Наумов Вадим Олександрович
Вади́м Олекса́ндрович Нау́мов — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
| Наумов Вадим Олександрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
18 серпня 1992 Козятин | |
| Смерть |
1 вересня 2014 (22 роки) Василівка | |
| Поховання | Козятин | |
| Псевдо | «Дозор» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України • Бої за Іловайськ | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Наумов Вадим Олександрович у Вікісховищі | ||
Життєпис ред.
Народився 18 серпня 1992 року в м. Козятині Вінницької області.
13 років в дитинстві прожив в Росії.[1] Закінчив ЗОШ в Козятині, по тому — Бердичівський коледж промисловості, економіки та права, молодший спеціаліст. Грав на гітарі в козятинській рок-групі «AROS». Квітнем 2013 року призваний на строкову військову службу, проходив у лавах окремої бригади спеціального призначення «Барс» ВВ МВС.
Зимою 2013-2014-го брав участь в охороні громадського порядку у Києві — під час подій Революції Гідності. 1 грудня 2013 року стояв у кордоні Внутрішніх військ на Банковій, захищаючи будівлю Адміністрації президента.[2] Березнем 2014-го — як військовослужбовець Національної гвардії України, охороняв резиденцію екс-президента Януковича «Межигір'я».
Його термін служби продовжено — через оголошення часткової мобілізації. В червні-липні 2014-го брав участь у бойових діях на Донеччині, ніс службу на блокпосту під Слов'янськом. По поверненні до частини пройшов навчальні збори, подав рапорт з проханням знову направити його в район бойових дій.
Снайпер сформованої на базі спецпідрозділу «Барс» 1-ї бригади оперативного призначення. 1 вересня 2014-го був бій під час атаки проросійських сил на блокпост НГУ, 25 гвардійців охороняли міст у селі Василівка Старобешівського району, по тому зв'язок зник. Бойовики прибули на 3 легковиках і 2 автобусах з надписами «Діти». Один з вояків був заскочений та став заручником, тому гвардійці не могли почати вогонь, однак згодом вислизнув від бойовиків. Наумов, що займав пост на висоті, в ході бою був поранений.
Станом на 20 вересня знаходився у переліку зниклих безвісти. Терористи шантажували матір, Інну Сергіївну, що він в полоні, вимагаючи викуп[3].
Вдома лишилися бабуся та батьки, був єдиним сином у родині. 14 жовтня в запорізькому морзі знайшли його ремінь. Упізнаний за тестом ДНК в грудні 2014-го, з військовими почестями похований у Козятині.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015, посмертно).
- його іменем названо провулок в Козятині
- 2 червня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно)[4]
Посилання ред.
- There was a lad / Був такий хлопець / Был такой парень(рос.)(документальна короткометражна стрічка про Вадима Наумова)
Джерела ред.
- Указ Президента України від 25 березня 2015 року року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
- Допоможіть знайти(рос.)
- Вадим Наумов
Примітки ред.
- ↑ Історія нацгвардійця, що ціною життя попередив напад ворога. 5 канал (укр.). Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ "Сепары рассказывают страшные истории о восьми непобедимых украинцах"
- ↑ Рішення 16 сесії Козятинської міської ради 7 скликання № 665-VII від 2 червня 2017 «Про присвоєння звання „Почесний громадянин м. Козятин“»