Нікола Ночелла
Ніко́ла Ноче́лла (італ. Nicola Nocella; 14 червня 1981, Терліцці, Італія) — італійський актор.
| Нікола Ночелла | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
14 червня 1981 (42 роки) Терліцці, Апулія, Італія | |||
| Громадянство |
 Італія | |||
| Діяльність | актор, сценарист | |||
| Роки діяльності | 2005 — донині | |||
| IMDb | nm2390366 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
«Срібна стрічка» (2010, 2011) «Золотий глобус» (2010) | ||||
|
| ||||
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Ніколи Ночелла |
Життєпис ред.
Нікола Ночелла народився 14 червня 1981 року в Терліцці, що в регіоні Апулія, Італія. Після закінчення навчання в науковому ліцеї працював на місцевих радіостанціях. З 2004 по 2006 рік він відвідував акторські курси в Експериментальному кіноцентрі в Римі, під час навчання в якому взяв участь у короткометражному фільмі «Природа: Консуело» (2015) режисера Карло Пізані[1]
У 2007 року Нікола Ночелла знявся в декількох італійських телевізійних рекламних роликах, у тому числі Fastweb і Land Rover[1], після чого почав зніматися на телебаченні та в ігровому кіно, дебютувавши на великому екрані у 2006 році роллю у фільмі «Що я тут роблю!» режисера Франческо Амато.
Нікола Ночелла став відомим у 2010 році завдяки ролі головного героя у фільмі «Найменший син» Пупі Аваті, за яку він отримав премію «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів як найкращий актор-дебютант.[1] Наступного року Ночелла був відзначений «Срібною стрічкою» як найкращий актор короткометражного фільму («італ. Omero bello di nonna», 2011).
У 2017 році Нікола Ночелла знявся в дебютному фільмі Андреа Маньяні «Ізі» спільного італо-українського виробництва, де зіграв головну роль Ісідоро (Ізі). За цю роль у 2018 році Ночелла був номінований як найкращий актор на італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло».[2][3]
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2006 | ф | Що я тут роблю! | Ma che ci faccio qui! | Бібітаро |
| 2006 | с | Честь і повага | L'onore e il rispetto | |
| 2008 | ф | Літо біля моря (епізод «Грав Монтекрісто») | Un'estate al mare | |
| 2008 | с | Мій син і я — нові історії для комісара Вівальді | Io e mio figlio — Nuove storie per il commissario Vivaldi | Гуїдолін |
| 2009 | ф | Маріє, йому не подобається їжа | Maria, ihm schmeckt's nicht! | Енцо Кардуччі |
| 2010 | ф | Найменший син | Il figlio più piccolo | Бальдо |
| 2010 | ф | Невидиме місто | La città invisibile | Ремо |
| 2010 | ф | Двадцять сигарет | 20 sigarette | Чіко |
| 2010 | тф | Собака на двох | Un cane per due | Спартак |
| 2010 | ф | Какао | Cacao | Джанфіліппо |
| 2012 | ф | Ітакер: Італійцям заборонено | Itaker — Vietato agli italiani | Гоффредо Спаліччі |
| 2013 | ф | Нелегальна студія | Studio illegale | Тиціано Тирабосчі |
| 2015 | ф | Невірні лайки | Le frise ignoranti | Франкіно |
| 2015 | ф | Красивий тато | Belli di papà | Фердинандо |
| 2015 | ф | Професор Кенерентоло | Il professor Cenerentolo | агент Ночелла |
| 2016 | ф | Леонардо да Вінчі — міланський геній | Leonardo da Vinci — Il genio a Milano | Вінченцо Банделло |
| 2016 | с | Мегі і Б'янка в Академії моди | Maggie & Bianca Fashion Friends | Record Agent |
| 2016 | ф | Очікування та зміни | Attesa e cambiamenti | Кікка |
| 2017 | ф | Gomorroide | панотець Піо | |
| 2017 | ф | Дівчина моєї мрії | La ragazza dei miei sogni | клошар |
| 2017 | ф | Ізі | Easy — Un viaggio facile facile | Ісідоро |
| 2017 | ф | Стан сп'яніння | Stato di ebbrezza | Джильйо |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Ніколи Ночелла[4] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 2010 | Спеціальна срібна стрічка — Найкращий актор-дебютант | Найменший син | Перемога |
| 2011 | Найкращий актор короткометражного фільму | Omero bello di nonna | Перемога |
| Премія «Золотий глобус» (Італія) | |||
| 2010 | Найкращий актор-новачок | Найменший син | Перемога |
| Премія «Золотий кубок» | |||
| 2011 | Найкращий комедійний актор | Найменший син | Номінація |
| 2013 | Нелегальна студія | Перемога | |
| Фестиваль комедійних фільмів у Монте-Карло | |||
| 2018 | Приз журі найкращому акторові | Ізі | Перемога |
| Премія «Давид ді Донателло» | |||
| 2018 | Найкращий актор | Ізі | Номінація |
Примітки ред.
- ↑ а б в Nicola Nocella [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] на сайті MYmovies.it
- ↑ Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.) . 14.02.2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19.02.2018.
- ↑ David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.) . 15.02.2018. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7.03.2018.
- ↑ Нагороди та номінації Ніколи Ночелла на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |