Нігяр Рафібейлі
Нігяр Худадат кизи Рафібейлі (азерб. Nigar Xudadat qızı Rəfibəyli; 23 червня 1913, Єлизаветполь — 9 липня 1981, Баку) — азербайджанська радянська поетеса, член спілки письменників Азербайджанської РСР з 1934 року, заслужений діяч культури Азербайджанської РСР (1967), Народна поетеса Азербайджанської РСР (1981). Дочка першого міністра охорони здоров'я АДР Худадат-бека Рафибекова, дружина Народного поета Азербайджанської РСР (1960) Расула Рзи і мати Народного письменника Азербайджанської РСР (1987) Анара.
| Нігяр Рафібейлі | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Nigar Xudadat qızı Rəfibəyli | ||||
 | ||||
| Народилася |
23 червня 1913 Гянджа, Кавказьке намісництво, Російська імперія | |||
| Померла |
9 липня 1981 (68 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Алея честі | |||
| Країна |
 Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР | |||
| Діяльність | письменниця, поетка, драматургиня, перекладачка | |||
| Alma mater | Московський педагогічний державний університет | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
| Роки активності | з 1940 | |||
| Жанр | вірші | |||
| Батько | Khudadat bey Rafibeylid | |||
| У шлюбі з | Расул Рза | |||
| Діти | Анар | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Нігяр Рафібейлі у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
 |
 | |||||||||
Батьки Нігяр Рафібейлі — Худадат-бек і Джавахир-ханум
| ||||||||||
Нігяр Рафібейлі народилася в сім'ї хірурга Худадат-бека Рафибекова, який обіймав посаду губернатора Гянджинської губернії в роки дорадянської незалежності Азербайджану (1918—1920). Він виявився в числі азербайджанських політичних діячів, масово страчених більшовиками в червні 1920 року на острові Нарген[1].
Закінчивши середню школу в рідній Гянджі, Нігяр Рафібейлі вступила до Бакинського педагогічного технікуму. В 1928 році в журналі «Дан улдузу» було опубліковано її перший вірш «Чадра». У 1931 році вона працювала перекладачкою у відділ художньої літератури видавництва «Азернешр», потім продовжила навчання в Московському педагогічному інституті. Тим часом у Баку був виданий її перший збірник віршів (1934)[1].
Після повернення з Москви Нігяр Рафібейлі працювала редактором відділу художньої літератури у видавництві «Ушагнешр». З 1940 року до кінця життя Нігяр Рафібейлі писала вірші і перекладала азербайджанською мовою твори поетів і письменників народів СРСР. За творчі заслуги вона була нагороджена орденом «Знак Пошани»[1].
Літературні праці Нігяр Рафібейлі були присвячені темам материнства, рідної природи та Батьківщині.[2]
Нігяр Рафібейлі померла 9 липня 1981 року. Одна з вулиць Баку носить її ім'я.[3]
Нагороди ред.
- орден «Знак Пошани» (09.06.1959)
Пам'ять ред.
- Іменем Рафібейлі названа одна з центральних вулиць Баку.
- У місті Гянджа в Ханському парку встановлено пам'ятник Нігяр Рафібейлі.
Збірники ред.
Нігяр Рафібейлі писала азербайджанською мовою[4].
- «Поезії» (1934)
- «Переможна пісня» (1943)
- «Материнський голос» (1951)
- «Дорожні спогади» (1957)
- «Чується шум моря» (1964)
- «Якщо згадаєш мене в сумний вечір» (1982)
- «Ти — пам'ять щасливих поколінь» (1982)
Примітки ред.
- ↑ а б в Самедзаде К., Dadashova З. «Поетеса ліричних пісень»(азерб.).
- ↑ Selected novels of Nigar Rafibeyli. Архів оригіналу за 6 July 2011. Процитовано 17 липня 2010.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|df=(довідка) - ↑ Azerbaycan qadini – Nigar Rafibeyli. Процитовано 17 July 2010.
- ↑ Нігяр Рафибейли [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]. Спілка письменників Азербайджану.