Нікулін Ігор Юрійович
Ігор Юрійович Нікулін (рос. Игорь Юрьевич Никулин; 14 серпня 1960 — 7 листопада 2021) — радянський та російський легкоатлет, який спеціалізувався у метанні молота, олімпійський призер, багаторазовий чемпіон СРСР. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
| Ігор Нікулін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Повне ім'я | Ігор Юрійович Нікулін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Оригінал імені | Игорь Юрьевич Никулин | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
14 серпня 1960 Москва, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть |
7 листопада 2021 (61 рік) Санкт-Петербург, Росія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 СРСР Росія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 191 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 105 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивна кар'єра | 1977—2002 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті рекорди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| молот | 84,48 (1990) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивні звання | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Медалі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За часів СРСР на внутрішніх змаганнях представляв Ленінград. Після розпаду СРСР виступав за збірну Росії. До збірної команди СРСР/Росії входив упродовж 1978—1999.
Із життєпису ред.
Народився у сім'ї молотобойця Юрія Нікуліна (1931—1988), фіналіста Олімпійських ігор (4-е місце; 1964), призера чемпіонатів СРСР.
Займатись легкою атлетикою розпочав 1972 року.
Бронзовий олімпійський призер (1992).
Срібний призер Кубка світу (1992).
Срібний (1982) та двічі бронзовий (1986, 1990) призер чемпіонатів Європи.
Дворазовий бронзовий призер Універсіад (1981, 1985).
Чемпіон Європи серед юніорів (1979).
Шестиразовий чемпіон та багаторазовий призер чемпіонатів СРСР у метанні молота.
Бронзовий призер чемпіоната СНД у метанні молота (1992).
Чемпіон Росії у метанні молота (1994).
Залишається наймолодшим в історії спортсменом, якому вдалось метнути «дорослий» (вага 7,26 кг) молот за 80-метрову позначку (80,02; 24 квітня 1980), а також володарем вищого світового досягнення для спортсменів молодіжної (до 23 років) вікової категорії — 83,54 (1982).
Пішов з життя, маючи 61 рік[1].
Основні міжнародні виступи ред.
| Рік | Змагання | Місто | Місце
|
Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1979 | Чемпіонат Європи серед юніорів |  Бидгощ
|
|
|
| 1981 | Універсіада |  Бухарест
|
|
|
| 1982 | Чемпіонат Європи |  Афіни
|
|
|
| 1983 | Чемпіонат світу |  Гельсінкі
|
|
|
| 1984 | Дружба-84 | Москва
|
|
|
| 1986 | Чемпіонат Європи |  Штутгарт
|
|
Відео на YouTube |
| 1987 | Чемпіонат світу |  Рим
|
|
|
| 1990 | Чемпіонат Європи | .svg){kind=small} Спліт
|
|
|
| 1992 | Олімпійські ігри |  Барселона
|
|
Відео на YouTube |
| Кубок світу |  Гавана
|
|
||
| 1994 | Чемпіонат Європи | Гельсінкі
|
|
Примітки ред.
- ↑ 1992 Olympic hammer bronze medallist Nikulin dies. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Джерела ред.
- Ігор Нікулін — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- Ігор Нікулін на Olympedia.org (англ.)
- Ігор Нікулін — профіль на сайті trackfield.brinkster.net (англ.)
- Ігор Нікулін — профіль на сайті sport-strana.ru (рос.)
- Никулин, Игорь Юрьевич // Легкая атлетика. Энциклопедия / В. В. Балахничев (общ. ред.), В. Б. Зеличёнок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах. — Москва : «Человек», 2013. — Т. 2. — С. 697-698. — ISBN 978-5-904885-81-6. (рос.)