Не-ле-Мін

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Не-ле-Мін (фр. Nœux-les-Mines) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 11 520 осіб (01.01.2021)[1].

Не-ле-Мін
Nœux-les-Mines

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Бетюн
Кантон Не-ле-Мін
Код INSEE 62617
Поштові індекси 62290
Координати 50°28′49″ пн. ш. 2°39′56″ сх. д.H G O
Висота 23 - 76 м.н.р.м.
Площа 8,84 км²
Населення 11 520 (01.01.2021[1])
Густота 1303,2 ос./км²
Розміщення
Не-ле-Мін. Карта розташування: Франція
Не-ле-Мін
Влада
Мер
Мандат
Serge Marcellak
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 185 км на північ від Парижа, 34 км на південний захід від Лілля, 23 км на північ від Арраса.

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 5598 1173 817 1471 1432 648 57
Жінки 6512 1072 816 1538 1552 1287 247


Економіка ред.

2010 року серед 7674 осіб працездатного віку (15—64 років) 5041 була активною, 2633 — неактивними (показник активності 65,7%, у 1999 році було 61,7%). З 5041 активної мешканців працювало 4114 осіб (2318 чоловіків та 1796 жінок), безробітними було 927 (468 чоловіків та 459 жінок). Серед 2633 неактивних 634 особи були учнями чи студентами, 778 — пенсіонерами, 1221 була неактивною з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 5089 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 11941,0 особи, медіана доходів виносила 13 985 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети ред.

Галерея зображень ред.

Посилання ред.


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 27 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.