Нижньодуванське (заповідне урочище)
Нижньодува́нське — заповідне урочище місцевого значення в Україні. Один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області.
 | |
| 49°37′23″ пн. ш. 38°13′23″ сх. д. / 49.62305556002777251° пн. ш. 38.2233333300277778° сх. д.Координати: 49°37′23″ пн. ш. 38°13′23″ сх. д. / 49.62305556002777251° пн. ш. 38.2233333300277778° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Луганська область, Сватівський район, біля смт Нижня Дуванка |
| Найближче місто | Сватове |
| Водні об'єкти | річка Красна |
| Площа | 30 га |
| Засновано | 17 березня 1994 р. |
  Нижньодуванське (заповідне урочище) (Луганська область) | |
 | |
 Нижньодуванське у Вікісховищі | |
Розташування ред.
Заповідне урочище розташоване за 25 км на північ від міста Сватове і за 1 км на південний захід від селища міського типу Нижня Дуванка в Сватівському районі Луганської області[1].
Історія створення ред.
Заповідне урочище місцевого значення «Нижньодуванське» оголошено рішенням Луганської обласної ради народних депутатів № 15/11 від 17 березня 1994 року.
Загальна характеристика ред.
Площа 30 га. Являє собою ділянку крутого правого берега річки Красної з крейдяними відслоненнями і угрупованнями з представників ендемічного крейдяного рослинного комплексу.
Рослинний світ ред.
Із загальної кількості 150 видів рослин, що зростають в заповідному урочищі — 14 занесені до Червоної книги України. Серед них: гісоп крейдяний, ранник крейдяний, смілка крейдяна, дворядник крейдяний, громовик донський, келерія Талієва, шоломниця крейдяна, дрік донський, півонія тонколиста, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковили Залеського і волосиста, тюльпан дібровний.
У заповідному урочищі також зростає багато східнопричорноморських ендеміків, пов'язаних з крейдяно-мергельними породами. Серед них: льон Чорняєва, полин донський, чебрець вапняковий, матіола запашна, астрагал білостеблий, бедринець ломикаменевий, подорожник солелюбний, лещиця голонасінна тощо.
Пологіші ділянки в основі схилів займають угруповання костриці валійської з домішкою ковил Залеського і волосистої, а також келерії Талієва.
На опуклих ділянках зростають специфічні агломеративні угруповання — чебречники і гісопники з домішкою бедринцю каменелюбного і лещиці голонасінної.
В неглибокій балці, що відкривається в долину річки, розташований невеликий байрачний ліс. В ньому зростають дуб звичайний, ясен високий, липа серцелиста. Основними породами, що формують підлісок, є клени татарський і польовий, жостір проносний, бруслина Черняєва і бузина чорна. Трав'яний покрив утворюють: тюльпан дібровний, проліска сибірська, на узліссях трапляються рідкісні в Луганській області ясенець голостовпчиковий і ломиніс цілолистий.
Світлини ред.
Примітки ред.
- ↑ Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2013.
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |