Обарів

село в Рівненській області, Україна

Óбарів — село в Городоцькій сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 3782 осіб.

село Обарів
Герб Прапор
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Городоцька сільська громада
Основні дані
Засноване 1463
Населення 2927
Площа 1,83 км²
Густота населення 1599,45 осіб/км²
Поштовий індекс 35307
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°39′08″ пн. ш. 26°10′12″ сх. д. / 50.65222° пн. ш. 26.17000° сх. д. / 50.65222; 26.17000Координати: 50°39′08″ пн. ш. 26°10′12″ сх. д. / 50.65222° пн. ш. 26.17000° сх. д. / 50.65222; 26.17000
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Місцева влада
Адреса ради 35307, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Обарів, вул.Шкільна,24
Карта
Обарів. Карта розташування: Україна
Обарів
Обарів
Обарів. Карта розташування: Рівненська область
Обарів
Обарів
Мапа
Мапа

CMNS: Обарів у Вікісховищі

Географія ред.

Територія Обарівської сільської ради розташована в центральній частині Рівненського району. Від с. Обарів до м. Рівне 5 км. Недалеко знаходиться місто Здолбунів (15 км).

Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Рівне, відстань до якої 7 км.

До міжнародної автомагістралі Е-40 (М-06) Краків — Перемишль — Львів — Рівне — Житомир — Київ — Полтава — Харків — Луганськ 8 км, а національна автомобільна дорога Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне проходить через с. Обарів. До аеропорту м. Рівне 5 км.

Населення ред.

3561 особа, з них 2122 працездатних. Безробітних 1049 осіб (624 чоловіки і 425 жінок).

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,02%
російська 1,84%

Історія ред.

 
Пам'ятник воїнам-односельцям, с. Обарів
 
Могила невідомого солдата, с. Обарів

Перша історична згадка про село Обарів датується 1463 роком. Входило воно тоді до складу Великого князівства Литовського. Після підписання Люблінської унії у 1569 році с. Обарів увійшло до складу Луцького повіту Речі Посполитої. Належало воно в той час Києво-Печерській лаврі. Населення займалося сільським господарством, передусім землеробством. Вирощували жито, овес, ячмінь. Також населення займалося лісовими промислами, рибальством, бджільництвом та мисливством.

Кожне господарство (дим) користувалося волокою — ділянкою землі, яка мала 30 моргів. На одну волоку або лан припадало близько 18 чоловік сільського населення. Були ще городники (володіли лише присадибними ділянками), халупники чи комірники (крім власної хати, нічого не мали) і підсусідки, що жили в чужих хатах. Кілька димів (3-8) складали дворище, а з дворищ утворювалося село.

У другій половині XVIII ст. село належало греко-католицькому митрополиту Теодосію Ростоцькому. Імператриця Катерина II, вирішивши, що митрополит співчував польському повстанню під керівництвом Тадеуша Костюшка, конфіскувала його маєтності і «жалувала» їх наближеним до неї особам (всі вони були росіянами — опорою імператорського престолу на новоприєднаних землях). Так, 25 липня 1796 року, А. Макарову було призначено 509 душ селян у селах Обарів і Журжинці.

Дерев'яна церква в селі Обарів була збудована у 1781 р. і є діючою до наших днів.

Готель ред.

У селі збудували 4-х зірковий готель «Парк-готель Швейцарія». Розташовується готель на березі ставка, за адресою вулиця Соборна 51.

Посилання ред.