Нікулічев Володимир Григорович

Володи́мир Григо́рович Ніку́лічев (кримінальне прізвисько «Пуля»; 1 січня 1948, Львівська область — 27 серпня 1992) — кримінальний «авторитет» міста Києва, лідер злочинного угруповання.

Нікулічев Володимир Григорович
Псевдо Пуля
Народився 1 січня 1948(1948-01-01)
Львів
Помер 27 серпня 1992(1992-08-27) (44 роки)
·загибель в ДТП
Діяльність кримінальний авторитет

Засуджений до ув'язнення п'ять разів:[1][2]

Останній раз вийшов на волю у 1991 році.[2]

Хоча він рідко був на свободі,[2] мав великий «авторитет» та зв'язки не лише в Києві та УРСР, але і в інших регіонах Союзу. Його підтримували російські «злодії в законі» Василь Бузулуцький, Олександр Алятін («Шурік Устимовський»), Євген Васін[ru] («Джем»).[1]

Після виходу на волю почав створювати власну групу, об'єднуючи угруповання, що дотримувалися злодійських традицій (рос. «понятий»). Найближчі соратники «Пулі» у той час: Віктор Рибалко («Рибка»), Володимир Поліщук («Чайник»), Юрій Довгаленко («Довгал»), Рудольф Машура («Рудік»).[1] У своїй сфері впливу виконував роль своєрідного арбітра у конфліктах.[2] Банда Нікулічева спеціалізувалася на грабежах і розбоях («гоп-стоп»).[3]

Група «Пулі» конкурувала із угрупованням Ігоря Залевського («Буні»), іншого впливового київського «авторитета», який був застрелений у липні 1992 року. Через місяць Володимир Нікулічев загинув у автокатастрофі, коли перед його автомобілем несподівано почала розвертатися вантажівка.[1][2] Похований на Совському кладовищі поруч із власним батьком.[2]

Після загибелі «Пулі» і «Чайника», основна частина їх угруповання перейшла до Рибалко.[1]

Примітки ред.