о. Єронім Іван Нерезій ЧСВВ (іноді Нересій[1] пол. Jan Hieronim Nereziusz; 1720 — 20 вересня 1790) — священник Руської унійної церкви, василіянин, педагог, проповідник, письменник, архимандрит Василіянського монастиря у Браславі (Білорусь).

о. Єронім Нерезій ЧСВВ
Архимандрит Браславський
1765 — 1790
Обрання: 1765
Церква: Руська унійна церква
Спільнота: Чин святого Василія Великого
Ігумен Бучацького монастиря
1750-1757 — 1761-1765
 
Народження: 1720(1720)
Смерть: 20 вересня 1790(1790-09-20)
Вітебська область, Білорусь

Життєпис ред.

Народився 1720 року. 17 жовтня 1741 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Битенський монастир[2]. Був проповідником у Свято-Троїцькому монастирі у Вільно (1745). У 1750–1757, 1761–1765 роках — ігумен Бучацького монастиря отців Василіян (від 1991 р. Чесного Хреста Господнього). Ініціатор побудови в місті Бучачі приміщення монастиря біля підніжжя місцевої г. Федір (1751–1753 р.).

У 1754 р. за сприяння Миколи Василя Потоцького заснував і очолив конвікт (школу-інтернат) для 12 учнів із незаможних родин, незалежно від суспільного стану та віросповідання, та 6-класну гімназію (згідно деяких авторів — колегіуму[3][4][5]), у якій 1-го навчального року було 189 учнів, з них 117 українці. Ініціатор будівництва (1765–1771, архітектор Ґотфрід Гофман) монастирської церкви Чесного і животворящого Хреста. У 1765 р. виїхав із Бучача до монастиря оо. Василіян у Браславі, де був призначений архимандритом.[6]

Спричинився до особливого поширення культу Браславської ікони Божої Матері. У 1774 році у Віленській василіянській друкарні видав книгу гомілій на честь Матері Божої, які він виголошував у стінах монастирського храму[7].

Твори ред.

Примітки ред.

  1. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 757—758.
  2. Лісейчыкаў Д.«Цуд на востраве сярод водаў»: Браслаўскі Прачысценскі манастыр… — С. 120.
  3. Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3858.
  4. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  5. Баронч у перекладі привілею вживає означення публічні школи і публічні школи латинські; див.: Barącz S. Pamiątki buczackie[недоступне посилання]… — S. 114.
  6. Бучач і Бучаччина… — С. 403.
  7. Раскопкі, якія пральюць святло на гісторыю абраза Маці Божай Браслаўскай, благаславіў біскуп Алег Буткевіч. catholic.by (be-by) . Процитовано 14 липня 2020.

Джерела ред.