Ніколо Марчелло
Ніколо Марчелло (італ. Nicolò Marcello) — 69-й венеційський дож. Історики описують Марчелло як вкрай благочестивою людиною. До того як бути обраним дожем, він займав пост подести в Брешії і Вероні. Очолював Раду Десяти.
| Ніколо Марчелло | |
|---|---|
| італ. Nicolò Marcello | |
 Портрет роботи Тиціана | |
| 69-й дож | |
| Початок правління: | 1473 рік |
| Кінець правління: | 1474 рік |
|
| |
| Попередник: | Ніколо Трон |
| Наступник: | П'єтро Моченіго |
|
| |
| Дата народження: | 1399 |
| Місце народження: | Венеція |
| Країна: | Венеційська республіка |
| Дата смерті: | 1 грудня 1474 |
| Місце смерті: | Венеція |
| Поховання | Собор Санті-Джованні е Паоло |
_-_Monumento_del_doge_Nicolo_Marcello_-_Pietro_Lombardo.jpg)
На посаду дожа Ніколо був обраний 13 серпня 1474 року у віці 74 років. Після обрання почав проводити розважливу економічну політику. При його правлінні скарби Сан-Марко примножилися і закріпилися.
У 1468 році дочка багатого і знатного венеційця Марко Корнаро Катерина виходить заміж за короля Кіпру Жака II Лузіньяна. У 1473 році король несподівано помирає. Молода королева Катерина Корнаро залишається одна. У результаті змови іспанських радників королеви, що спробували зробити переворот, гине дядько і племінник Корнаро. Дож Ніколо Марчелло направляє до берегів Кіпру ескадру, очолювану П'єтро Моченіго. Зрадникам вдається втекти, їх сподвижників стратять. Після цього островом фактично починають керувати провісник і два радники-венеційця, призначені дожем. У 1489 році острів повністю переходить під владу Венеції.
У роки правління дожа триває військове протистояння з Османської імперією. Перемоги чергуються з поразками.
У травні 1474 року місто Шкодер з венеційським гарнізоном під командуванням Антоніо Лоредано осаджується 80-тисячною турецькою армією під командуванням Сулейман-паші. Гарнізон стійко тримався до середини серпня, коли під тиском ескадри П'єтро Моченіго османи зняли блокаду.
Ніколо Марчелло був похований в церкві Санта-Марина, в 1818 році його останки були перенесені в собор Санті-Джованні е Паоло.
Література ред.
- Andrea da Mosto: I Dogi di Venezia, Giunti, Florenz 1983, ISBN 88-09-02881-3
Посилання ред.
| Попередник: | Венеційський дож 1473-1474 |
Наступник: |
| Ніколо Трон |
П'єтро Моченіго |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |