Нідал Аль Ачкар

ліванська акторка і театральна режисерка

Нідал Аль Ачкар (англ. Nidal Al Achkar; нар.. 1934) — ліванська актриса і режисерка театру, що отримала звання «найвеличніша дама ліванського театру».[1]

Нідал Аль Ачкар
Народилася 25 березня 1934(1934-03-25) (90 років)
Dik El Mehdid, Матн (район), Гірський Ліван, Ліван
Країна  Ліван
Діяльність акторка, театральна режисерка
Alma mater Королівська академія драматичного мистецтва
IMDb ID 0015682

Життєпис

ред.

Нідал Аль Ачкар була донькою політичного діяча сирійської Соціалістичної націоналістичної партії Асада аль-Ачкара. Вона навчалася в Королівській академії драматичного мистецтва в Лондоні.[2]

У 1967 році вона поставила свою першу п'єсу в Бейруті, а наприкінці 1960-х років створила театр-майстерню в Бейруті.

Після громадянської війни в Лівані Нідал Аль Ачкар в 1994 році заснувала театр «Аль-Медіна», відновивши будівлю, в якій розміщувався старий кінотеатр Сарулла.[3]

Нідал Аль Ачкар отримала нагороду за досягнення (Lifetime Achievement Award) у 2012 році Murex d'Or. Вручаючи нагороду, міністр культури Лівану Габі Лайюн назвав її "справжнім вираженням просвітництва та культури Лівану ".[4]

В одному з інтерв'ю у 2019 році Нідал Аль Ачкар висловила думку, що в арабському світі театр неможливий без «реальних, трансформативних революцій», які дозволять забезпечити свободу слова та відкритість.[5]

Фільмографія

ред.
  • 1998 — Вандомська площа (фр. Place Vendome; Франція) — Саліа[6]

Примітки

ред.
  1. Hanan Nasser, LAU Celebrates the Grande Dame of Theater, Nidal Al Achkar, Lebanese American University, March 22, 2019.
  2. Nidal Al Achkar: A Woman of the Theatre, Home Magazine, Issue No. 3, 2018. Accessed 10 March 2020.
  3. Gary Hoppenstand (2007). The Greenwood encyclopedia of world popular culture. Greenwood Press. с. 296. ISBN 978-0-313-33274-6.
  4. Nidal Al Ashkar receives Lebanon culture award, June 24, 2012. Accessed 10 March 2020.
  5. Lebanese Actress Nidal Al-Ashkar: No Freedom Of Speech In The Arab World; Change Would Require Real Transformative Revolutions, memri.org, April 12, 2019.
  6. Нидаль аль Аскар

Посилання

ред.