На Кожум'яках
«На Кожум'яках» — міщанська комедія на 5 дій українського прозаїка і драматурга Івана Нечуя-Левицького. Уперше п'єсу надруковано окремим виданням 1875 року в Києві[1].
| На Кожум'яках | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | Комедія | |||
| Напрям | Реалізм | |||
| Автор | Іван Нечуй-Левицький | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1875 | |||
|
| ||||
Сюжет ред.
Події в п'єсі розвиваються в трагікомічному плані на Кожум'яках, в історичній місцевості у Подільському районі Києва. Тут за часів Київської Русі жили прості ремісники-кожум'яки. Збанкрутілий цилюрник Свирид Гострохвостий, керуючись корисливими мотивами, сватається до Єфросини Рябкової, бажаючи заволодіти її статками. Паралельно залицяється він і до Оленки Скавичівни — двоюрідної сестри Єфросини. У результаті його викривають, і проганяють із власного весілля.
Іван Нечуй-Левицький порушує проблему перевертництва. Свирид Гострохвостий та Єфросина Рябко прагнуть показати свою освіченість, вищість над іншими людьми. Усе це викликає сміх[2].
Дійові особи ред.
- Сидір Свиридович Рябко — київський міщанин, має крамницю на Подолі.
- Євдокія Корніївна — його дружина.
- Євфросина — їх дочка.
- Горпина Корніївна Скавичиха — сестра Євдокії, перекупка, вдова; перепродує яблука.
- Оленка — її дочка.
- Свирид Іванович Гострохвостий — цилюрник.
Найколоритніша постать у творі — Свирид Гострохвостий. Він є типовим представником здеморалізованої міщанської молоді. У гумористичному плані змальовано в комедії й Єфросину Сидорівну. Гострохвостий та Євфросина трохи закидають по-московськи.
Історія видання[1] ред.
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (16 квітня 2022) |
Видання 1875 року ред.
Закінчивши 1874 р. п'єсу, Нечуй-Левицький надіслав її до цензури. Про це він писав у листі[3] до Володимира Барвінського від 22 лютого 1875 р.:
Я оце подав в цензуру на Різдво нову комедію в 5-ти діях: «На Кожум'яках» з київського міщанського життя… Все це й досі спочиває в цензора. Комедію передайте, будьте ласкаві, для галицького театру, кому там треба буде передати, як тільки доведеться Вам її дістати од нас. «Марусю Богуславку» можна, здається, всю напечатати в «Правді», а комедія велика: не влізе в «Правду»; хіба напечатайте котру-небудь дію або сцени деякі".
Цензурний дозвіл було одержано 7 січня 1875 р., і комедія вийшла окремим виданням у Києві.
Видання 1887 року ред.
У процесі підготовки п'єси до другого видання Нечуй-Левицький уточнив заголовок:, якщо у виданні 1875 р. п'єса називалась «На Кожум'яках. Комедія в п'яти діях», то у виданні 1887 р.— «На Кожум'яках, Міщанська комедія на 5 дій». Вніс зміни у склад дійових осіб, зокрема викреслив у другому виданні Василя Небораку, поліцейського.
Значну роботу провів письменник і над текстом твору. Авторська правка полягала в скороченні окремих сцен. Зовсім знято вихід, у якому в гостро сатиричному плані зображено царську поліцію. Письменник знімає і благополучний кінець примирення родичів. Закінчується комедія у другому виданні виходом, у якому Сидір Свиридович запрошує гостей до хати.
Цензурний дозвіл було одержано 9 вересня 1886 р., і у 1887 р. в Києві твір вийшов під назвою «На Кожум'яках. Міщанська комедія на 5 дій. Друге виправлене видання Івана Левицького»[1].
Переробка п'єси Михайлом Старицьким ред.
Створена Іваном Нечуєм-Левицьким у 1875-му році комедія «На Кожум'яках» не отримала належного успіху. П'єсу визнали малосценічною, не придатною для театральної постановки[4].
Комедія була перероблена і вперше за підписом І. Нечуя-Левицького та М. Старицького надрукована 1890 р. у збірці творів М. Старицького «Малороссийский театр» під заголовком «Панська губа, та зубів нема. (За двома зайцями). Комедія із міщанського побиту. З співами й танцями в IV діях».
У листі від 17 березня 1883 р. М. Старицький писав[3] до І. Нечуя-Левицького:
Дорогий і вельмишановний Іван Семенович! Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум'яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію. Будьте ласкаві, прочитавши, найшвидше його повертайте назад з одповіддю. […] Также тут треба додати і мені наполовину праці, то чи не дозволите мені узятись за це і чи не признаєте в такім разі правильним, щоб і я коло Вашої фамілії поставив свою, себто щоб було написано: комедія Левицького — Старицького? Коли згода, то продивіться план, зробіть свої уваги і пришліть мені його зараз же, тоді я мерщій візьмусь до діла. Хоч у моєму плані і стоять деякі фрази, але це тільки нарис, про що буде розмова, — у настоящій комедії вони можуть бути зовсім інакшими".
Від того часу комедія не сходить зі сцени. Вона надихнула колектив Київської студії художніх фільмів ім. Довженка на створення кінофільму «За двома зайцями».
Примітки ред.
- ↑ а б в Нечуй-Левицький, Іван Семенович (1985). Зібрання творів: у 10 томах (Українською) . Київ: Наукова думка. с. 641.
- ↑ НЕМЧЕНКО, ГАЛИНА ВІКТОРІВНА (22 лютого 2018). ЖАНР ПОБУТОВОЇ КОМЕДІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. (ВІД Р. АНДРІЄВИЧА ДО В. ВИННИЧЕНКА) (PDF). Електронний репозитарій наукових публікацій Ужгородського національного університету (Українська) . Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ а б Нечуй-Левицький, Іван (1985-1986). Твори в двох томах (українська) . Т. 1. Київ: Наукова думка. с. 641.
- ↑ Гордієнко, Юлія (2020). Комедія Михайла Старицького "За двома зайцями" як художня переробка п’єси Івана Нечуя-Левицького "На Кожум’яках" (PDF). Електронна бібліотека Житомирського державного університету (Українською) . ФОП "Н. В. Левковець". Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.