Нога Юрій Вікторович
Ю́рій Ві́кторович Нога (22 жовтня 1973 в селі Глибоке Бориспільського району на Київщині[1] — 10 квітня 2012 в Борисполі) — український поет, прозаїк, перекладач, журналіст, публіцист, громадський діяч у галузі культури.
Життєпис ред.
У 1981 році пішов до першого класу школи № 1 Борисполя. Займався в групі танців при будинку культури, у спортивному класі з боксу, студії малювання. Перше своє оповідання «Червона гвоздика» він написав у другому класі.[2]
1989 року вступив до Київського механіко-металургійного технікуму. Бере участь в організації Спілки незалежної української молоді (СНУМ). Співпрацює з Бориспільською організацією Народного руху України.[2]
У 1989 року його забирали до КҐБ за участь у встановленні у Борисполі Хреста пам'яті жертв голодоморів і Павлові Чубинському.[3]
У 1993 вступає до Харківського інституту міжнародних відносин. У Харкові він знайомиться з молодими та відомими письменниками і художниками, стає членом Творчої асоціації «500», засновниками якої є українські письменники Андрій Кокотюха, Сергій Руденко та Максим Розумний.[2]
Проте вищу освіту здобуває вже в Академії легкої промисловості міста Києва за фахом «економіст».[2]
На семінарі творчої молоді в Ірпені знайомиться з поетесою Мариною Брацило. У 2000 вони одружуються.[2]
За Януковича разом із дружиною, поетесою Мариною Брацило, зазнали гонінь влади, їх незаконно затримували, допитували, вилучили комп'ютер, телефони, рукописи, особисті речі. Звинувачували у причетності до пошкодження бюста Сталіна в Запоріжжі.[4]
Помер 10 квітня 2012 у своїй квартирі у Борисполі.[5] Офіційна версія — серцевий напад.[3]
Творчість ред.
- Рядки з сигаретної пачки: збірка поезій / Юрій В. Нога. — Київ: Смолоскип, 2014. — 58 с. : фот. — ISBN 978-617-7173-07-5 (ТОВ «Смолоскип»). — ISBN 978-966-1676-72-4 (МБФ «Смолоскип»)[6]
- Я завжди знаходжу світло: Поезія, проза, публіцистика, спогади про письменника / Юрій В. Нога. — Київ: "Видавництво Сергія Пантюка", 2016. — 112 с. іл.
Громадська діяльність ред.
Куратор молодіжних ініціатив видавництва і благодійного фонду «Смолоскип». Мережа творчих та активних людей, з котрими співпрацюють фонд і видавництво «Смолоскип», постала багато в чому саме завдяки зусиллям Юрія, котрий від середини 1990-х і до своєї смерті здійснив близько 100 поїздок у всі великі міста України, знайомлячись щоразу з десятками молодих науковців, митців, поетів, котрі пізніше ставали стипендіатами «Смолоскипа», лауреатами літературного конкурсу «Смолоскипа», учасниками Семінару творчої молоді в Ірпені.[7]
Від самого постання цього семінару в 1995 році Юрій Нога працював у складі його оргкомітету, від початку 2000-х і до 2008 року був директором семінару, а з 2009 року — очолював його наглядову раду.[7]
Упродовж понад 10 років, Юрій Нога займався організацією відбіркових та фінальних турів поетичного конкурсу «Молоде вино», що відкрив для сучасної української поезії багато нових імен.[7]
Примітки ред.
- ↑ Юрко Нога помер у розквіті сил. borispol.org.ua. 18.04.12. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 21.10.2016.
- ↑ а б в г д Тетяна Череп-Пероганич (19.10.2016). Сергій Пантюк: «Юрко Нога завжди випромінював м’яке і лагідне світло. Не зникло воно і зараз…». Буквоїд. Процитовано 20.10.2016.
- ↑ а б Відійшов у вічність Юрко Нога. Газета «Ринок Бориспіль». 20.04.2012. Процитовано 20.10.2016.
- ↑ Катерина Паньо (21 січня 2011). Книжкове загострення: чому влада воює з письменниками. gazeta.dt.ua. Процитовано 21 жовтня 2016.
- ↑ Помер поет Юрій Нога. Українська правда. 11.04.2012. Процитовано 20.10.2016.
- ↑ Нога Юрій. Рядки з сигаретної пачки. 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 2016.
- ↑ а б в Помер Юрій В. Нога. «Смолоскип». Архів оригіналу за 21.10.2016. Процитовано 20.10.2016.