Недільський Іван
Іван Неді́льський (27 липня 1895, Золотий Потік — 25 червня 1970, Нью-Йорк) — український композитор, віолончеліст, педагог; один із засновників Українського Музичного інституту Америки (США).
| Недільський Іван | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 липня 1895 |
| Місце народження | Золотий Потік, Бучацький район, Тернопільська область, СРСР |
| Дата смерті | 25 червня 1970 (74 роки) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | Цвинтар святого Андрія |
| Громадянство | Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка і США |
| Професії | композитор, віолончеліст, педагог |
| Освіта | Консерваторія Штерна |
Біографія ред.
Народився 27 липня 1895 року в містечку Золотому Потоці (нині смт Чортківського району Тернопільської області, Україна) у сім'ї державного урядовця. В 1914 році закінчив гімназію в Чернівцях[1].
З початком Першої світової війни мобілізований до австрійської армії, у якій дослужився до звання хорунжого. Потрапив у полон, перебував два роки в таборі Монте-Кассіно (Королівство Італія), де написав найвідомішу із своїх пісень «Засяло сонце золоте» на слова Степана Пилипенка[1].
Після звільнення поїхав до Берліна, де навчався в університеті на філологічному факультеті та в Консерваторії Штерна. Здобувши освіту, працював в українській гімназії Підгайців на Тернопільщині, одночасно керував чоловічим хором «Боян»[1].
З 1928 року працював учителем німецької мови в польській гімназії у Станиславові, а згодом директором і викладачем Станиславівської філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка й диригентом хору «Боян»[1].
У роки німецької окупації був диригентом музично-драматичного театру імені Івана Франка. Під його музичним керівництвом пройшли вистави: «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка» та «Катерина»[1].
Навесні 1944 року емігрував до Німеччини (Байройтський український табір для переміщених осіб), де він створив хор і викладав німецьку мову в заснованій українськими емігрантами таборовій гімназії[1].
В 1948 році емігрував до США, де в Нью-Йорку організував Український музичний інститут і став його професором і членом дирекції, керував жіночим хором «Боян». Виступав як диригент та віолончеліст.
Помер у Нью-Йорку 25 червня 1970 року. Похований на Цвинтарі святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук. На надгробку композитора вигравірувана початкова фраза пісні «Засяло сонце золоте»[1].
Примітки ред.
Література ред.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 419. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]