Вікіпедія

Нейропластичність

Нейропласти́чність (англ. Neuroplasticity) або пластичність мозку — здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом життя. Це процес, за допомогою якого мозок реорганізується у відповідь на новий досвід, навчання та вплив навколишнього середовища.[1][2]

Ілюстрація синаптичної передачі між двома нейронами
Ілюстрація синаптичної передачі між двома нейронами
Картографування нейронних мереж мозку на основі дифузійної МРТ

Нейропластичність є ключовим механізмом, що лежить в основі навчання та пам’яті. Коли людина чи тварина дізнається щось нове, мозок формує нові зв’язки між нейронами або зміцнює існуючі зв’язки, щоб зберігати та відтворювати цю інформацію. З часом повторне навчання може призвести до тривалих змін у структурі та функціях мозку.[1]

Нейропластичність також відіграє важливу роль у відновленні після травм головного мозку або неврологічних розладів. У деяких випадках мозок може реорганізуватися, щоб компенсувати пошкоджені або втрачені функції, дозволяючи людям відновити функціональність.[3]

Дослідження нейропластичності є вагомим та інформативним для розвитку таких галузей, як освіта, медицина (лікування і реабілітація)[4], психічне здоров'я[5] та нейронаукові дослідження.[1][2] Дослідники продовжують вивчати нейропластичність, прагнучи розкрити її повний потенціал у покращенні навчання, лікуванні неврологічних захворювань і покращенні загальної функції мозку протягом усього життя.

Історія ред.

Термінологія ред.

Термін «пластичність» вперше застосував до поведінки в 1890 році Вільям Джеймс у «Принципах психології», де цей термін використовувався для опису «структури, достатньо слабкої, щоб зазнати впливу, але достатньо сильної, щоб не піддатися всім одразу».[3]

Хоча на початку 1900-х років мозок зазвичай розглядався як невідновлюваний орган, Сантьяго Рамон-і-Кахаль, використовував термін «нейрональна пластичність» для опису непатологічних змін у структурі мозку дорослих.[6] Базуючись на своїй «Доктрині нейронів», Кахаль вперше описав нейрон як фундаментальну одиницю нервової системи, яка згодом послужила суттєвою основою для розробки концепції нейронної пластичності. Він використовував термін пластичність стосовно своєї роботи щодо виявлення дегенерації та регенерації в центральній нервовій системі, зокрема, після досягнення людиною дорослого віку. Багато нейробіологів використовували термін «пластичність» лише для пояснення регенеративної здатності периферичної нервової системи, і концептуальне перенесення цього терміну Кахалем викликало суперечливу дискусію.[7]

Першим, хто використав термін «нейропластичність», був польський нейробіолог Єжи Конорський.[8]

Дослідження та відкриття ред.

У XIX столітті Чарлз Дарвін вважав, що пластичність інстинктів, що виникає з мінливості їх вроджених морфологічних основ і дає «матеріал» для дії природного добору, є достатньою для еволюції інстинктивної поведінки, — і є поведінкою взагалі.[9]

У 1923 році Карл Лешлі провів експерименти на мавпах-резусах, які продемонстрували зміни в нейронних шляхах, які, як він дійшов висновку, є доказом пластичності. Незважаючи на це та інші дослідження, які свідчили про пластичність, нейробіологи того часу не сприйняли ідею нейропластичності.[10]

У 1949 році Дональд Гебб стверджував, що нейронні зв'язки не є статичними — їх можна покращувати кожного разу, коли вони активуються. Ця гіпотеза відома як «правило Гебба». Воно передбачає, що процес навчання не є результатом фіксованої властивості нейронів; це залежна від часу функція їх змінних зв'язків. Основна ідея, яка лежить в основі правила Гебба, полягає в тому, що скупчення нейронів мають тенденцію збуджуватися разом, коли сприймається подразник. Їх коливальна активність може тривати і після припинення дії подразника. Таким чином, подія, яка спричинила одночасне коливання групи нейронів, фіксується в пам’яті у вигляді групи синхронізованих нейронів.[11]

Лише в 1960-х роках нейробіологи усвідомили, що жертви інсульту часто відновлювали певні когнітивні функції, якщо вони виконували адекватні розумові та/або фізичні вправи під медичним контролем після інсульту. Меріан Даймонд з Каліфорнійського університету в Берклі надала перші наукові докази анатомічної пластичності мозку пацюків, опублікувавши своє дослідження в 1964 році.[12][13] Пол Бах-і-Ріта показав, що різні ділянки нашого мозку можуть реорганізовуватись для компенсації різних сенсорних областей, пошкоджених інсультом.[14] Він створив прилади, які дозвляли сліпим людям "бачити" спиною, а паціентам з пошкодженим вестибулярним апаратом утримувати рівновагу.[15] Це було яскравим доказом того, що мозок здатний реорганізовуватися, змінюючи нейронні зв’язки і в зрілому віці.

У 1983 році Майкл Мерценіч і Джон Каас, досліджуючи мозок мавп, отримали значні експериментальні результати, які підтверджують гіпотезу про те, що мозок має «пластичну поведінку» протягом усього життя.[16][17]

У 21-му столітті концепція нейропластичності широко прийнята в нейронауках. Вагомий історичний огляд концепції нейропластичності, разом із цікавими історіями випадків про здатність нашого мозку змінювати власну структуру, надає в своїх книгах психіатр і психоаналітик Норман Дойдж. Автор описує, як нейронні ланцюги мозку дорослої людини можуть перебудовуватися протягом усього життя. Наприклад, аналіз зображень мозку студентів університету, які готувалися до іспитів, продемонстрував, що їх сіра речовина збільшилася в задній і латеральній тім’яній корі протягом декількох місяців.[10]

Природа та механізми нейропластичності ред.

 
Культивований нейрон гіпокампу щура
 
Нейрони кори миші

Нейропластичність — це здатність нервової системи адаптуватися і змінюватися у відповідь на досвід. Різні наукові дисципліни вивчають і пояснюють нейропластичність на різних рівнях організації — на молекулярному, клітинному і системному.

Одним із ключових механізмів нейропластичності є посилення та ослаблення сили синапсів — зв’язків між нейронами. Цей процес відомий як синаптична пластичність. Синаптична пластичність буває короткочасна і довгострокова.[18]

Короткочасна пластичність може виникати швидко та тимчасово (секунди-хвилини) у відповідь на зміни пресинаптичної активності. Вона включає зміни в ефективності вивільнення нейромедіатора в пресинаптичній терміналі або зміни в чутливості або кількості постсинаптичних рецепторів.

Довгострокова пластичність, зазвичай, виникає у відповідь на повторну або тривалу стимуляцію синапсу. Довгострокова пластичність формується протягом годин і зберігається протягом тривалого часу. Вона включає зміни в структурі та/або функції синапсів, такі як зміни в кількості рецепторів, зміни в кількості мітохондрій поблизу синапсу та зміни в морфології дендритних шипиків. Такі зміни полегшують або ускладнюють проведення імпульсу між конкретними нейронами.

Як короткочасну, так і довгострокову пластичність можна спостерігати за допомогою електрофізіологічних вимірювань синаптичної передачі, таких як зміни амплітуди або частоти синаптичних струмів або потенціалів.[19] Крім того, довгострокову пластичність також можна спостерігати через структурні та функціональні зміни в синапсах за допомогою методів візуалізації, таких як електронна мікроскопія або двофотонна мікроскопія.[20][21]

Молекулярний рівень ред.

 
Схематична візуалізація терміналі пресинаптичного нейрона у синапсі

Одним із ключових механізмів нейропластичності є посилення та ослаблення синапсів, які є зв’язками між нейронами. Цей процес відомий як синаптична пластичність і опосередковується змінами властивостей іонних каналів, рецепторів нейромедіаторів і внутрішньоклітинних сигнальних шляхів, які призводять до змін в експресії генів і синтезі білків.

Короткочасна синаптична пластичність ред.

 
Схематичне зображення молекулярних механізмів синаптичної та структурної пластичностей у постсинаптичному нейроні

Короткочасна синаптична пластичність, як правило, пов’язана зі змінами в ефективності вивільнення нейромедіаторів і може виникати швидко та тимчасово у відповідь на зміни пресинаптичної активності.[22] Одним з механізмів, що лежить в основі короткочасної пластичності, є активація пресинаптичних кальцієвих каналів потенціалами дії, що призводить до збільшення припливу кальцію в пресинаптичну терміналь.[23] Таке підвищення рівня кальцію може активувати низку низхідних сигнальних шляхів, включаючи активацію Ca2+/кальмодулін-залежної протеїнкінази II (CaMKII) і протеїнкінази C, що може призвести до збільшення ймовірності вивільнення нейромедіатора або підвищення чутливості постсинаптичних рецепторів.[24][25]

Іншим механізмом короткочасної пластичності є короткочасна фасилітація та короткочасна депресія: деякі синапси призводять до короткочасної фасилітації, коли амплітуда постсинаптичної відповіді збільшується у відповідь на повторну пресинаптичну стимуляцію. Це може статися через зміни властивостей пресинаптичних везикул, наприклад збільшення кількості нейромедіатора, що виділяється на везикулу, або збільшення кількості вивільнених везикул. І навпаки, короткочасна депресія може виникнути через виснаження пресинаптичних везикул або зниження ймовірності вивільнення везикул.[26][27]

Ще одним механізмом короткочасної пластичності є модуляція рецепторів та іонних каналів — як пресинаптичних, так і постсинаптичних. Пресинаптичні іонні канали, такі як напругозалежні кальцієві канали, можуть модулюватися різними сигнальними шляхами, щоб впливати на ймовірність вивільнення нейромедіатора. Наприклад, активація пресинаптичних метаботропних глутаматних рецепторів (mGluRs) може призвести до зниження ймовірності вивільнення нейромедіатора шляхом інгібування припливу кальцію в пресинаптичну термінал.[28][29][30] Постсинаптичні рецептори також можна модулювати, щоб впливати на амплітуду та тривалість постсинаптичних відповідей. Наприклад, активація рецепторів, зв’язаних з G-протеїном (GPCR), може призводити до змін у провідності постсинаптичних іонних каналів, впливаючи на величину постсинаптичної відповіді. Крім того, зміни у властивостях постсинаптичних рецепторів, такі як зміни в стані фосфорилювання рецепторів, можуть впливати на їх чутливість до нейромедіатора.[31]

Довгострокова синаптична пластичність ред.

Довгострокова синаптична пластичність є власне тип процесом який сприяє довгостроковій реорганізації мозку, тобто довгостроковій пам'яті. Вона пов’язана зі змінами в структурі та функції синапсів і може відбуватися протягом тривалого періоду часу у відповідь на стійкі зміни в пресинаптичній активності — тобто на тривале і повторне збудження.

Одним із добре вивчених механізмів довгострокової синаптичної пластичності є довготривале потенціювання, яке вважається клітинним механізмом, що лежить в основі навчання та пам’яті. Довготривале потенціювання ініціюється активацією рецепторів N-метил-D-аспартату (NMDA-рецепторів) нейромедіатором глутаматом, що призводить до збудження і надходження кальцію в постсинаптичний нейрон. Цей приплив кальцію може активувати низку низхідних сигнальних шляхів, що призводить до активації кіназ, які можуть фосфорилювати білки та змінювати їхню функцію, включаючи активацію CaMKII та CREB, що може призводити до змін у структурі та функції синапсів, таких як збільшення кількості або чутливості постсинаптичних рецепторів, змін у властивостях іонних каналів, і змін у розмірі та формі дендритних шипиків.[32]

CREB активується сигнальним каскадом, який запускається підвищеними рівнями внутрішньоклітинного цАМФ, який може бути індукований, крім нейромедіаторів як глутамат, також факторами росту та нейромодуляторами. Після активації, CREB зв’язується зі специфічними послідовностями ДНК, відомими як елементи відповіді цАМФ (CRE), розташовані в регуляторних областях цільових генів.[33] Це зв’язування призводить до рекрутування білків-коактиваторів, які, у свою чергу, сприяють транскрипції цільових генів у інформаційну РНК (мРНК), яка може транслюватись у білки, необхідні для посилення синаптичної сили — укріплення довгострокової пам'яті. Багато генів, які беруть участь у нейропластичності, регулюються CREB прямо чи опосередковано. Наприклад, кілька ранніх генів (IEG), які беруть участь у синаптичній пластичності та формуванні пам’яті, включаючи c-fos, Arc і Egr1, регулюються CREB.[34] Крім того, гени, які кодують фактори росту, — члени родини BDNF, такі як нейротрофін-3 (NTF-3) і нейротрофін-4/5 (NTF-4/5), також регулюються CREB.[35][36] Таким чином, CREB є критично важливим регулятором експресії генів залучених в механізмах довгострокової синаптичної пластичності.

Іншим важливим механізмом довгострокової синаптичної пластичності є утворення нових синапсів. Цей процес включає ріст нових дендритних шипиків і утворення нових зв’язків між нейронами. Це може бути спровоковано вивільненням факторів росту, таких як нейротрофічний фактор мозку (BDNF), який може сприяти зростанню нових синапсів і посилювати синаптичну пластичність.[37]

Також, вважається, що регуляція мітохондріального біогенезу та функцій мітохондрій відіграє ключову роль у забезпеченні енергією, необхідною для підтримки клітинних процесів, які лежать в основі довгострокової синаптичної пластичності.[38][39] У нейронах мітохондрії виконують різноманітні функції, такі як виробництво енергії у формі АТФ, буферизація кальцію та генерація активних форм кисню.[39] Одним з важливих механізмів збільшення кількості мітохондрій в активних синапсах є активація коактиватора транскрипції PGC-1α (гамма-коактиватор 1-альфа рецептора, що активується проліфератором пероксисом), який, як відомо, регулює мітохондріальний біогенез і функціонує у відповідь на підвищену потребу в енергії. PGC-1α активується фактором транскрипції NRF-1 (ядерний респіраторний фактор 1), який зв’язується з промоторними ділянками мітохондріальних генів, що кодуються в ядрах, і посилює їх експресію. Це призводить до збільшення мітохондріального біогенезу, і щойно синтезовані мітохондрії спрямовуються до синапсів, які відчувають підвищену потребу в енергії.[40] Інший механізм включає активацію протеїнкінази AMPK (AMP-активована протеїнкіназа), яка є ключовим регулятором гомеостазу клітинної енергії. Активація AMPK призводить до фосфорилювання кількох наступних мішеней, включаючи PGC-1α, що посилює мітохондріальний біогенез.[41] Крім того, AMPK також може регулювати транспортування мітохондрій до синапсу шляхом фосфорилювання мітохондріального моторного білка Miro, який контролює рух мітохондрій уздовж мікротрубочок.[42][43][44] Нарешті, дослідження також показали участь процесів поділу та злиття мітохондрій у регуляції розподілу мітохондрій у синапсах.[45][46][47] Ці процеси контролюються декількома білками, включаючи DRP1 (пов’язаний з динаміном білок 1) і MFN1/2 (мітофузин 1/2), і вважається, що вони відіграють певну роль у регулюванні кількості мітохондрій у синапсах.[48][49][50][51] Простими словами — повторна й тривала активація певного синапсу призводить до поступового збільшення кількості мітохондрій в нейронних відростках синапсу, що спрощує проведення імпульсу між нейронами синапсу, і закріплює довгострокову пам'ять. Чим частіше і регулярніше повторення — тим легше проведення імпульсу.

Типи нейропластичності ред.

Jordan H. Grafman виділив 4 типи кортикальної нейропластичності (макрорівень):

  • адаптація гомологічної зони — при пошкодженні ділянки мозку з одного боку, її функція переноситься до гомологічної ділянки у протилежній півкулі мозку (як приклад, при пошкодженні правої тім'яної ділянки її функцію перебирає ліва тім'яна ділянка).
  • компенсаційний маскарад — мозок виробляє альтернативну стратегію виконання завдання коли початкова стратегія не може бути дотримана через її недоціль ність або порушення одного з її етапів (як приклад, здійснення переміщення за допомогою не просторової орієнтації, яка є порушеною, а за допомогою словесних інструкцій)
  • перехресне перепризначення — адаптаційна реорганізація нейронів для інтеграції функцій двох або більше сенсорних систем (як приклад, незрячі від народження можуть формувати уявлення про навколишній світ на основі не зорових, а дотикових подразників)
  • розширення карти — гнучкість ділянок мозку, які призначені для виконання одного типу функцій або зберігання певної форми інформації (як приклад, постійні заняття з навчання грі на скрипці стимулюють розширення слухової зони кори)

Сучасні дослідження ред.

Нейронауки ред.

Молекулярна нейронаука ред.

Застосування BDNF збільшує довжину нейритів на культивованих нейронах DRG.[52]

Молекулярна нейронаука вивчає молекулярні механізми, які лежать в основі змін у синаптичному зв’язку та функції нейронів у відповідь на новий досвід і навчання. Молекулярна нейронаука охоплює широкий діапазон досліджень, включаючи регуляцію експресії генів, синтез білків та посттрансляційні модифікації. Дослідження молекулярного рівня пластичності мозку охоплює численні специфічні білки (ферменти, рецептори, структурні білки тощо), які беруть участь у багатьох координованих і взаємодіючих сигнальних і метаболічних процесах; їхня модуляція утворює молекулярну основу для пластичності мозку.[53][54]

 
Застосування електромагнітної нейромодуляції для стимуляції гіпокампу, та візуалізація активності генів залучених в процесі синаптичної пластичності[55]

Експресія генів і синтез білків: Одним із ключових напрямків дослідження нейропластичності в молекулярній нейронауці є дослідження того, як зміни в експресії генів і синтезі білків сприяють формуванню та зміцненню синаптичних зв’язків між нейронами. Наприклад, як фактори транскрипції та інші регуляторні молекули контролюють експресію генів, які беруть участь у синаптичній пластичності та навчанні.[56][57][58][59][60]

Щільність рецепторів: ще одним напрямом дослідження нейропластичності в молекулярній нейронауці є вивчення того, як сигнальні системи клітин та посттрансляційні модифікації регулюють активність іонних каналів і рецепторів, які опосередковують синаптичну передачу. Наприклад, як фосфорилювання, убіквітинування та інші модифікації впливають на функцію глутаматних рецепторів та інших ключових білків, залучених до синаптичної пластичності.[61][62][63][64]

 
Цитоскелетна організація дендритних шипів

Психопластогени: крім того, молекулярна нейронаука може бути використана для розробки втручань, спрямованих на конкретні молекулярні механізми для підвищення синаптичної пластичності та сприяння відновленню після травми головного мозку або захворювання. Наприклад, дослідники можуть використовувати невеликі молекули або інші фармакологічні агенти для модуляції активності ключових сигнальних шляхів або ферментів, які беруть участь у синтезі білка, для підвищення синаптичної пластичності та покращення когнітивних функцій (див. Психопластогени, Психоделічніа психотерапія).[65][66][67][68][69]

Мітохондріальна щільність: перспективними є також дослідження мітохондріального біогенезу та мітохондріальної динаміки в активних нейронах. Мітохондрії відіграють вирішальну роль у регулюванні синаптичної пластичності, і останні дослідження показали, що зміни в динаміці мітохондрій (наприклад, поділ і злиття) можуть впливати на синаптичну функцію та пластичність. Розуміння молекулярних механізмів, що лежать в основі цих процесів, може створити нові цілі для терапевтичного втручання при неврологічних розладах.[70][71]

Мультиоміка нейрона – це комплексний підхід у молекулярній нейронауці, який об’єднує дані з епігеноміки[43][44][45][46], геноміки[47][48], транскриптоміки[49][50][51], протеоміки[53][54][56][57], метаболоміки та інших -омік, щоб зрозуміти ансамбль молекулярних взаємодій в мозку з точку зору нормальної фізіології[58][72] чи патології[59], включно з методами дослідження та впливу на механізми нейропластичності. Геномні та епігеномні дослідження підкреслюють, як генні варіації та епігеномні надстройки, спричинені навколишнім середовищем та способом життя, впливають на пластичність мозку, тоді як транскриптоміка виявляє складні моделі експресії генів. Протеомний і метаболомічний аналізи висвітлюють ключові шляхи білків і метаболіти, залучені до нейрональних змін. Інтеграція цих мультиомічних даних, та їх аналіз з допомогою машинного навчання та штучного інтелекту, може дати цінну інформацію для лікування неврологічних розладів чи посилення інтелекту.[60][61][72]

Клітинна нейронаука ред.

Клітинна нейронаука вивчає клітинні механізми, які лежать в основі змін у синаптичних зв’язках та функції нейронів у відповідь на досвід і навчання. Клітинна нейронаука охоплює різноманітні напрямки досліджень, включаючи властивості окремих нейронів, організацію нейронних ланцюгів і взаємодію між різними типами нейронів.

Одним із ключових напрямків дослідження клітинної нейронауки нейропластичності є дослідження того, як зміни синаптичної сили та пластичності сприяють навчанню та пам’яті. Наприклад, як довготривала потенціація (LTP) і довготривале пригнічення (LTD) синаптичної передачі сприяють формуванню та консолідації спогадів.[73][74][75][76][77]

Іншим напрямком дослідження клітинної нейронауки нейропластичності є вивчення того, як різні типи нейронів і гліальних клітин сприяють формуванню та підтримці нейронних ланцюгів.[78][79] Наприклад, як різні типи гальмівних інтернейронів регулюють активність збудливих нейронів і сприяють функціонуванню нейронних ланцюгів.[80][81][82]

Крім того, клітинна нейронаука може бути використана для розробки втручань, спрямованих на конкретні клітинні механізми для підвищення синаптичної пластичності та сприяння відновленню після травми головного мозку або захворювання. Наприклад, дослідники можуть використовувати оптогенетику або інші методи, щоб маніпулювати активністю певних типів нейронів, щоб посилити або загальмувати їхню активність і вплинути на функцію нейронних ланцюгів.[83][84][85][86][87]

Поведінкова нейронаука ред.

Поведінкова нейронаука нейропластичності вивчає як зміни в поведінці та досвіді можуть впливати на структуру та функції мозку на клітинному та системному рівнях. Поведінкова нейронаука охоплює широкий спектр дослідницьких областей, включаючи навчання та пам'ять, сенсорну обробку та руховий контроль.

Одним із ключових напрямків дослідження нейропластичності в поведінковій нейронауці є дослідження того, як різні типи досвіду та навчання можуть впливати на формування та зміцнення синаптичних зв’язків між нейронами.[88] Наприклад, дослідники можуть вивчати, як вплив нових подразників або збагачення середовища може підвищити синаптичну пластичність і покращити когнітивні функції.[89][90][91][92][93]

Ще одним напрямом дослідження нейропластичності в поведінковій нейронауці є вивчення того, як спричинені досвідом зміни в мозку сприяють розвитку неврологічних розладів.[94] Наприклад, як хронічний стрес або психологічна травма можуть призвести до змін у нейронних ланцюгах, які сприяють розвитку депресії чи тривожних розладів.[95][96][97][98][99][100]

Крім того, поведінкова нейронаука нейропластичності може бути використана для розробки втручань, які сприяють адаптаційним змінам у мозку та покращують когнітивні функції.[101] Більше того, поведінкові втручання, такі як когнітивне навчання або фізичні вправи[101], можуть бути застосовані, щоб підвищити синаптичну пластичність і сприяти відновленню після травм та патологій нервової системи.[102][103] З’являється все більше доказів того, що регулярні фізичні вправи можуть сприяти мітохондріальному біогенезу в мозку, що може сприяти покращенню когнітивних функцій і настрою. Це призвело до зацікавленості у використанні фізичних вправ як немедикаментозного втручання для нейродегенеративних розладів та інших неврологічних станів.[104][105]

Когнітивна нейронаука ред.

Когнітивна нейронаука вивчає як досвід і навчання формують нейронні ланцюги, та вивчає когнітивні процеси, які лежать в основі сприйняття, уваги, пам’яті, мови та інших вищих когнітивних функцій.

Однією з ключових сфер досліджень когнітивної нейронауки нейропластичності є дослідження того, як різні області та мережі мозку сприяють певним когнітивним процесам. Наприклад, використання функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) або електроенцефалографії (ЕЕГ), щоб дослідити, як зміни нейронної активності сприяють покращенню цих когнітивних функцій.[106]

Також, когнітивна нейронаука може бути використана для розробки втручань, спрямованих на певні когнітивні процеси та нейронні ланцюги для покращення когнітивних функцій і лікування неврологічних розладів. Наприклад, дослідники можуть використовувати неінвазивні методи стимуляції мозку, такі як транскраніальна магнітна стимуляція (TMS) або транскраніальна стимуляція постійним струмом (tDCS), щоб модулювати нервову активність у певних областях мозку та покращувати когнітивні функції.[107][108][109]

Системна нейронаука ред.

 
Схематичне зображення нейронних шляхів системи вестибулярної рівноваги

Системна нейронаука нейропластичності — це область, яка вивчає організацію та функціонування нейронних ланцюгів та мереж на рівні систем, а також те, як ці системи змінюються у відповідь на досвід і навчання. Системна нейронавка передбачає вивчення того, як нейронні ланцюги та мережі працюють разом, щоб обробляти інформацію та генерувати поведінку.

Дослідники системної нейронауки нейропластичності використовують нейровізуалізацію та поведінкове тестування, щоб дослідити, як зміни нейронної активності та зв’язків в різних областях мозку пов’язані зі змінами в поведінці.[110][111] Вони також можуть використовувати такі інструменти, як оптогенетика та хемогенетика, щоб маніпулювати нейронною активністю в певних ланцюгах і досліджувати їхню роль у поведінці.[112][113][114]

Однією з ключових сфер дослідження системної нейронауки нейропластичності є вивчення сенсорної обробки та сприйняття. Дослідники досліджують, як сенсорна інформація з навколишнього середовища кодується нейронами в сенсорних областях мозку і як ця інформація інтегрується та обробляється в областях вищого рівня для створення сприйняття.[115][116][117]

Ще одним напрямом дослідження системної нейронауки нейропластичності є вивчення моторного контролю та навчання. Дослідники досліджують, як моторні команди генеруються та виконуються нейронними ланцюгами в мозку, і як ці ланцюги адаптуються та змінюються у відповідь на навчання та практику.[118][119]

Крім того, системна нейронаука нейропластичності може бути використана для дослідження того, як нервові ланцюги порушуються при неврологічних і психічних розладах. Наприклад, дослідники можуть дослідити, як зміни в зв’язках і активності нейронних ланцюгів у мозку сприяють виникненню симптомів таких розладів, як шизофренія, депресія та хвороба Альцгеймера.[2][120][121]

Загалом, системна нейронаука нейропластичності прагне зрозуміти, як зміни нейронної активності та зв’язку в різних областях мозку викликають поведінку, і як ці зміни можуть модулюватися досвідом і навчанням. Досліджуючи ці механізми, дослідники зможуть розробити нові підходи до покращення когнітивних функцій і лікування неврологічних і психічних розладів.

Міждисциплінарні науки ред.

Нейрогенетика ред.

Нейрогенетика нейропластичності досліджує як генетичні фактори впливають на здатність нейронних мереж зазнавати адаптивних змін у відповідь на новий досвід і навчання.

Однією з ключових сфер досліджень у нейрогенетиці нейропластичності є ідентифікація генів, які беруть участь у регуляції синаптичної пластичності та розвитку нейронів.[122][123] Наприклад, використання повногеномного дослідження асоціацій (GWAS), щоб ідентифікувати загальні генетичні варіанти, пов’язані з індивідуальними відмінностями в когнітивних здібностях, таких як пам’ять або увага.[124]

Іншим напрямком досліджень нейрогенетики нейропластичності є вивчення епігенетичних механізмів, які регулюють епігеном (див. Епігеноміка), який впливає на експресію генів у відповідь на сигнали навколишнього середовища.[125] Наприклад, як метилювання ДНК або модифікації гістонів впливають на експресію генів[126][127], залучених до синаптичної пластичності та навчання.[128][129][130][131][132][133]

Крім того, сферою досдіджень нейрогенетики нейропластичності є розробка персоналізованих втручань, спрямованих на конкретні генетичні фактори, які сприяють когнітивній дисфункції або неврологічним розладам. Наприклад, викорисання генотерапії для доставки терапевтичних генів або модуляції експресії генів у певних нейронних ланцюгах, щоб підвищити синаптичну пластичність і сприяти відновленню після травми головного мозку або захворювання.[134][135][136][137][138]

Нейроінформатика ред.

Нейроінформатика нейропластичності передбачає використання обчислювальних та інформаційних інструментів для аналізу та моделювання складних нейробіологічних процесів, які лежать в основі нейропластичності. Ці інструменти можуть допомагають інтегрувати та аналізувати великі обсяги даних із багатьох джерел, зокрема генетики, нейровізуалізації, мультиоміки та поведінкових досліджень.

Одним із ключових напрямків нейроінформатичних досліджень, пов’язаних із нейропластичністю, є розробка обчислювальних моделей синаптичної пластичності. Ці моделі можуть допомогти дослідникам зрозуміти складну взаємодію між процесами на молекулярному, клітинному та системному рівнях, які регулюють ріст і зміцнення синапсів у відповідь на новий досвід і навчання.[139][140][141][142]

Інструмент ручної сегментації для тривимірного відео наборів нейронних даних[143]

Іншим напрямком нейроінформатичних досліджень, пов’язаних з нейропластичністю, є розробка методів добування даних і машинного навчання для аналізу великомасштабних даних нейровізуалізації. Ці методи можуть допомогти дослідникам ідентифікувати моделі мозкової активності та зв’язків, які пов’язані з певними когнітивними функціями, такими як навчання та пам’ять.[144][145][146][147]

Крім того, інструменти нейроінформатики можна використовувати для інтеграції та аналізу даних з багатьох джерел для визначення біомаркерів і предикторів нейропластичності та когнітивних функцій.[148][149][150] Наприклад, дослідники можуть використовувати генетичні дані та дані нейровізуалізації, щоб ідентифікувати осіб, які, швидше за все, отримають користь від певного когнітивного втручання або програми реабілітації.[151][150]

Мультиоміка – це комплексний підхід у молекулярній нейронауці, який об’єднує дані з епігеноміки[43][44][45][46], геноміки[47][48], транскриптоміки[49][50][51], протеоміки[53][54][56][57], метаболоміки та інших -омік, щоб зрозуміти ансамбль молекулярних вхаємодій в мозку з точку зору нормальної фізіології[58][72] чи патології[59], включно з методами дослідження та впливу на механізми нейропластичності. Геномні та епігеномні дослідження підкреслюють, як генні варіації та епігеномні надстройки, спричинені навколишнім середовищем та способом життя, впливають на пластичність мозку, тоді як транскриптоміка виявляє складні моделі експресії генів. Протеомний і метаболомічний аналізи висвітлюють ключові шляхи білків і метаболіти, залучені до нейрональних змін. Інтеграція цих мультиомічних даних, та їх аналіз з допомогою машинного навчання та штучного інтелекту, може дати цінну інформацію для лікування неврологічних розладів чи посилення інтелекту.[60][61][72]

Нейрорадіологія ред.

 
фМРТ-сканування показує 10 великих мереж мозку[152]

Нейрорадіологія — це медична дисципліна, яка використовує різні методи нейровізуалізації для візуалізації та діагностики захворювань і станів мозку та нервової системи, і відіграє важливу роль у вивченні нейропластичності.[153]

 
Дифузійна трактографія візуалізує щільну реконструкцію волоконних нервових шляхів, реконструйованих за допомогою вимірювання дифузії HARDI з високою роздільною здатністю in vivo при 7 Тесла. (візуалізовано за допомогою BrainGL)

Одним із найбільш часто використовуваних методів візуалізації в нейрорадіології нейропластичності є функціональна МРТ (фМРТ) — це тип МРТ, який може виявляти зміни кровотоку в різних областях мозку, надаючи інформацію про мозкову активність.[154][155] Інші методи візуалізації, що використовуються в нейрорадіології, включають звичайну МРТ, комп’ютерну томографію (КТ), позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) і дифузійну тензорну візуалізацію (DTI). DTI — це спеціалізований тип дифузійної МРТ, який може візуалізувати шляхи білої речовини в мозку, які є нервовими шляхами, що з’єднують різні ділянки мозку. DTI можна використовувати для вивчення змін зв’язності білої речовини, які відбуваються в результаті нейропластичності.[156][157]

Нейрорадіологія відіграє важливу роль як у діагностиці та моніторингу станів, які впливають на нейропластичність, таких як інсульт, черепно-мозкова травма та нейродегенеративні захворювання[158], так і для моніторингу ефектів втручань, спрямованих на підвищення нейропластичності, таких як когнітивне навчання або фізіотерапія.[159][160]

Нейролінгвістика ред.

Нейролінгвістика — це галузь прикладної лінгвістики, що досліджує мозкові механізми мовленнєвої діяльності, а також зміни у процесах мовлення, що виникають при ураженнях мозку.[161] (див. також Психолінгвістика)

Дослідження показали, що вивчення мови та практика можуть призвести до змін у структурі та функціях цих областей мозку, а також до змін у зв’язку між ними. Наприклад, дослідження виявили, що вивчення другої мови може призвести до збільшення обсягу сірої речовини в мовних областях мозку, а також до змін у трактах білої речовини, які з’єднують ці області.[162]

Нейропластичність також відіграє важливу роль у відновленні від мовних розладів, таких як афазія, яка може виникнути після інсульту чи іншої травми головного мозку. Доведено, що підходи до терапії, такі як терапія афазії, викликаної примусом, і мелодійна інтонаційна терапія, викликають нейропластичні зміни в мозку, що призводить до покращення мовної функції.[163][164][165]

Нейрокібернетика та нейроінженерія ред.

Нейрокомп'ютерні інтерфейси можуть бути використані разом з роботизованими ортезами, як для компенсації втраченої функції шляхом керування думками ортезом, так і для нейрореабілітації, шляхом асистування в утворенні і тренуванні нових нервових шляхів у відновленні пошкоджених функцій.[166]

Нейрокібернетика — це наукова дисципліна, яка поєднує принципи нейронауки, кібернетики, біокібернетики та інформатики для розробки моделей і алгоритмів для розуміння та контролю поведінки нейронних систем. У контексті нейропластичності нейрокібернетику можна використовувати для вивчення того, як нейронні ланцюги мозку адаптуються та реорганізуються у відповідь на досвід і навчання. В практичній діяльності, нейрокібернетика тісно пов'язана з нейроінженерією.[167]

Нейроінженерія — це наукова дисципліна, яка поєднує нейронаучні та біомедично-інженерні методи й підходи для розуміння, відновлення, заміни, покращення або використання властивостей нейронних систем, а також для розробки рішень для проблем, пов’язаних з неврологічними обмеженнями та дисфункцією.[168] Одним із ключових напрямів досліджень у нейрокібернетиці та нейроінженерії, пов’язаних із нейропластичністю, є розробка нейронних інтерфейсів із замкнутим циклом, які використовують зворотний зв’язок від мозку в реальному часі для зміни доставки сенсорної чи моторної стимуляції. Наприклад, використання нейронних інтерфейсів замкнутого циклу для забезпечення зворотного зв’язку у осіб з обмеженими руховими можливостями під час реабілітаційних вправ, що може підвищити пластичність рухових мереж і покращити функціональні результати.[169][170][171][172]

Іншим напрямком досліджень у нейрокібернетиці та нейроінженерії, пов’язаних із нейропластичністю, є використання нейрокомп'ютерних інтерфейсів (НКІ) для сприяння нейропластичності та відновлення після травм головного мозку. НКІ дозволяє людям керувати зовнішніми пристроями, такими як протези кінцівок або комп’ютерні курсори, використовуючи нейронні сигнали, записані з мозку. Забезпечуючи мозок зворотним зв’язком щодо успіху чи невдачі цих рухів, НКІ може сприяти зростанню та зміцненню нейронних мереж, залучених до моторного контролю та навчання.[173][174][175][176][177]

Ще один напрямок досліджень — розробка замкнутих систем нейромодуляції, в яких нервова стимуляція доставляється у відповідь на зворотний зв’язок від мозку в реальному часі. Наприклад, дослідники можуть використовувати нейромодуляцію із замкнутим контуром для підвищення пластичності нейронних мереж, залучених до пам’яті та навчання, що може мати застосування для лікування когнітивних розладів, таких як хвороба Альцгеймера.[178][179]

Інженерія нервової тканини ред.

Інженерія нервової тканини — це міждисциплінарна галузь, що поєднує в собі принципи біомедичної інженерії, нейронауки, матеріалознавства, а також клітинної та молекулярної біології. Мета інженерії нервової тканини — відновлення, підтримка та покращення функціональності нервової системи, які були втрачені через травму, хворобу чи вік, з метою сприяння нейропластичності, здатності мозку змінюватися та адаптуватися.

 
Церебральні органоїди людини з клітин людського мозку під час розвитку.

Органоїди головного мозку, також відомі як церебральні органоїди або міні-мозки, — це тривимірні моделі клітинної культури, отримані з плюрипотентних стовбурових клітин, які повторюють деякі аспекти функціонування та розвитку людського мозку.[180][181] Такі органоїди пропонують платформу in vitro для вивчення складних процесів, зокрема нейропластичності.

Мозок людини, що розвивається, демонструє високий ступінь пластичності, що дозволяє йому адаптувати свою структуру та функції у відповідь на подразники або пошкодження. Органоїди мозку були використані як моделі для спостереження цих явищ у контрольованих лабораторних умовах. Вони пропонують унікальну можливість дослідити складну взаємодію між генетикою, навколишнім середовищем і нейропластичністю.

Однією з переваг органоїдів мозку для дослідження нейропластичності є можливість генетично модифікувати їх (див. також Редагування генома, Генотерапія, Генетична інженерія) або вводити різні біохімічні чи фізичні стимули, а потім оцінити, як ці зміни впливають на структуру та функцію органоїду.[182][183] Ця здатність маніпулювати «міні-мозком» і спостерігати за результатами змін у нейронних зв’язках і поведінці може дати цінну інформацію про механізми, що лежать в основі нейропластичності.[184]

Дослідження з використанням органоїдів мозку також показали потенціал для розуміння відновлення нейронних зв’язків після травми. Механізми відновлення та пластичності органоїдів головного мозку після травми та фактори, які можуть сприяти або перешкоджати цьому процесу, можуть надати важливу інформацію для терапевтичних підходів до покращення відновлення після пошкодження мозку.[185][186] (див. також Нейрореабілітація, Медична реабілітація) Наприклад, дослідження на мишах, опубліковане в травні 2023 року в npj Regenerative Medicine, що досліджувало використання мозкових органоїдів для відновлення функціональної нервової тканини в місці ураження після ішемічного інсульту, показало[187]:

"...Через кілька місяців ми виявили, що трансплантовані органоїди добре вижили в ураженому інфарктом ядрі, диференціювалися в цільові нейрони, відновлювали інфарктну тканину, посилали аксони до віддалених мішеней мозку та інтегрувалися в нейронний ланцюг господаря, тим самим усуваючи сенсомоторні дефекти поведінки мишей, які перенесли інсульт..."

 
Дослідження органоїдного інтелекту[188]

Крім того, органоїди головного мозку можна використовувати для моделювання розладів нервової системи та нейродегенеративних розладів[189][190][191][192], дозволяючи дослідникам досліджувати, як ці стани впливають на нейропластичність і як сприяння нейропластичності може допомогти пом’якшити ці розлади та сприяти дослідженню нових ліків[193][194], персоналізованому лікуванню[195] та омолодженню мозку[196][197]. Розвиток нейроінженерних нанотехнологій (наноматеріали, наносенсори, біомолекулярна електроніка) може сприяти успіхам в дослідженнях на церебральних органоїдах.[198][199]

На органоїдах можку також досліджується, так званий, оргіноїдний інтелект (ОІ) — нейронні мережі з справжніх живих нейронів органоїдів. Біобчислювальні системи на основі OI мають потенціал для швидшого прийняття рішень, безперервного навчання під час виконання завдань і більшої ефективності використання енергії та даних, ніж обчислення на основі кремнію та штучного інтелекту. Розвиток OI може покращити наше розуміння нейропластичності, розвитку мозку, навчання, пам’яті та потенційно допоможе знайти лікування неврологічних розладів, таких як деменція. OI включає збільшення органоїдів мозку в складні, міцні 3D-структури, збагачені клітинами та генами, пов’язаними з навчанням, підключення їх до пристроїв введення та виведення наступного покоління та систем ШІ/машинного навчання. Для цього потрібні нові моделі, алгоритми та технології інтерфейсу, щоб спілкуватися з органоїдами мозку, розуміти, як вони навчаються та обчислюють, а також збирати, обробляти та зберігати великі обсяги даних, які вони генерують.[188][200]

Дивись також ред.

Література ред.

Книги ред.

Журнали ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Voss P, Thomas ME, Cisneros-Franco JM, de Villers-Sidani É. (4 жовтня 2017). Dynamic Brains and the Changing Rules of Neuroplasticity: Implications for Learning and Recovery (eng) . Frontiers in psychology, 8, 1657. doi:10.3389/fpsyg.2017.01657.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ а б в Kolb, Bryan; Muhammad, Arif (2014). Harnessing the power of neuroplasticity for intervention. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnhum.2014.00377. ISSN 1662-5161. PMC 4072970. PMID 25018713. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ а б Warraich, Zuha; Kleim, Jeffrey A. (1 грудня 2010). Neural Plasticity: The Biological Substrate For Neurorehabilitation. PM&R (англ.). 2: S208—S219. doi:10.1016/j.pmrj.2010.10.016.
  4. ↑ Cramer, S. C.; Sur, M.; Dobkin, B. H.; O'Brien, C.; Sanger, T. D.; Trojanowski, J. Q.; Rumsey, J. M.; Hicks, R.; Cameron, J. (10 квітня 2011). Harnessing neuroplasticity for clinical applications. Brain. Т. 134, № 6. с. 1591—1609. doi:10.1093/brain/awr039. ISSN 0006-8950. PMC 3102236. PMID 21482550. Процитовано 17 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  5. ↑ Appelbaum, Lawrence G.; Shenasa, Mohammad Ali; Stolz, Louise; Daskalakis, Zafiris (2023-01). Synaptic plasticity and mental health: methods, challenges and opportunities. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 48, № 1. с. 113—120. doi:10.1038/s41386-022-01370-w. ISSN 1740-634X. Процитовано 6 березня 2023.
  6. ↑ Stahnisch, Frank W.; Nitsch, Robert (1 листопада 2002). Santiago Ramón y Cajal's concept of neuronal plasticity: the ambiguity lives on. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 11. с. 589—591. doi:10.1016/S0166-2236(02)02251-8. ISSN 0166-2236. PMID 12392934. Процитовано 6 березня 2023.
  7. ↑ Fuchs E, Flügge G (2014). Adult neuroplasticity: more than 40 years of research. Neural Plasticity. 2014 (5): 541870. doi:10.1155/2014/541870. PMC 4026979. PMID 24883212.
  8. ↑ Bijoch, Lukasz; Borczyk, Malgorzata; Czajkowski, Rafał (2020-05). Bases of Jerzy Konorski's theory of synaptic plasticity. European Journal of Neuroscience (англ.). Т. 51, № 9. с. 1857—1866. doi:10.1111/ejn.14532. ISSN 0953-816X. Процитовано 6 березня 2023.
  9. ↑ М. Філоненко, М. Шевців (2019). Зоопсихологія з основами етології. Центр навчальної літератури. с. 80. ISBN 978-611-01-0392-3. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  10. ↑ а б Dell'Aversana, Paolo (2017). Neurobiological Background of Exploration Geosciences: New Methods for Data Analysis Based on Cognitive Criteria (eng) . Academic Press. ISBN 978-0128104804.
  11. ↑ HEBB, D.O. (1949). The Organization of Behavior: a Neuropsychological Theory (eng) . New York: JOHN WILEY & SONS, Inc.; London: CHAPMAN & HALL, Limited.
  12. ↑ Diamond MC, Krech D, Rosenzweig MR (August 1964). The effects of an enriched environment on the histology of the rat cerebral cortex. The Journal of Comparative Neurology. 123: 111—120. doi:10.1002/cne.901230110. PMID 14199261.
  13. ↑ Bennett EL, Diamond MC, Krech D, Rosenzweig MR (October 1964). Chemical and Anatomical Plasticity of Brain. Science. 146 (3644): 610—619. Bibcode:1964Sci...146..610B. doi:10.1126/science.146.3644.610. PMID 14191699.
  14. ↑ Bach-y-Rita, Paul (1967-09). SENSORY PLASTICITY. Acta Neurologica Scandinavica (англ.). Т. 43, № 4. с. 417—426. doi:10.1111/j.1600-0404.1967.tb05747.x. Процитовано 6 березня 2023.
  15. ↑ Aviva Hope Rutkin (2012). Champagne for the Blind: Paul Bach-y-Rita, Neurosciences Forgotten Genius (PDF) (eng) .
  16. ↑ Merzenich, M. M.; Kaas, J. H.; Wall, J.; Nelson, R. J.; Sur, M.; Felleman, D. (1 січня 1983). Topographic reorganization of somatosensory cortical areas 3b and 1 in adult monkeys following restricted deafferentation. Neuroscience (англ.). Т. 8, № 1. с. 33—55. doi:10.1016/0306-4522(83)90024-6. ISSN 0306-4522. Процитовано 6 березня 2023.
  17. ↑ Merzenich, M. M.; Kaas, J. H.; Wall, J. T.; Sur, M.; Nelson, R. J.; Felleman, D. J. (1 жовтня 1983). Progression of change following median nerve section in the cortical representation of the hand in areas 3b and 1 in adult owl and squirrel monkeys. Neuroscience (англ.). Т. 10, № 3. с. 639—665. doi:10.1016/0306-4522(83)90208-7. ISSN 0306-4522. Процитовано 6 березня 2023.
  18. ↑ Heinbockel, Thomas (21 червня 2017). Heinbockel, Thomas (ред.). Introductory Chapter: Mechanisms and Function of Synaptic Plasticity. Synaptic Plasticity (англ.). InTech. doi:10.5772/67891. ISBN 978-953-51-3233-2.
  19. ↑ Glasgow, Stephen D.; McPhedrain, Ryan; Madranges, Jeanne F.; Kennedy, Timothy E.; Ruthazer, Edward S. (24 липня 2019). Approaches and Limitations in the Investigation of Synaptic Transmission and Plasticity. Frontiers in Synaptic Neuroscience. Т. 11. с. 20. doi:10.3389/fnsyn.2019.00020. ISSN 1663-3563. PMC 6667546. PMID 31396073. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  20. ↑ Bailey, Craig H.; Kandel, Eric R.; Harris, Kristen M. (2015-07). Structural Components of Synaptic Plasticity and Memory Consolidation. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology (англ.). Т. 7, № 7. с. a021758. doi:10.1101/cshperspect.a021758. ISSN 1943-0264. PMC 4484970. PMID 26134321. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  21. ↑ Holtmaat, Anthony; Randall, Jerome; Cane, Michele (5 листопада 2013). Optical imaging of structural and functional synaptic plasticity in vivo. European Journal of Pharmacology (англ.). Т. 719, № 1. с. 128—136. doi:10.1016/j.ejphar.2013.07.020. ISSN 0014-2999. Процитовано 8 березня 2023.
  22. ↑ Regehr, W. G. (1 липня 2012). Short-Term Presynaptic Plasticity. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology (англ.). Т. 4, № 7. с. a005702—a005702. doi:10.1101/cshperspect.a005702. ISSN 1943-0264. PMC 3385958. PMID 22751149. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  23. ↑ Catterall, William A.; Leal, Karina; Nanou, Evanthia (2013-04). Calcium Channels and Short-term Synaptic Plasticity. Journal of Biological Chemistry (англ.). Т. 288, № 15. с. 10742—10749. doi:10.1074/jbc.R112.411645. PMC 3624454. PMID 23400776. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. ↑ Lisman, John; Yasuda, Ryohei; Raghavachari, Sridhar (2012-03). Mechanisms of CaMKII action in long-term potentiation. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 13, № 3. с. 169—182. doi:10.1038/nrn3192. ISSN 1471-003X. PMC 4050655. PMID 22334212. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  25. ↑ Swulius, M. T.; Waxham, M. N. (2008-09). Ca2+/Calmodulin-dependent Protein Kinases. Cellular and Molecular Life Sciences (англ.). Т. 65, № 17. с. 2637—2657. doi:10.1007/s00018-008-8086-2. ISSN 1420-682X. PMC 3617042. PMID 18463790. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  26. ↑ Zucker, Robert S.; Regehr, Wade G. (2002-03). Short-Term Synaptic Plasticity (PDF). Annual Review of Physiology (англ.). Т. 64, № 1. с. 355—405. doi:10.1146/annurev.physiol.64.092501.114547. ISSN 0066-4278. Процитовано 9 березня 2023.
  27. ↑ Lee, Chuang-Chung J.; Anton, Mihai; Poon, Chi-Sang; McRae, Gregory J. (1 червня 2009). A kinetic model unifying presynaptic short-term facilitation and depression. Journal of Computational Neuroscience (англ.). Т. 26, № 3. с. 459—473. doi:10.1007/s10827-008-0122-6. ISSN 1573-6873. PMC 2766601. PMID 19093195. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  28. ↑ Schwartz, Neil E.; Alford, Simon (2000-07). Physiological Activation of Presynaptic Metabotropic Glutamate Receptors Increases Intracellular Calcium and Glutamate Release. Journal of Neurophysiology (англ.). Т. 84, № 1. с. 415—427. doi:10.1152/jn.2000.84.1.415. ISSN 0022-3077. Процитовано 9 березня 2023.
  29. ↑ Kushmerick, Christopher; Price, Gareth D.; Taschenberger, Holger; Puente, Nagore; Renden, Robert; Wadiche, Jacques I.; Duvoisin, Robert M.; Grandes, Pedro; von Gersdorff, Henrique (30 червня 2004). Retroinhibition of Presynaptic Ca 2+ Currents by Endocannabinoids Released via Postsynaptic mGluR Activation at a Calyx Synapse. The Journal of Neuroscience (англ.). Т. 24, № 26. с. 5955—5965. doi:10.1523/JNEUROSCI.0768-04.2004. ISSN 0270-6474. PMC 6729246. PMID 15229243. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  30. ↑ Bodzęta, Anna; Scheefhals, Nicky; MacGillavry, Harold D. (1 грудня 2021). Membrane trafficking and positioning of mGluRs at presynaptic and postsynaptic sites of excitatory synapses. Neuropharmacology (англ.). Т. 200. с. 108799. doi:10.1016/j.neuropharm.2021.108799. ISSN 0028-3908. Процитовано 9 березня 2023.
  31. ↑ Samojedny, Sylwia; Czechowska, Ewelina; Pańczyszyn-Trzewik, Patrycja; Sowa-Kućma, Magdalena (2022-01). Postsynaptic Proteins at Excitatory Synapses in the Brain—Relationship with Depressive Disorders. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 19. с. 11423. doi:10.3390/ijms231911423. ISSN 1422-0067. PMC 9569598. PMID 36232725. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ Forrest, Marc P.; Parnell, Euan; Penzes, Peter (2018-04). Dendritic structural plasticity and neuropsychiatric disease. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 19, № 4. с. 215—234. doi:10.1038/nrn.2018.16. ISSN 1471-0048. PMC 6442683. PMID 29545546. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ Alberini, Cristina M. (2009-01). Transcription Factors in Long-Term Memory and Synaptic Plasticity. Physiological Reviews (англ.). Т. 89, № 1. с. 121—145. doi:10.1152/physrev.00017.2008. ISSN 0031-9333. PMC 3883056. PMID 19126756. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ Minatohara, Keiichiro; Akiyoshi, Mika; Okuno, Hiroyuki (2016). Role of Immediate-Early Genes in Synaptic Plasticity and Neuronal Ensembles Underlying the Memory Trace. Frontiers in Molecular Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnmol.2015.00078. ISSN 1662-5099. PMC 4700275. PMID 26778955. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. ↑ Binder, Devin K.; Scharfman, Helen E. (1 січня 2004). Mini Review. Growth Factors. Т. 22, № 3. с. 123—131. doi:10.1080/08977190410001723308. ISSN 0897-7194. PMC 2504526. PMID 15518235. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  36. ↑ Bathina, Siresha; Das, Undurti N. (17 грудня 2015). Brain-derived neurotrophic factor and its clinical implications. Archives of Medical Science (english) . Т. 11, № 6. с. 1164—1178. doi:10.5114/aoms.2015.56342. ISSN 1734-1922. PMC 4697050. PMID 26788077. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  37. ↑ Toricelli, Mariana; Pereira, ArthurAntonio Ruiz; Souza Abrao, Guilherme; Malerba, HelenaNascimento; Maia, Julia; Buck, HudsonSousa; Viel, TaniaAraujo (2021). Mechanisms of neuroplasticity and brain degeneration: strategies for protection during the aging process. Neural Regeneration Research (англ.). Т. 16, № 1. с. 58. doi:10.4103/1673-5374.286952. ISSN 1673-5374. PMC 7818866. PMID 32788448. Процитовано 8 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Spadini, Sara; Racchetti, Gabriella; Adiletta, Alice; Lamanna, Jacopo; Moro, Andrea Stefano; Ferro, Mattia; Zimarino, Vincenzo; Malgaroli, Antonio (1 листопада 2021). A novel integrated approach to estimate the mitochondrial content of neuronal cells and brain tissues. Journal of Neuroscience Methods (англ.). Т. 363. с. 109351. doi:10.1016/j.jneumeth.2021.109351. ISSN 0165-0270. Процитовано 9 березня 2023.
  39. ↑ а б Uittenbogaard, Martine; Chiaramello, Anne. Mitochondrial Biogenesis: A Therapeutic Target for Neurodevelopmental Disorders and Neurodegenerative Diseases. Current Pharmaceutical Design (англ.). Т. 20, № 35. с. 5574—5593. doi:10.2174/1381612820666140305224906. PMC 4823001. PMID 24606804. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  40. ↑ Jamwal, Sumit; Blackburn, Jennifer K.; Elsworth, John D. (2021-03). PPARγ/PGC1α signaling as a potential therapeutic target for mitochondrial biogenesis in neurodegenerative disorders. Pharmacology & Therapeutics (англ.). Т. 219. с. 107705. doi:10.1016/j.pharmthera.2020.107705. PMC 7887032. PMID 33039420. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  41. ↑ Herzig, Sébastien; Shaw, Reuben J. (2018-02). AMPK: guardian of metabolism and mitochondrial homeostasis. Nature Reviews Molecular Cell Biology (англ.). Т. 19, № 2. с. 121—135. doi:10.1038/nrm.2017.95. ISSN 1471-0072. PMC 5780224. PMID 28974774. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  42. ↑ Cunniff, Brian; McKenzie, Andrew J.; Heintz, Nicholas H.; Howe, Alan K. (2016-09). Heldin, Carl-Henrik (ред.). AMPK activity regulates trafficking of mitochondria to the leading edge during cell migration and matrix invasion. Molecular Biology of the Cell (англ.). Т. 27, № 17. с. 2662—2674. doi:10.1091/mbc.e16-05-0286. ISSN 1059-1524. PMC 5007087. PMID 27385336. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  43. ↑ а б в Watters, Orla; Connolly, Niamh M. C.; König, Hans-Georg; Düssmann, Heiko; Prehn, Jochen H. M. (17 червня 2020). AMPK Preferentially Depresses Retrograde Transport of Axonal Mitochondria during Localized Nutrient Deprivation. The Journal of Neuroscience (англ.). Т. 40, № 25. с. 4798—4812. doi:10.1523/JNEUROSCI.2067-19.2020. ISSN 0270-6474. PMC 7326360. PMID 32393534. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  44. ↑ а б в Vona, Rosa; Mileo, Anna Maria; Matarrese, Paola (2021-01). Microtubule-Based Mitochondrial Dynamics as a Valuable Therapeutic Target in Cancer. Cancers (англ.). Т. 13, № 22. с. 5812. doi:10.3390/cancers13225812. ISSN 2072-6694. PMC 8616325. PMID 34830966. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. ↑ а б в Chen, H.; Chan, D. C. (15 жовтня 2009). Mitochondrial dynamics-fusion, fission, movement, and mitophagy-in neurodegenerative diseases. Human Molecular Genetics (англ.). Т. 18, № R2. с. R169—R176. doi:10.1093/hmg/ddp326. ISSN 0964-6906. PMC 2758711. PMID 19808793. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  46. ↑ а б в Yang, Danying; Ying, Jun; Wang, Xifeng; Zhao, Tiancheng; Yoon, Sungtae; Fang, Yang; Zheng, Qingcui; Liu, Xing; Yu, Wen (2021). Mitochondrial Dynamics: A Key Role in Neurodegeneration and a Potential Target for Neurodegenerative Disease. Frontiers in Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fnins.2021.654785. ISSN 1662-453X. PMC 8072049. PMID 33912006. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. ↑ а б в Green, Adam; Hossain, Tanvir; Eckmann, David M. (19 жовтня 2022). Mitochondrial dynamics involves molecular and mechanical events in motility, fusion and fission. Frontiers in Cell and Developmental Biology. Т. 10. с. 1010232. doi:10.3389/fcell.2022.1010232. ISSN 2296-634X. PMC 9626967. PMID 36340034. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  48. ↑ а б в Cho, Bongki; Choi, So Yoen; Cho, Hyo Min; Kim, Hyun Jung; Sun, Woong (30 вересня 2013). Physiological and Pathological Significance of Dynamin-Related Protein 1 (Drp1)-Dependent Mitochondrial Fission in the Nervous System. Experimental Neurobiology (англ.). Т. 22, № 3. с. 149—157. doi:10.5607/en.2013.22.3.149. ISSN 1226-2560. PMC 3807002. PMID 24167410. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  49. ↑ а б в Choi, So Yoen; Kim, Joo Yeon; Kim, Hyun‐Wook; Cho, Bongki; Cho, Hyo Min; Oppenheim, Ronald W.; Kim, Hyun; Rhyu, Im Joo; Sun, Woong (2013-01). Drp1‐mediated mitochondrial dynamics and survival of developing chick motoneurons during the period of normal programmed cell death. The FASEB Journal (англ.). Т. 27, № 1. с. 51—62. doi:10.1096/fj.12-211920. ISSN 0892-6638. PMC 3528306. PMID 22997225. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  50. ↑ а б в Sharma, Arpit; Smith, Hannah J; Yao, Pallas; Mair, William B (5 грудня 2019). Causal roles of mitochondrial dynamics in longevity and healthy aging. EMBO reports (англ.). Т. 20, № 12. doi:10.15252/embr.201948395. ISSN 1469-221X. PMC 6893295. PMID 31667999. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  51. ↑ а б в Beikoghli Kalkhoran, Siavash; Kararigas, Georgios (20 січня 2022). Oestrogenic Regulation of Mitochondrial Dynamics. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 3. с. 1118. doi:10.3390/ijms23031118. ISSN 1422-0067. PMC 8834780. PMID 35163044. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  52. ↑ Sun, Ying; Lim, Yoon; Li, Fang; Liu, Shen; Lu, Jian-Jun; Haberberger, Rainer; Zhong, Jin-Hua; Zhou, Xin-Fu (27 квіт. 2012 р.). ProBDNF Collapses Neurite Outgrowth of Primary Neurons by Activating RhoA. PLOS ONE (англ.). Т. 7, № 4. с. e35883. doi:10.1371/journal.pone.0035883. ISSN 1932-6203. PMC 3338794. PMID 22558255. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ а б в Gulyaeva, N. V. (1 березня 2017). Molecular mechanisms of neuroplasticity: An expanding universe. Biochemistry (Moscow) (англ.). Т. 82, № 3. с. 237—242. doi:10.1134/S0006297917030014. ISSN 1608-3040. Процитовано 6 березня 2023.
  54. ↑ а б в Gatto, Rodolfo Gabriel (30 вересня 2020). Molecular and microstructural biomarkers of neuroplasticity in neurodegenerative disorders through preclinical and diffusion magnetic resonance imaging studies. Journal of Integrative Neuroscience. Т. 19, № 3. с. 571—592. doi:10.31083/j.jin.2020.03.165. ISSN 0219-6352. Процитовано 6 березня 2023.
  55. ↑ Grossman, Nir; Bono, David; Dedic, Nina; Kodandaramaiah, Suhasa B.; Rudenko, Andrii; Suk, Ho-Jun; Cassara, Antonino M.; Neufeld, Esra; Kuster, Niels (2017-06). Noninvasive Deep Brain Stimulation via Temporally Interfering Electric Fields. Cell. Т. 169, № 6. с. 1029—1041.e16. doi:10.1016/j.cell.2017.05.024. ISSN 0092-8674. PMC 5520675. PMID 28575667. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  56. ↑ а б в McClung, Colleen A.; Nestler, Eric J. (2008-01). Neuroplasticity Mediated by Altered Gene Expression. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 33, № 1. с. 3—17. doi:10.1038/sj.npp.1301544. ISSN 1740-634X. Процитовано 6 березня 2023.
  57. ↑ а б в Alberini, Cristina M. (2009-01). Transcription Factors in Long-Term Memory and Synaptic Plasticity. Physiological Reviews (англ.). Т. 89, № 1. с. 121—145. doi:10.1152/physrev.00017.2008. ISSN 0031-9333. PMC 3883056. PMID 19126756. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  58. ↑ а б в Engelmann, Christian; Haenold, Ronny (6 січня 2016). Transcriptional Control of Synaptic Plasticity by Transcription Factor NF-κB. Neural Plasticity (англ.). Т. 2016. с. e7027949. doi:10.1155/2016/7027949. ISSN 2090-5904. PMC 4736603. PMID 26881128. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  59. ↑ а б в Ortega-Martínez, Sylvia (2015). A new perspective on the role of the CREB family of transcription factors in memory consolidation via adult hippocampal neurogenesis. Frontiers in Molecular Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnmol.2015.00046. ISSN 1662-5099. PMC 4549561. PMID 26379491. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ а б в Veyrac, Alexandra; Besnard, Antoine; Caboche, Jocelyne; Davis, Sabrina; Laroche, Serge (1 січня 2014). Khan, Zafar U.; Muly, E. Chris (ред.). Chapter Four - The Transcription Factor Zif268/Egr1, Brain Plasticity, and Memory. Progress in Molecular Biology and Translational Science (англ.). Т. 122. Academic Press. с. 89—129. doi:10.1016/b978-0-12-420170-5.00004-0.
  61. ↑ а б в Yokoi, Norihiko; Fukata, Masaki; Fukata, Yuko (1 січня 2012). Jeon, Kwang W. (ред.). Chapter One - Synaptic Plasticity Regulated by Protein–Protein Interactions and Posttranslational Modifications. International Review of Cell and Molecular Biology (англ.). Т. 297. Academic Press. с. 1—43. doi:10.1016/b978-0-12-394308-8.00001-7.
  62. ↑ Lu, Wei; Roche, Katherine W (1 червня 2012). Posttranslational regulation of AMPA receptor trafficking and function. Current Opinion in Neurobiology (англ.). Т. 22, № 3. с. 470—479. doi:10.1016/j.conb.2011.09.008. ISSN 0959-4388. PMC 3279598. PMID 22000952. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  63. ↑ Vallejo, Daniela; Codocedo, Juan F.; Inestrosa, Nibaldo C. (1 квітня 2017). Posttranslational Modifications Regulate the Postsynaptic Localization of PSD-95. Molecular Neurobiology (англ.). Т. 54, № 3. с. 1759—1776. doi:10.1007/s12035-016-9745-1. ISSN 1559-1182. Процитовано 6 березня 2023.
  64. ↑ Elisa Corti & Carlos B. Duarte (11 січня 2023). The role of post-translational modifications in synaptic AMPA receptor activity (eng) . Biochemical Society Transaction (2023) 51 (1): 315–330. doi:10.1042/bst20220827.
  65. ↑ Ly, Calvin; Greb, Alexandra C.; Cameron, Lindsay P.; Wong, Jonathan M.; Barragan, Eden V.; Wilson, Paige C.; Burbach, Kyle F.; Soltanzadeh Zarandi, Sina; Sood, Alexander (2018-06). Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity. Cell Reports. Т. 23, № 11. с. 3170—3182. doi:10.1016/j.celrep.2018.05.022. ISSN 2211-1247. PMC 6082376. PMID 29898390. Процитовано 17 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  66. ↑ de Vos, Cato M. H.; Mason, Natasha L.; Kuypers, Kim P. C. (2021). Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.724606. ISSN 1664-0640. PMC 8461007. PMID 34566723. Процитовано 17 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  67. ↑ Grieco, Steven F.; Castrén, Eero; Knudsen, Gitte M.; Kwan, Alex C.; Olson, David E.; Zuo, Yi; Holmes, Todd C.; Xu, Xiangmin (9 листопада 2022). Psychedelics and Neural Plasticity: Therapeutic Implications. Journal of Neuroscience (англ.). Т. 42, № 45. с. 8439—8449. doi:10.1523/JNEUROSCI.1121-22.2022. ISSN 0270-6474. PMC 9665925. PMID 36351821. Процитовано 17 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  68. ↑ Calder, Abigail E.; Hasler, Gregor (2023-01). Towards an understanding of psychedelic-induced neuroplasticity. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 48, № 1. с. 104—112. doi:10.1038/s41386-022-01389-z. ISSN 1740-634X. Процитовано 17 грудня 2023.
  69. ↑ Kargbo, Robert B. (14 вересня 2023). Psychoplastogens: A Novel Therapeutic Approach for Neurological Diseases and Disorders. ACS Medicinal Chemistry Letters (англ.). Т. 14, № 9. с. 1144—1145. doi:10.1021/acsmedchemlett.3c00309. ISSN 1948-5875. PMC 10510528. PMID 37736170. Процитовано 17 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  70. ↑ Flippo, Kyle H.; Strack, Stefan (1 січня 2017). Mitochondrial dynamics in neuronal injury, development and plasticity. Journal of Cell Science (англ.). с. jcs.171017. doi:10.1242/jcs.171017. ISSN 1477-9137. PMC 5339882. PMID 28154157. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  71. ↑ Yang, Danying; Ying, Jun; Wang, Xifeng; Zhao, Tiancheng; Yoon, Sungtae; Fang, Yang; Zheng, Qingcui; Liu, Xing; Yu, Wen (2021). Mitochondrial Dynamics: A Key Role in Neurodegeneration and a Potential Target for Neurodegenerative Disease. Frontiers in Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fnins.2021.654785. ISSN 1662-453X. PMC 8072049. PMID 33912006. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  72. ↑ а б в г Babu, Mohan; Snyder, Michael (2023-06). Multi-Omics Profiling for Health. Molecular & Cellular Proteomics. Т. 22, № 6. с. 100561. doi:10.1016/j.mcpro.2023.100561. ISSN 1535-9476. PMC 10220275. PMID 37119971. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  73. ↑ Citri, Ami; Malenka, Robert C. (2008-01). Synaptic Plasticity: Multiple Forms, Functions, and Mechanisms. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 33, № 1. с. 18—41. doi:10.1038/sj.npp.1301559. ISSN 1740-634X. Процитовано 6 березня 2023.
  74. ↑ Takeuchi, Tomonori; Duszkiewicz, Adrian J.; Morris, Richard G. M. (5 січня 2014). The synaptic plasticity and memory hypothesis: encoding, storage and persistence. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). Т. 369, № 1633. с. 20130288. doi:10.1098/rstb.2013.0288. ISSN 0962-8436. PMC 3843897. PMID 24298167. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  75. ↑ Bailey, Craig H.; Kandel, Eric R.; Harris, Kristen M. (2015-07). Structural Components of Synaptic Plasticity and Memory Consolidation. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology (англ.). Т. 7, № 7. с. a021758. doi:10.1101/cshperspect.a021758. ISSN 1943-0264. PMC 4484970. PMID 26134321. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  76. ↑ Abraham, Wickliffe C.; Jones, Owen D.; Glanzman, David L. (2 липня 2019). Is plasticity of synapses the mechanism of long-term memory storage?. npj Science of Learning (англ.). Т. 4, № 1. с. 1—10. doi:10.1038/s41539-019-0048-y. ISSN 2056-7936. PMC 6606636. PMID 31285847. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  77. ↑ Stacho, Martin; Manahan-Vaughan, Denise (2022). The Intriguing Contribution of Hippocampal Long-Term Depression to Spatial Learning and Long-Term Memory. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fnbeh.2022.806356. ISSN 1662-5153. PMC 9084281. PMID 35548697. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  78. ↑ Um, Ji Won (2017). Roles of Glial Cells in Sculpting Inhibitory Synapses and Neural Circuits. Frontiers in Molecular Neuroscience. Т. 10. doi:10.3389/fnmol.2017.00381. ISSN 1662-5099. PMC 5694142. PMID 29180953. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  79. ↑ Allen, Nicola J.; Lyons, David A. (12 жовтня 2018). Glia as architects of central nervous system formation and function. Science (англ.). Т. 362, № 6411. с. 181—185. doi:10.1126/science.aat0473. ISSN 0036-8075. PMC 6292669. PMID 30309945. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  80. ↑ Isaacson, Jeffry S.; Scanziani, Massimo (20 жовтня 2011). How Inhibition Shapes Cortical Activity. Neuron (English) . Т. 72, № 2. с. 231—243. doi:10.1016/j.neuron.2011.09.027. ISSN 0896-6273. PMC 3236361. PMID 22017986. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  81. ↑ Cardin, Jessica A. (1 жовтня 2018). Inhibitory Interneurons Regulate Temporal Precision and Correlations in Cortical Circuits. Trends in Neurosciences (English) . Т. 41, № 10. с. 689—700. doi:10.1016/j.tins.2018.07.015. ISSN 0166-2236. PMC 6173199. PMID 30274604. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  82. ↑ Ferrer, Camilo; De Marco García, Natalia V. (2022). The Role of Inhibitory Interneurons in Circuit Assembly and Refinement Across Sensory Cortices. Frontiers in Neural Circuits. Т. 16. doi:10.3389/fncir.2022.866999. ISSN 1662-5110. PMC 9021723. PMID 35463203. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  83. ↑ Ordaz, Josue D.; Wu, Wei; Xu, Xiao-Ming (2017-08). Optogenetics and its application in neural degeneration and regeneration. Neural Regeneration Research (амер.). Т. 12, № 8. с. 1197. doi:10.4103/1673-5374.213532. ISSN 1673-5374. PMC 5607808. PMID 28966628. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  84. ↑ Hogan, Matthew K.; Hamilton, Gillian F.; Horner, Philip J. (2020). Neural Stimulation and Molecular Mechanisms of Plasticity and Regeneration: A Review. Frontiers in Cellular Neuroscience. Т. 14. doi:10.3389/fncel.2020.00271. ISSN 1662-5102. PMC 7591397. PMID 33173465. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  85. ↑ Su, Fan; Xu, Wendong (2020). Enhancing Brain Plasticity to Promote Stroke Recovery. Frontiers in Neurology. Т. 11. doi:10.3389/fneur.2020.554089. ISSN 1664-2295. PMC 7661553. PMID 33192987. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  86. ↑ Sun, Yuwen; Li, Manrui; Cao, Shuqiang; Xu, Yang; Wu, Peiyan; Xu, Shuting; Pan, Qian; Guo, Yadong; Ye, Yi (2022-01). Optogenetics for Understanding and Treating Brain Injury: Advances in the Field and Future Prospects. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 3. с. 1800. doi:10.3390/ijms23031800. ISSN 1422-0067. PMC 8836693. PMID 35163726. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  87. ↑ Geng, Yuanming; Li, Zhenxing; Zhu, Junhao; Du, Chaonan; Yuan, Feng; Cai, Xiangming; Ali, Alleyar; Yang, Jin; Tang, Chao (28 жовтня 2022). Advances in Optogenetics Applications for Central Nervous System Injuries. Journal of Neurotrauma. doi:10.1089/neu.2022.0290. ISSN 0897-7151. Процитовано 6 березня 2023.
  88. ↑ Owens, Melinda T.; Tanner, Kimberly D. (1 червня 2017). Teaching as Brain Changing: Exploring Connections between Neuroscience and Innovative Teaching. CBE—Life Sciences Education. Т. 16, № 2. с. fe2. doi:10.1187/cbe.17-01-0005. PMC 5459260. PMID 28450442. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  89. ↑ Kumar, Ashok; Rani, Asha; Tchigranova, Olga; Lee, Wei-Hua; Foster, Thomas C. (1 квітня 2012). Influence of late-life exposure to environmental enrichment or exercise on hippocampal function and CA1 senescent physiology. Neurobiology of Aging (англ.). Т. 33, № 4. с. 828.e1—828.e17. doi:10.1016/j.neurobiolaging.2011.06.023. ISSN 0197-4580. PMC 3226902. PMID 21820213. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  90. ↑ Alwis, Dasuni S.; Rajan, Ramesh (2014). Environmental enrichment and the sensory brain: the role of enrichment in remediating brain injury. Frontiers in Systems Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnsys.2014.00156. ISSN 1662-5137. PMC 4151031. PMID 25228861. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  91. ↑ Stein, Liana R.; O’Dell, Kazuko A.; Funatsu, Michiyo; Zorumski, Charles F.; Izumi, Yukitoshi (4 серпня 2016). Short-term environmental enrichment enhances synaptic plasticity in hippocampal slices from aged rats. Neuroscience (англ.). Т. 329. с. 294—305. doi:10.1016/j.neuroscience.2016.05.020. ISSN 0306-4522. PMC 4924801. PMID 27208617. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  92. ↑ Han, Yu; Yuan, Mei; Guo, Yi-Sha; Shen, Xin-Ya; Gao, Zhen-Kun; Bi, Xia (2022). The role of enriched environment in neural development and repair. Frontiers in Cellular Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fncel.2022.890666. ISSN 1662-5102. PMC 9350910. PMID 35936498. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  93. ↑ Liew, Anthony Kin Yip; Teo, Chuin Hau; Soga, Tomoko (1 грудня 2022). The Molecular Effects of Environmental Enrichment on Alzheimer’s Disease. Molecular Neurobiology (англ.). Т. 59, № 12. с. 7095—7118. doi:10.1007/s12035-022-03016-w. ISSN 1559-1182. PMC 9616781. PMID 36083518. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  94. ↑ Glasper, Erica R.; Neigh, Gretchen N. (2019). Editorial: Experience-Dependent Neuroplasticity Across the Lifespan: From Risk to Resilience. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Т. 12. doi:10.3389/fnbeh.2018.00335. ISSN 1662-5153. PMC 6345705. PMID 30713491. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  95. ↑ Bremner, J. Douglas (31 грудня 2006). Traumatic stress: effects on the brain. Dialogues in Clinical Neuroscience. Т. 8, № 4. с. 445—461. doi:10.31887/DCNS.2006.8.4/jbremner. PMC 3181836. PMID 17290802. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  96. ↑ Pittenger, Christopher; Duman, Ronald S. (2008-01). Stress, Depression, and Neuroplasticity: A Convergence of Mechanisms. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 33, № 1. с. 88—109. doi:10.1038/sj.npp.1301574. ISSN 1740-634X. Процитовано 6 березня 2023.
  97. ↑ Tafet, Gustavo E.; Nemeroff, Charles B. (2016-04). The Links Between Stress and Depression: Psychoneuroendocrinological, Genetic, and Environmental Interactions. The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences (англ.). Т. 28, № 2. с. 77—88. doi:10.1176/appi.neuropsych.15030053. ISSN 0895-0172. Процитовано 6 березня 2023.
  98. ↑ McEwen, Bruce S. (2017-02). Neurobiological and Systemic Effects of Chronic Stress. Chronic Stress (англ.). Т. 1. с. 247054701769232. doi:10.1177/2470547017692328. ISSN 2470-5470. PMC 5573220. PMID 28856337. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  99. ↑ Daviu, Nuria; Bruchas, Michael R.; Moghaddam, Bita; Sandi, Carmen; Beyeler, Anna (1 листопада 2019). Neurobiological links between stress and anxiety. Neurobiology of Stress (англ.). Т. 11. с. 100191. doi:10.1016/j.ynstr.2019.100191. ISSN 2352-2895. PMC 6712367. PMID 31467945. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  100. ↑ Smith, Karen E.; Pollak, Seth D. (16 грудня 2020). Early life stress and development: potential mechanisms for adverse outcomes. Journal of Neurodevelopmental Disorders. Т. 12, № 1. с. 34. doi:10.1186/s11689-020-09337-y. ISSN 1866-1955. PMC 7745388. PMID 33327939. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  101. ↑ а б Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 6. с. 295—301. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. Процитовано 6 березня 2023.
  102. ↑ Shaffer, Joyce (2016). Neuroplasticity and Clinical Practice: Building Brain Power for Health. Frontiers in Psychology. Т. 7. doi:10.3389/fpsyg.2016.01118. ISSN 1664-1078. PMC 4960264. PMID 27507957. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  103. ↑ Peterson, Janey C. (16 жовтня 2012). The Adaptive Neuroplasticity Hypothesis of Behavioral Maintenance. Neural Plasticity (англ.). Т. 2012. с. e516364. doi:10.1155/2012/516364. ISSN 2090-5904. PMC 3480013. PMID 23125937. Процитовано 6 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  104. ↑ Steiner, Jennifer L.; Murphy, E. Angela; McClellan, Jamie L.; Carmichael, Martin D.; Davis, J. Mark (2011-10). Exercise training increases mitochondrial biogenesis in the brain. Journal of Applied Physiology (англ.). Т. 111, № 4. с. 1066—1071. doi:10.1152/japplphysiol.00343.2011. ISSN 8750-7587. Процитовано 9 березня 2023.
  105. ↑ Sun, Lina; Liu, Tianbiao; Liu, Jingqi; Gao, Chong; Zhang, Xiaohui (7 вересня 2022). Physical exercise and mitochondrial function: New therapeutic interventions for psychiatric and neurodegenerative disorders. Frontiers in Neurology. Т. 13. с. 929781. doi:10.3389/fneur.2022.929781. ISSN 1664-2295. PMC 9491238. PMID 36158946. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  106. ↑ Galetto, Valentina; Sacco, Katiuscia (2017-09). Neuroplastic Changes Induced by Cognitive Rehabilitation in Traumatic Brain Injury: A Review. Neurorehabilitation and Neural Repair (англ.). Т. 31, № 9. с. 800—813. doi:10.1177/1545968317723748. ISSN 1545-9683. Процитовано 7 березня 2023.
  107. ↑ Zhao, Haichao; Qiao, Lei; Fan, Dongqiong; Zhang, Shuyue; Turel, Ofir; Li, Yonghui; Li, Jun; Xue, Gui; Chen, Antao (2017). Modulation of Brain Activity with Noninvasive Transcranial Direct Current Stimulation (tDCS): Clinical Applications and Safety Concerns. Frontiers in Psychology. Т. 8. doi:10.3389/fpsyg.2017.00685. ISSN 1664-1078. PMC 5423956. PMID 28539894. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  108. ↑ Finisguerra, Alessandra; Borgatti, Renato; Urgesi, Cosimo (2019). Non-invasive Brain Stimulation for the Rehabilitation of Children and Adolescents With Neurodevelopmental Disorders: A Systematic Review. Frontiers in Psychology. Т. 10. doi:10.3389/fpsyg.2019.00135. ISSN 1664-1078. PMC 6373438. PMID 30787895. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  109. ↑ Antal, Andrea; Luber, Bruce; Brem, Anna-Katharine; Bikson, Marom; Brunoni, Andre R.; Cohen Kadosh, Roi; Dubljević, Veljko; Fecteau, Shirley; Ferreri, Florinda (1 січня 2022). Non-invasive brain stimulation and neuroenhancement. Clinical Neurophysiology Practice (англ.). Т. 7. с. 146—165. doi:10.1016/j.cnp.2022.05.002. ISSN 2467-981X. PMC 9207555. PMID 35734582. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  110. ↑ Galván, Adriana (Червень 2010). Neural plasticity of development and learning (eng) . Human brain mapping, 31(6), 879–890.
  111. ↑ Liu, Mengting; Amey, Rachel C.; Backer, Robert A.; Simon, Julia P.; Forbes, Chad E. (2022). Behavioral Studies Using Large-Scale Brain Networks – Methods and Validations. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fnhum.2022.875201. ISSN 1662-5161. PMC 9244405. PMID 35782044. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  112. ↑ Bernstein, Jacob G.; Boyden, Edward S. (1 грудня 2011). Optogenetic tools for analyzing the neural circuits of behavior. Trends in Cognitive Sciences (English) . Т. 15, № 12. с. 592—600. doi:10.1016/j.tics.2011.10.003. ISSN 1364-6613. PMC 3225502. PMID 22055387. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  113. ↑ Wiegert, J. Simon; Mahn, Mathias; Prigge, Matthias; Printz, Yoav; Yizhar, Ofer (2 серпня 2017). Silencing Neurons: Tools, Applications, and Experimental Constraints. Neuron (English) . Т. 95, № 3. с. 504—529. doi:10.1016/j.neuron.2017.06.050. ISSN 0896-6273. PMC 5830081. PMID 28772120. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  114. ↑ Ozawa, Akihiko; Arakawa, Hiroyuki (21 травня 2021). Chemogenetics drives paradigm change in the investigation of behavioral circuits and neural mechanisms underlying drug action. Behavioural Brain Research (англ.). Т. 406. с. 113234. doi:10.1016/j.bbr.2021.113234. ISSN 0166-4328. PMC 8110310. PMID 33741409. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  115. ↑ Merabet, Lotfi B.; Pascual-Leone, Alvaro (2010-01). Neural reorganization following sensory loss: the opportunity of change. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 11, № 1. с. 44—52. doi:10.1038/nrn2758. ISSN 1471-0048. PMC 3898172. PMID 19935836. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  116. ↑ Bubic, Andreja; Striem-Amit, Ella; Amedi, Amir (2010). Kaiser, Jochen; Naumer, Marcus Johannes (ред.). Large-Scale Brain Plasticity Following Blindness and the Use of Sensory Substitution Devices. Multisensory Object Perception in the Primate Brain (англ.). New York, NY: Springer. с. 351—380. doi:10.1007/978-1-4419-5615-6_18. ISBN 978-1-4419-5615-6.
  117. ↑ McGann, John P. (1 листопада 2015). Associative learning and sensory neuroplasticity: how does it happen and what is it good for?. Learning & Memory (англ.). Т. 22, № 11. с. 567—576. doi:10.1101/lm.039636.115. ISSN 1072-0502. PMC 4749728. PMID 26472647. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  118. ↑ Dayan, Eran; Cohen, Leonardo G. (3 листопада 2011). Neuroplasticity Subserving Motor Skill Learning. Neuron (English) . Т. 72, № 3. с. 443—454. doi:10.1016/j.neuron.2011.10.008. ISSN 0896-6273. PMC 3217208. PMID 22078504. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  119. ↑ Vahdat, Shahabeddin; Darainy, Mohammad; Ostry, David J. (12 лютого 2014). Structure of Plasticity in Human Sensory and Motor Networks Due to Perceptual Learning. Journal of Neuroscience (англ.). Т. 34, № 7. с. 2451—2463. doi:10.1523/JNEUROSCI.4291-13.2014. ISSN 0270-6474. PMC 3921420. PMID 24523536. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  120. ↑ Oberman, Lindsay; Pascual-Leone, Alvaro (1 січня 2013). Merzenich, Michael M.; Nahum, Mor; Van Vleet, Thomas M. (ред.). Chapter 4 - Changes in Plasticity Across the Lifespan: Cause of Disease and Target for Intervention. Progress in Brain Research (англ.). Т. 207. Elsevier. с. 91—120. doi:10.1016/b978-0-444-63327-9.00016-3. PMC 4392917. PMID 24309252.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  121. ↑ Rădulescu, Ioana; Drăgoi, Ana Miruna; Trifu, Simona Corina; Cristea, Mihai Bogdan (1 жовтня 2021). Neuroplasticity and depression: Rewiring the brain's networks through pharmacological therapy (Review). Experimental and Therapeutic Medicine. Т. 22, № 4. с. 1—8. doi:10.3892/etm.2021.10565. ISSN 1792-0981. PMC 8383338. PMID 34504581. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  122. ↑ Pearson-Fuhrhop, Kristin M.; Kleim, Jeffrey A.; Cramer, Steven C. (1 липня 2009). Brain Plasticity and Genetic Factors. Topics in Stroke Rehabilitation. Т. 16, № 4. с. 282—299. doi:10.1310/tsr1604-282. ISSN 1074-9357. PMC 5800512. PMID 19740733. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  123. ↑ Pearson-Fuhrhop, Kristin M.; Cramer, Steven C. (2010-12). Genetic Influences on Neural Plasticity. PM&R (англ.). Т. 2. с. S227—S240. doi:10.1016/j.pmrj.2010.09.011. Процитовано 7 березня 2023.
  124. ↑ Mercurio, Sara; Pozzolini, Giorgia; Baldi, Roberta; Barilà, Sara E.; Pitasi, Mattia; Catona, Orazio; D’Aurizio, Romina; Nicolis, Silvia K. (2023-01). Hooked Up from a Distance: Charting Genome-Wide Long-Range Interaction Maps in Neural Cells Chromatin to Identify Novel Candidate Genes for Neurodevelopmental Disorders. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 24, № 2. с. 1164. doi:10.3390/ijms24021164. ISSN 1422-0067. PMC 9863356. PMID 36674677. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  125. ↑ Vogel Ciernia, Annie; Laufer, Benjamin I .; Dunaway, Keith W.; Mordaunt, Charles E.; Coulson, Rochelle L.; Totah, Theresa S.; Stolzenberg, Danielle S.; Frahm, Jaime C.; Singh-Taylor, Akanksha (4 березня 2018). Experience-dependent neuroplasticity of the developing hypothalamus: integrative epigenomic approaches. Epigenetics (англ.). Т. 13, № 3. с. 318—330. doi:10.1080/15592294.2018.1451720. ISSN 1559-2294. PMC 5997166. PMID 29613827. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  126. ↑ Moore, Lisa D.; Le, Thuc; Fan, Guoping (2013-01). DNA Methylation and Its Basic Function. Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 38, № 1. с. 23—38. doi:10.1038/npp.2012.112. ISSN 1740-634X. PMC 3521964. PMID 22781841. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  127. ↑ Miller, Jaime L.; Grant, Patrick A. (2013). Kundu, Tapas K. (ред.). The Role of DNA Methylation and Histone Modifications in Transcriptional Regulation in Humans. Epigenetics: Development and Disease (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 289—317. doi:10.1007/978-94-007-4525-4_13. ISBN 978-94-007-4525-4. PMC 6611551. PMID 23150256.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  128. ↑ Bronfman, Zohar Z.; Ginsburg, Simona; Jablonka, Eva (2014). Shaping the learning curve: epigenetic dynamics in neural plasticity. Frontiers in Integrative Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnint.2014.00055. ISSN 1662-5145. PMC 4083220. PMID 25071483. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  129. ↑ Morris, Michael J.; Monteggia, Lisa M. (30 вересня 2014). Role of DNA methylation and the DNA methyltransferases in learning and memory. Dialogues in Clinical Neuroscience. Т. 16, № 3. с. 359—371. doi:10.31887/DCNS.2014.16.3/mmorris. PMC 4214178. PMID 25364286. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  130. ↑ Halder, Rashi; Hennion, Magali; Vidal, Ramon O.; Shomroni, Orr; Rahman, Raza-Ur; Rajput, Ashish; Centeno, Tonatiuh Pena; van Bebber, Frauke; Capece, Vincenzo (2016-01). DNA methylation changes in plasticity genes accompany the formation and maintenance of memory. Nature Neuroscience (англ.). Т. 19, № 1. с. 102—110. doi:10.1038/nn.4194. ISSN 1546-1726. Процитовано 7 березня 2023.
  131. ↑ Rosales-Reynoso, M. A.; Ochoa-Hernández, A. B.; Juárez-Vázquez, C. I.; Barros-Núñez, P. (1 листопада 2016). Epigenetic mechanisms in the development of memory and their involvement in certain neurological diseases. Neurología (English Edition) (англ.). Т. 31, № 9. с. 628—638. doi:10.1016/j.nrleng.2014.02.011. ISSN 2173-5808. Процитовано 7 березня 2023.
  132. ↑ Campbell, Rianne R.; Wood, Marcelo A. (2019-03). How the epigenome integrates information and reshapes the synapse. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 20, № 3. с. 133—147. doi:10.1038/s41583-019-0121-9. ISSN 1471-0048. PMC 7032043. PMID 30696992. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  133. ↑ Nayak, Madhusmita; Das, Diptimayee; Pradhan, Jyotsnarani; Ahmed, R. G.; Laureano-Melo, Roberto; Dandapat, Jagneshwar (1 грудня 2022). Epigenetic signature in neural plasticity: the journey so far and journey ahead. Heliyon (English) . Т. 8, № 12. doi:10.1016/j.heliyon.2022.e12292. ISSN 2405-8440. PMC 9798197. PMID 36590572. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  134. ↑ Chen, Yu-Chen; Ma, Ning-Xin; Pei, Zi-Fei; Wu, Zheng; Do-Monte, Fabricio H.; Keefe, Susan; Yellin, Emma; Chen, Miranda S.; Yin, Jiu-Chao (8 січня 2020). A NeuroD1 AAV-Based Gene Therapy for Functional Brain Repair after Ischemic Injury through In Vivo Astrocyte-to-Neuron Conversion. Molecular Therapy (English) . Т. 28, № 1. с. 217—234. doi:10.1016/j.ymthe.2019.09.003. ISSN 1525-0016. PMC 6952185. PMID 31551137. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  135. ↑ Parambi, Della Grace Thomas; Alharbi, Khalid Saad; Kumar, Rajesh; Harilal, Seetha; Batiha, Gaber El-Saber; Cruz-Martins, Natália; Magdy, Omnia; Musa, Arafa; Panda, Dibya Sundar (1 січня 2022). Gene Therapy Approach with an Emphasis on Growth Factors: Theoretical and Clinical Outcomes in Neurodegenerative Diseases. Molecular Neurobiology (англ.). Т. 59, № 1. с. 191—233. doi:10.1007/s12035-021-02555-y. ISSN 1559-1182. PMC 8518903. PMID 34655056. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  136. ↑ O’Carroll, Simon J.; Clemett, Connor A. (1 січня 2022). Rajendram, Rajkumar; Preedy, Victor R.; Martin, Colin R. (ред.). Chapter 32 - Viral vector gene therapy approaches for regeneration and repair in spinal cord injury. Diagnosis and Treatment of Spinal Cord Injury (англ.). Academic Press. с. 411—423. doi:10.1016/b978-0-12-822498-4.00032-4. ISBN 978-0-12-822498-4.
  137. ↑ Luo, Meihua; Lee, Leo Kit Cheung; Peng, Bo; Choi, Chung Hang Jonathan; Tong, Wing Yin; Voelcker, Nicolas H. (2022-09). Delivering the Promise of Gene Therapy with Nanomedicines in Treating Central Nervous System Diseases. Advanced Science (англ.). Т. 9, № 26. с. 2201740. doi:10.1002/advs.202201740. ISSN 2198-3844. PMC 9475540. PMID 35851766. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  138. ↑ Aljović, Almir; Jacobi, Anne; Marcantoni, Maite; Kagerer, Fritz; Loy, Kristina; Kendirli, Arek; Bräutigam, Jonas; Fabbio, Luca; Van Steenbergen, Valérie (8 лютого 2023). Synaptogenic gene therapy with FGF22 improves circuit plasticity and functional recovery following spinal cord injury. EMBO Molecular Medicine (англ.). Т. 15, № 2. doi:10.15252/emmm.202216111. ISSN 1757-4676. PMC 9906383. PMID 36601738. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  139. ↑ Kotaleski, Jeanette Hellgren; Blackwell, Kim T. (2010-04). Modelling the molecular mechanisms of synaptic plasticity using systems biology approaches. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 11, № 4. с. 239—251. doi:10.1038/nrn2807. ISSN 1471-0048. PMC 4831053. PMID 20300102. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  140. ↑ Giannakakis, Emmanouil; Han, Cheol E.; Weber, Bernd; Hutchings, Frances; Kaiser, Marcus (27 листопада 2020). Towards simulations of long-term behavior of neural networks: Modeling synaptic plasticity of connections within and between human brain regions. Neurocomputing (англ.). Т. 416. с. 38—44. doi:10.1016/j.neucom.2020.01.050. ISSN 0925-2312. PMC 7598092. PMID 33250573. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  141. ↑ Kumarapathirana, K. P. S. D.; Kulasiri, Don; Samarasinghe, Sandhya; Liang, Jingyi (2021-12). Computational Modelling of Synaptic Plasticity: A review of models, parameter estimation using deep learning, and stochasticity. 2021 6th International Conference on Information Technology Research (ICITR). с. 1—7. doi:10.1109/ICITR54349.2021.9657166. Процитовано 7 березня 2023.
  142. ↑ Ding, Yiwen; Wang, Ye; Cao, Lihong (2022). A Simplified Plasticity Model Based on Synaptic Tagging and Capture Theory: Simplified STC. Frontiers in Computational Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fncom.2021.798418. ISSN 1662-5188. PMC 8873158. PMID 35221955. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  143. ↑ Magliaro, Chiara; Callara, Alejandro L.; Vanello, Nicola; Ahluwalia, Arti (2017). A Manual Segmentation Tool for Three-Dimensional Neuron Datasets. Frontiers in Neuroinformatics. Т. 11. doi:10.3389/fninf.2017.00036. ISSN 1662-5196. PMC 5450622. PMID 28620293. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  144. ↑ Boubela, Roland N.; Kalcher, Klaudius; Huf, Wolfgang; Našel, Christian; Moser, Ewald (2016). Big Data Approaches for the Analysis of Large-Scale fMRI Data Using Apache Spark and GPU Processing: A Demonstration on Resting-State fMRI Data from the Human Connectome Project. Frontiers in Neuroscience. Т. 9. doi:10.3389/fnins.2015.00492. ISSN 1662-453X. PMC 4701924. PMID 26778951. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  145. ↑ Li, Xiang; Guo, Ning; Li, Quanzheng (1 серпня 2019). Functional Neuroimaging in the New Era of Big Data. Genomics, Proteomics & Bioinformatics (англ.). Т. 17, № 4. с. 393—401. doi:10.1016/j.gpb.2018.11.005. ISSN 1672-0229. PMC 6943787. PMID 31809864. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  146. ↑ Jollans, Lee; Boyle, Rory; Artiges, Eric; Banaschewski, Tobias; Desrivières, Sylvane; Grigis, Antoine; Martinot, Jean-Luc; Paus, Tomáš; Smolka, Michael N. (1 жовтня 2019). Quantifying performance of machine learning methods for neuroimaging data. NeuroImage (англ.). Т. 199. с. 351—365. doi:10.1016/j.neuroimage.2019.05.082. ISSN 1053-8119. PMC 6688909. PMID 31173905. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  147. ↑ Gorriz, J. M.; Martín-Clemente, R.; Puntonet, C. G.; Ortiz, A.; Ramírez, J.; SiPBA group; Suckling, J. (21 жовтня 2022). A hypothesis-driven method based on machine learning for neuroimaging data analysis. Neurocomputing (англ.). Т. 510. с. 159—171. doi:10.1016/j.neucom.2022.09.001. ISSN 0925-2312. Процитовано 7 березня 2023.
  148. ↑ Vaccarino, Anthony L.; Dharsee, Moyez; Strother, Stephen; Aldridge, Don; Arnott, Stephen R.; Behan, Brendan; Dafnas, Costas; Dong, Fan; Edgecombe, Kenneth (2018). Brain-CODE: A Secure Neuroinformatics Platform for Management, Federation, Sharing and Analysis of Multi-Dimensional Neuroscience Data. Frontiers in Neuroinformatics. Т. 12. doi:10.3389/fninf.2018.00028. ISSN 1662-5196. PMC 5974337. PMID 29875648. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  149. ↑ Maximilian Buegler, Robbert L. Harms, Mircea Balasa та ін. (19 серпня 2020). Digital biomarker-based individualized prognosis for people at risk of dementia (eng) . Alzheimer's & Dementia: Diagnosis, Assessment & Disease Monitoring. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  150. ↑ а б Khaliq, Fariha; Oberhauser, Jane; Wakhloo, Debia; Mahajani, Sameehan (2023-06). Decoding degeneration: the implementation of machine learning for clinical detection of neurodegenerative disorders. Neural Regeneration Research (амер.). Т. 18, № 6. с. 1235. doi:10.4103/1673-5374.355982. ISSN 1673-5374. PMC 9838151. PMID 36453399. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  151. ↑ Hojjati, Seyed Hani; Babajani-Feremi, Abbas (2022). Prediction and Modeling of Neuropsychological Scores in Alzheimer’s Disease Using Multimodal Neuroimaging Data and Artificial Neural Networks. Frontiers in Computational Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fncom.2021.769982. ISSN 1662-5188. PMC 8770936. PMID 35069161. Процитовано 7 березня 2023. {{cite news}}: |first3= з пропущеним |last3= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  152. ↑ Heine, Lizette; Soddu, Andrea; Gómez, Francisco; Vanhaudenhuyse, Audrey; Tshibanda, Luaba; Thonnard, Marie; Charland-Verville, Vanessa; Kirsch, Murielle; Laureys, Steven (2012). Resting State Networks and Consciousness. Frontiers in Psychology. Т. 3. doi:10.3389/fpsyg.2012.00295. ISSN 1664-1078. PMC 3427917. PMID 22969735. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  153. ↑ Vahedifard, Farzan; Haghighi, Atieh Sadeghniiat; Vahedifard, Farzan; Haghighi, Atieh Sadeghniiat (2022). The role of Neuroradiology in Neuroplasticity: New advancements. World Journal of Advanced Research and Reviews (англ.). Т. 14, № 2. с. 156—160. doi:10.30574/wjarr.2022.14.2.0420. ISSN 2581-9615. Процитовано 7 березня 2023.
  154. ↑ Beisteiner, R.; Matt, E. (2015). Stippich, Christoph (ред.). Brain Plasticity in fMRI and DTI. Clinical Functional MRI: Presurgical Functional Neuroimaging (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 289—311. doi:10.1007/978-3-662-45123-6_11. ISBN 978-3-662-45123-6.
  155. ↑ Frizzell, Tory O.; Phull, Elisha; Khan, Mishaa; Song, Xiaowei; Grajauskas, Lukas A.; Gawryluk, Jodie; D’Arcy, Ryan C. N. (1 січня 2022). Imaging functional neuroplasticity in human white matter tracts. Brain Structure and Function (англ.). Т. 227, № 1. с. 381—392. doi:10.1007/s00429-021-02407-4. ISSN 1863-2661. PMC 8741691. PMID 34812936. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  156. ↑ Islam, Mohammad R.; Luo, Renhao; Valaris, Sophia; Haley, Erin B.; Takase, Hajime; Chen, Yinching Iris; Dickerson, Bradford C.; Schon, Karin; Arai, Ken (1 січня 2020). Diffusion tensor-MRI detects exercise-induced neuroplasticity in the hippocampal microstructure in mice. Brain Plasticity (англ.). Т. 5, № 2. с. 147—159. doi:10.3233/BPL-190090. ISSN 2213-6304. PMC 7685674. PMID 33282678. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  157. ↑ Wilde, Elisabeth A.; Hyseni, Ilirjana; Lindsey, Hannah M.; Faber, Jessica; McHenry, James M.; Bigler, Erin D.; Biekman, Brian D.; Hollowell, Laura L.; McCauley, Stephen R. (2021). A Preliminary DTI Tractography Study of Developmental Neuroplasticity 5–15 Years After Early Childhood Traumatic Brain Injury. Frontiers in Neurology. Т. 12. doi:10.3389/fneur.2021.734055. ISSN 1664-2295. PMC 8732947. PMID 35002913. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  158. ↑ Sungura, R.; Onyambu, C.; Mpolya, E.; Sauli, E.; Vianney, J-M (1 березня 2021). The extended scope of neuroimaging and prospects in brain atrophy mitigation: A systematic review. Interdisciplinary Neurosurgery (англ.). Т. 23. с. 100875. doi:10.1016/j.inat.2020.100875. ISSN 2214-7519. Процитовано 7 березня 2023.
  159. ↑ McEwen, S. C.; Jarrahi, B.; Ventura, J.; Subotnik, K. L.; Nguyen, J.; Woo, S. M.; Nuechterlein, K. H. (1 січня 2023). A combined exercise and cognitive training intervention induces fronto-cingulate cortical plasticity in first-episode psychosis patients. Schizophrenia Research (англ.). Т. 251. с. 12—21. doi:10.1016/j.schres.2022.12.001. ISSN 0920-9964. Процитовано 7 березня 2023.
  160. ↑ Tavazzi, Eleonora; Cazzoli, Marta; Pirastru, Alice; Blasi, Valeria; Rovaris, Marco; Bergsland, Niels; Baglio, Francesca (2021). Neuroplasticity and Motor Rehabilitation in Multiple Sclerosis: A Systematic Review on MRI Markers of Functional and Structural Changes. Frontiers in Neuroscience. Т. 15. doi:10.3389/fnins.2021.707675. ISSN 1662-453X. PMC 8526725. PMID 34690670. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  161. ↑ Alduais, Ahmed; Alduais, Abdullah; Amidfar, Meysam; Alizadeh Incheh, Shabnam (31 грудня 2023). Neurolinguistics: A scientometric review. Cogent Arts & Humanities (англ.). Т. 10, № 1. doi:10.1080/23311983.2023.2197341. ISSN 2331-1983. Процитовано 23 червня 2023.
  162. ↑ Legault, Jennifer; Fang, Shin-Yi; Lan, Yu-Ju; Li, Ping (1 серпня 2019). Structural brain changes as a function of second language vocabulary training: Effects of learning context. Brain and Cognition (англ.). Т. 134. с. 90—102. doi:10.1016/j.bandc.2018.09.004. ISSN 0278-2626. Процитовано 7 березня 2023.
  163. ↑ Mohr, Bettina (2017). Neuroplasticity and Functional Recovery after Intensive Language Therapy in Chronic Post Stroke Aphasia: Which Factors Are Relevant?. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 11. doi:10.3389/fnhum.2017.00332. ISSN 1662-5161. PMC 5487528. PMID 28701937. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  164. ↑ Crosson, Bruce; Rodriguez, Amy D.; Copland, David; Fridriksson, Julius; Krishnamurthy, Lisa C.; Meinzer, Marcus; Raymer, Anastasia M.; Krishnamurthy, Venkatagiri; Leff, Alexander P. (1 жовтня 2019). Neuroplasticity and aphasia treatments: new approaches for an old problem. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry (англ.). Т. 90, № 10. с. 1147—1155. doi:10.1136/jnnp-2018-319649. ISSN 0022-3050. PMC 8014302. PMID 31055282. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  165. ↑ Kiran, Swathi; Thompson, Cynthia K. (2 квітня 2019). Neuroplasticity of Language Networks in Aphasia: Advances, Updates, and Future Challenges. Frontiers in Neurology. Т. 10. с. 295. doi:10.3389/fneur.2019.00295. ISSN 1664-2295. PMC 6454116. PMID 31001187. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  166. ↑ Do, An H.; Wang, Po T.; King, Christine E.; Chun, Sophia N.; Nenadic, Zoran (9 грудня 2013). Brain-computer interface controlled robotic gait orthosis. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. Т. 10, № 1. с. 111. doi:10.1186/1743-0003-10-111. ISSN 1743-0003. PMC 3907014. PMID 24321081. Процитовано 27 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  167. ↑ Neurocybernetics and Rehabilitation: Research Group. www.neurocybernetics.net (амер.). Medical Faculty University Hospital of the Otto von Guericke University. Процитовано 7 березня 2023.
  168. ↑ Ereifej ES, Shell CE, Schofield JS, Charkhkar H, Cuberovic I, Dorval AD, Graczyk EL, Kozai TDY, Otto KJ, Tyler DJ, Welle CG, Widge AS, Zariffa J, Moritz CT, Bourbeau DJ, Marasco PD. (12 листопада 2019). Neural engineering: the process, applications, and its role in the future of medicine. https://doi.org/10.1088/1741-2552/ab4869 (eng) . Journal of neural engineering, 16(6).
  169. ↑ Ros, Tomas (2010). Optimising perceptuo-motor performance and learning with EEG neurofeedback (англ.). doi:10.13140/RG.2.1.2055.7521. Процитовано 7 березня 2023.
  170. ↑ Farina, Dario; Jensen, Winnie; Akay, Metin, ред. (29 липня 2013). Introduction to Neural Engineering for Motor Rehabilitation (англ.) (вид. 1). Wiley. doi:10.1002/9781118628522. ISBN 978-0-470-91673-5.
  171. ↑ Krueger, Johanna; Reichert, Christoph; Dürschmid, Stefan; Krauth, Richard; Vogt, Susanne; Huchtemann, Tessa; Lindquist, Sabine; Lamprecht, Juliane; Sailer, Michael (2020-09). Rehabilitation nach Schlaganfall: Durch Gehirn-Computer-Schnittstelle vermittelte funktionelle Elektrostimulation. Klinische Neurophysiologie (нім.). Т. 51, № 03. с. 144—155. doi:10.1055/a-1205-7467. ISSN 1434-0275. Процитовано 7 березня 2023.
  172. ↑ Buentjen, Lars; Kupsch, Andreas; Galazky, Imke; Frantsev, Roman; Heinze, Hans-Jochen; Voges, Jürgen; Hausmann, Janet; Sweeney-Reed, Catherine M. (2019-12). Long-term outcomes of semi-implantable functional electrical stimulation for central drop foot. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation (англ.). Т. 16, № 1. с. 72. doi:10.1186/s12984-019-0542-8. ISSN 1743-0003. PMC 6560889. PMID 31186029. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  173. ↑ Soekadar, Surjo R.; Birbaumer, Niels; Slutzky, Marc W.; Cohen, Leonardo G. (1 листопада 2015). Brain–machine interfaces in neurorehabilitation of stroke. Neurobiology of Disease (англ.). Т. 83. с. 172—179. doi:10.1016/j.nbd.2014.11.025. ISSN 0969-9961. Процитовано 7 березня 2023.
  174. ↑ Ushiba, J.; Soekadar, S. R. (1 січня 2016). Coyle, Damien (ред.). Chapter 6 - Brain–machine interfaces for rehabilitation of poststroke hemiplegia. Progress in Brain Research (англ.). Т. 228. Elsevier. с. 163—183. doi:10.1016/bs.pbr.2016.04.020.
  175. ↑ López-Larraz, E.; Sarasola-Sanz, A.; Irastorza-Landa, N.; Birbaumer, N.; Ramos-Murguialday, A. (24 липня 2018). Harvey, Richard L. (ред.). Brain-machine interfaces for rehabilitation in stroke: A review. NeuroRehabilitation. Т. 43, № 1. с. 77—97. doi:10.3233/NRE-172394. Процитовано 7 березня 2023.
  176. ↑ Caria, Andrea; da Rocha, Josué Luiz Dalboni; Gallitto, Giuseppe; Birbaumer, Niels; Sitaram, Ranganatha; Murguialday, Ander Ramos (1 квітня 2020). Brain–Machine Interface Induced Morpho-Functional Remodeling of the Neural Motor System in Severe Chronic Stroke. Neurotherapeutics (англ.). Т. 17, № 2. с. 635—650. doi:10.1007/s13311-019-00816-2. ISSN 1878-7479. PMC 7283440. PMID 31802435. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  177. ↑ Tianyu Jia, Chong Li, Linhong Mo, Chao Qian, Wei Li, Quan Xu, Yu Pan, Aixian Liu, Linhong Ji (04 липня 2022). Tailoring brain–machine interface rehabilitation training based on neural reorganization: towards personalized treatment for stroke patients. academic.oup.com (eng) . Cerebral Cortex. doi:10.1093/cercor/bhac259. Процитовано 7 березня 2023.
  178. ↑ Zanos, Stavros (1 листопада 2019). Closed-Loop Neuromodulation in Physiological and Translational Research. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine (англ.). Т. 9, № 11. с. a034314. doi:10.1101/cshperspect.a034314. ISSN 2157-1422. PMC 6824403. PMID 30559253. Процитовано 7 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  179. ↑ Topalovic, Uros; Barclay, Sam; Ling, Chenkai; Alzuhair, Ahmed; Yu, Wenhao; Hokhikyan, Vahagn; Chandrakumar, Hariprasad; Rozgic, Dejan; Jiang, Wenlong (2023-03). A wearable platform for closed-loop stimulation and recording of single-neuron and local field potential activity in freely moving humans. Nature Neuroscience (англ.). Т. 26, № 3. с. 517—527. doi:10.1038/s41593-023-01260-4. ISSN 1546-1726. Процитовано 7 березня 2023.
  180. ↑ Pașca, Sergiu P. (2018-01). The rise of three-dimensional human brain cultures. Nature (англ.). Т. 553, № 7689. с. 437—445. doi:10.1038/nature25032. ISSN 1476-4687. Процитовано 23 червня 2023.
  181. ↑ Karzbrun, Eyal; Reiner, Orly (2019-03). Brain Organoids—A Bottom-Up Approach for Studying Human Neurodevelopment. Bioengineering (англ.). Т. 6, № 1. с. 9. doi:10.3390/bioengineering6010009. ISSN 2306-5354. PMC 6466401. PMID 30669275. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  182. ↑ Quadrato, Giorgia; Nguyen, Tuan; Macosko, Evan Z.; Sherwood, John L.; Min Yang, Sung; Berger, Daniel R.; Maria, Natalie; Scholvin, Jorg; Goldman, Melissa (2017-05). Cell diversity and network dynamics in photosensitive human brain organoids. Nature (англ.). Т. 545, № 7652. с. 48—53. doi:10.1038/nature22047. ISSN 1476-4687. PMC 5659341. PMID 28445462. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  183. ↑ Pereira, Alfredo; Garcia, José Wagner; Muotri, Alysson (2023-03). Neural Stimulation of Brain Organoids with Dynamic Patterns: A Sentiomics Approach Directed to Regenerative Neuromedicine. NeuroSci (англ.). Т. 4, № 1. с. 31—42. doi:10.3390/neurosci4010004. ISSN 2673-4087. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  184. ↑ Kelava, Iva; Lancaster, Madeline A. (15 грудня 2016). Dishing out mini-brains: Current progress and future prospects in brain organoid research. Developmental Biology (англ.). Т. 420, № 2. с. 199—209. doi:10.1016/j.ydbio.2016.06.037. ISSN 0012-1606. PMC 5161139. PMID 27402594. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  185. ↑ Jgamadze, Dennis; Lim, James T.; Zhang, Zhijian; Harary, Paul M.; Germi, James; Mensah-Brown, Kobina; Adam, Christopher D.; Mirzakhalili, Ehsan; Singh, Shikha (2 лютого 2023). Structural and functional integration of human forebrain organoids with the injured adult rat visual system. Cell Stem Cell (English) . Т. 30, № 2. с. 137—152.e7. doi:10.1016/j.stem.2023.01.004. ISSN 1934-5909. PMC 9926224. PMID 36736289. Процитовано 15 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  186. ↑ Wang, Meiyan; Gage, Fred H.; Schafer, Simon T. (2023-04). Transplantation Strategies to Enhance Maturity and Cellular Complexity in Brain Organoids. Biological Psychiatry. Т. 93, № 7. с. 616—621. doi:10.1016/j.biopsych.2023.01.004. ISSN 0006-3223. Процитовано 2 травня 2023.
  187. ↑ Cao, Shi-Ying; Yang, Di; Huang, Zhen-Quan; Lin, Yu-Hui; Wu, Hai-Yin; Chang, Lei; Luo, Chun-Xia; Xu, Yun; Liu, Yan (30 травня 2023). Cerebral organoids transplantation repairs infarcted cortex and restores impaired function after stroke. npj Regenerative Medicine (англ.). Т. 8, № 1. doi:10.1038/s41536-023-00301-7. ISSN 2057-3995. PMC 10229586. PMID 37253754. Процитовано 10 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  188. ↑ а б Smirnova, Lena; Caffo, Brian S.; Gracias, David H.; Huang, Qi; Morales Pantoja, Itzy E.; Tang, Bohao; Zack, Donald J.; Berlinicke, Cynthia A.; Boyd, J. Lomax (28 лютого 2023). Organoid intelligence (OI): the new frontier in biocomputing and intelligence-in-a-dish. Frontiers in Science. Т. 1. с. 1017235. doi:10.3389/fsci.2023.1017235. ISSN 2813-6330. Процитовано 2 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  189. ↑ Qian, Xuyu; Nguyen, Ha Nam; Song, Mingxi M.; Hadiono, Christopher; Ogden, Sarah C.; Hammack, Christy; Yao, Bing; Hamersky, Gregory R.; Jacob, Fadi (2016-05). Brain-Region-Specific Organoids Using Mini-bioreactors for Modeling ZIKV Exposure. Cell. Т. 165, № 5. с. 1238—1254. doi:10.1016/j.cell.2016.04.032. ISSN 0092-8674. PMC 4900885. PMID 27118425. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  190. ↑ Zhang, Daniel Y.; Song, Hongjun; Ming, Guo-li (1 березня 2021). Modeling neurological disorders using brain organoids. Seminars in Cell & Developmental Biology (англ.). Т. 111. с. 4—14. doi:10.1016/j.semcdb.2020.05.026. ISSN 1084-9521. PMC 7738381. PMID 32561297. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  191. ↑ Jalink, Philip; Caiazzo, Massimiliano (2021-08). Brain Organoids: Filling the Need for a Human Model of Neurological Disorder. Biology (англ.). Т. 10, № 8. с. 740. doi:10.3390/biology10080740. ISSN 2079-7737. PMC 8389592. PMID 34439972. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  192. ↑ McComish, Sarah F.; MacMahon Copas, Adina N.; Caldwell, Maeve A. (2022). Human Brain-Based Models Provide a Powerful Tool for the Advancement of Parkinson’s Disease Research and Therapeutic Development. Frontiers in Neuroscience. Т. 16. doi:10.3389/fnins.2022.851058. ISSN 1662-453X. PMC 9149087. PMID 35651633. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  193. ↑ Castiglione, Héloïse; Vigneron, Pierre-Antoine; Baquerre, Camille; Yates, Frank; Rontard, Jessica; Honegger, Thibault (2022-11). Human Brain Organoids-on-Chip: Advances, Challenges, and Perspectives for Preclinical Applications. Pharmaceutics (англ.). Т. 14, № 11. с. 2301. doi:10.3390/pharmaceutics14112301. ISSN 1999-4923. PMC 9699341. PMID 36365119. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  194. ↑ Shaker, Mohammed R.; Aguado, Julio; Chaggar, Harman Kaur; Wolvetang, Ernst J. (2 серпня 2021). Klotho inhibits neuronal senescence in human brain organoids. npj Aging and Mechanisms of Disease (англ.). Т. 7, № 1. doi:10.1038/s41514-021-00070-x. ISSN 2056-3973. PMC 8329278. PMID 34341344. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  195. ↑ Park, Jong-Chan; Mook-Jung, Inhee (25 жовтня 2022). Toward brain organoid-based precision medicine in neurodegenerative diseases. Organoid (English) . Т. 2. doi:10.51335/organoid.2022.2.e21. ISSN 2765-205X. Процитовано 23 червня 2023.
  196. ↑ Torrens-Mas, Margalida; Perelló-Reus, Catalina; Navas-Enamorado, Cayetano; Ibargüen-González, Lesly; Sanchez-Polo, Andres; Segura-Sampedro, Juan Jose; Masmiquel, Luis; Barcelo, Carles; Gonzalez-Freire, Marta (2021-01). Organoids: An Emerging Tool to Study Aging Signature across Human Tissues. Modeling Aging with Patient-Derived Organoids. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 22, № 19. с. 10547. doi:10.3390/ijms221910547. ISSN 1422-0067. PMC 8508868. PMID 34638891. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  197. ↑ Sun, Xiaoyan; Sun, Fei; Zhang, Yixin; Qu, Jing; Zhang, Weiqi; Liu, Guang-Hui (2023-03). A narrative review of organoids for investigating organ aging: opportunities and challenges. Journal of Bio-X Research (англ.). Т. 6, № 1. с. 3—14. doi:10.1097/JBR.0000000000000139. ISSN 2096-5672. Процитовано 23 червня 2023.
  198. ↑ Tran, Hao Nguyen; Gautam, Vini (15 грудня 2022). Micro/nano devices for integration with human brain organoids. Biosensors and Bioelectronics (англ.). Т. 218. с. 114750. doi:10.1016/j.bios.2022.114750. ISSN 0956-5663. Процитовано 23 червня 2023.
  199. ↑ Le Floch, Paul; Li, Qiang; Lin, Zuwan; Zhao, Siyuan; Liu, Ren; Tasnim, Kazi; Jiang, Han; Liu, Jia (2022-03). Stretchable Mesh Nanoelectronics for 3D Single‐Cell Chronic Electrophysiology from Developing Brain Organoids. Advanced Materials (англ.). Т. 34, № 11. с. 2106829. doi:10.1002/adma.202106829. ISSN 0935-9648. PMC 8930507. PMID 35014735. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  200. ↑ Organoid intelligence: a new biocomputing frontier. Frontiers (англ.). Процитовано 23 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нейропластичність&oldid=41166404