Нова Січ (Сумський район)
Нова́ Січ — село в Україні, у Сумському районі Сумської області. Населення становить 373 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кияницька сільська рада.
| село Нова Січ | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Рада | Кияницька сільська рада |
| Облікова картка | Нова Січ |
| Основні дані | |
| Населення | 373 |
| Поштовий індекс | 42335 |
| Телефонний код | +380 542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°05′08″ пн. ш. 34°55′10″ сх. д. / 51.08556° пн. ш. 34.91944° сх. д.Координати: 51°05′08″ пн. ш. 34°55′10″ сх. д. / 51.08556° пн. ш. 34.91944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
176 м |
| Водойми | р. Олешня |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Найближча залізнична станція | Суми |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42335, с-ще Кияниця, вул. Центральна, 9 |
| Карта | |
  Нова Січ | |
 Нова Січ | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село Нова Січ знаходиться на одному з витоків річки Олешня, нижче за течією на відстані 1 км розташоване селище Кияниця. На відстані до 1 км розташовані села Корчаківка і Храпівщина. Поруч проходить автомобільна дорога Н07.
Історія ред.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 499 осіб (248 чоловічої статі та 251 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Писарівської волості мешкало 1047 осіб, налічувалось 130 дворів, існувала лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1117 осіб (555 чоловічої статі та 562 — жіночої), з яких 1116 — православної віри[3].
Станом на 1914 рік село відносилось до Писарівської волості, кількість мешканців зросла до 1292 осіб[4].
Відомі люди ред.
Відомі уродженці ред.
- Суходуб Леонід Федорович — доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, професор, завідувач кафедри біофізики, біохімії, фармакології та бімолекулярної інженерії Медичного інституту Сумського державного університету.
Примітки ред.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3316)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)