Вікіпедія

Ніно Рота

італійський композитор (1911—1979)

Ні́но Ро́та (італ. Nino Rota; 3 грудня 1911, Мілан — 10 квітня 1979, Рим) — італійський композитор, автор музики до багатьох популярних фільмів.

Ніно Рота
італ. Nino Rota
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я італ. Giovanni Rota Rinaldi[1]
Дата народження 3 грудня 1911(1911-12-03)
Місце народження Мілан, Королівство Італія[2][3][4]
Дата смерті 10 квітня 1979(1979-04-10) (67 років)
Місце смерті Рим, Італія[2][4]
Причина смерті коронарний тромбозd
Поховання Кампо Верано
Громадянство Королівство Італія і Італія
Професії композитор, диригент, педагог, піаніст, актор, сценарист, кінокомпозитор, викладач, музикант
Освіта Кертісовий інститут музики, Q12390547?, Міланська консерваторія і Національна академія Санта-Чечілія
Вчителі Ільдебрандо Піцетті, Fritz Reinerd, Rosario Scalerod, Альфредо Казелла і Giacomo Oreficed
Інструменти фортепіано
Жанри опера[5], симфонія, класична музика XX століття і класична музика
Нагороди
ninorota.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у Мілані, в сім'ї музикантів. У дитинстві, переїхавши в Рим, вступив до консерваторії, яку закінчив 1929 року. В консерваторські роки, в 1923 році, в Мілані була поставлена його перша ораторія — «L'infanzia di San Giovanni Battista».

З 1930 по 1932 роки Рота жив у США, отримав вчений ступінь у Кертисовському інституті, де він навчався композиції у Розаріо Скалеро і Фріца Рейнера. Після повернення до Італії вивчав літературу в Міланському університеті; пізніше, в 1937 році, почав викладацьку кар'єру. Починаючи з 1950 року і до своєї смерті в 1979 році займав пост директора консерваторії Барі. Помер композитор у Римі.

Творчість ред.

Ніно Рота є автором ряду опер, серед яких

  • «Ariodante» (1942),
  • «Torquemada» (1943),
  • «I due timidi» (Двоє боязких) (1950),
  • «Il capello di paglia di Firenze» (Флорентійський солом'яний капелюх) (1955),
  • «La notte di un nevrastenico» (Ніч неврастеніка) (1959–1960),
  • «Aladino e la lampada magica» (Аладдін та чарівна лампа) (1968),
  • « La visita meravigliosa» (Дивовижний візит) (1970),
  • «Napoli milionaria» (Неаполь мільйонер) "(1977)

та балетів:

  • «La rappresentazione di Adamo ed Eva» (Репрезентація Адама та Єви) (1957),
  • «La Strada» (Дорога) (1965),
  • «Aci e Galatea» (1971),
  • «Le Moliere imaginaire» (фр. Уявний Мольєр) (1976)
  • «Amor di poeta» (Любов поета) (1978, був спеціально написаний для Моріса Бежара).

Крім того, композитор створив величезну кількість творів для оркестру.

З початку 1940-х Рота почав писати музику до кінофільмів, працював з режисерами Ренато Кастеллані, Лукіно Вісконті, Франко Дзефіреллі, Маріо Монічеллі, Френсісом Фордом Копполою (у 1974 Рота був удостоєний премії «Оскар» за найкращий музичний супровід до його фільму «Хрещений батько: частина II»), Едуардо де Філіппо, але найпліднішою виявилося його багаторічна співпраця з Федеріко Фелліні — Рота є автором музики до всіх його фільмів, починаючи з «Білого шейха» (1952) і закінчуючи «Репетицією оркестру» (1979).

Також композитор був автором музичного супроводу для театральних вистав Едуардо де Філіппо, Франко Дзефіреллі та Лукіно Вісконті.

Вибрана фільмографія ред.

  • 1933 — / Treno Popolare

1940-і ред.

1950-і ред.

1960-ті ред.

1970-ті ред.

Література ред.

  • Pier Marco De Santi. le immagini & la musica. Roma, Edizioni Gremese, 1992. ISBN 88-09-20263-5
  • Simone Perugini. «Nino Rota e le musiche per il Casanova di Federico Fellini». Edizioni Sabinae, 2009. ISBN 978-88-96105-23-8 Volume pubblicato in occasione dei trent'anni dalla scomparsa di Nino Rota.

Примітки ред.

  1. ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12053584X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ http://www.nytimes.com/2000/03/29/style/29iht-hat.t.html
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ http://www.allmusic.com/artist/nino-rota-mn0000416785/biography

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніно_Рота&oldid=41060254