Ніколаєва Тетяна Петрівна

Тетяна Петрівна Ніколаєва (рос. Николаева, Татьяна Петровна, (4 травня 1924, Бєжиця, РРФСР, СРСР — 22 листопада 1993, Сан-Франциско, США) — радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР (1983). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1951).

Ніколаєва Тетяна Петрівна
Народилася 4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…]
Бежиця, Брянська губернія, РСФРР, СРСР[4]
Померла 22 листопада 1993(1993-11-22)[1][2][…] (69 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[5]
·інсульт
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність композиторка, піаністка, музикознавиця, музична педагогиня, викладачка університету
Alma mater Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі Гольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учні Gabriella Tormad і Луганський Микола Львович
Знання мов російська
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр класична музика
Партія КПРС
Нагороди
Тетяна Ніколаєва

Біографія ред.

Народилась у місті Бежица (нині — в межах Брянська). Закінчила Московську консерваторію в класі А. Б. Гольденвейзера і Євгена Голубєва 1946 року за спеціальністю «фортепіано» і 1950 року як композитор.

1950 року виграла головний приз конкурсу імені Баха, присвяченого 200-річчю смерті Й. С. Баха. Членом журі цього конкурсу був Д. Д. Шостакович, який присвятив їй 24 прелюдії і фуги, і Тетяна стала першою виконавицею цього циклу.

З 1959 року Ніколаєва викладала в Московській консерваторії, з 1965 року професор.

Творчість ред.

Тетяна Ніколаєва записала близько 50 платівок, серед яких — багато творів Баха, включаючи «Мистецтво фуги». Нею був записаний альбом з усіма сонатами Л. Бетховена. За виконання творів Р. Шумана в 1971 році вона була визнана гідною в НДР Премії Роберта Шумана.

Після розпаду СРСР Ніколаєва зробила кілька концертних турів по Європі та Америці, і прийнята була з великим успіхом. Її третій запис «24 Прелюдій і фуг» Шостаковича в 1991 році був удостоєний премії Gramophone в інструментальній категорії.

13 листопада 1993 року під час виконання цього твору на концерті в Сан-Франциско, Ніколаєва була вражена крововиливом у мозок і змушена була перервати свій виступ. Через дев'ять днів, 22 листопада, померла. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди та премії ред.

Пам'ять ред.

  • 1999 року ім'я Т. П. Ніколаєвої присвоєно дитячій школі мистецтв № 1 міста Брянська, де починався її творчий шлях.[6] 2000 року на будівлі школи мистецтв відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті Тетяни Петрівни.[7]
  • З 1996 року на базі брянської школи мистецтв № 1 (нині носить ім'я піаністки) кожні два роки проводиться Міждержавний конкурс юних піаністів імені Ніколаєвої.[8]

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #134473671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. https://www.presencecompositrices.com/compositrice/nikolayeva-tatiana
  5. The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  6. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті debryansk.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 1 жовтня 2011.
  7. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті narod.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011.
  8. В Брянске пройдет VII открытый межгосударственный конкурс юных пианистов имени Николаевой. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011.

Посилання ред.