Обговорення:Монпансьє (льодяники)

@Масіму: протиставлення зараз-тепер — одна з поширених хибних порад.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:10, 6 грудня 2021 (UTC)

@ЮеАртеміс:, про це ще писала Леся Українка в листі до Михайла Кривинюка: "Треба б раз назавжди прийняти, що слово зараз по-українськи значить — хутко, незабаром, але не тепер, в даний момент. Зрештою, і по-рос. вживати сейчас замість тепер не вважається літературним, по-укр. ж се зовсім неможливо, так ніхто не говорить".

На жаль, нині люди частенько замінюють "тепер" на "зараз". Щоправда, найчастіше це роблять ті, хто перейшов на українську недавно, і подумки все ще перекладає слова з російської. Певна річ, не тільки вони цим хибують, бо поганий приклад запам'ятовується ліпше ніж щось доладне.

Хай собі пересічні люди плутають ці слова (та й хіба тільки ці?), бо як в школі не вивчили, то навряд чи вивчать уже. Але ж ми тут наче пишемо літературною українською мовою, чи не так? --Масіму (обговорення) 21:05, 6 грудня 2021 (UTC)

Пані, звісно, класик, етнограф, але не лінгвіст. Детальніше щодо тепер-зараз.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:56, 7 грудня 2021 (UTC)

@UeArtemis: Пани і панії (Загребельний, Гончар, Люко Дашвар, Андрухович, Карпа), певна річ, теж письменники. І зазначу, що вони сучасні письменники, які не гидують/гидували (вибачайте за експресивне слово) писати суржиком або вживати російські кальки. Та мова й не про це! Вони ж не цікавляться культурою мовлення. Їх радше цікавить фемінізм, мультикультуралізм та інші "постмодерністські витребеньки", але аж ніяк не правильність вживання слів. Чи цікавляться сучасні письменники фольклором? Ні! Чи цікавляться вони мовознавством? Навряд чи. Вживання деякими письменниками "зараз" замість "тепер" тільки підкреслює той хаос, що массово панує в головах у людей. --Масіму (обговорення) 15:55, 8 грудня 2021 (UTC)

@UeArtemis: До речі, слушний коментар одного з дописувачів про вживання цих слів носіями живої, народної мови: "моя баба ніколи не каже зараз – у значенні тепер. ваші закиди про надуманість скидаються на намагання узаконити суржиковість.загалом це красномовний прояв конформізму україномовців, коли всі якають, а щоб уникнути тавтології – котрикають, при цьому й гадки не маючи про достеменну семантику останнього. так само й заразають".

На жаль, деякі українці ладні перетворити українську мову на шифр для передачі російської мови. Про що тут говорити, якщо вони навіть фразеологізми з російської перекладають буквально? --Масіму (обговорення) 16:15, 8 грудня 2021 (UTC)