Обговорення:Велика синагога (Любомль)

Ця стаття є частиною Проєкту:Релігія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з релігією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Релігія.
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про релігію! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Релігія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання: Статистика відвідуваності статті «Велика синагога (Любомль)»

Шкода втратити таку пам'ятку!.. А як зараз виглядають фундаменти? Що там? --KotykS 19:23, 2 березня 2011 (UTC)

Дуже шкода((( Якби можна було повернути час назад... Фундаменти ніяк не виглядають. На місці синагоги — великий "радянський" магазин (облицьований плиткою) меблів та сантехніки. Археологічні дослідження не проводились, можливо, фундамент храму виходить за межі магазину. Лише одного разу випадково відкопали фундамент контрфорсу. Планую зробити фотографії магазину з тих самих ракурсів, що й синагога, і закину до Вікіпедії.--GSerhiy 10:23, 22 червня 2011 (UTC)

ясно. --KotykS 15:14, 22 червня 2011 (UTC)

Вітаю з класним доповненням статті! Є тільки два зауваження:
а) в розділі "Перша згадка. Спорудження синагоги" є слова "Та після Другої світової війни в Любомлі утвердилася радянська влада. Її представники, мабуть, вважали, що синагога тепер, коли майже всіх євреїв в 1942 році розстріляли німецькі фашисти, нікому не потрібна. В 1947 році її розібрали на цеглу, якою вимостили дорогу. В землі лишився тільки фундамент.", які не стосуються перших згадок, а мігрували з розділів, що знаходяться нижче: про війну і міжвоєнний час. Варто перенести, бо виглядає недоречно (не в тому розділі).
б) було б також добре прибрати оцінкові висловлювання, бо для енциклопедій вони не підходять.
Також зацікавив вислів про античний польський ренесанс. У використаному джерелі пояснюється, що це таке, чому саме античний? Може, неправильний переклад? --KotykS 13:44, 15 жовтня 2011 (UTC)

а) Так, дякую. Я це помітив вчора вранці, коли ще раз перечитував статтю, але не мав часу виправити. Найближчими днями впорядкую інформацію відповідно до розділів.

б) Добре. Я так розумію, ви маєте на увазі це: "Та після Другої світової війни в Любомлі утвердилася радянська влада. Її представники, мабуть, вважали, що синагога тепер, коли майже всіх євреїв в 1942 році розстріляли німецькі фашисти, нікому не потрібна. В 1947 році її розібрали на цеглу, якою вимостили дорогу. В землі лишився тільки фундамент. Про її велич і красу свідчать лише старі фотографії і пам'ять у серцях небагатьох уже старожилів."

в) А тепер про античний польський ренесанс.

1) Як ви бачили, спочатку я посилався на інформацію з Любомльського краєзнавчого музею. В мене була стаття, толком ніби-то ніде не опублікована, яку написав директор Любомльського краєзнавчого музею Остапюк О.Д., син Остапюка Дмитра Олександровича. Там було написано так: "За архітектурною формою вона [тобто синагога] була схожою на фортецю у стилі античного польського ренесансу."

2) А в новій книзі про Любомльський район (Упорядник Склянчук М.Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл. ISBN 978-966-517-717-3), на яку я посилаюсь, містяться дещо змінені і відрадеговані уривки попередньої статті. Там написано так: "Архітектурний стиль її нагадував фортецю, тому що з того часу встановився період постійних воєн між татарами і козаками. Любомльська синагога була однією із найчудовіших і найважливіших споруд цього періоду (форма аттичного стилю польського ренесансу)." В минулому джерелі античний, тут аттичний, я подумав, що це помилка; античний мені було більш зрозуміло.

3) Дякую вам, що ви звернули увагу на "античний польський ренесанс". Після цього я подумав, застосувавши свої деякі краєзнавчі знання, звідки Остапюк О.Д. міг взяти оте речення про стиль синагоги. В мне є відскановані деякі уривки книги "Провідник по Волині" Мечислава Орловича (думаю, що ви знаєте про цю книжку). Я пам'ятаю, що там був абзац про синагогу. Переглянувши їх, мої здогадки підтвердились. Версія цієї книжки, зокрема і уривки про Любомль, є в інтернеті. Ось гляньте [1]. Там написано так: "Najcenniejszym zabytkiem Lubomli jest stojąca na rynku wśród domów żydowskich murowana synagoga, niegdyś obronna, wzniesiona po r. 1521, ozdobiona polską attyka renesansową. Wewnątrz sklepienie wsparte na czterech filarach, wśród których urządzona bema, wyżej filary te przechodzą w jedna okrągła kolumnę." Ось тут я зрозумів, що ваша версія про неправильний переклад вірна. Тільки допустив помилку не я, а Остапюк О.Д., коли писав статтю і перекладав "Провідник по Волині". Тому моя версія така: ... синагога, оздоблена ренесансовим польським аттиком. Хоча трохи кострубато, якщо можете, напишіть тут вашу версію. Дуже вам дякую, без вашої уважності істина не була б встановлена і помилка перекочувала б і у вікіпедію. А щодо стилю, залишу в картці так, як є "ренесанс". Він характерний для поч. 16 ст., і споруда синагоги теж нагадує саме ренесанс. Ваша думка?

В мене ще до вас прохання (ви вже вибачте за таке нахабство, просто толком нема до кого з Волині звернутися, а ви пишете про Луцьк класні статті), якщо можете, порадьте іншу назву розділів, а то складена мною якась трохи "кострубата". І ще одне: як ви вважаєте, чи не забагато інформації у цій статті про саму єврейську общину, чи, можливо, потрібно створити статтю Єврейська община Любомля і перенести цю інформацію туди?--GSerhiy 17:34, 16 жовтня 2011 (UTC)

б) так, я мав на увазі саме слова про велич, красу, цікавий, довершений і подібні. Хоча якби це була цитата чиїхось слів, то було б добре це так оформити і залишити, бо велич і краса притаманні були споруді.

в) авжеж "Пжеводнік" Орловича дуже мені відомий. Там, до речі, є кілька цікавих відомостей про Луцьк, яких більше ніде нема (ну, хіба треба в архівах рити). Ну це таке. Дуже радий, що зумів допомогти у виправленні античного ренесансу! Просто супер! Ви зробили розвідку і докопалися до істини. Замість "... синагога, оздоблена ренесансовим польським аттиком" я пропоную слово "польський" написати перед "ренесансом", бо в цьому самому Путівнику Орлович в іншому місці (де пише про луцьку синагогу) говорить про італійсько-польський ренесанс. Я думаю, що він мав на увазі класичний італійський ренесанс із характерними рисами лише для польської архітектури. Тобто хай краще буде аттик у стилі польського ренесансу, ніж польський аттик. Про ренесансний стиль я цілком згідний, хоча в архітектурі я просто любитель, а то й узагалі початківець. Але багато авторів і фахівців пишуть, що це ренесанс - отже, так і є.

Якщо дививтися на зміст статті то впадає у вічі таке. Перший розділ називається Історія общини. Передумови побудови храму, а третім пунктом цього розділу є Післявоєнний період. Увіковічнення пам'яті. Тобто післявоєнний період - це вже не передумови будівництва. Назви пропоную такі:

1. Історія общини

1.1. Спорудження синагоги та ??? (от, довго думав, що має бути замість ???, адже в цьому підрозділі йде мова не тільки про спорудження, а ще й про XVII-XVIII століття. Може замість ??? "життя громади", або "організація", адже є про школу і шпиталь, про податки, або взагалі весь пункт 1.1 назвати "Життя до ХХ століття"...)

1.2. Період Великої Вітчизняної війни (забрати В, або в назві підрозділу 1.3 її додати, щоб було однаково)

1.3. Післявоєнний період. Увіковічнення пам'яті

2. Архітектура

2.1. Екстер'єр

2.2. Інтер'єр

Галерея, Див. також, Джерела без змін. От, тільки замість приміток краще використовувати слово Посилання. Це вже десь обговорювалося в вікі. Бо примітки - це місця, в яких автор дає уточнення, пояснення, коментарі, тому подібне, а бібліографічні вказівки - це посилання (reference). А те, що у вас називається посиланням, то можна написати як інтернет-джерела, або якось так.

Ну, і ще відредагувати, щоб опис подій містився у своєму розділі.

Інформації про общину, можливо, забагато. Бо десь так виходить, що про саму громаду і про суто синагогу є інформації 50/50. Я думаю, можна було б створити окрему статтю Єврейська община Любомля, але тоді ця схудне. Але все одно повністю забирати інформацію про життя громади не варто. Наприклад, якщо школа і шпиталь були поряд із синагогою, або органічно були поєднані, то варто залишити. В такому вигляді, як зараз, наприклад, із розділу про увіковічнення пам'яті про синагогу нема нічого. Врешті-решт, я схиляюся до того, щоб створити окрему статтю, це, окрім іншого, буде стимулювати інших доповнити її. Я аналогічне думав і щодо статті про луцьку синагогу. Просто було дуже мало інформації в мене. Але зараз відкопіював у бібліотеці книжку Метельницького "Деякі сторінки єврейської забудови Луцька", тож імовірно, також зроблю розділення. Отже, успіху нам. --KotykS 19:53, 16 жовтня 2011 (UTC)

Поки що тільки повиправляю помилки у цій статті, впорядкую розділи; розділення ще не робитиму. Бо найближчим часом планую покращити статті Костел Святої Трійці (Любомль) і Церква Святого Георгія (Любомль). Да, до речі, про єврейську общину Луцька є ~40 сторінок у цій книжці: Наконечный В.А. ПО МЕСТАМ ТРАГЕДИЙ И ПАМЯТИ евреев Волыни (1941-1944 гг.): Статьи. На укр. и рус. языках.—Луцк: Надстырье, 2008.—188 с. ISBN 978-966-517-612-1.--GSerhiy 12:46, 21 жовтня 2011 (UTC)

О, дякую! --KotykS 18:45, 22 жовтня 2011 (UTC)

Все. Щось трохи вийшло. Почитаєте, можливо, виправите. Ще таке питання, чи нормально я оформив архітектуру:

* Було так: Основна будівля була приблизно чотириповерхова, а суміжна значно нижча для жіночої відправи. Кожна з цих з'єднаних будівель мала зубчасті стіни у мавританському стилі, які піднімались над лінією даху, оточуючи його, як стрічка.

Питання стоїть стосовно ЗУБЧАСТИХ СТІН. Так, як було до редагування, мені дещо не подобалось, а я ще додав про аттик у стилі польського ренесансу, і речення стало важким для сприйняття.

* Тому зробив так: Основна будівля була приблизно чотириповерхова, а суміжна значно нижча для жіночої відправи. Стіни кожної з цих з'єднаних будівель були оздоблені аттиком у стилі польського ренесансу. Аттик увінчувався зубцями у мавританському стилі, які піднімались над лінією даху, оточуючи його, як стрічка.

Почитайте і скажуть свою думку. Дякую.

Думаю, цілком нормально. --KotykS 18:45, 22 жовтня 2011 (UTC)

Ще помітив дещо цікаве. Порівняйте аттик і зубці Любомльської синагоги та В'їзної вежі Луцького замку. Як на мене, досить схожі, особливо зубці. --GSerhiy 15:06, 21 жовтня 2011 (UTC)

В чомусь і схожі, але загалом відмінні. Тим більше, що будувалися на замку вони в 1667 році, а на любомльській синагозі, певно, раніше. От, що дійсно дуже схоже - так це аттикові ніші на та на . --KotykS 18:45, 22 жовтня 2011 (UTC)

Так, там схожість справді більша.--GSerhiy 18:59, 22 жовтня 2011 (UTC)

Джерела

Щоб стверджувати, що будівництво синагоги завершилося 1510 року вказівки «При написанні статті використано матеріали з Любомльського краєзнавчого музею» не достатньо. --Bulka UA 06:00, 25 липня 2011 (UTC)

Джерело додано.--GSerhiy 17:34, 16 жовтня 2011 (UTC)