Бабіна Наталя Василівна
Ната́лія Васи́лівна Ба́біна (15 травня 1966, Заказанка) — українська та білоруська письменниця і журналістка.
| Наталія Бабіна | |
|---|---|
| біл. Наталля Бабіна | |
 | |
| Народилася |
15 травня 1966 (58 років) Заказанка, Гершонська сільська рада, Берестейський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР[1] |
| Громадянство |
 Білорусь |
| Діяльність | Письменниця, журналістка |
| Галузь | журналістика[2] і переклад[2] |
| Alma mater | Білоруський національний технічний університет |
| Знання мов | білоруська, українська і російська[2] |
| Заклад | Q72091562?, Збудінне і Звязда |
| Брати, сестри | Динько Андрій Васильович |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народилася 1966 року в українському селі Заказанка Берестейської області Білорусі. Родина мешкала на стику державних кордонів — Білорусі, Польщі та України. Бабіна каже, що народилася на межі цивілізацій — старої і нової, ще встигла застати архаїчний сільський лад.
Закінчила два класи в школі села Прилуки (Берестейський район), потім вчилася в школі № 13 м. Берестя. Після школи за порадою батьків стала вчитися на інженера в Мінському політехнічному інституті. Після закінчення працювала інженером на заводі «Цветотрон» (Берестя), на заводі імені Леніна (Мінськ).
Згодом працювала в поліщуцькій газеті «Збудінне», потім інженерно-технічною працівницею у державній газеті «Звязда». З 1994 року постійно співпрацює з білоруською незалежною газетою «Наша Ніва», з 2007 — штатна журналістка газети.
Художні твори почали друкувати з 1994 року. Пише прозу та публіцистику білоруською й українською мовами. Друкувався у білоруських журналах «ARCHE», «Дзеяслоў», газетах «Звязда», «Наша Ніва»; в українських журналах «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Над Бугом і Нарвою», газеті «Поступ». Твори було перекладено польською, чеською, українською мовами.
Твори Бабіної виділяються твердою білоруською національною позицією. Одночасно в пресі та інтернеті вона наполегливо і послідовно відстоює погляди про українськість Берестейщини.
В квітні 2014 року стала головою створеного з її ініціативи Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників, головною метою діяльності якого є сприяння українсько-білоруським літературним зв'язкам. Товариство видає білорусько-український альманах «Справа».
Одружена, мати трьох дітей.
Творчість ред.
- «Крыві не павінна быць відна» / Крові не повинно бути видно (2007)
- «Рыбін горад» / Рибгород (2007)
- «Бодай Будка», 2019
Нагороди ред.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[3]
Українські переклади ред.
- «Рибгород [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]», пер. Божени Антоняк, Львів: Урбіно, 2013.
- «Тут була Україна» («Над Бугом і Нарвою», № 5, 2005)
- «Три колони»[недоступне посилання] («Альманах. Третій міжнародний літературний фестиваль», 2008, стор. 12), переклав Анатолій Івченко
- оповідання «Три колони», «Тетяна Янівна та її агава», «Боснія і Герцоговина, або Європа великих фараонів», «Скельця, скельця…», «Бал у Бересті», «Дамочки середнього віку» («Кур'єр Кривбасу», № 240-241, 2009), переклав Анатолій Івченко
Інтерв'ю ред.
- Наталка Бабіна: «Я почала писати саме тому, що в мене троє дітей»)[недоступне посилання] («Львівська пошта», 20 вересня 2008)
- «Рідні корені натхнення» [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] Інтерв'ю Анатолія Івченка з Наталкою Бабіною («PostПоступ»)
- Наталка Бабіна: «Коли я зрозуміла, що я українка, все стало на своє місце» [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ http://www.kurierlubelski.pl/artykul/335216,natalka-babina-to-nieprawda-ze-bialorusin-ma-dusze-niewolnika,id,t.html
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»