Вікіпедія

Нікчемний Я (франшиза)

(Перенаправлено з Нікчемний я (франшиза))

«Нікчемний Я» (англ. Despicable Me) — анімаційна комедійна франшиза, яку випустила Illumination Entertainment і поширила Universal Pictures. Франшиза складається з чотирьох художніх мультфільмів, одинадцяти короткометражок і додаткових матеріалів. Франшиза зосереджена на Ґру, суперлиходію (який пізніше стає татом і секретним агентом), посіпаках та його трьох прийомних дочках, Марго, Едіт і Агнес і його дружині Люсі Уайльд.

Нікчемний Я
англ. Despicable Me
Режисер П'єр Коффен і Kyle Baldad
Продюсер Illumination Entertainment
Мова англійська
Країна  США
despicableme.com
CMNS: Нікчемний Я у Вікісховищі

Франшиза почалася з мультфільму 2010 «Нікчемний Я» і його продовжень у 2013 та 2017 роках «Нікчемний Я 2» та «Нікчемний Я 3». Приквел за участю посіпак Ґру, що має назву «Посіпаки», вийшов у 2015 році. Він також має в собі атракціон для симуляторів, «Despicable Me Minion Mayhem[en]» (перекл. Нікчемно (гидко) травневий посіпака) Universal Studios Florida, Universal Studios Hollywood і Universal Studios Japan. Це найбільш касова мультфраншиза в історії касових зборів, а також 12-я найвища касова франшиза фільмів усіх часів. Це також перша і єдина анімована франшиза з двома фільмами обсягом понад 1 мільярд доларів у всьому світі («Посіпаки» зі 1,16 мільярда доларів і «Нікчемний Я 3» зі 1,03 мільярда доларів).

«Нікчемний Я» і «Нікчемний Я 2» отримали рейтинг 81 % і 74 % за версією Rotten Tomatoes, а «Нікчемний Я 3» отримав рейтинг 60 %. «Посіпаки», проте, отримав 56 % рейтингу, що робить його найнижчим рейтингом мультфільму в франшизі.

Мультфільми ред.

Нікчемний Я (2010) ред.

Докладніше: Нікчемний Я

«Нікчемний Я», перший мультфільм у франшизі й перший мультфільм від Illumination Entertainment, вийшов 9 липня 2010 року. У мультфільмі розповідається історія Ґру, суперлиходія, який удочеряє трьох дівчаток, Марго, Едіт і Агнес з дитячого будинку, щоб спробувати вкрасти зменшувач у Вектора (інакше відомого як Віктор), свого суперника, щоб зменшити й вкрасти Місяць. «Нікчемний Я» отримав позитивні відгуки й зібрав понад 543 мільйонів доларів у всьому світі, проте мав бюджет 69 мільйонів доларів.

Нікчемний Я 2 (2013) ред.

Докладніше: Нікчемний Я 2

Продовження «Нікчемний Я 2», вийшло 3 липня 2013 року. Люсі Уайльд, агент Антізлодійської Ліги, наймає Ґру, щоб зловити нового лиходія. Сиквел зустріли переважно позитивними відгуками й він зібрав більше, ніж його попередник з понад 970 мільйонами доларів у всьому світі.[1][2]

Посіпаки (2015) ред.

Докладніше: Посіпаки

Приквел до «Нікчемний Я», в якому  головні герої Посіпаки, вийшов 10 липня 2015 року[3]. Фільм отримав змішані відгуки критиків і зібрав понад 1,1 мільярда доларів у всьому світі.

Нікчемний Я 3 (2017) ред.

Докладніше: Нікчемний Я 3

Третій мультфільм «Нікчемний Я 3» вийшов 30 червня 2017 року. 1985 року Голлівуд знімав серіал, в якому юний Бальтазар Брейк виконав роль вундеркінда-лиходія. Йому аплодували телеглядачі в усьому світі, але коли він виріс, серіал закрили. Він затамував злобу, вважаючи, що ні самореалізувався, і вирішив стати справжнім лиходієм. Він збирається вкрасти найбільший діамант у світі. Фільм отримав позитивні (і деякі змішані) відгуки критиків і зібрали більше, ніж його попередник з більш ніж 1 мільярдом доларів у всьому світі.

Посіпаки: Становлення лиходія (2022) ред.

Докладніше: Посіпаки: Становлення лиходія

Продовження «Посіпак» було офіційно оголошено 25 січня 2017 року.[4].

Анонсовані мультфільми ред.

Нікчемний Я 4 (2024) ред.

Генеральний директор Illumination Кріс Меледандрі сказав у вересні 2017 року, що четвертий мультфільм з серії «Нікчемний Я» знаходиться в розробці[5].

Короткометражки ред.

4 грудня 2010 на DVD і Blu-ray вийшли три короткометражні фільми[6]. «Нікчемний Я 2» і Blu-ray, що вийшов 10 грудня 2013 року, включав ще три короткометражні фільми[7]. Серія короткометражних фільмів про Посіпак, відібраних у 2015 році з Посіпаками[8]. Ще один короткий фільм вийшов у 2016 році, з Таємне життя домашніх тварин, що є першим коротким фільмом про Посіпак, що вийшов у театрі[9].

Перетворення будинку (2010) ред.

Після подій «Нікчемний Я» двоє Посіпак допомагають Марго, Едіт і Агнес ремонтувати будинок Ґру і переробляють його в нешкідливий будинок, в результаті інспектор вирішує не забирати дівчаток назад в «Будинок для дівчаток» міс Хетті, а залишає у Ґру.

Ознайомлювальний день (2010) ред.

Трійко нових Посіпак вирушають працювати перевізниками бомб, вони вирішили що їх бомба була важчою, в результаті у них виникла суперечка з двома іншими, що несуть гігантську бомбу.  Через сварку вони випадково скинули обидві бомби вниз.

Банан (2010) ред.

Три посіпаки борються через банан.  В процесі вони завдають шкоди робочим місцям інших посіпак.

Цуценя (2013) ред.

Посіпака Дейв спостерігає, як сусіди ходять по вулиці зі своїми собаками, що спонукає його до пошуку власного цуценяти. Попри кілька невдалих спроб, він стикається з НЛО й інопланетянином, який бере на себе роль цуценя Дейва.

Паніка в поштовому відділку (2013) ред.

Посіпаки Кен і Майк працюють в пакетній кімнаті для посилання посилок в різні частини лабораторії, в той час як Кен ледарює перед відеоіграми, Майк працює. Коли пакет, що містить PX-41 (сироватка, яку Ель Мачо використовував, щоб перетворити посіпак, в «Нікчемному я 2»), потрапляє в систему пневматичного доставлення, він перетворює Майка в злого Посіпаку. В кінці Майк випльовує PX-41, і він приземляється на деяких кішок, перетворюючи їх в злих мутантів.

Запобіжні колеса (2013) ред.

Агнес не задоволена своїм іграшковим велосипедом після падіння з нього, намагаючись наздогнати вантажівку з морозивом разом з Марго, Едіт і їх друзями. Три Посіпаки добровільно змінюють велосипед і допомагають Агнес наздогнати вантажівку.

Соска Бінкі Нельсона (2015) ред.

Після успішного пограбування в музеї Нельсон розповідає своєму молодшому синові Бінкі (який втратив свою соску в крадіжці), що тепер він великий хлопчик і повинен жити без соски. Бінки вночі пробирається в музей і знаходить свою соску. Приходить охоронець і виявляє, що всі експонати музею відсутні. Він знаходить Бінкі й просить його повернути все майно, але замість цього він втікає від охоронця і бере свою соску. Зрештою батьки Нельсона повертаються, щоб побачити Бінкі вночі у своїй кімнаті, що той спокійно спить. Коли вони виходять з кімнати, Бінки дістає соску і капелюх охоронця і кладе собі в рот.

Змагання (2015) ред.

На тій же вулиці Майн'іони, які подорожують автостопом в «Посіпаках», двоє Посіпак кидають виклик численним атакам, потрапляючи на конвеєрну стрічку лабораторії в цьому процесі.

Прапосіпака (2015) ред.

Двійко посіпак доглядають за печерною дитиною, а поки печерна людина йде шукати бика, щоб з'їсти його на обід.  Але доглядати за дитиною важче, ніж думають Посіпаки.

Посіпаки-газонострижаки (2016) ред.

П'ять Посіпак косять газон біля місцевого будинку літніх людей, щоб спробувати заробити на покупку блендера, який вони побачили по телевізору в рекламі.

Комп'ютерні ігри ред.

Despicable Me: The Game ред.

«Despicable Me: The Game» — пригодницька / екшн-гра, що вийшла за першим мультфільмом, на PlayStation 2, Wii й системах PlayStation Portable. Під час гри гравець контролює Ґру, коли він бореться з ворогами. «Despicable Me: The Game — Minion Mayhem», з іншого боку, вийшла тільки в системах Nintendo DS. Замість того, щоб контролювати самого Ґру, гравець контролює своїх Посіпак.[10]

Despicable Me: Minion Rush ред.

«Despicable Me: Minion Rush» — гра, розроблена Gameloft. Гравець управляє Посіпаками, які мають перемогти Вектора, Ель Мачо і ще двох злодіїв, зроблених для гри, вийшла по другому мультфільму, для пристроїв iPhone, iPad, Windows Phone, Windows 8, Android і BlackBerry 10[11][11][11]. Станом на жовтень 2016 року гра була завантажена понад 750 мільйонів разів. Геймплей схожий на Sonic Dash.[12]

Minions Paradise ред.

«Minions Paradise» — мобільна гра, розроблена Electronic Arts (інакше знана як EA) під назвою «Minions Paradise», вийшла влітку 2015 року. Граючи за Філа, гравці допомагають дизайнерам Міньйон і будують власну утопію в тропічному середовищі.[13]

Книги ред.

Енні Ауербах написав кілька книг на основі всіх мультфільмів із серії.[14][14][15]

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Despicable Me 2 (2013) (англ.), процитовано 10 травня 2019
  2. ↑ Despicable Me 2 (2013) - Box Office Mojo. www.boxofficemojo.com. Процитовано 10 травня 2019.
  3. ↑ Finke, Nikki; Finke, Nikki (24 квітня 2007). CAA Loses High-Profile Director To UTA. Deadline (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
  4. ↑ Ableson, Brad (2017T12:05). Excited to share some news: I’m co-directing Minions 2! Proud 2 be working with @IllumEnt director Kyle Balda & writer @BrianLynch #minions2pic.twitter.com/MS5iylsFEJ. @BradAbleson (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
  5. ↑ Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 10 травня 2019.
  6. ↑ Despicable Me Blu-ray and 3D BD Announced, процитовано 10 травня 2019
  7. ↑ DESPICABLE ME 2 Coming To Blu-ray/DVD December 10; Available On Digital HD November 26. We Are Movie Geeks (амер.). 7 жовтня 2013. Процитовано 10 травня 2019.
  8. ↑ Shaw, Lucas (5 липня 2013). France Can Now Offer Film Productions 150 % More Money. TheWrap (амер.). Процитовано 10 травня 2019.
  9. ↑ Pictures, Universal. ILLUMINATION ENTERTAINMENT AND UNIVERSAL PICTURES ANNOUNCE MOWER MINIONS, AN ALL-NEW SHORT FILM STARRING THE MINIONS, WILL DEBUT IN THEATERS WITH THE SECRET LIFE OF PETS. www.prnewswire.com (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
  10. ↑ D3Publisher Launches Despicable Me TM: The GameTM for Wii™, Nintendo DS™, PlayStation®2 System and PSP® System. www.businesswire.com (англ.). 6 липня 2010. Процитовано 10 травня 2019.
  11. ↑ а б в Read Me First. Introduction to Game Physics with Box2D. CRC Press. 6 лютого 2013. с. 1—11. ISBN 9781466565760.
  12. ↑ Entertainment, Universal Pictures Home. From Illumination Entertainment and Universal Pictures: The Secret Life of Pets. www.prnewswire.com (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
  13. ↑ Universal Decimal Classification. English full edition, BSI British Standards, процитовано 10 травня 2019
  14. ↑ а б DESPICABLE ME by Annie Auerbach Read by Tim Curry | Audiobook Review. AudioFile Magazine (англ.). Процитовано 10 травня 2019.
  15. ↑ Despicable Me 2. www.goodreads.com. Процитовано 10 травня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікчемний_Я_(франшиза)&oldid=41657586