Обговорення:Велика Східноазійська конференція

Назва

1. Це не конференція. Українською — це з'їзд або рада. 2. Не азіатська, а азійська. Від Азія, а не азіати.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:24, 24 квітня 2011 (UTC)

Тобто, Великий азійський з'їзд чи Велика азійська рада, так?--SamOdin^{自分の会話} 10:34, 24 квітня 2011 (UTC)

1. Хибна тривога щодо «конференції». Спантеличився через слово 会議, кайґі (нарада). Ялтинська, Тегеранська, Потсдамська та інші конференції того періоду пишуться японською через слово 会談, кайдан (зібрання, що за статусом нижче кайґі). Потім виявилося, що японські кайґі та кайдани перекладають уніфіковано як «конференції» (рідше конгреси) без розбору. Вибачайте. В англійській цю зустріч лідерів азійських держав також «мітінгом» (Greater East Asia Meeting), рідше — «саммітом» (Greater East Asia Summit) або .

2. Залишається лише виправити «азійський»--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:46, 25 квітня 2011 (UTC)

Нейтральність

По суті, вона стала фіктивним заходом, оскільки підсумки конференції ніяк не впливали на долю держав, представники яких були запрошені до Токіо: всі вони знаходилися в залежності від Японії або були окуповані Збройними силами Японії, і лише два з них — Маньчжоу-го і Таїланд — мали дипломатичне визнання з боку хоча б декількох держав за винятком країн Осі і їх союзників (зокрема, Маньчжоу-го визнали Сальвадор і Домініканська республіка

Це ідеологічні штампи, недоречні у визначенні. У цьому випадку — це штампи союзників. Так і Україну можна представити як «маріонеткову державу, залежну від США», Помаранчеву революцію — як «фіктивний захід», а сучасну Росію — як «сировинний придаток китайської економіки»… Так пишуть у «не дуже серйозних» ЗМІ та заангажованих «академічних» працях. Гадаю, краще не робити штампованих суджень, особливо, що спираються на джерела з таких сумнівних сайтів як цей [1] чи цей [2], а просто давати факти.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:58, 25 квітня 2011 (UTC)

На жаль я не можу з вами погодитися, практично всюди де я зустрічав про цю конференцію, вона називалася саме пропагандистським заходом. Видалив ті посилання і додав більш авторитетні. Звісно, як що у вас є якісь авторитетні джерела де вказується протилежне, було б чудово якщо б ви їх додали у статтю.--SamOdin^{自分の会話} 13:40, 26 квітня 2011 (UTC)

Бачу, та ж розмова про голокости і українофобії, тільки ролі помінялися…

1. Фіктивний і пропагандистський — не синоніми. Ви відчуваєте різницю між цими словами?

2. Будь який захід, якщо про нього говорять ЗМІ, щось пропагандує або несе певний «меседж». Тому я не розумію, що ви хочете сказати.

3. В цьому посиланні, яке ви додали, нічого про характер власне конференції немає. Там про «поганих» японців взагалі…

4. Навчальний посібник з загальної історії Donald Denoon, Mark Hudson. Multicultural Japan: palaeolithic to postmodern (від палеоліту (!!) до постмодерну) навряд чи гарне джерело для підтвердження тези про «фіктивність».

5. Фрази «на сьогодні більшість науковців» — це вода. Погодьтеся, «сьогодні» не константна величина. Сказане вами слово за хвилину вже у «вчора»… А для «більшості» необхідна хоча б якась статистика. Гадаю, краще писати хто саме — «Іваненко», «Петренко»… Якщо імена не відомі — вживайте хоча б прив'язку «англійські науковці», «російські науковці» з посиланнями. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 15:34, 26 квітня 2011 (UTC)

Нажаль ви помиляєтеся, щодо Голокосту і українофобії, я не просовую якусь маргінальну точку зору, а лише те що написано практично в кожній книзі де торкається ця тема. Я з легкість можу додати ще півдесятка посилань на джерела, але суті це не змінить. Якщо у вас є джерела з іншою оцінкою події, то додайте їх будь ласка, від цього стаття тільки виграє.--SamOdin^{自分の会話} 14:58, 3 травня 2011 (UTC)