Вікіпедія

Нур Інайят Хан

індійська британська розвідниця-радистка

Нур-ун-Ніса Інайят Хан (англ. Noor-un-Nisa Inayat Khan; 1 січня 1914, Москва — 13 вересня 1944, концтабір Дахау) — індійсько-британська розвідниця-радистка.

Нур Інайят Хан
Ім'я при народженні фр. Noor Un Nisa Inayat Khan
Псевдо Madeleine і Nora Baker
Народилася 1 січня 1914(1914-01-01)[2][3][…]
Москва, Російська імперія
Померла 13 вересня 1944(1944-09-13)[1] (30 років)
концтабір Дахау, Баварія, Німецька імперія
·вогнепальне поранення
Поховання невідомо
Країна  Велика Британія
 Британська Індія
Діяльність поетка, письменниця, дитяча письменниця, боєць опору, SOE agent
Галузь поезія
Alma mater Нормальна школа музики і Сорбонна
Вчителі Надія Буланже[5]
Знання мов англійська
Заклад Управління спеціальних операцій
Учасник Друга світова війна
Magnum opus Twenty Jataka Talesd[6]
Титул принцеса
Конфесія іслам
Батько Інаят Хан
Мати Ameena Begumd
Родичі Тіпу Султан
Брати, сестри Vilayat Inayat Khand
Нагороди
IMDb ID 5849575

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Нур Інайят Хан народилася 1 січня 1914 року в Москві. Батько — індійський вчитель-суфій Хазрат Інайят Хан походив з князівської індійської мусульманської сім'ї. Мати — біла американка Ора Рей Бейкер (1892—1949) з Альбукерке, яку Хазрат зустрів, подорожуючи по Америці. Вийшовши за нього заміж, Ора взяла собі нове ім'я Аміна Бегум. Нур була старшою дочкою. В кінці травня 1914 року, Хазрат Інайят Хан разом з родиною і братами покинув Росію і подався у Париж, на Міжнародний Музичний Конгрес, де він повинен був представляти індійську музику. Тут їх застала Перша світова війна. Незабаром Нур була вивезена батьками з Парижа в Лондон (Блумсбері). У 1920 році родина оселилася в передмісті Парижа Сюрен, де одним із шанувальників суфізму їм був подарований будинок. Тут Нур Інайят Хан отримала шкільну й університетську освіту в Сорбонні (дитяча психологія), а крім того, спеціальну музичну освіту (арфа, фортепіано, старовинні інструменти Індії) у Паризькій консерваторії.

У 1926 році Хазрат Инайят Хан повернувся в Індію і в 1927 році помер. Був похований в Делі, в кварталі Хазрат Нізамуддін. Коли Нур втратила батька на її плечі лягла турбота про сім'ю, оскільки мати внаслідок смерті чоловіка, на нервовому грунті, перестала займатися домашніми обов'язками.

У 25 років Нур публікує свій перший збірник казок для дітей, будучи постійною авторкою дитячих журналів і передач на французькому радіо, а потім збірку «20 джатак — розповідей про минулі життя Будди», що стала відомою у Західній Європі і перекладена на англійську і німецьку мови.

Після початку Другої світової війни, коли Франція була захоплена німецькими військами, сім'я втекла в Бордо, а звідти морем, 22 червня 1940 року прибула в англійський Фалмут.

Роки війни ред.

Нур була завербована британським Управлінням спеціальних операцій. 19 листопада 1940 року її приймають на навчання в спеціальний англійський розвідувальний підрозділ WAAF, де вона проходить курс військового радиста. В ході навчання і підвищення кваліфікації вона отримала прізвисько «Нора Бейкер» (за дівочим прізвищем матері). Хоча Нур за своїм характером не була повною мірою придатна для розвідувальної діяльності, але в силу прекрасного знання французької мови, вмілої роботи на переносній радіостанції і гострої нестачі досвідчених агентів, вона була десантована 17 червня 1943 року на окуповану німцями територію Франції, звідки вела безперебійний зв'язок з компетентними органами англійської розвідки, навіть незважаючи на провали оточуючих її розвідників. З радистів, скинутих у Францію, довше за неї ніхто не зміг протриматися нерозкритим, і довгий час вона була єдиним джерелом розвідувальної інформації з Франції.

Але знайшовся зрадник, який видав її німецькій контррозвідці.

Тюремне ув'язнення і смерть ред.

13 жовтня 1943 року Нур була заарештована і допитана в штаб-квартирі німецької контррозвідки (авеню Фош, 84) у Парижі. На допитах Нур вела себе сміливо, двічі намагалася втекти і не видавала шифрувальні коди. Однак, не будучи природженою розвідницею, вона періодично допускала порушення дисципліни і режиму секретності. Так, у кімнаті, де її затримали, був виявлений зошит з зашифрованими і дешифрованними повідомленнями, іншу секретну інформацію слідчі витягли через підставну фігуру нібито стороннього перекладача. Під час повітряного нальоту на Париж 25 листопада 1943 року Нур втекла з місця утримання по дахах будинків, але була впіймана. На відмову підписати документ про те, що вона більше не повторить такого, її депортували 27 листопада в німецький Пфорцхайм і помістили в одиночну камеру. Дев'ять місяців її утримували в наручниках і намагалися схилити до співпраці, але Нур залишалася непохитною.

11 вересня 1944 року розвідниця була перевезена в концтабір Дахау. Перед стратою Нур була жорстоко побита офіцером Вільгельмом Руппертом. Вранці 13 вересня вона була вбита пострілом в потилицю і відразу ж відправлена на спалення.

 
Бюст Нур Инайят Хан

У центрі Лондона встановлено бронзовий бюст Нур Инайят Хан. На урочистій церемонії відкриття 8 листопада 2012 року була присутня англійська принцеса Анна.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б TracesOfWar
  2. ↑ http://www.bbc.co.uk/history/historic_figures/inayat_khan_noor.shtml
  3. ↑ http://www.the-south-asian.com/Sept2001/Noor%20Inayat%20Khan1.htm
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ list of students of Frédéric Chopin
  6. ↑ Souza E. d. Recovering a Tradition: Forgotten Women's Voices // Economic and Political Weekly — 2006. — Vol. 41, Iss. 17. — P. 1645. — ISSN 0012-9976

Посилання ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нур_Інайят_Хан&oldid=39808873