Вікіпедія

Нюма Патлажан

французький скульптор

Нюма Патлажан (книжкову графіку підписував іменем Нухем-Бер Патлажан, також відомий як Наум Патлажан, фр. Numa Patlagean; 24 грудня 1888 (6 січня 1889), Кишинів, Бессарабська губернія — 1961, Антіб, Франція) — французький скульптор.

Нюма Патлажан
Numa Patlagean
При народженні Нухем-Бер Патлажан
Народження 24 грудня 1888(1888-12-24)
Кишинів, Бессарабська губернія
Смерть 1961(1961)
  Антіб, Франція
Країна Франція
Діяльність скульптор
Вчитель Окушко Володимир Фульгентійович
Брати, сестри Gabriel Spatd
CMNS: Нюма Патлажан у Вікісховищі

Біографія ред.

Нюма Патлажан народився у Кишиневі в 1888 році. Навчався у міській художній школі по класу скульптури у В. Ф. Окушко.[1] Батько майбутнього скульптора — Герш Дувидович Патлажан (1859-1933), торговець цементом — постраждав і осліп під час єврейського погрому в жовтні 1905 року[2], після чого Науму Патлажану довелося залишити навчання.[3] У 1910-е роки займався книжковою ілюстрацією і співпрацював з кишинівським дитячим видавництвом «Фар ундзере кіндер» (ідиш: для наших дітей), яким керував Нохем Штиф. У 1912 році створив погруддя Шолом-Алейхема.[4][5]

Навчався в майстерні Арістида Майоля в Парижі.[6] Персональні виставки пройшли в Парижі у 1920 році і у Нью-Йорку в 1929 році (індивідуально — з 9 березня в галереї Bourgeois, до 5 грудня у Sterner's Galleries, з Георгом Кольбе 19 грудня 1929 — 20 січня 1930).[7][8] Серед іншого представив бюсти А. Ф. Керенського, П. Н. Мілюкова, О. Уайлда, композиторів Р. Малера і Реджинальда де Ковена (Reginald De Koven[en]).[9] У 1924 році виконав скульптурний надгробок діалектолога, абата Жана-П'єра Руссело (фр.) на цвинтарі Пер-Лашез.[10]

У 1939 році склав іспит в одній з паризьких масонських лож.[11][12] Був президентом Секції естетики Товариства вивчення людських форм. З початком Другої світової війни виїхав з дружиною до США, під кінець життя повернувся до Франції.[13][14]

Родина ред.

  • Дружина (з 1919 року) — художник і скульптор Інгрід Патлажан (фр. Ingrid Märta Sofia Patlagean, уроджена Ардаль — швед. Ingrid Ardahl, 1890-1980), брала участь у спільних виставках з чоловіком.[15][16]
  • Брати — художники Олександр Патлажан і Габріель Патлажан (Спат, фр. Gabriel Spat; 1890-1967), автор альбому «Vedettes mondiales de l écran» (1923).[17][18]

Примітки ред.

  1. ↑ Прогулки по Кишинёву
  2. ↑ Надгробный памятник Гершу Патлажану на Кишинёвском еврейском кладбище
  3. ↑ Письма из музея
  4. ↑ YIVO news[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  5. ↑ Нюма Григорьевич Патлажан
  6. ↑ Iurie Colesnic «Naum Patlajan (1888—1961) sculptor». Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 14 липня 2011.
  7. ↑ An exhibition of sculpture by Numa Patlagean, Worcester Art Museum (1929)
  8. ↑ Buste d'Alexandre Marmorek (1923)
  9. ↑ Numa Patlagean
  10. ↑ L’abbé Jean-Pierre Rousselot (1846-1924)
  11. ↑ Николай Ага «Бессарабская плеяда»
  12. ↑ Louis Lozowick «Numa Patlagean: The Artist of Spiritual Synthesis»
  13. ↑ Дом-музей Марины Цветаевой
  14. ↑ Tudor STAVILĂ «Pictorii basarabeni şi şcoala de la Paris. Notiţe preliminare»
  15. ↑ Kåröd-Hede Bladet
  16. ↑ Hakon Ardahl — vår meste släkting! (родословная семьи Ардаль)
  17. ↑ Татьяна Гендлер «Братья по крови и призванию» [{{{1}}} Архівовано] на WebCite
  18. ↑ Gabriel Spat. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.

Література ред.

  • Семен В. Р. «Нюма Патлажан». Балтійський альманах: Місячник літератури, мистецтва та економіки. Вип. 1. Каунас, 1923.
  • Lucien Aressy. Numa Patlagean. Sculpteur: Etude critique. Paris: Maison d'art et d'histoire Edition, 1920.
  • Numa Patlagean. Exhibition of sculptures at Bourgeois Galleries. Catalogue. New York, 1929.
  • An exhibition of sculpture by Numa Patlagean: October the Thirteenth Through November the Third, 1929. Worcester Art Museum, 1929.
  • An Exhibition of Sculpture by Numa Patlagean: November Tenth to December Sixteenth, 1929. Buffalo Fine Arts Academy, Albright Art Gallery, 1929.
  • Exhibit of Sculpture by Numa Patlagean. Rhode Island School of Design, 1930.
  • Sculptures de Numa Patlagean. Galerie Georges Petit, 1932.
  • Numa Patlagean, Ingrid Patlagean: utställning 14 — 30 januari 1949. God konst, 1949.
  • Юрій Колесник «Basarabia necunoscută», т. 6. Chişinău: Editura Museum, 2006.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нюма_Патлажан&oldid=41701412