Неокласичний метал
жанр музики
Неокласи́чний мета́л (англ. Neo-classical metal) — жанр рок-музики, що виник наприкінці 1970-х років у Великої Британії.
| Неокласичний метал | |
|---|---|
| Стилістичні походження | |
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Споріднені жанри | |
|
Прогресивний метал Симфонічний метал Павер-метал | |
Визначення ред.
Основним принципом жанру є відтворення фрагментів класичної музики у форматі року або метала. Цей стиль властивий в основному робіт сольних гітаристів-віртуозів, що наслідують гармонія і манері класичних композиторів, таких як Йоганн Себастьян Бах, Нікколо Паганіні та ін.
Неокласичний метал концептуально відрізняється від неокласицизму в академічній музиці, який був особливо популярний у період між Першою і Другою світовими війнами. Основні представники неокласицизму — Макс Регер, Ерік Саті, Ігор Стравінський і Пауль Гіндеміт, основним принципом яких були прагнення до гармонії і суворого дотримання форми.