш "Гугля" тут НЕ є указ. Росіяни перші помилково взяли термін "поток", наші пішли слідом... Але ж НЕ росіяни розробляли перші персональні комп'ютери, тому вони тут НЕ указ. Хочуть вживати слово "поток" - це їх право! ...але у нас є ВИБІР!

en:Stream (computing), en:iostream цілком сталі і живі поняття--Deineka 11:18, 3 вересня 2008 (UTC)

Їх перекладають як «потоки даних» або «потоки вводу/виводу». В контексті зрозуміло про що йдеться, не більше ніж маленька незручність. --Tigga 05:12, 4 вересня 2008 (UTC)

Їх називають також (і частіше) і просто потоками - і тому thread як поток - це приклад поганого, непродуманого, волюнтариського перекладу. Спробуйте уявити собі нприклад, як в цих термінах ви розповідатитиме про нитеву безпеку потоків. Ви будете спотикатись на кожному другому слові і пояснювати, що власне ви мали на увазі. Різні поняття мають мати різні терміни.--Deineka 06:30, 4 вересня 2008 (UTC)

«Потік» — це термін, який широко використовують. Переклад thread як «потік» працює добре для візуалізації.
Про «нитеву безпеку потоків» краще дійсно не розповідати, бо ці поняття перекладені навиворіт. Я б переклав «thread-safe process» як «потоково-обізнаний процес» («потоково-безпечний процес» якось не звучить). Щодо fiber це відносно новий термін (придуманий, здається, у Microsoft), який використовується для зрілих понять, таких як Green threads. Це інша назва для thread, що відрізняється тільки перемиканням.
Неважлива якість перекладу — термін «потік» використовується кілька років, викладається у університетах, це усталений термін. Пропонований термін «Нить» є оригінальним дослідженням за ВП:ОД. --Tigga 06:26, 5 вересня 2008 (UTC)

Потік — це помилковий переклад, притаманний лише російській спеціальній літературі, і навіть тут не повністю, бо нить исполнения також має поширення [1] (в тому числі "використовується кілька років, викладається у університетах"), правда менше ніж потік. Тому я не розумію причин вашої наполегливості в підтримці очевидно неправильного перекладу, водночас експортуючи до нас значні смислові колізії. Для чого повторювати чужі помилки?--Deineka 06:54, 5 вересня 2008 (UTC)

Але ж я привів саме приклади українській спеціальній літератури, які використовують «потоки», не російській. Колізії не більші ніж між термінами «автомобільні колеса» та «зубчаті колеса».
Я не вважаю термін «Потік» помилкою. Вікіпедія не може змінювати існуючі терміни на кращі, ми повинні використовувати українську літературу та слідувати за нею. --Tigga 07:39, 5 вересня 2008 (UTC)

«автомобільні колеса» та «зубчаті колеса» цілком законно називаються колесами, бо вони круглі і обертаються навколо своєї осі. Натомість між потоками і нитями нема нічого спільного, і відтак вони не можуть називатися одним словом. Зокрема тому, що так ви не здатні висвітлити теми взаємодії між поняттями
Я дивюся на вас і дивуюся — ви на повному серйозі доводите, що оригінальна термінологія гірша за вторинну і дефектну з обмеженого російського ареалу. Думаю, з тим же успіхом ви станете доводити, що марксизм-ленінизм є світлим майбутнім всього людства, бо це написано в певних книжках. Це теж масово писалося в українській літературі, джерелом якої служила російська макулатура.--Deineka 06:27, 8 вересня 2008 (UTC)

Не обов'язково зубчаті колеса круглі та не обов'язково обертаються навколо своєї осі.
Не потрібно шукати взаємодії між поняттями щоб обґрунтовувати схожість назв українською - я цього й не робив. За вашою логікою текстильні нитки мають якесь відношення до того що зветься в програмуванні англ. thread?
Буль ласка, подивіться у офіційне правило Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Не припускається оригінальна термінологія в Вікіпедії - це правило. Яким би добрим (на вашу думку) неологізм не був, він не може замінювати терміни які вже використаються.
Щодо марксизму-ленінизму — я не знаю, що пишуть про марксизм-ленінизм у сучасних виданнях Міністерства освіти і науки України - я певен не називають світлим майбутнім. Але саме сучасні видання Міністерства освіти і науки України називають thread потоком. --Tigga 09:08, 8 вересня 2008 (UTC)

давайте не будемо ставити все з ніг на голову. Об'єкти паралельного програмування від часу свого створення у всьому світі звуться нитями. І тільки обмежена секта оригінальних винахідників з Росії придували якісь потоки на свою голову.--Deineka 10:42, 8 вересня 2008 (UTC)

З точки зору логіки (не вжитку, про вжиток я не знаю) потік поганий термін, бо мова йде про окреме розгалуження, яке в побуті називають рукавом потоку. Навіть розділений на рукави потік залишається єдиним. Дядько Ігор 08:45, 5 вересня 2008 (UTC)

Ось що є в російській Вікі: "Такие потоки называют также потоками команд (в противоположность потокам данных) или (реже)[источник?] потоками выполнения (от англ. thread of execution); иногда называют «нитями» (буквальный перевод англ. thread) или неформально «тредами»". ЗВИЧАЙНО thread - це БУКВАЛЬНИЙБ ТОБТО ДОСЛІВНИЙ ПЕРЕКЛАД У РОСІЙСЬКЕ СЛОВО "НИТЬ" І В УКРАЇНСЬКЕ ТЕХНІЧНЕ "НИТКА". АЛЕ ХТО СКАЗАВ, ЩО БУКВАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД - ТО ТАК І ТРЕБА, ТО - ДОБРЕ? Чому не смисловий переклад краще? Ось і у росіян ведеться дискусія з цього питання: "Вот написано: "Такие потоки называют также потоками команд (в противоположность потокам данных) или (реже) потоками выполнения (от англ. thread of execution)"". Користувач:Білецький В.С.

Shared — Володіють ресурсами

Погане слово. Потрібно замінити на користуються. Власником ресурса є об'єкт, який може його вилучити (звільнити). Ниті не можуть самостійно розпоряджатися долею ресурсів. Нить володіє лише власними ресурсами (якщо такі створені в ній), але тоді іншим до них - зась. Спільний ресурс створюється ще до розгалуження процесу. Дядько Ігор 07:06, 5 вересня 2008 (UTC)

Володіють ресурсами - shared. В принципі, для такого важливого поняття має бути чіткий і зручний відповідник в українській мові, щоб щоразу не видумувати що вставити в контекст. Ділять - погано. Розділяють? Користуються замазано словом use — буде каша. Володіють - це від аналогіями з акціями підприємства. --Deineka 07:31, 5 вересня 2008 (UTC)

Дивіться Шеховцев В.А. Операційні системи — наприклад shared memory - розподілювана пам'ять. --Tigga 07:46, 5 вересня 2008 (UTC)

найду трохи часу, пройдуся по статті--Deineka 07:58, 5 вересня 2008 (UTC)

Share a resource не означає own a resource. Намагаючись втікти від правильного використовують чи користуються, що було б маленькою неточністю, ви робите уже серйозну фактичну помилку. Дядько Ігор 07:49, 5 вересня 2008 (UTC)

Прямі відповідники - розподілений, спільний. Тому вважаю правильним вживати словосполучення "розділяти ресурси", "розподіляти ресурси" і "використовувати ресурси" в залежності від контексту. Ganyak

Lightweight

Якщо це ще не затвердилося, то краще замінити легковажний на легкозначимий, бо виходить грайливо. Дядько Ігор 07:18, 5 вересня 2008 (UTC)

легкозначимий мені здається не дуже точним терміном, але я готовий послухати ще пропозиції. Може маловагомий, це ніби точніше?--Deineka 07:32, 5 вересня 2008 (UTC)

Легковажний мені здається не тільки не дуже точним, а ще й легковажним терміном. Дядько Ігор 07:46, 5 вересня 2008 (UTC)

поніняв на маловагомі. Є ще легковагомі, маловісні, як таке?--Deineka 07:57, 5 вересня 2008 (UTC)

Легковагові або Легковагі процеси — ЛВП (LWP). --Tigga 08:08, 5 вересня 2008 (UTC)

поставив Легковагові--Deineka 08:26, 5 вересня 2008 (UTC)

А навіщо пряма калька з англ. чи рос. мови? Чому напр. не "легкі"? Тут же ні з чим не зплутаєш.

Тред

По-моєму, тред (англ. thread) — єдина назва для цього поняття, що не викликає неоднозначного розуміння. Нить — калька з російської (причому, без урахування стилістичних особливостей української ниті — маловживаного суто літературно-поетичного слова). Низка — навіть для опису паралельних сюжетних ліній літературного твору це слово не вживається (а тред — поняття, в першу чергу, з паралельного програмування). Потік — калькування невдалого російського терміну, що викликає неоднозначності зі стрімом. Нитка — буквальний переклад з англійської без урахування всіх мовних нюансів. На мою думку, запозичення тут більш ніж виправдане — зрештою, програма і процес також не питомі в нашій мові. --P.Y.Python 18:11, 14 листопада 2010 (UTC)

Підтримую. Вся ця єресь з "нитками" це жах — а multithreading тоді "перекладемо" як «клубок»? =))) Потік звучить органічно завдяки звичці з російськомовної літератури, але це теж крок назад. Я ще розумію "перекладати" space в прогалину чи відступ, бо ця абстракція існувала задовго до комп'ютерів завдяки друкарській справі — це було задовго до нас і це вже є частиною мови. Але у випадку з такими словами як thread, multithreading, handle, stream, file — це нові поняття, нові абстракції, які не мають нічого спільного з нитками, ручками, потоками і підшивками. Ті ж самі Леся й Агатангел не шукали "відповідників", а сміливо брали слова з латини і вводили їх в українську. Запозичень з різних мов в нас багато тисяч, до них гармонійно впишуться =) й інтуїтивні тред, мультитредінг, хендл, стрім...

Без запозичень не обійтись, якщо йдеться про якісь цілком нові поняття чи явища. Думаю, не було жодної потреби шукати українські відповідники, коли почалося масове поширення світом комп’ютерних технологій. “Сайт”, “файл”, “чат”... Думаю, англійська мова тотально поширена у світі, зокрема і через те, що вона дуже лаконічна. Слова зводяться, по суті, до кореня, вони мало афіксовані... Інша річ, недоречні ті запозичення, які мають українські відповідники.

Реальна проблема з терміном була в англійців — вони її вирішили, нам залишається подякувати і взяти "на озброєння", як власне і чинить більшість людей, пов'язаних з ІТ.

П.с. дивно що ніхто не здогадався "перекладати", наприклад, кебаб ;) --WolfRAMM 23:25, 17 січня 2011 (UTC)

отож недоречні ті запозичення, які мають українські відповідники

недоречно перекладати наприклад абревіатури DVD, PCMCIA. Щодо іншого охолоньте, ви просто вб'єте українську мову, витісняючи одне слово за іншим. Не треба розбивати собі лоба--Deineka 20:52, 18 січня 2011 (UTC)

здається ви доводите свою точку зору, а не намагаєтесь наблизитись до істини. Ретельно перегляньте вашу позицію. Порушення ВП:НТЗ, ВП:ОД, ВП:ПД, як і будь-яких інших правил, неприпустиме для модератора.

П.с. Ваша цитата суперечить вашій же точці зору. А заміна навіть всіх технічних термінів на іншомовні запозичення через їхню питому вагу напевно вплине на "життєздатність" мови приблизно як місячне сяйво на довжину рейок... -- wolfRAMM  09:25, 19 січня 2011 (UTC)

Незрозуміло, відколи це один з основних способів творення термінів (вторинна номінація) став непридатним.

Вторинна лексична номінація є результатом природного розвитку мови, зумовленим пізнавальною і комунікативною потребою людини в її соціально-історичній практиці.

--AS 08:45, 19 січня 2011 (UTC)

хто сказав що він непридатний? (Взагалі це повинні вирішувати філологи на якомусь симпозиумі; а думки деяких з них є в тій статті, яку я цитував.) Суть не в способі а в самому факті словотвору — це ВП:ОД. -- wolfRAMM  09:25, 19 січня 2011 (UTC)

Не розумію, Ви хочете сказати, що цей термін придумали вікіпедисти? --AS 14:41, 19 січня 2011 (UTC)

Термін "нить" — виходить що так, принаймні в статті немає жодного посилання на АД, та й взагалі на жодне україномовне джерело... А серед рядових програмістів цей термін непоширений. -- wolfRAMM  15:48, 19 січня 2011 (UTC)

Так, словники ним гребують… Тільки „нить‟ (саме „нить‟, а не „нитка‟, як щось загальніше й абстрактніше за те, чим латають штанці. Аналогічно ріка (потік чогось)/річка (уже суто водяна ріка)) викликає в мене правильні асоціації: щось, на що можуть бути нанизані бусинки-операції. „Тред, мультитредінг, хендл, стрім‟ це несерйозно. „Потік‟ — виникає плутанина зі справжніми потоками — streams (старий приклад: як перекласти Streaming Multi-Threaded Model?) --AS 18:05, 19 січня 2011 (UTC)

Streaming Multi-Threaded Model - Багатопотокова модель потокових даних. wanderlust (обговорення) 14:10, 24 вересня 2013 (UTC)

Мені звучить жахливо, але, здається, так радить більшість словників. --AS^ƨɐ 16:53, 24 вересня 2013 (UTC)

Щодо Тред, я наприклад читаю зріад або зред. Так що тред - це дико і це англіцизм, який нічим не кращий за русизми, запозичення потрібно робити лише в тому випадку, якщо неможливо підібрати українських аналогів. Щодо термінології є ще «flow» - який теж перекладають як потік. Хоч нить мені не подобається, але термін однозначніший Volodimirg 14:22, 5 липня 2011 (UTC)

Термін "потік" підходить краще

Термін "потік" не лише не гірший за "нить", але на мою думку він ліпше відображує суть розглядуваного: динамічний швидкозмінний набір (так і хочеться сказати, потік) команд. Того я використовував і використовую термін "потік". Закиди, що це пішло з російської, як на мене, ніякі по силі аргументації (звідки це взяли?).

Я так розумію, той, хто наполягає на терміні "нить", аргументує це оригінальним англійським терміном thread. Але у англійській мові thread має значно ширший смисовий зміст, ніж українське "нитка". Наприклад:

1. Collins English Dictionary. 8th Edition first published in 2006 © HarperCollins Publishers 1979, 1986, 1991, 1994, 1998, 2000, 2003, 2005, 2006. 120,000 entries.

4) any fine line, stream, mark, or piece from the air, the path was a thread of white

2. Collins Cobuild Advanced Learner’s English Dictionary. New Digital Edition 2008 © HarperCollins Publishers 2008

3) A thread of something such as liquid, light, or colour is a long thin line or piece of it. A thin, 
glistening thread of  moisture ran along the rough concrete sill. 
...Venetian glass decorated with embedded threads of white. 
...a corpulent man with threads of black hair plastered across his brow.

"Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування" (Київ, видавництво "СофтПрес", 2005), виданий за підтримки компанії Microsoft, в першу чергу також подає переклад оригінального терміну thread українською мовою як потік (ст. 494).

Таким чином, використання українського "нить" не тільки не покращує розуміння оригінального поняття, а навпаки, відводить увагу в сторону.

Тому, хто думає, що thread- це строго має бути "нитка", можу ще навести такі аргументи: назви багатьох рік на заході України також виводять від давнього (гіпотетично кельтського) thread- потік. Так, ріки Серет (в Україні), Сірет (тезка у Румунії), Стир, Стрипа, Дні-стер мають той же корінь, що й сучасний англійський thread (читається "сред", а не "тред"), так само й українське слово "струмок"...

Зауваження, що потік перегукуєтсья з потоком stream, також не надто аргументоване. Все одно може бути потік в розумінні "потік вводу-виводу", "потік даних" тощо. Наявність синонімів не є причиною міняти терміни- все одно синонімів було і буде багато. Коноваленко Ігор (обговорення) 17:36, 24 квітня 2012 (UTC)

Йой, Ваші аргументи теж дивні, але в ідеалі ми маємо тупо відбивати назовництво з авторитетних джерел, тому доведеться перейменувати на „Потік виконання‟ (слово „виконання‟ для однозначности, бо Потік (програмування), потік (інформатика) будуть неодназначностями) --AS^ƨɐ 15:33, 24 квітня 2012 (UTC)

І що ж я дивного написав? Що оригінальний термін "thread" значно ширший ніж пропоноване "нить", яка, відповідно, не відбиває всієї багатогранності англійського?

Треба не тупо копіювати авторитетні видання, а знаходити нормальний відповідник в українській мові. На мій погляд, знайдений відповідник "потік" значно вдаліший і тут я із "авторитетними джерелами" повністю згоден. Коноваленко Ігор (обговорення) 17:35, 24 квітня 2012 (UTC)

Мені, наприклад, слова „динамічний швидкозмінний набір‟ нагадують потоки даних, а потоки виконання я собі уявляю та’як на малюночку, кілька паралельних ниток, на які нанизані операції (але це може бути моє наївне сприйняття, бо реального досвіду програмування багатьох нитей не маю). Якщо ми шукаємо нормальний відповідник в українській мові, то нас не має обходити, як воно звучить в оригіналі (АТП, пункт 2 : )) і яка у нього багатогранність. А з „потоками‟ таки проблема: ось щойно хотів Потік (програмування) (там має бути про stream) слід перейменувати на Потік даних, яка, як бачите, вже зайнята якимсь data stream. Тим і незручно все називати „потоками‟, бо доводиться уточнювати, потоки чого саме (я лінивий, і шукаю змоги писати одне слово, замість двох)). --AS^ƨɐ 18:29, 24 квітня 2012 (UTC)

На мій погляд, „динамічний швидкозмінний набір‟ чудово описує як потік виконання, так і потік даних. В дійсності, з точки зору машини, між ними невелика різниця- просто перший "набір" кроками надсилають процесору для виконання, а другий- (як правило) пристроям вводу/виводу або "суб'єктам обміну". Поняття "нить" при звучанні українською статичне: як "матеріальний" предмет, вона є, і все. У той же час "потік" починається ("починає текти") та вичерпується ("закінчує текти"), що для мене особисто (а судячи з того, що переважна більшість таки перейшло на цей термін, то не тільки для мене) значно краще відображує саме суть цього "явища". Крім цього "потік" по своїй природі легко розщеплюється, "розтікаєтсья" на кілька потоків, у той час як "нитка" статична...

Не звертати уваги на оригінальний термін, як на мене, також не дуже добре, бо розробники, підбираючи його, також добре подумали і підібрали у своїй мові (на їх думку) кращий відповідник. Такий підхід дасть нам змогу оцінити думку/підхід першоджерела, а цим нехтувати не можна.

Я усвідомлюю термінологічну складність з точки зору побудови енциклопедії, але вона не повинна впливати на підбір кращого терміну у певній галузі. Я так розумію, Потік даних і є той потік який вам потрібен. Так що цю статтю, схоже, можна сміливо переробити на статтю про stream. Вона й згадує stream і навіть посилається на нього. Там просто ще з точки телекомунікацій трохи (зовсім трохи) є. То варто, певно, було б розділити це за галузями... можливо- "Потік даних (програмування)", "Потік даних (телекомунікації)". Від одинакових термінів у різних галузях (з різним значенням) ми все одно нікуди не дінемся. У цьому складність побудови універсальної енциклопедії (якою є Вікіпедія), яка хоче "охопити неохоплюване" :) Коноваленко Ігор (обговорення) 04:46, 25 квітня 2012 (UTC)

Мабуть ви не до кінця вникли. Мені й самому тут уже важко розібратись хто що писав в цьому обговоренні. Але в програмуванні є два терміни Thread та Stream, їх обох перекладають як потоки. І чесно кажучи в результаті отримується плутанина, необхідне надмірне уточнення. В перекладених книжках з програмування доволі часто роблять помилки перекладу щоб "не напрягатись", оскільки їм головне гроші, дуже мало видавництв справді професійно перекладають літературу, я це часто зустрічаю, коли пробую порівняти англ. варіант з перекладом на російську. Спробуйте перекласти наприкла назву розділу "Output stream and threads", або оце речення з офіційної документації по java "Piped streams are io streams whose sources and destinations are threads." Як бачимо з речень це не можна перекласти як потік. Я був за нить. Можливо варто подумати і про переклад як волокно, але не як потік це точно. Хоча подивився що волокно теж зайняте:) Тут Дейнека також наводив приклади неузгодженого перекладу. -- Volodimirg (обговорення) 05:45, 25 квітня 2012 (UTC)

І доречі якщо перекладити як пропонувалося потік даних і потік виконання, то це лише вносить плутанину. Професійні програмісти розберуться, а ось для студентів і тих хто не дуже знайомий, це лише вносить плутанину, оскільки для них це практично одне й те саме. Та й використовувати терміни з кількох слів це надмірність. Якщо, ви наприклад, захочете написати книгу по програмуванню чи хоча б хорошу статтю про потоки та ниті як потоки. То прийдеться в кожному розділі книги описувати різницю між цими потоками і текст буде довшим ніж аналогічний англійський. -- Volodimirg (обговорення) 05:55, 25 квітня 2012 (UTC)

Ясно... проти цього важко щось сказати. Зі сторони уникання багатозначності, безумовно, ліпше було б мати різні терміни для stream та thread. Особливо у випадках типу "Piped streams are io streams whose sources and destinations are threads" :)

Питання тільки у тому, чи в Вікіпедії слід дотримуватися загальноприйнятих термінів, чи застосовувати "альтернативні".

Ще ускладнює те, що розуміти під самим thread. У Windows та Linux ці одинакові англійські терміни мають дещо відмінне значення. Коноваленко Ігор (обговорення) 08:28, 26 квітня 2012 (UTC)

Вживаність синонімічних термінів

Пропоную припинити війну виправлень у першому абзаці й з'ясувати нарешті, який із синонімів вживається в українській мовній практиці в цьому значенні найчастіше — русизм потік, англіцизм тред чи неологізм нить. Також, мені здається, недоречно чіпляти ярлики «русизм» і «англіцизм» до треда й потоку, коли основний термін є неологізмом (і, можливо, вікіпедизмом — стаття не містить посилань на українські джерела з терміном нить). P.Y.Python (обговорення) 00:05, 16 листопада 2012 (UTC)

Почитайте те що писалось вище і виділено жирним. Потік - це не русизм, це помилковий переклад, який конфліктує з дослівним перекладом stream, який також перекладається як потік. Переклад "потік" прийшов за посереднцитвом російської, але слово потік є в українській мові. Але як я вже писав коли слова thread та stream вживаються разом, то перекладаюче речення з ними виходить суцільна плутанина. Тред - це повноцінний англіцизм, оскільки такого слова в українські мові немає, вживається серед програмістів в Росії і в Україні через згадану плутанину в перекладі, коли два різних поняття позначають ідентично-- Volodimirg (обговорення) 09:13, 16 листопада 2012 (UTC)

Зауваження щодо термінології

Щодо словника, виданого за підтримки компанії Microsoft - чому така недосказаність? Чому в статті згадується лише "потік"? У словнику також є "нитка" і "тред". Ось відсканована сторінка, переконайтесь - http://img.hurtom.com/i/2015/05/494.jpg --Lord Xshot (обговорення) 16:52, 12 травня 2015 (UTC)

Функціональний переклад

Прочитав все що вище і маю що сказати:

• Треба перекладати в контексті використання. В даному випадку перекладаючи thread нас не цікавить матеріал чи довгасті розміри. В слова thread є ще варіант перекладу як траекторія, стежка; який краще пояснює функціональність в даному випадку. Це як у випадку ниті Аріадни (Ariadne's thread), Тесея врятувала можливість вказувати шлях. Варіант потік теж був запропонований не із-за води, а через метафору для розгалужень та злиття.

Тому:

1. Проти варіанта просто нить(нитка). Він занадто далекий для розуміння.
2. Проти варіанта просто потік. Оскільки плутають з потік даних.
3. Виходячи із функціонального перекладу вважаю допустимими варіанти нить(нитка) виконання та потік виконання, хоча потік виконання кращий, бо відображає динаміку та незворотність в часі. --Олюсь (обговорення) 08:49, 21 травня 2015 (UTC)

назва

якщо стане питання про перейменування, ось вам варіянти: Мо́чка – 1) (fibra, нить, волокно) волоко́нце, волокни́нка; (прядь, клок, пучок) ки́чка, ки́чечка--Albedo (обговорення) 11:33, 10 лютого 2017 (UTC)

Потрібне негайне перейменування

Доброго дня, шановне товариство! Дану статтю потрібно негайно перейменувати, як вже показано у попередньому обговоренні — вилучивши слово «інформатика» (потоків у інформатиці є кілька різновидів), і замінивши назву на Потік виконання (англ. thread of execution).

До чого тут взагалі уточнення «(інформатика)» і «(програмування)»? Наприклад, STREAMS у Unix — це і теоретичний (архітектура, ідеї), і практичний фреймворк для реалізації драйверів послідовних пристроїв. Відповідно, stream у цьому фреймворку — це теж і «Потік (інформатика)», і «Потік (програмування)». --Yuriz (обговорення) 15:50, 20 грудня 2019 (UTC)