Невизначеність в біології

Неви́значеність в біоло́гії отримала потужне підкріплення з боку генетики. Явище мутації, викликане проникненням в клітини мутагенів середовища у вигляді хімічних сполук, іонізуючих випромінювань тощо, які змінюють їх генетичну програму, може бути порівняно з теорією квантів, адже в ньому також відбувається стрибкоподібна зміна властивостей. Відбувається порушення генетичного коду: замість нормального розвитку живого організму, визначеного природою, настає мутація — відхилення від норми. У теорії квантів також немає проміжних ступенів між двома сусідніми енергетичними рівнями. Як стверджував Шредінгер, мутації дійсно зобов'язані своїм походженням квантовим скачкам у молекулі. Проте ще Ч. Дарвін фіксував невизначеністну мінливість видів як відсутність початкової адаптованістної спрямованості. І його висновки були тим більш значимі, що описували макроефекти невизначеністних процесів, які спостерігаються в біологічній еволюції.

Будь-які мутації мають невизначений, випадковий характер по відношенню до змін зовнішнього середовища, які їх викликали. Найбільші шанси на виживання мають мутації малого масштабу, що не порушують істотно інтеграцію цілісного організму і не викликають значних змін у фенотипі. Великі мутації майже завжди мають летальні наслідки. В результаті скільки-небудь істотні еволюційні перетворення організмів не можуть бути досягнуті за допомогою однієї мутації, а досягаються серією малих мутацій. Таким чином, нелетальні мутації і ті, що не знижують значно життєдіяльність організму, входять до складу генофонду. Мутації дозволяють виду виживати при значних змінах навколишнього середовища, коли необхідна перебудова норми реакції.

Див. також ред.

Джерела ред.

Література ред.

Ресурси Інтернету ред.