Обговорення:Вторинне квантування ферміонів

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 2, важливість: низька)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «розвинута стаття».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «низька»
	Чим допомогти:

Може сюди і бозони додати, не бачу сенсу мати окремі статті по бозонам і ферміонам.--Did Panas 12:37, 22 серпня 2008 (UTC)

А от Давидов О.С. бачив в цьому сенс...

Коментар до змін

Признаюсь чесно, що я не знаю, чому створив "обрізаний" варіант статті (описав тільки ферміони). Можливо на рівні підсвідомості відчував важливість теми (тоді ще книга Луїзелла НЕ була у вільному доступі). Проте сьогодні я думаю, що вчинив вірно, і тепер я маю платформу на правах автора на власну думку щодо теми, не взираючи на псевдоавторитети. Чому Луїзелл "зник" після 1973 року - питання риторичне. Проте є і позитив - його книгу перевидали в 1993 році, а з цього року її можна вільно скачати з Інтеренету. Гідну оцінку вкладу Луїзелла в альтернативну квантову теорію поля дав Амнон Ярів (співавтор статті 1965 року по концепції квантового шуму) - "талановитий спеціаліст по математичній фізиці". До речі таким самим спеціалістом був і Боголюбов, котрий широко відомий за формальний опис надпровідності. Проте те, що можна в теорії надпровідності, на сьогодні НЕ можна використовувати в атомній фізиці (про ядерну скромно промовчу). Не секрет, що на сьгодні т.з. "стандартний підхід" перебуває в перманентній кризі, одним із можливих виходів з якої мені представляється операторний формалізм Дірака з використанням віртуальних LC - контурів...46.211.186.73