Новокостянтинівка (Роздільнянський район)
Новокостянти́нівка — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 344 особи.
| село Новокостянтинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Степанівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140150110017796 |
| Облікова картка | Новокостянтинівка (Роздільнянський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1887 |
| Перша згадка | 1887 (137 років) |
| Населення | ▼344 (01.01.2018)[1] |
| Площа | 2,33 км² |
| Густота населення | 148,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67414 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°57′07″ пн. ш. 29°58′14″ сх. д. / 46.95194° пн. ш. 29.97056° сх. д.Координати: 46°57′07″ пн. ш. 29°58′14″ сх. д. / 46.95194° пн. ш. 29.97056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
42 м |
| Водойми | Кучурган |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 |
| Карта | |
  Новокостянтинівка | |
 Новокостянтинівка | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
В 1887 році на хуторі Ново-Костянтинівка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 120 чоловіків та 106 жінок[2].
У 1896 році в селищі Ново-Костянтинівка Ново-Петровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при Вовчій балці, було 45 дворів, у яких мешкало 367 людей (180 чоловік і 187 жінок). В населеному пункті була корчма[3].
На 1 січня 1906 року в селищі Ново-Костянтинівка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване в долині з правої сторони балки Мигаєвої, були десятинники на землях барона Клодта фон-Юргенсбурга; проживали малороси; існували колодязі та став; 65 дворів, в яких мешкало 426 людей (218 чоловіків і 208 жінок)[4].
В 1916 році у селищі Костянтинівка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 268 людей (109 чоловіків і 159 жінок)[5].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Костянтинівка Новопетрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 65 домогосподарства. Для 64 домогосподарів рідною мовою була українська, 1 — не вказали. В селищі 352 людини наявного населення (159 чоловіків і 193 жінки). Родина домогосподаря: 152 чоловіка та 183 жінки (родичів: 5 і 10 відповідно; мешканці та інші: 2 чоловіків). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 11 чоловіків[6].
Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу «Правда»[7].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 338 осіб, з яких 147 чоловіків та 191 жінка.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 346 осіб.[9]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 81,50 % |
| російська | 11,56 % |
| молдовська | 4,91 % |
| білоруська | 2,02 % |
Примітки ред.
- ↑ Паспорт Марківської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 121.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 314.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 22-23.(рос.)
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30–31, 113.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |