Обговорення:Водяна кузня Гамора
![]() ![]() ![]() | Ця стаття містить текст твору Гамора. Історія водяної кузні, який поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported та автором якого є користувач Stylenotes (Олашин О.В.). Коротко: ви можете вільно поширювати цей твір, змінювати і використовувати його в будь-яких цілях за умови вказівки оригінального авторства і збереження цієї (чи сумісної) ліцензії в похідних творах. |
![]() | Дозвіл на використання цієї роботи зберігається в архівах системи VRT. Його ідентифікаційний номер 2012120210005651. Якщо вам потрібне підтвердження, зв'яжіться з кимось із користувачів, що мають доступ до системи. |
Гамора
ред.Це ж не власна назва, а загальна — це тип млина.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:13, 14 березня 2018 (UTC)
Абсолютно унікальним не лише на теренах України, але і всієї Європи, є діюча водяна кузня-гамора в с. Лисичово на Закарпатті. Маючи статус музею і пам'ятки ковальського виробництва, вона водночас діє і як нормальна кузня, де виготовляється звичайний реманент для мешканців села та околиць. Наскільки нам відомо, лисичовська гамора є єдиною діючою водяною кузнею в Європі, де подібні гамори збереглися, але виконують лише функцію "діючих експонатів" етнографічних музеїв.
До речі, може від гамарня.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:33, 14 березня 2018 (UTC)