Обговорення:Дунаївці

Найсвіжіший коментар: DixonDBot у темі «Недоступне зовнішнє посилання 5» 13 років тому
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 19 березня 2010 року.

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 липня 2010 року.


Обговорення номінації:

Пропонує: Ну раз вже тут Глухів і Миньківці, то стаття про Дунаївці, як на мене, набагато більше і краще розписана. Плюс за нею постійно стежиться і вона, як і тема довкола неї, постійно вдосконалюється. --Pavlo Chemist 13:22, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти

  •  За:
  1. --Pavlo Chemist 13:22, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти
  2. --А. Погодин 13:24, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти
  3. Чудова стаття, гідна стати Вибраною-- Yety 14:23, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти
  4. --Гаврило 17:11, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти
  5. --Olegvdv68 18:09, 17 липня 2010 (UTC)Відповісти
  6. --βρσωαρ 06:35, 19 липня 2010 (UTC)Відповісти
  7. гідна бути --Helgi 06:43, 19 липня 2010 (UTC)Відповісти
  8. --Олюсь 07:09, 19 липня 2010 (UTC)Відповісти
  9. --Dimant 16:59, 19 липня 2010 (UTC)Відповісти
  10. --IgorT 16:28, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
  11. --visem 18:10, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  1. (1) Розділ «Географія» недописаний. (2) Розділ «Символіка» дублює статті Герб і Прапор на початку статті. (3) Розділ «Транспорт» місить зайві малюнки і зайвий шаблон. (4) Гімн Дунаївцям — самодіяльність. (5) Розділ «Цікаві факти» зайвий, в енциклопедіях не зустрічається; інформація з нього повинна бути перенесена до інших розділів. (6) Розділ «Галерея» зайвий, в енциклопедіях не зустрічається. Є вікісховище, що окрема збирає тематичні зображення. (7) Розділ «Див. також» зайвий, дублює статті, що згадуються по ходу. (8) Неструктурований розділ «Джерела, посилання та література». Бібліографія з теми перемішана з посиланнями на інтернет сайти.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:11, 21 липня 2010 (UTC)Відповісти
    (1) Основні дані ніби є. Дещо ще знайшов, додав, ще потім постараюся знайти. (2) В статтях про Герб та Прапор написано значно більше в окремих статтях. В статті Дунаївці зроблені лише деякі витримки звідти, в чому я не бачу нічого поганого. Ну можна ще раз іншими словами переписати, але що від цього зміниться? (3) Один малюнок прибрав, шаблон, як на мене, доречний. (4) Він використовувався на офіційних святкуваннях та опублікований на дунаєвецькому сайті. Я ж не виносив його в окрему статтю, як деколи бачив :). (5) Розніс по іншим розділам. (6) У Вікісховищі можуть видалити зображення з пам'ятниками (були прецеденти, наскільки мені відомо) — краще вже нехай тут будуть, бо інакше їх видалять як ті, що не використовуються вже в нас… (7) Читачі по посиланням з цього розділу клацають — в ньому зібрані компактно посилання, що розкидані по всьому тексту, (8) Абсолютно згоден — реорганізував, може так підійде. --Pavlo Chemist 13:27, 21 липня 2010 (UTC)Відповісти
    (1) Після появи нормального розділу «Географія» і треба номінувати статтю. (2) Не «погано», а «зайве». (3) Шаблон в піврозділу. Інформацію з нього можна записати «прозою» у розділі «Географія». Буде більше толку і менше понтів. (4) Якщо він офіційний, про нього мусить бути окрема стаття, як про прапор і герб, вміщенна на початку ознайомчого шаблону про місто, на зразок Шаблон:Картка Країна. (6) Можна створити Категорія:Зображення:Дунаївці, перенести туди і значити посилання на цю катеогрію в статті Дунаївці. Бо зараз ці малюнки, як кажуть, «з боку бантик»… (7) Для пошуку існують Категорія:Дунаївці та Шаблон:main, який виділяє головні речі в на початку заголовків.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 03:56, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    Щодо «більше толку і менше понтів» - читачу простіше одним оком глянути на цей шаблон, щоби зрозуміти приблизно як далеко і в якому напрямку їхати, а ніж читати «прозу»... Бантик мені (і не тільки мені) подобається - винесіть у кнайпу пропозицію видалити зі всіх статей галерею - подивимося скільки така Ваша пропозиція набере голосів. Навіть заради одного Вашого голосу «за» - я псувати статтю не буду - мені важливіше, щоби стаття була кращою. Я і так вже дещо змінив, що мені не довподоби, але яке має якийсь сенс. --Pavlo Chemist 16:22, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    Навіть заради одного Вашого голосу «за» — я псувати статтю не буду — чому «навіть»? хіба ви заради голосів інших ви «псували» статтю?? —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 17:31, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
  2. Стаття сподобалась, але є зауваження. 1) Потрібно доповнити вступ, наразі там нема цікавого анонсу для головної сторінки. 2) Інформація про стрімке зростання населення помилкова: там враховано ще населення смт Дунаївців та Смотрича. Не потрібно викривлювати статистику, на 28% за рік населення в нормальних умовах не зростає. 3) Файл:Маєток Красінських сьогодення.jpg насправді невільний, на фото з castles.com.ua дозволу немає. 4) Десь побите оформлення: не відображається шаблон доброї статті угорі, в статті проблеми не бачу, можливо, якийсь шаблон її так псує. 5) Нащо там вірш «Гімн Дунаївцям»? Це ж не Гімн Дунаївців, а просто вірш про місто. І не розумію призначення розділу «Див. також»: ну нащо там Дунаєвецький район, Дунаєвецька міська рада та інші, на які є посилання в картці та які багато разів згадуються в самій статті? Стаття справді якісна, тож сподіваюсь на усунення цих дрібних недоліків — NickK 09:01, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    Щодо фото - то Ви могли би помітити, що логотипа сайту на фото не має. Мені автор фото Ірина Пустиннікова сама на моє прохання вислала це фото. Але раз Вам воно так не довподоби - замінив взагалі на своє під PD-self... Чого не відображається значок вгорі поки що не знаю. Статистику не викривлював, а взяв за посиланням цифру, може через податки багато прописалися в більш дешевому місті. Спробуйте ще Ви знайти якусь інфу за 2010 рік, а може просто видалити інформацію за цей рік... Як я і АлексуК зверху написав, видаляти ні галерею, ні Див. також, ні гімну не буду, бо вважаю, що вони лише роблять статтю ліпшою, а для мене це важливіше, ніж статус статті вибрана. Для мене головне, щоби читачеві було цікавіше читати статтю і тим самим підвищувалася популярність нашої Вікіпедії. Я і так розформував цілий розділ «Цікаві факти», щоби було «більш енциклопедично», але від цього стаття лише втратила, як на мене, так що далі її псувати не буду. Звісно, це чисто моя суб'єктивна думка і я не притендую на абсолютну правоту. Зараз подумаю, як переписати вступ і спробую знайти через що не відображається той значок... --Pavlo Chemist 16:22, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    YesТак Зроблено. Позначка доброї зверху вже відображається — виправив один шаблон... --Pavlo Chemist 16:41, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    докину пару фраз. --IgorT 16:28, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    Ну так треба ж зазначити, що фото використане з дозволу автора (а не з того джерела, де стоїть копірайт), і тоді нема ніяких питань. Якщо Ірина Пустиннікова дозволяє використати це фото на зазначених умовах, то його цілком можна використати. Цифра за тим посиланням показує населення всіх міст і смт Дунаєвецького району, тобто м. Дунаївці+смт Дунаївці+смт Смотрич, а не населення міста Дунаївців, як зазначено у статті. От обларада каже, що в Дунаївці 16181 жителі на 1 січня 2010, і це правдоподібно. Галерея-то може бути, якщо ці фото суттєві і раніше в статті не використовувались. У розділі Див. також посилання Персоналії Дунаєвецького району, наприклад, слушне, бо воно раніше в статті не згадувалося, а от Дунаєвецький район уже згадувався в статті 14 разів, є в навігаційному шаблоні нижче, тож воно недоречне. Гімн Дунаївцям — просто вірш про місто, авторські права на який належать автору, на відміну від гімну Дунаївців — символу міста, який знаходиться в суспільному надбанні як символ територіальної громади — NickK 16:41, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    Дякую, що нагадали про той сайт облради. Зараз виправлю. --Pavlo Chemist 16:57, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
    YesТак Зроблено Виправив дані по населенню. --Pavlo Chemist 17:07, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти
  •  Утримуюсь:

Підсумок: стаття визнана вибраною — NickK 23:45, 24 липня 2010 (UTC)Відповісти

Розташування ред.

Бракує розташування на мапі району або області. У масштабі України воно показане дуже неточно.

Окрім того, для кращого просторового уявлення не завадив би план міста --Tomahiv 22:34, 9 березня 2010 (UTC)Відповісти

Додано м. Дунаївці на мапі Дунаєвецького району. --Pavlo Chemist 08:04, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Треба додати у картку за допомогою параметра "розташування_2" --Tomahiv 20:14, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Додати-то додав, але там нічого не видно. --Pavlo Chemist 20:27, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Змінив на чіткішу. --Pavlo Chemist 20:43, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Так значно краще. Можете прибрати мапу району, бо на ній й так нічого не видно, на ній є території інших районів і вона до того ж і з багатьма помилками --Tomahiv 20:45, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти

Населення ред.

Чи доступні дані про віковий, статевий, національний, конфесійний склад населення Дунаєвець за результатами перепису 2001 року? --Tomahiv 22:36, 9 березня 2010 (UTC)Відповісти

Нажаль нічого не знайшов, навіть на сайті НІСД нічого немає... --Pavlo Chemist 08:25, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Дані про це облупрстат продає на дисках за окремі гроші. Мені для Заслава також треба. Може складемося? реінкарнований Bulka
Дивіться тут --IgorT 09:01, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти
Дивився вже. Там є лише облцентнер, міста облпідпорядкування і райони. Заслав за окремі гроші. реінкарнований Bulka

Чи є якісь дані про мову? --Tomahiv 22:43, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти

Нажаль, лише в розрізі області: див. тут. 95.2% українська, 4.1% російська, 0.7 - інші. --Pavlo Chemist 23:00, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти

Географія ред.

Розділ слід розширити. Пошукайте, може є праці типу «Природа Хмельницької області», чи щось подібне. А загалом — моя Вам підтримка і щире побажання успіху у висуванні на вибрану, я так само писав статтю про маленьке містечко Сколе --Helgi 10:20, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Так, Ваша стаття Сколе дійсно взірець! Повністю з Вами погоджуюся, що бажано цей розділ та деякі інші ще доопрацьовувати до вибраної статті: якби я зараз жив у Дунаївцях — ніяких проблем би не було, а так трішки важкувато. --Pavlo Chemist 10:32, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

На добру ред.

Власне до вступу вже чотири зауваження, ще далі не читав:

  • тавтологія: Дуна́ївці (рос. Дунаевцы, пол. Dunajowce, англ. Dunaivtsi, нім. Dunajiwzi) — місто в Україні, центр Дунаєвецького району Хмельницької області. Місто розташоване... (причому слово місто не віфіковане);
  • від залізничної станції Дунаївці — посилання веде на Дунаївці (смт), а не залізничну станцію;
  • Арматурний, ремонтно-механічний, маслоробний заводи — це до економіки. У вступі не має бути. Так писали в радянських енциклопедіях, коли стаття була куца;
  • а от кількість населення у вступі відсутня, а ця інформація якраз необхідна в перших строчках--Kamelot 12:45, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
Все виправлено, окрім посилання на Дунаївці (смт). Справа в тому, що Дунаївці (смт) з'явилося якраз для того, щоби обслуговувати залізничну станцію Дунаївці, і тому мешканці Дунаєвецького району ніколи не говорять "поїдемо в смт. Дунаївці", а "на станцію Дунаївці". Станція Дунаївці назва, що закріпилася за смт., і тому це залізнична станція не від'ємна частина смт., а створювати ще один стаб з назваю станція Дунаївці безглуздо, хіба що сторінку перенаправлення. Можливо я й помиляюся, але це моя думка, якщо у Вас є кращі пропозиції — будь ласка, я тільки за. --Pavlo Chemist 14:08, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
Добре. Проте тепер тавтологія Дунаївці Дунаівці. Можна просто з великої літери Розташоване (без місто і Дунаївці)--Kamelot 14:11, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
Точно  . Виправлено. --Pavlo Chemist 14:35, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Камінь в нозі ред.

А ви зухвалий чоловік. Висувати таку статтю на добрі. Зверніть увагу на наступні моменти:

  • В 1629 році в Дунайгороді було вже 630 садиб → у джерелі помилка. даних по садибах з пер. пол. 17 ст. неіснує.
  • це мовні покручі:

переважаючу більшість іншими національними групами, представленими в населенні, За статевим складом переважають жінки

  • У національному складі населення теперішніх Дунаєвців (як і району) переважаючу більшість (понад 95 %) складають українці, іншими національними групами, представленими в населенні, є росіяни, поляки, євреї. → звідки така впевненість. у джерелі лише дані по району.
  • Перша згадка про Дунаївці з 1403 року в реєстрі димів, як про село, що складалось з трьох частин і мало 72 дими. а в іншому розділі читаємо Попервах місто називалося "Дунайгород", і лише з початку 18 століття стало називатися "Дунаївці".
  • Спершу Дунаївці належало Великому князівству Литовському, а згодом Речі Посполитій. → треба змінити формулювання
  • Єлизавети Лянцкорунської —

Станіслава Лянцкоронського → то як правильно?

  • вийшла заміж і подарувала свої володіння → цікавий факт. а джерело на нього є?
  • У громадянську війну на початку грудня 1917 року → що за громадянська війна?
  • Не обминув Дунаївці голодомор 1932 — 1933 років. Місто пережило роки червоного терору та сталінські репресії. → це ж не шкільний реферат. джерела є?
  • Було закатовано близько 12 тис. осіб → це серйозна заява. де джерела?
  • що тримав камінь в нозі, якій мовби стоїть на варті, оберігає всю зграю від ворога. → це у гумор

--Лист рівнодення 13:42, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Ну конструктивна критика звісно тільки в поміч, за що Вам дякую, але поки Ви дещо з цього писали (напр. про стилістику), швидше було би це й виправити самому. Дещо повиправляв (стилістику, статистику). Лянцкорунські таки не правильно - правильно Лянцкоронські, видно стара помилка при перекладі імені з польської (див. pl:Lanckorońscy). Про журавля не бачу нічого смішного. Джерела - там де їм і треба бути - в розділі "Джерела". З повагою, --Pavlo Chemist 14:33, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
Ну але ви її маєте в оці. --Лист рівнодення 16:58, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти


"За радянських часів місто було відоме на всьому просторі СРСР завдяки Дуєнаєвецькій суконній фабриці[17]. Фабрика виробляла дві третини промислової продукції всього Дунаєвецького району, а на підприємстві працювало більше 2 тисяч працівників. На базі підприємства було створене професійно-технічне училище. За часів Незалежності України Дунаєвецька суконна фабрика перестала існувати, а її двохтисячний колектив став безробітним.[6]"
І зрозуміло, що це щемить серце кожному дунаєвчанину. Всю історію немає сенсу розписувати, вона є в іншому розділі. --Pavlo Chemist 10:15, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Вікіпедія не трибуна. Якщо у вас щось болить звертайтеся до лікаря. Для повідомлення про спочилу у бозі фабрику будь-ласка створіть окрему гілку вашої персональної сторінки Pavlo Chemist/Ностальгія. --Лист рівнодення 14:58, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Цей пост є проявом нахабства. Утримайтесь, будь ласка, в подальшому від подібних висловлювань. За Вашими ж словами (і згідно з правилами), «Вікіпедія не трибуна», але оте все далі, що Ви висловили, я Вам не кажу... --IgorT 21:04, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Діаграма кількості населення ред.

Вітаю, було б непогано, аби підписи по осі Х (роки) та значення (кількість осіб) можна було прочитати без переходу на сторінку зображення. Збільшіть, будь ласка, розмір тексту, місця ж на діаграмі вистачає. З повагою, Thevolodymyr 13:35, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Дякую, зроблено. --Pavlo Chemist 13:55, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Дунаївці (місто)#Від першої згадки до початку 20 століття ред.

Необхідне джерело цитати і обов'язково оригінальний текст! --Tomahiv 20:10, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Джерело вказав, а з оригінальним текстом буде складніше — це треба допомога краєзнавців міста, а тут невідомо коли вони відреагують (я їх спитаю). --Pavlo Chemist 20:16, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

віртуальний альбом ред.

З нагоди 605-річчя Дунаєвеччини був випущенний віртуальний альбом «Дунаєвиччина 2008» в якому наводиться Гімн Дунаївцям

«Віртуальний албом» — то як? :) Незрозуміло. Це музичний альбом? Віртуальний тому, що невиданий, чи тому, що існує тільки он-лайн… ? --Tomahiv 20:25, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Гадки немаю чи був він надрукований, але в електронному варіанті був опублікований (див. PDF), так що точно он-лайн. А названий він віртуальним на цьому сайті --Pavlo Chemist 20:32, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
«Надрукований» — отже немузичний.
Ми не можемо казати на альбом «віртуальний». Якщо він не надрувоаний, тоді він у «електронному вигляді». Віртуальними є згущівки, які ми даруємо один одному :). Віртуальною може бути екскурсія. Але так не можна говорити про твори мистецтва / масової культури
Будь ласка, уточніть. Нам не варто копіювати чужі помилки —Tomahiv 20:40, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти
Дякую, Ви праві. Виправив на "альбом в електронному вигляді". --Pavlo Chemist 21:00, 12 березня 2010 (UTC)Відповісти

Відмінювання назви ред.

Дунаївці, Дунаївців, чи Дунаєвець? Можна хоча б коротко про це в статті десь зазначити? --Helgi 07:05, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Треба помістити словозміну у відповідній статті вікісловника. --Tomahiv 09:49, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Поки що не буду розміщати словозміни в вікісловнику, щоби не займатися самодіяльністю (почекаю, що скажуть мовознавці). Але, на мою думку: здебільшого, місцеві мешканці говорять "Дунаєвець". Тим більше, "Дунаєвецький район", а не "Дунаївецький район". Тобто в родовому відмінку "ї" змінюється на "є". Або ще: "Почесний громадянин міста Дунаєвець" (Сайт міськради), але "Почесні громадяни міста Дунаївці" (на тому ж сайті). "Дунаївців" вживається рідше і здебільшого разом зі словом "міста" ("міста Дунаївців", хоча і тут простіше сказати "міста Дунаївці"). Наприклад, є стаття: Литвин пообіцяв захистити жителів Дунаївців. Швидше всього, що обидві форми правильні.
On tour знайшов ось тут, що відмінюється таки Дунаївців. Хоча для мене, як на мешканця міста це і дивно звучить (навіть важко змусити себе вимовити "Дунаївців") — "Дунаєвець" більш поширене. Але, протирічити лінгвістам не будемо, отже всюди змінено "Дунаєвець" на "Дунаївців". У Вікісловнику помістив всі відмінки слова "Дунаївці". З повагою, --Pavlo Chemist 20:03, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Отож бо й воно, куме   (вибачте за таке панібратство). Слід вказати, що київські лінгвісти пишуть так і так, а у місті існує ТРАДИЦІЯ вимовляти назву міста отак і отак. На мою думку ці відомості важливі, позаяк цього ніде не знайдеш --Helgi 08:47, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
А може підкинути міськраді «рацпрєдложеніє» — повернути містечку первісну назву Дунайгород. То й проблема з відмінюванням назви відпаде і місто від села одразу відрізниш --Helgi 09:34, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
Гарна ідея  . Про відмінювання назви — дійсно дуже актуально, раз ми тут стільки це обговорювали. Нехай хоч інші не будуть мучитися, тому додав підрозділ "Відмінювання назви".  Так Зроблено --Pavlo Chemist 09:41, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти

Джерела до розділу Історія ред.

Розділ Історія не може цілком ґрунтуватись на некомпетентній статті з сайту Д. м. р. Стаття не є АД бо не має посилань на джерела ні автора!!! --Лист рівнодення 11:56, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Здається мані, що розділ «Історична довідка про заснування міста Дунаївці» на сайті http://www.dunrada.org.ua/history.php, звідки автор статті черпав інфу, значою мірою, якщо не цілком перепсаний з Історії міст і сіл УРСР, 1968-го року. А це вже АД. Вона є у всіх обласних бібліотеках, проте не вся в інеті --Helgi 10:14, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Най би сам автор відповів звідки він те все списав. Крім того ваші здогади Helgi не вирішують питання непідтвердженості джерелами відомостей наведених у статті. --Лист рівнодення 14:56, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Helgi цілком правий. --Pavlo Chemist 14:17, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
У чому правий Helgi? --Лист рівнодення 17:56, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
 Так Зроблено Письмові джерела наведено. Паралельно залишено посилання на сайт міськради. Нічого неприпустимого для статті електронної енциклопедії в цьому немає. І нагадую, сайт міськради є офіційним, значить, й інформація, вміщена на ньому є офіційною. Ми живемо у вік електронних технологій, і тому повідомлення, вміщені, скажімо на офіційних сторінках органів влади, посадових осіб (напр., Президента) є офіційною інформацією. --IgorT 17:07, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Якби все було так просто як вам хочеться то навіщо були б усі ті університети інститути академії бібліотеки архіви часописи балачки й урешті самі історики. Історію нам би писала Дунаївська міська рада і крапка. Наразі до розділу історія наведено лише одне посилання на авторитетний (і то відносно) ресурс. Отож дозволю собі повернути запитальний шаблон. --Лист рівнодення 22:14, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Не дозволяю, і звертатимусь до адмінів у разі початку війни редагувань. І до речі, що малося на увазі під «авторитетний (і то відносно) ресурс». --IgorT 21:02, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
 Так Зроблено див. тут. --IgorT 21:52, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Стиль ред.

прихід → орудний відмінок приходом. Вивчіть, будь ласка, українську мову --Tomahiv 09:53, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Справа не у мові, він, певно мав на увазі, переформатувати речення на: З приходом незалежності міська рада Дунаївців затвердила новий варіант герба міста, який і далі за текстом --Helgi 10:06, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Так і написав: "З приходом незалежності Дунаєвецька міська рада затвердила новий варіант герба міста, який схожий на герб Дунаєвець часів Речі Посполитої." Дякую за підказку. --Pavlo Chemist 11:25, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Отже треба розуміти що "незалежність" мотивувала Д. м. р. до затв. нового варіанту герба? --Лист рівнодення 14:55, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Не уводьте нас на манівці психології. Справа Ваша, як і що розуміти особисто Вам. Я ж не пишу, що я думаю про Ваші «мудрствованія». --IgorT 21:00, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Символіка ред.

На якій підставі Гімн Дунаївцям знаходиться у розділі Символіка? Він є офіційно затвердженим міською радою гімном територіальної громади? --Лист рівнодення 11:54, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

А що символіка має бути обов'язково затвердженою та офіційною. Україна 20 років без великого гербу, Київ — без гімну, але ж це не означає, що цих символів немає...
Ви будуєте судження як дилетант. Не ображайтеся. Ваші алюзії не мають відношення до суті зауваження. Якщо наведений вами Гімн Дунаївцям не є офіційним гімном затв. м. р. то він має бути видаленим із статті. --Лист рівнодення 14:39, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
не має. Просто слід в статті зробити примітку про те, що він офіційно не затверджений рішенням Д. м.р. --Helgi 14:20, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
ви не праві. тепер кожен графоман зможе встромити до статті свій гімн і зробити примітку. --Лист рівнодення 16:39, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Ще погодитись на дилетанство (і дилетанта) я можу :-), бо й, справді, в питаннях символіки, яка має бути офіційно затвердженою громадою, принциповість доречна, а от з тим що твір про місто (вірш «Гімн Дунаївцям») конче «має бути видаленим із статті» погодитись не можу. Він точно згодиться для розділу «Культура». --IgorT 16:01, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Небачу вагомих причин для перенесення "Гімна Дунаївцям" до розділу Культура. Яка значимість цього твору? Хто автор? --Лист рівнодення 22:18, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
А я бачу... Може, Ви заздрите, що якийсь «графоман» написав оду такому маленькому містечку... --IgorT 20:58, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Персоналії ред.

Чому розділ персоналії ілюструє портрет Мелетія Смотрицького, який до Д. немає відношення. Те що він ймовірно нар. у с. що в Д. р. знаходиться зовсім не підстава надавати йому перевагу. Крім того персоналії, що віднесені до Д. за принципом того що вони пох. з Д. р. слід перенести на відповідну стор. Д. р. На стор. Д. залишити лише тих хто має стосунок безпосередньо до заявленого гасла статті. --Лист рівнодення 11:53, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Те що немає відношення — це спірне питання. Місцеві краєзнавці стверджують, що таки мав пряме відношення, але я цього не писав, спираючись на принцип нейтральності та не публікації власних досліджень. Як буду в Дунаївцях, попрошу їх надати їхні дослідження, щоби привести їх тут. А те що Ви додати шаблон в розділі історії про недостовірність, то якщо розглядати історію міста, досліджену місцевими краєзнавцями та опублікованою в офіційних виданнях недостовірною — то нехай буде до пори часу. Пізніше з'являться і більш достовірні, як Вам того хочеться і замало того, що є. Але це просто марна витрата часа людей, які могли би і без того щось корисне робити, замість копання в своїх же власних записах і повторення своєї ж роботи. Ваше право за декілька секунд навантажити на день чи тиждень інших людей безглуздою роботою. --Pavlo Chemist 10:27, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Я би не радив Вам, шановний автор, додавати у розділ про персоналії тих лдей, які безпосредньо не повязані з містом Дунаївці, їх можна подати у статті про Дунаєвецький район --Helgi 11:22, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Як хочете — видалив. Хоча і зрозуміло, що люди які народилися в селах Дунаєвецького району, так чи інакше були і безпосередньо пов'язані з містом Дунаївці. --Pavlo Chemist 11:54, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Ні не зовсім зрозуміло. В статті про це не йдеться. Всьому своє місце. --Лист рівнодення 14:39, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Мабуть, Ви дуже далекі від реалій невеликих українських райцентрів, якщо вважаєте, що якісь особи, зокрема за сучасності, не стосуються райцентру, а лише конкретного села, де проживають/проживали. --IgorT 20:54, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Храми ред.

Будь ласка, постарайтеся знайти інформацію про храми міста і написати статті про них --Tomahiv 12:08, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

↑ Вони нові (новобудови), і навряд чи написати про них вдасться багато. --IgorT 16:03, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Подивлюся, було би цікаво. --Pavlo Chemist 12:10, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Історія ред.

Що за дилетанство домішувати сюди якийсь «расовий означник», та ще й «в конкретному випадку» ? --IgorT 16:02, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Це не дилетанство мене цікавить чому расовий означник обовязково мусить бути у цьому речені. --Лист рівнодення 22:09, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
По-перше, почитайте визначення слово "раса". Відколи "поляки" - це раса?! Це - національність. По-друге, а що тут такого? що ми у всіх статтях зараз повикидаємо: "український письменник", "український воєначальник", і залишимо лише "письменник", "воєначальник"? Так чому не можемо написати "польський"? Це що, когось ображає? Де хоча б слово образливе чи навпаки похвальне було написано саме "польським"? Це просто констатація факту - що польських. --Pavlo Chemist 20:15, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
Добре національність. Але вжите вами означення по крові. Тоді коли український письменник може бути й не українцем по крові. Тому я й питаю навіщо ви це написали? Точніше запозичили з "АД". --Лист рівнодення 22:26, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти

Ще раз про історію ред.

Якщо вам складно відмовитися від розділів на кшталт рад. епохи то запровадьте і ін. розділи за державними формаціями. --Лист рівнодення 22:26, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти

Влада і політика ред.

Засоби масової інформації ред.

  • За наведеним посиланням інформації про заснування газети у 1930 році не знайшов. Прошу навести додаткове джерело. --Лист рівнодення 22:11, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Як це не знайшли? Куди Ви і ЧИМ Ви дивилися? За посиланням чітко написано на логотипі (сфотографованій чи відсканованій), що газета заснована 1930 року! Це друкується на кожному примірнику газети! Ви хоч раз тримали "Дунаєвецький вісник" в руках? Ні? А я тримав, тому і пишу.
    Шапка газети не джерело для тверджень на кшталт висловлених вами у енциклопедичній статті. Ще раз прошу вказати джерело на таке твердження. Хоча й упевнений, що такого джерела й бути не може. Бо дідька лисого ця газета заснована у 1930 році. --Лист рівнодення 22:23, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
     Так Зроблено Джерело Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. --IgorT 20:56, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Та невже зроблено? УРЕ видання 1979 року, а Д. в. почав видаватися наскільки я правильно зрозумів після 1991 року. Це видання Д. райради, а це орган державної влади. Україна як держава не є спадкоємицею СРСР, а отже газета Ленінський шлях (оф. орган радвлади) немає жодного стосунку до газети Д. в. Крім того й сама газета Л. ш. не видавалася з 1930 року. Проте це вже інша тема. --Лист рівнодення 23:03, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Це справді інша тема... --IgorT 21:05, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Перейменування газети - не робить її іншою, це очевидно. Бо і редакція, і кореспонденти, навіть друкарня - та сама. А з отриманням Незалежності, дунаївчани вирішили, що "Ленінський шлях" застаріла назва, і перейменували в "Дунаєвецький вісник". Що тут не зрозумілого? Так що це Ви не обґрунтовано відкидаєте версії. --Pavlo Chemist 21:45, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Зараз фраза побудована більш ніж політкоректно: В Дунаївцях від 1930 року видається щотижнева газета — нині має назву «Дунаєвецький вісник»[33] (за СРСР мала назву «Ленінський шлях»[34]), яка є офіційним виданням міста та Дунаєвецького району. Плюс підтвердження двома джерелами. Де тут хоч одне суперечливе твердження ? Те, що від 1930 року в місті видається щотижнева газета, чи те, що нині щотижнева газета називається «Дунаєвецький вісник», чи те, що СРСР щотижнева газета в Дунаївцях називалася «Ленінський шлях», чи те, що «Дунаєвецький вісник» є офіційним виданням міста та Дунаєвецького району ? --IgorT 21:50, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Сама газета на свому логотипі написала, що заснована 1930 року. Думаю, питання закрите. --Friend 22:08, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Не все так просто, як здається. Цілком ймовірно, що дата заснування газети — 1930 рік — притягнута за вуха. Річ у тім, що я добре знаю історію сусідньої районної газети — "Край Кам'янецький" (у 1944-1991 роках — "Прапор Жовтня"), заснованої (як написано біля її логотипа) 26 лютого 1930 року. Процитую фрагмент своєї статті про цю газету: "Спочатку свій відлік газета вела від 1 травня 1944 р. Так тривало майже 30 років — до 22 грудня 1973 р., коли під заголовком видання вперше з’явився напис: «Газета виходить з 26 лютого 1930 року». Річ у тім, що тоді пішла тенденція механічно виводити родовід районних і обласних газет від перших радянських (більшовицьких) видань на відповідних теренах. На теренах сучасної Хмельницької області таким виданням виявилися «Известия Каменец-Подольського Совета рабочих и солдатских депутатов», перше число яких побачило світ 10 лютого 1918 р. у Кам’янці-Подільську. Тож від цієї за вуха притягненої дати стала вести відлік обласна газета «Радянське Поділля», яка після буремних подій 1991 р. змінила назву на «Подільські вісті». А «Прапору Жовтня» довелося задовільнитися районним «Колективістом прикордоння», що став виходити 26 лютого 1930 р." Думаю, що якусь газетку 1930 року підшукали і для Дунаївців. Тоді, у зв'язку з колективізацією, по всіх районах спішно створювали сільські газети, які невдовзі закрили у зв'язку адмінреформою. Швидше всого тяглість (неперервність) "Дунаєвецького вісника" ("Ленінського шляху") треба вести від 1944 року. Некоректно вжито термін "щотижнева газата". В радянські часи в містах обласного підпорядкування газета виходила 4 рази на тиждень, у містах районного підпорядкування (як Дунаївці) — тричі на тиждень. А ті сільські газети, засновані масово 1930 року, виходили двічі на шестиденку. --OlegB 22:35, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Газета декларує своє походження від того видання 1930 року. Щодо тижневик чи не тижневик, це модна легко убгати в ще більш політкоректну форму (по суті це Ваше єдине зауваження). І, вибачте, те що я побачив, Ви пишете у своїй статті, про хронологію називання Кам'янецької газети — це оригінальне дослідження, Ваше..., зочеться Вам того чи ні, навіть, якщо ви просто виклали неспростовні факти, як «поводило» себе видання. --IgorT 23:30, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
     Так Зроблено В Дунаївцях від 1930 року видавалась районна газета «Ленінський шлях»[34] — вже сучасне офіційне періодичне видання міста та Дунаєвецького району щотижнева газета «Дунаєвецький вісник»[35] декларує безперервність традицій видання районної преси. --IgorT 23:38, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Виправлена версія доволі кострубата й неточна. Зранку на свіжу голову спробую підрихтувати. Щодо кам'янецької газети "Край Кам'янецький" ("Прапор Жовтня"), то я процитував свою статтю, нещодавно опубліковану в газеті "Подолянин". У Вікіпедії цього матеріалу немає, тож не переживайте щодо ОД. А мій матеріал, опублікований у "Подолянині", опирається на опубліковані дослідження архівіста Івана Гарнаги, правда, мною зроблено низку доповнень і уточнень. Я тримав у руках практично всі варіанти тієї газети, починаючи від "Колективіста прикордоння" 1930 року. Можу спробувати знайти в бібліотеці рідкісних видань і перший номер дунаєвецької газети 1930 року (правда, не впевнений, що вона тоді називалася "Ленінський шлях"). --OlegB 23:53, 13 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Пропоную такий варіант: У Дунаївцях видається газета «Дунаєвецький вісник», засновниками якої є Дунаєвецька районна рада та трудовий колектив редакції. Газета виходить щочетверга здвоєним випуском на восьми сторінках (перша та остання сторінки — повноколірні). До 1991 року газета мала назву «Ленінський шлях» та була, як і в інших районних центрах України, органом райкому КПУ та райвиконкому. Роком заснування газети вважається 1930 рік. У Дунаївцях також розповсюджується газета «Фортеця», яка видається в Кам'янці-Подільському і висвітлює, зокрема, події в Дунаївцях і Дунаєвецькому районі. --OlegB 09:48, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    відхилено: в обласні газети теж потрапляють матеріали з Дунаєвеччини, і їх теж можна придбати в Дунаївцях. Це для початку. Щоправда, далі багато не буде. Саме́ видання декларує свій зв'язк з «Ленінським шляхом», й виписує собі дату заснування 1930 рік. Це зрозуміло. Але чому ми маємо починати розділ ЗМІ в статті з «Вісника», а не з першого періодичного видання, яке, знову ж таки почало друкуватися від 1930 року. Далі, що це за дивна тривія — «була, як і в інших районних центрах України, органом райкому КПУ та райвиконкому», кому це цікаво ? Що були якісь інші районні газети за СРСР, крім офіціоцні партійно-владні ? Ну і щодо сайту ↓ — знов таки, видання декларує його як свою веб-сторінку, і, звісно ж, я бачив, що там лише одне число в ПДФі, але лишимо читачам статті самим визначити рівень сайту видання. З повагою. --IgorT 19:14, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Чесно кажучи, Ігоре, від Вас я такого не чекав. Отак проігнорувати думку людини, яка знає пресу Хмельницької області зсередини, досліджує історію краю. Хотів допомогти, але бачу — то тільки собі нерви псувати. Що ж, гоніть ударними темпами свою халтуру далі. Бажаю успіху! --OlegB 19:42, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Пане OlegB, справді, Ви маєте рацію, щодо речення: "У Дунаївцях також розповсюджується газета «Фортеця», яка видається в Кам'янці-Подільському і висвітлює, зокрема, події в Дунаївцях і Дунаєвецькому районі". Дійсно, серед мешканців газета популярна та регулярно висвітлює події Дунаївецького району. Але і пан IgorT має теж рацію, щодо обласних газет (хоча і набагато менше зачипають тему Дануївців, але все ж). Тому я перефразую трішки Ваше речення: "Іншою газетою, що регулярно висвітлює події в Дунаївцях та Дунаєвецькому районі та розповсюджується там, є «Фортеця», яка видається в Кам'янці-Подільському". Так що Ваші зауваження слушні і допомагають — щиро дякую за допомогу, і дуже прошу Вас ні на кого ображатися та гарячкувати. Навпаки, особисто я буду Вам дуже вдячний і за подальші такі Ваші конструктивні пропозиції. Щодо "органом райкому КПУ та райвиконкому." — це доцільно розмістити на сторінці Дунаєвецький вісник, а не в основній статті, що я зараз і зроблю. З повагою та вдячністю в обговоренні, --Pavlo Chemist 20:44, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Бачу, Ви знаєте місцеві реалії і з Вами приємно працювати. Я, до речі, якийсь час працював ц "Фортеці". А ось з цим безграмотним реченням «В Дунаївцях від 1930 року видавалась районна газета «Ленінський шлях»[34] — вже сучасне офіційне періодичне видання міста та Дунаєвецького району щотижнева газета «Дунаєвецький вісник»[35] декларує безперервність традицій видання районної преси» таки щось треба робити. По-перше, невідомо, чи газета 1930 року називалася "Ленінський шлях", по-друге "сучасне офіційне періодичне видання міста та Дунаєвецького району" звучить по-дилетантськи. Кожна газета має засновників, ось їх і треба вказати. Я вже мовчу про незграбну конструкцію всього речення. --OlegB 21:58, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Щиро дякую за оцінку мене, моїх зусиль і так далі. --IgorT 22:21, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Що є, то є. --OlegB 22:33, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Цей абзац переписувався вже хтозна скільки разів, і те що написано зараз покликано було зняти протиріччя, що на мій погляд вдалося зробити пану IgorT (та й в теперішньому варіанті хронологія врахована). З іншого боку, про засновників можна і вказати (хоча про них сказано в статті Дунаєвецький вісник). Завтра постараюся ще подумати як краще переписати, бо щось зараз на голову нічого не приходить. Стара версія теж була непогана, але від неї відмовилися, то поки не будемо до неї повертатися. --Pavlo Chemist 23:56, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
    Мені здавався цілком нормальним мій варіант, відкинутий Ігорем: «У Дунаївцях видається газета «Дунаєвецький вісник», засновниками якої є Дунаєвецька районна рада та трудовий колектив редакції. Газета виходить щочетверга здвоєним випуском на восьми сторінках (перша та остання сторінки — повноколірні). До 1991 року газета мала назву «Ленінський шлях» та була, як і в інших районних центрах України, органом райкому КПУ та райвиконкому. Роком заснування газети вважається 1930 рік». Тут все базується на конкретних вивірених та збалансованих фактах. Звісно, якби було дослідження дунаєвецької преси, починаючи з 1930 року, то можна було би піти за хронологічним принципом. Але, по-перше, такої історії ми не маємо під руками, ми нічогісінько не знаємо про газету 1930 року (як називалася, чиїм органом була, як довго виходила, що і коли їй прийшло на зміну, яка газета відродилася після війни, що з нею сталося в часи хрущовських реформацій), крім єдиного факту, що її вважають родоначальницею сучасного "Дунаєвецького вісника". Тому краще обмежитеся сучасним станом ЗМІ і лише пунктиром протягнути історичний екскурс для "Дунаєвецького вісника". --OlegB 06:13, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
  • «Сталінським шляхом», «Ленінський шлях», «Ленінським шляхом» - не зовсім зрозуміло з відмінками. Крім того яким чином підтверджується спадковість згаданих видань? Друге. А що до ком. видань газети у Д. не видавалися? Сподіваюся отримати відповідь не на кшталт: здогадайтеся самі. --Лист рівнодення 23:03, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
  • Ось фрагмент виданого каталога бібліотеки Вернадського за 1941-1945 роки

731. Ленінський шлях : орган Дунаєвец. РК КП(б)У та райради деп. трудящих Кам'янець-Поділ. обл. – Дунаївці, 1941, 1944 – 1945. Назва : 1941 № 1 (1660) (1 січ.) – 83 (1776) (25 черв.) Сталінським шляхом. – Періодичн. : 1941 № 1 – 83 Газ. вих. 13 разів на міс. 1941, № 1 – 26, 28 – 31, 33 – 79, 83. 1944, № 15 (5 верес.) – 24, 26 – 29, 31, 32, 34 (28 груд.). 1945, № 1 (35) (1 січ.) – 8, 10 – 12, 14 – 27, 29 – 37, 39 – 41, 43 – 45, 47 – 50, 52 – 55, 58 – 61, 64 – 66, 69, 70 (1851) (20 груд.).

Аналізуйте. --OlegB 20:20, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти

  • А ще була така газета:

038. Дунаєвецькі вісті: часопис Дунаєв. округи / відп. ред. К.С. Пілецький. – Дунаївці, 1941 – 1943. – Вих. двічі на тижд. Назва : 1941 № 17 (27 листоп.) – 1943 № 54 (76) (15 лип.) Урядові Дунаєвецькі вісті. – Підзаг. : 1941 № 17 – 1942 № 72 (97) (27 верес.) без підзаг. ; 1942 № 73 (98) (1 жовт.) – 75 (100) (8 жовт.) вид. Т-во "Преса України". 1941, № 17. 1942, № 67 (92) (10 верес.) – 97 (122) (24 груд.). 1943, № 1 (123) (1 січ.) – 10,13 – 16,18 – 24,26 – 33,48 – 54,94, 95,97, 99 (221) (19 груд.).

Може, варто і її згадати? --OlegB 20:23, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти

Я це аналізував ще одразу, як пан IgorT навів посилання. З цього лише виходить, що Ленінський шлях, Ленінським шляхом, Сталінським шляхом (а згодом і Дунаєвецький Вісник) були органами райради (і є райдержадміністрації), а Дунаєвецькі вісті та Урядові Дунаєвецькі вісті - існували в період окупації, називалися часописом, а явно не органом КПУ, і тому це інша газета, бо інші засновники, і про неї варто згадати хіба що в історії міста, а в сторінці Дунаєвецького вісника згадати, що була перерва за часи окупації (а не в основній статті, бо ці Власні Дослідження нікого не цікавлять). Мені вже й так ясно, чому Ви під різними ІР та іменами користувачів чіпляєтеся до нікому не цікавих дрібниць. Кому цікаво про ЗМІ в статті про Дунаївці — то про сучасний стан в місті, а кого цікавить історія якогось видання - нехай йде у відповідну сторінку цього видання в УкрВікі або шукає деінде, якщо цього немає в УкрВікі. --Pavlo Chemist 23:38, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
Пане Павле! Давайте будемо коректними. Ви пишете: "Мені вже й так ясно, чому Ви під різними ІР та іменами користувачів чіпляєтеся до нікому не цікавих дрібниць". По-перше, я ні під різними ІР, ні під жодними іменами, окрім OlegB, в цьому обговорення участі не беру. Тому прошу принести вибачення за інсинуації, які не мають під собою жодних підстав і жодних доказів. По-друге, заклик "Аналізуйте" був звернений, як це чітко видно з контексту, до Лист рівнодення, який перед тим задав запитання, а не до Вас. По-третє, моя обережна пропозиція «Може, варто і її згадати?» аж ніяк не схожа на чіпляння. По-четверте, щодо "нікому не цікавих дрібниць". В енциклопедичній справі немає дрібниць. Те, що Вам абсолютно не цікаво, може виявитися надзвичайно цікавим якомусь користувачеві. --OlegB 10:53, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Усі згадані видання окрім Д. в. існували у період окупації. Чому віддана перевага комуністичним виданням? --Лист рівнодення 23:03, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти

Сайт газети ред.

Сайту газети по суті немає. Єдине, що нині там доступно, це можливість скачати у форматі PDF єдиний номер газети за 25 лютого 2010 року (ні жодного попереднього, ні наступних двох номерів немає). Дуже важко назвати це сайтом газети, хіба що його зародковим прообразом. --OlegB 09:36, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти

Ніхто і не писав про веб-сайт газети. Йшлося лише про веб-сторінку, що, погодьтесь, різні речі. Щодо куцості сайта, то зауважу, що від 25 лютого не так вже й багато часу пройшло, як то кажуть "Москва не зразу будувалася", потихенько це налагодиться як дунаївчани звикнуться до цього, а інформація про веб-сайт не буде зайвою. Плюс я зараз напишу адміну сайту, щоби не забував оновлювати видання — можливо це допоже. Якщо ж більше електроних видань не буде — я перший же видалю цю інформацію з УкрВікі як застарілу (або з приміткою вигляду, що спроба створити веб-сайт газети не увінчалася успіхом і після першого ж опублікованого видання, була припенена). --Pavlo Chemist 21:00, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти
Щойно спілкувався з адміном сайту — він запевнив, що будуть і наступні номера і постараються навіть занести старі номера, які зможуть. Так що це питання скоро вирішиться само собою. --Pavlo Chemist 21:52, 14 березня 2010 (UTC)Відповісти

офіційне видання ред.

На підставі чого "Дунаєвецький вісник" названо офіційним друкованим періодичним виданням? --OlegB 19:50, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти

На підставі того, що це газета Дунаєвецької районної ради — див. на логотим газети, там це написано. І логотип виставлений спеціально для зняття таких питань. --Pavlo Chemist 23:26, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
кожен район має своє офіційне видання, де друкуються (обнародуються) нормативні акти місцевої влади. Не вживаючи гострої лексики, це прописні істини. --IgorT 23:31, 15 березня 2010 (UTC)Відповісти
Теж не вдаватимуся до гострої лексики. Але, по-перше, тлумачний словник слово "офіційний" співвідносить в основному зі словом "уряд". Я 5 років був редактором газети, засновником якої була міська рада, але ніколи щодо неї офіційно не звучало слово "офіційний" (хіба що жартома говорили про офіціоз). І журналісти такої газети — це не обслуга ради чи виконкому, а люди з правом на творчість, на власну думку. Досить часто, як, скажімо, для "Дунаєвецького вісника" газета має ще співзасновника — трудовий колектив. Врешті, назвіть поважний документ, в якому такі видання як "Дунаєвецький вісник" кваліфікуються як офіційні. Ось термін "муніципальний" щодо таких газет я чув (коли зайшла мова про приватизацію муніципальних видань). Тож давайте без зайвого іронізування докопуватися до істини. --OlegB 11:14, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Звісно, я дуже дякую Вам за таку увагу до статті й щире, як мені здається, бажання її вдосконалити, але в даному конкретному випадку не бачу більше, що тут «копати»... З повагою, --IgorT 12:50, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Просто потрібно прибрати фразу з придуманим Вами терміном "офіційне друковане періодичне видання" (оскільки у Вікіпедії заборонено щось придумувати), тобто фразу: "Як і раніше, газета є єдиним офіційним друкованим періодичним виданням міста і району". Якщо Вам замало вказівки на засновників видання, можна додати: "Газета висвітлює життя міста та району, діяльність місцевих органів влади" (такі дані фіксуються в документі про реєстрацію газети: територія поширення видання та його основна мета). Так буде набагато точніше. З надією на порозуміння. --OlegB 13:31, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Мене дивує Ваші позиція та «вишукування істини», адже Вам як журналістові, має бути добре відомо як нікому про існування поняття «офіційне друковане періодичне видання». Втім, → 1. і 2. --IgorT 13:41, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Пошук істини - це абсолютно нормальний стан вікіпедиста, тому я подивований Вашим подивуванням. Знайшов у "Віснику ЛНУ" таку фразу: «В останній період замість терміна “місцева офіційна преса” урядовці й науковці частіше вживають термін “державна й муніципальна преса”. А працівники засобів масової інформації традиційно чи, беручи до уваги факт, що редакційні колективи, які отримують фінансову допомогу від владних органів, переважно зосереджені на районному рівні, цю групу офіційних видань називають за звичкою “районні газети”». Думаю, вона нас в якійсь мірі примирить, хоча ми залишимося при своїх позиціях, зокрема, в тому, що мені не подобається слово "офіційний" у вжитому Вами контексті (воно, на мій погляд, не зовсім точне). --OlegB 14:52, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти
Я жодних контекстів не вживав, а використав формулювання, запропоноване самим виданням. --IgorT 18:02, 16 березня 2010 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання ред.

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 14:42, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 2 ред.

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 14:43, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 3 ред.

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 14:43, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 4 ред.

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 14:43, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 5 ред.

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 14:44, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Назва міста ред.

Напевно складно відшукати джерела, які би пояснили назву міста, але твердження, що Дунайград не має відношення до Дунаю є не зовсім науковим підходом. Саме багато укр. нар. пісень повязані з рікою Дунай, а не з якимись там розливами води. І межі України і по сьогодні сягають гирла Дунаю. Так, що назву потрібно було би повязувати саме з Дунаєм. І ще краще було би , якби Дунаївцям повернули стару історичну назву -- Дунайград.

Повернутися до сторінки «Дунаївці»