Вікіпедія

Ніко Гямяляйнен

Ніко Гямяляйнен (фін. Niko Hämäläinen, нар. 5 березня 1997, Вест-Палм-Біч) — фінський футболіст, лівий захисник англійського клубу КПР та національної збірної Фінляндії.

Ф
Ніко Гямяляйнен
Ніко Гямяляйнен
Ніко Гямяляйнен
Особисті дані
Народження 5 березня 1997(1997-03-05) (27 років)
  Вест-Палм-Біч, Флорида, США
Зріст 178 см
Громадянство  Фінляндія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія КПР
Номер 25
Юнацькі клуби
2010
2010—2013
2013—2014
2014—2016 		США «Веллінгтон Вейв»
США «Флорида»
США «Даллас»
Англія «КПР»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015– Англія КПР 25 (0)
2015 →  Англія «Дагенем & Редбрідж» 1 (0)
2019 →  США «Лос-Анджелес» 3 (0)
2019–2020 →  Шотландія «Кілмарнок» 28 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Фінляндія Фінляндія U-18 12 (1)
2015 Фінляндія Фінляндія U-19 2 (0)
2016–2018 Фінляндія Фінляндія U-21 12 (0)
2019 Фінляндія Фінляндія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 червня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 червня 2021.

Клубна кар'єра ред.

Народився 5 березня 1997 року в місті Вест-Палм-Біч. Розпочав займатись футболом у США в клубах «Веллінгтон Вейв», «Флорида», та «Даллас», а 18 вересня 2014 року перейшов в академію англійського «Квінз Парк Рейнджерс»[1]. Для отримання ігрової практики 6 серпня 2015 року Ніко був відданий в оренду до клубу англійської Другої ліги «Дагенем енд Редбрідж»[2], у складі якого і дебютував на дорослому рівні, зігравши по одному матчу чемпіонату та кубка ліги.

1 жовтня 2016 року Гямяляйнен дебютував за першу команду «Квінз Парк Рейнджерс» у Чемпіоншипі в матчі дербі Західного Лондона проти «Фулгема» (2:1), замінивши Джоела Лінча на 81-й хвилині[3]. Втім так і не ставши основним гравцем клубу, Гямяляйнен у лютому 2019 року був відданий в оренду до клубу MLS «Лос-Анджелес»[4], а у сезоні 2019/20 також на правах оренди грав за шотландський «Кілмарнок»[5].

Повернувшись до КПР став основним гравцем команди. Станом на 10 червня 2021 року відіграв за лондонську команду 25 матчів у національному чемпіонаті.

Виступи за збірні ред.

Незважаючи на те, що Гямяляйнен народився у США, він вирішив виступати за збірну батьківщини свого батька і 2015 року дебютував у складі юнацької збірної Фінляндії (U-18). Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 14 іграх, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2016—2018 років залучався до складу молодіжної збірної Фінляндії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах[6] .

11 січня 2019 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Фінляндії в товариському матчі проти Естонії (1:2)[7], зігравши 84 хвилини, поки його не замінив Юха Пірінен[8].

У травні 2021 року був включений до розширеного списку збірної на чемпіонат Європи 2020 року у різних країнах[9], але у остаточну заявку, оприлюднену 1 червня не потрапив[10]. Втім один з гравців у заявці, Саулі Вяйсянен, травмувався і 3 червня напередодні старту турніру його замінив Гямяляйнен, поїхавши таким чином на турнір[11].

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
серп.-жовт. 2015   «Дагенем & Редбрідж» 2Л (IV) 1 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
2016–17   «Квінз Парк Рейнджерс» ЧФЛ (ІІ) 3 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 4 0
2017–18 ЧФЛ (ІІ) - - КА+КЛ - - - - - - - - - -
2018-лют.2019 ЧФЛ (ІІ) - - КА+КЛ 0+2 0+0 - - - - - - 2 0
лют.-черв. 2019   «Лос-Анджелес» MLS 3 0 КЛХ 0 0 - - - - - - 3 0
2019–20   «Кілмарнок» ШП 28 0 КШ+КЛ 3+1 0+0 - - - - - - 32 0
2020–21   «Квінз Парк Рейнджерс» ЧФЛ (ІІ) 22 0 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - - - - 23 0
Усього за КПР 25 0 4 0 - - - - 29 0
Усього за кар'єру 57 0 9 0 - - - - 66 0

Особисте життя ред.

Батько Ніко, фін Тімо Хямялайнен, був футболістом і у 1978–1982 роках грав у чемпіонаті Фінляндії за «Копаріт», після чого переїхав до США[12][13]. Там Тімо зустрівся з афроамериканкою, від якої в нього і народився Ніко[14].

Примітки ред.

  1. ↑ NICHOLAS HAMALAINEN ARRIVES AT QPR. Квінз Парк Рейнджерс. 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 серпня 2015.
  2. ↑ NIKO HAMALAINEN JOINS DAGENHAM & REDBRIDGE ON LOAN. QPR (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  3. ↑ Fulham vs. Queens Park Rangers FC - 1 października 2016 - Soccerway. pl.soccerway.com. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  4. ↑ LAFC: Niko Hamalainen another dart to throw at left-back problem. MLS Multiplex (амер.). 27 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  5. ↑ Kilmarnock: QPR defender Niko Hamalainen joins on season-long loan. BBC Sport. 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
  6. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Finland v Estonia game report. ESPN. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  8. ↑ International football MATCH: 11.01.2019 Estonia v Finland. eu-football.info. 11 January 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 24 April 2019.
  9. ↑ Huuhkajien leiriryhmä julkaistu [Eagle-owls training camp squad published]. Футбольна асоціація Фінляндії. 19 травня 2021. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. (фін.)
  10. ↑ Tässä on Huuhkajien EM-kisajoukkue!. Футбольна асоціація Фінляндії. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021. (фін.)
  11. ↑ Sauli Väisänen loukkaantumisen takia sivuun Huuhkajista – Nicholas Hämäläinen EM-kisajoukkueeseen. 3 червня 2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. (фін.)
  12. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Tässä on 18-vuotias suomalaisen futiksen uusi tähti – "Välillä ihmetyttää, lyökö sydän ollenkaan". Ilta-Sanomat (фін.). 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  14. ↑ Huuhkajien Niko Hämäläinen on nähnyt karun todellisuuden USA:ssa – äiti kertoi jo lapsuudessa, kuinka toimia jos poliisit pysäyttävät (фін.). 2 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 20 червня 2021.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніко_Гямяляйнен&oldid=41110266