Ми жителі села Борисівка звертаємось до Вас із проблемним питанням яке схвилювало усю нашу сільську громаду – питанням щодо закриття нашої Борисовської загально освітньої школи Такими діями збоку рай.
Такими діями з боку райдержадміністрації ми вкрай не задоволені та одурені і вважаємо що наша школа заслуговує на існування. В даний час у школі мала кількість дітей але це проблема усіх сільських шкіл (та й завжди сільські школи були дотаційними). Але навіть у важкі кризові часи для нашої країни вони збереглися. А наша школа , на відміну від інших, вона (1987 року),двохповерхова, повністю матеріально і кадрово забезпечина. Школа була побудована силами наших дідів, батьків та за сприянням місцевого колгоспу, головою якого був В.К.Костюк. До цього часу сільськогосподарське товариство підтримує школу, надає спонсорську допомогу. Влітку минулого року був побудований внутрішній шкільний туалет,у школі простора їдальня, майстерня, спортивна кімната, комп’ютерний клас, біліля школи – котельня, погріб, туалет зовнішній.
Зараз в нашій школі навчається 35 дитини, працює 13 учителів( з них 4 – за сумісництвом ). Всі предмети вкладаються фахівцями з відповідною освітою. Наші діти отримають в школі хороші знаня, а головне – розуміння , піклування, допомогу зі сторони педагогів. Учні школи займаються в гуртках, беруть участь у громацькому житті школи, села та району, доглядаюь за сільським пам’ятником, могилами невідомих солдата та жертвам голодомору. Наші діти постійно беруть участь у різноманітних змаганнях , конкурсах , оглядах художньої самодіяльності, вимпели та кубки є тому свідченням.
Школа – осередок села, головна його модельна та естетична окраса. Чому ж у наш час не заперечують відкриттю кафе, нічних клубів,гральних автоматів , що призводить до морального опустошення душ підлітків, сприяють їхній деградації, а закритю школи ?! Чому економлять на дітях, на їхньому здоров’ї та благополуччі?! Чому наші діти повині кудась їхати, коли унас чудово і обладнана усім школа?! Хто знає краще нас, баньків, де нашим дітям буде краще навчатись ?! Ми, батьки, хочем бачити всіх дітей у безпеці, щоб вони вдачно поїхали, були під наглядом - і це нормально. Усі діти села для нас як рідко. Ми не розділяємо їх на «своїх» і «чужих». Далеко від дому їх ніхто контролювати не буде. Ми вважаємо, що закриття школи потягне за собою ряд важких безповоротних наслідків.
Ми – не просто громада, ми – велика родина, що дбає про все те,що ми маємо,що отримали від дідів ,батьків , і хочемо все зберехти і передати нашим дітям, онукам, правнукам. Ми маємо для кого старатись, демографічна ситуація в в нашому селі одна з кращих по селах в районі. В період 2007-2013 р.р. селі народжуються не менше 8-10 днів щороку. Ми б погодилися із закриттям школи, якби внас не було б перспектив, але вона є!
Лише політика нашої влади примушує молодь заздалегідь шукати альтернативні варіанти, щоб закриття школи не нанесло моральний і психологічної травми дітям при переході в інший колектив. Події, що висвітлюються в засобах масової інформації, примушують молодь залишити сило, в якому без школи нема жодної перспективи. На даний час в селі 348 жилих дворів, в яких проживає 518 чоловік.
Ця школа оцінене в 23 тисячі з пам’ятником Т.Г. Шевченка
