Ніколя де Невілль де Віллеруа
Ніколя де Невілль де Віллеруа (Nicolas de Neufville de Villeroy, 14 жовтня 1598 —28 листопада 1685) — французький військовий та державний діяч, маршал та пер Франції.
| Ніколя де Невілль де Віллеруа | |
|---|---|
| фр. Nicolas de Neufville de Villeroy | |
_-_MV_1014.jpg) | |
| Народився |
14 жовтня 1598 Париж, Королівство Франція |
| Помер |
28 листопада 1685 (87 років) Париж, Королівство Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | французька[1] |
| Титул | герцог, маркіз Аленкур, маркіз де Маньї |
| Посада | Воєнний міністр Франціїd |
| Військове звання | маршал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віллеруа |
| Батько | Ніколя де Невілль де Віллеруа |
| Мати | Жаклин де Арле де Сансі |
| Брати, сестри | Camille de Neufville de Villeroyd[2] |
| У шлюбі з | Мадлен де Бланшфор де Крекі |
| Діти | 2 сини та 2 доньки |
| Нагороди | |
 | |
Життєпис ред.
Походив із знатної аристократичної родини. Виховував при дворі короля Генріха IV разом з майбутнім королем Людовиком XIII. У 1615 році стає губернатором Ліоне, а у 1616 головою Ліонського полку. У 1617 році одружився з представницею впливового роду Крекі.
Згодом служив під орудою свого родича головного маршала Франсуа де Бонна Ледіг'єра під час війни за Вальтеліну у 1625–1626 роках, у війні за мантуанський спадок у 1628–1631 роках. Згодом відзначився у війні з Іспанією. У 1646 році кардинал Мазаріні надав Віллеруа звання маршала. Тоді ж як військовий радник призначається до короля Людовика XIV.
У ході Фронди залишився вірним королеві Ганні Австрійській та кардиналові Мазаріні. За це у 1651 році стає герцогом, у 1661 році — кавалером ордена Святого Духа, у 1663 році — пером Франції. У 1661 році король призначає Віллеруа головою Королівської фінансової ради. на цій посаді він перебував до самої смерті у 1685 році.
Родина ред.
Дружина — Мадлен де Бланшфор де Крекі
Діти:
- Шарль (д/н—1645), маркіз Аленкур
- Франсуа (1644–1730), 2-й герцог Віллеруа
- Франсуаза (д/н—1701)
- Катерина (1639–1707)
Джерела ред.
- Вильруа, французский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніколя де Невілль де Віллеруа |
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4