Нік Фоліньйо

американський хокеїст

Нік Фоліньйо (англ. Nick Foligno, нар. 31 жовтня 1987, Баффало) — американський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Колумбус Блю-Джекетс». Гравець збірної команди США.

США Нік Фоліньйо
Народився 31 жовтня 1987(1987-10-31) (36 років)
Баффало, США
Зріст 183 см
Вага 91 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Клуб НХЛ
Кол. команди
«Колумбус Блю-Джекетс»
«Оттава Сенаторс»
Нац. збірна США США
Драфт НХЛ 28-й загальний, 2006
«Оттава Сенаторс»
Ігрова кар'єра 2007 — зараз

CMNS: Нік Фоліньйо у Вікісховищі

Батько: Майк Фоліньйо, брат: Маркус Фоліньйо.

Ігрова кар'єра ред.

Юніорські клуби ред.

Хокейну кар'єру розпочав 2003 року в складі юніорської збірної США за спеціальною програмою розвитку юніорського хокею в США. Збірна виступала в Північноамериканській хокейній лізі. Після цього приєднався до клубу «Садбері Вулвс» (ОХЛ), який тренував його батько Майк. Дебютував у складі команди 24 вересня 2004, а 26 вересня вже закинув першу шайбу. У другому сезоні Нік збільшив свої здобутки в складі клубу до 70 очок (24+46).

2006 року був обраний на драфті НХЛ під 28-м загальним номером командою «Оттава Сенаторс».

Сезон 2006/07 став останнім у складі «Садбері Вулвс». У фіналі Кубка Джона Росса Робертсона «вовки» поступились команді Плімут Вейлерс.

Кар'єра профі ред.

 
Фоліньйо в грудні 2011.

21 березня 2007, генеральний менеджер клубу та гравець погодили умови трирічного контракту, але початок сезону 2007/08 провів у складі фарм-клубу «Бінгхемптон Сенаторс».

У складі «Оттава Сенаторс» дебютував 3 жовтня 2007 в переможному матчі 4–3 над Торонто Мейпл Ліфс.[1] 18 жовтня 2007, він заробив перші два пункти в переможному матчі 4–3 над Монреаль Канадієнс. 9 квітня 2008, Нік зіграв перший матч у плей-оф проти Піттсбург Пінгвінс (0–4). 14 квітня 2008, відзначився першою шайбою в плей-оф у ворота Марка-Андре Флері, але «сенатори» поступились «пінгвінам» 1–4.

Сезон 2008/09 Фоліньйо провів у складі «сенаторів», відіграв 81 матч та набрав 32 очка (17+15).

У сезоні 2009/10, Фоліньо пропустив 21 матч через травму ноги. У наступному сезоні Нік відіграв всі 82 гри та набрав 34 очки (14+20), «сенатори», які в попередніх сезонах лишились поза плей-оф.

 
Фоліньйо в листопаді 2013.

1 липня 2012, Фоліньйо був проданий до «Колумбус Блю-Джекетс» в обмін на захисника Марка Метота. Через п'ять днів «Колумбус» підписав з Ніком трирічний контракт на суму $9,15 мільйонів доларів США; Фоліньо став обмежено вільним агентом. У першому сезоні в складі нового клубу через локаут він провів 45 матчів, набрав 19 очок (6+13).

У сезоні 2013/14, у регулярному чемпіонаті набрав 39 очок (18+21) в 70 матчах. Суперником в першому раунді плей-оф став «Піттсбург Пінгвінс». На рахунку Ніка переможна шайба в четвертому матчі, але в підсумку серію виграли «пінгвіни» 2–4.

Сезон 2014/15 став знаковим для нападника він разом ще з двома гравцями «синіх жакетів» потрапив на матч усіх зірок НХЛ 2015, який до того ж проходив на домашній арені «Колумбусу» Нейшнвайд-арена, а одна з команд якраз і була команда Фоліньйо. Вони поступились команді Тейвза 12–17.

4 квітня 2015, Нік відзначився першим хет-триком у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс». Цього ж сезону він став шостим капітаном «Колумбус Блю-Джекетс».[2]

Збірна ред.

Був гравцем юніорської збірної США. У складі національної збірної США брав учать в трьох чемпіонатах світу, загалом у складі збірної провів 25 матчів.

Приватне життя ред.

Нік народився в США, його батько Майк Фоліньйо — канадець, тому в Ніка подвійне громадянство США та Канади. Вже в юнацькому віці він обрав право виступати за збірну США.

Молодший брат Маркус також хокеїст, але виступає за збірну Канади. В них також є дві сестри Ліза і Кара. Влітку 2009 року Фоліньйо втратив матір, Яніс, вона хворіла на рак молочної залози.[3] Нік опікується також фондом допомоги хворим дітям на онкологічні захворювання, що діє при Оттавський лікарні.[4]

Фоліньйо виступає під 71-м номером, що є інверсією номера 17 під яким виступав його батько.

Нагороди та досягнення ред.

Статистика ред.

Клубні виступи ред.

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2003–04 Юніорська збірна США ПАХЛ 68 17 22 39 80
2004–05 Юніорська збірна США ПАХЛ 4 2 1 3 0
2004–05 «Садбері Вулвс» ОХЛ 65 10 28 38 111 12 5 5 10 16
2005–06 «Садбері Вулвс» ОХЛ 65 24 46 70 146 10 1 3 4 28
2006–07 «Садбері Вулвс» ОХЛ 66 31 57 88 135 10 8 7 15 80
2007–08 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 28 6 13 19 16
2007–08 «Оттава Сенаторс» НХЛ 45 6 3 9 16 4 1 0 1 2
2008–09 «Оттава Сенаторс» НХЛ 81 17 15 32 49
2009–10 «Оттава Сенаторс» НХЛ 61 9 17 26 53 6 0 1 1 2
2010–11 «Оттава Сенаторс» НХЛ 82 14 20 34 43
2011–12 «Оттава Сенаторс» НХЛ 82 15 32 47 124 7 1 3 4 8
2012–13 «Колумбус Блю-Джекетс» НХЛ 45 6 13 19 28
2013–14 «Колумбус Блю-Джекетс» НХЛ 70 18 21 39 96 4 2 0 2 4
2014–15 «Колумбус Блю-Джекетс» НХЛ 79 31 42 73 50
2015–16 «Колумбус Блю-Джекетс» НХЛ 72 12 25 37 53
2016–17 «Колумбус Блю-Джекетс» НХЛ 79 26 25 51 55 4 0 2 2 6
Усього в НХЛ 696 154 213 367 581 25 4 6 10 22

Збірна ред.

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2004 США U17 4-е 5 4 6 10 2
2009 США ЧС 4-е 9 0 2 2 4
2010 США ЧС 13-е 6 3 0 3 0
2016 США ЧС 4-е 10 3 2 5 10
Юніорська збірна 5 4 6 10 2
Національна збірна 25 6 4 10 14

Примітки ред.

  1. Nick Foligno. hockeysfuture.com.
  2. NHL (20 травня 2015). Nick Foligno named sixth captain in Blue Jackets history. NHL.com. Процитовано 20 травня 2015.
  3. Foligno attends fund raiser honoring late mom | Hockey | Sports [Архівовано 2013-11-02 у Wayback Machine.]. Toronto Sun (2010-02-08). Retrieved on 2013-04-01.
  4. Foligno puts paws on a special cause. Оттава Сенаторс. 29 березня 2010. Процитовано 1 квітня 2010.

Посилання ред.