Вікіпедія

Ну що б, здавалося, слова

«Ну що б, здавалося, слова» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним на засланні 1848 року на Косаралі.

Ну що б, здавалося, слова
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1848
Опубліковано 1867

Історія написання ред.

Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Автограф не датовано. Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 роком та часом зимівлі Аральської описової експедиції 1848 — 1849 років на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, Косарал. Висловлено міркування про те, що вірш написано влітку чи восени 1849 року[2]. Підстави для цього припущення недостатні[3].

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано під № 13 у третьому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 років (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. Згодом, найімовірніше, наприкінці перебування на засланні, в Новопетровському укріпленні, Шевченко у «Малій книжці» чорнилом іншого кольору перекреслив вірш. До «Більшої книжки» твір не перенесено[3].

Публікація ред.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» з помилками у рядках 7 («Помолившись» замість «Похилившись») та 14 («Я вже думав спать лягать» замість «А я вже думав спать лягать») та деякими іншими, порівняно незначними відхиленнями (у рядку 6 «між люди» замість «меж люди», у рядку 13 «Червонолицяя» замість «Червонолицая», у рядку 41 «У сій неволі» замість «У цій неволі») у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 576 — 577). Зазначені відступи від автографа в рядках 6, 7, 41 припущено ще в рукописному оригіналі для складання цього «Кобзаря»[4]. Того ж року за «Кобзарем» 1867 року вірш передруковано у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 2, стор. 255 — 256)[3].

Сюжет ред.

Зміст вірша — поетові роздуми й переживання, навіяні співом матроса шхуни «Константин» під час плавання по Аральському морю (як встановив Л. Н. Большаков, цей «земляк наш з Островної» — рядовий І. Д. Васильєв). Твір належить до дуже нечисленних поезій, у яких так чи інакше відбилися «морські» враження Шевченка періоду Аральської експедиції[5].

Примітки ред.

  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 410 — 412
  2. ↑ див. Большаков А. З творчої історії поезії Шевченка 1847 — 1850 рр. // Збірник праць дев'ятнадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1972. — С. 55 — 58, пізніші публікації цього ж автора, зокрема його книжку «Оренбургская шевченковская энциклопедия. Тюрьма. Солдатчина. Ссылка. Энциклопедия одиннадцати лет. 1847 — 1857. — Оренбург, 1997. — С. 74
  3. ↑ а б в «Ну що б, здавалося, слова» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 94-95; 605-606.] Процитовано 17 вересня 2023
  4. ↑ див.: ІЛ, ф. 1, № 86, арк. 26 — 26 звор.
  5. ↑ «Ну що б, здавалося, слова» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 17 вересня 2023

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ну_що_б,_здавалося,_слова&oldid=40631836