Обговорення:Костева Пастіль

Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

Перенесено зі статті

Kолись Велику чи Костьову Пастіль сьогодні іменують чомусь КОСТЕВА, хоч у латинському написані на давніх мапах вона KOSZTYOVA та й у місцевому говорі перша частина ойконіма звучить як "КОСТЬОВА". До того ж Костева російською теж звучить-"костьова", українською - "костева" ?! Коротко про минувшину цього давнього села.Нині воно розтягнулося долиною Великої ріки довжиною в 3 км вверх від гирла Ростуцкого потоку. Заснування села місцева легенда пов'язує з ім'ям пастуха - КОСТЬ. Правда, інша легенда першим тутешнім поселенцем називає ФЕТЬКА ... Документи засвідчують, що року 1567 поселення було вже оподатковане - три дворогосподарства користували по половині телека...Три газдівства були оподатковані й 1588 року, але користувалися вже тільки четвертиною телека, вірогідно, через збільшення податків. 1599 року "порцію", тобто податок сплачували вже 26 селянських газдівств. Господарі - шолтеси були тоді ще увільнені від сплати податі. Була вже в поселенні й церква, але документально зафіксований православний піп - БАТЬКО ПУП СИМКО ГРИЦЬ у поселенні КОСТЕПАСТЕЛЬ року 1602-го. Перепис Невицької домінії 1607 року, рукопис якого зберігається в архіві Будапешта, також згадує духівника із Костьової Пастелі - "ПОП СЕМІОН БАТЬКО... Одне із найдавніших прізвищ села - ПЛЕШАВІЧ, також згадано 1607 р. Історик О. Мицюк твердив також, що від 1582 року оподатковувалися всі чотири Пастелі - ВЕЛИКА (Nagypasztely) і РОСТОКА П., МАЛА (Кispasztely) i ДАНИЛО ПАСТІЛЬ ... В описі Унгварської домінії 1631 року вперше згадано сільську церкву - КОСТЮВ ПАСТИЛЬ Є ЦИРЬКОВ ДАЮТ ЗА НЮ 1 ЗОЛ. і тодішнього духовного пастиря - ГРИЦЬ РОСТУЦЬКЬІЙ ... Урбар 1691 року згадує й місцевого шляхтича - АНДРІЯ ФЕТЬКА . Серед місцевої шляхти на Ужанській Верховині у другій половині 17 століття документи згадують ЯНА ПАСТЕЛІ (ПАСТЕЛЯКА) і ІГНАТА ГАРЗАНІЧА із Великого Березного, родини ДОБЕЯ із Заброді та БРЕНЗОВИЧА із Тихого. Всі вони мали вже права НЕМЕШІВ, тобто дворян. Таким був і ФЕТЬКО. Більше того "ШОЛТИС АНДРІЙ ФЕТЬКО ІЗ КОСТЬОВОЇ ПАСТЕЛІ БУВ КЕРІВНИКОМ ШОСТОГО ДИСТРИКТУ (округу) УНГВАРСЬКОЇ ДОМІНІЇ"... Упродовж антиавстрійської війни угорців 1703-1711 рр. число мешканців Великої Пастелі скоротилося в три рази. Станом на 1715 рік тут було всього 8 дворів. Правда, всі двори, окрім одного, мали земельні наділи. У церковних переписах 1741 та 1751 років згадується у Костьовій П. дерев'яна церква Пречистої Діви Марії.Від теперішнього храму Різдва Пресвятої Богородиці була вона нижче - на Цвинтарі. Парохом був о. МИХАЇЛ КОШ і в 1741, і в 1751. Обслуговував він 6 дворів (А. Годинка). У 1751 році парохом Костьової Пастелі був МИХАЙЛО ФОРКОВИЧ (М. Сирохман). На мапі кайзерівсько-королівської угорської домінії Унґвар 1765 року у Костьовій Пастелі (KOSZTYOVA PASZTELY) бачимо понад три десятки оподаткованих дворів та церкву. Із усіх чотирьох Пастелів Костьова тоді була найбільша. На рубежі 17-18 ст., в часи епископа-прсвітителя БАЧИНСЬКОГО АНДРІЯ, до парохії ВЕЛИКОЇ ПАСТЕЛІ увійшла, як філія, церква МАЛОЇ ПАСТЕЛІ (тепер - Пастілки), а парохи РОСТОЦЬКОЇ ПАСТЕЛІ мали філії у БЕГЕНДЯТСЬКІЙ ПАСТЕЛІ і РУСЬКОМУ МОЧАРІ . Такий розподіл між парафіями зберігся і в 19 ст. Муровану церкву у Костьовій Пастелі збудували 1830 р. (за шематизмом 1915 року)... До найдавніших прізвищ Костьової Пастелі, окрім вже згаданих можна віднести СЕМЙОН, СЕМЧО, ШЕБАСТЯН, БАБИЧ, ВАҐІЛЬ, МАРИНЧАК та інші. Нині в селі найбільш поширеними є ШТИБЕЛЬ, КЕРЕЦМАН, ДУДУРИЧ, ФЕТЬКО, МОРДОВАНЕЦЬ... Мешканців різних частин села досі називають ВЬІШНЯНИ, НИЖНЯНИ, МЛИНЯНИ,КЛІВИШНЯНИ, ГРАБИНИ і ПОТОЧАНИ (від топоніма Поточина чи Поточанка). Із сільської топонімії цікаві -ЛАЗ, БАНУСЬКИЙ ЛАЗ, КИЧУРКА, КРИВА ЗИМЛЯ, МОЧАРКИ, ПОГАРІ, СТАРЬІЙ ВИРЬХ, СЕРЕДНЬІЙ, СІМАКИ, ТИВЧАКИ, ПОТЬІЛИЦЬ, ЩОВБ, ЯЛОВЬІЙ, ЗАИГРИЩЕ, ЯСТРЯБІК. Із потоків - ВЕЛИКИЙ, ГЛУБОКІЙ, ГОЛУБИННЬІЙ, РОЗДЄЛЬСЬКИЙ, ЯВОРНИЦЬКИЙ, із джерел ГОЛУБИННЕ, ЗАКВАС, ПУД БЕРЕГАМИ, КОЛО МОРДОВАНЦЮВ...Одне із них згадував ще Ф. Віснер 1935 р. Пізніше вже, в радянські часи, із цього джерела розливали мінеральну воду "ПАСТІЛЬСЬКА" ...