Незабитовський Аполінарій Федорович
Аполінарій Федорович Незабитовський (6 червня 1918 — 16 листопада 1991) — генеральний директор Київського виробничого об'єднання «Електронмаш» (в 1965–1986 роках), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1976; за розробку та освоєння в серійному виробництві керуючого обчислювального комплексу «М-4030»[1]) і Державної премії СРСР (1981; за розробку та організацію серійного випуску обчислювальних комплексів «СМ3» і «СМ4»[2]).
| Аполінарій Федорович Незабитовський | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 6 червня 1918 | ||
| Помер |
16 листопада 1991 (73 роки) Київ, Україна | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | генеральний директор | ||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||
| Посада | Генеральний директор Київського виробничого об'єднання «Електронмаш» | ||
| Термін | з 1965 ро 1986 рік | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Жив у Києві по вулиці Академіка Богомольця 7/14, квартира 103. Помер 16 листопада 1991 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Примітки ред.
- ↑ Сайт Комітету з Державних Премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 30 липня 2012.
- ↑ www.icfcst.kiev.ua. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 30 липня 2012.