Народний рух (Німеччина)

Народний рух (нім. Völkische Bewegung, Фелкіше) — націоналістичний, а також расистський рух, політична ідеологія, поширені в Німеччині кінця XIX — початку XX століття. Рух використовував ідеї вчення аріософії, введеного Гвідо фон Лістом, поєднуючись з ідеями пангерманізму, націоналістичного романтизму та соціал-дарвінізму. У фелькіше входили різні групи об'єднань.

Провідну роль у створенні ідей фелькіше грали твори Гвідо фон Ліста та Йорга Ланца фон Лібенфельса. Великий вплив на формування фелькіше як єдиного руху справили ідеї Германа Вірта.

Аріософи, які почали свою діяльність в Відні, незадовго до Першої світової війни, з'єднали народницький (volkisch) німецький націоналізм та расизм з окультними ідеями, позиченими з теософії Олени Блаватської — з метою передбачення і виправдання майбутньої ери німецького світового порядку.

У січні 1902 року Теодором Фрічем у Лейпцигу було організовано видавництво, що випускало антисемітський журнал «Молот» (нім. "Der Hammer"). Подібний журнал Ostara організував Ланц, який у своєму маніфесті проголосив, що Ostara — це

перший та єдиний расово-економічний журнал, який намірений практично використовувати антропологічні дані для того, щоб науковим чином перешкодити повстанню нижчих рас та захистити благородство раси європейської.

Подальшим кроком стало створення 1912 року «Імперського союзу „Молот“» (нім. Reichshammerbund) — організації, що об'єднала всі групи "Молот". Було також створено підпільну організацію — «Німецький орден» (нім. Germanenorden), подібна до неї за ідеологією та організаційною структурою і зіграла роль у становленні доктрини націонал-соціалізму.

У 1919 році Макс Бем спільно з Генріхом фон Гляйхеном і Артуром Меллером заснував фелькіш-національний «Червневий клуб» (дискусійний майданчик молодоконсерваторів ).

Див. також

• Арманізм
• Чорне сонце (окультний символ)

Література

• Stefan Breuer: Grundpositionen der deutschen Rechten 1871—1945. Edition Diskord, Tübingen 1999, ISBN 3-89295-666-9 (Historische Einführungen 2).
• Stefan Breuer: Ordnungen der Ungleichheit — die deutsche Rechte im Widerstreit ihrer Ideen 1871—1945. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001, ISBN 3-534-15575-0.
• Stefan Breuer: Die Völkischen in Deutschland. Kaiserreich und Weimarer Republik. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2008, ISBN 978-3-534-21354-2.
• Kai Buchholz, Rita Latocha, Hilke Peckmann, Klaus Wolbert (Hrsg.): Die Lebensreform. Entwürfe zur Neugestaltung von Leben und Kunst um 1900. 2 Bände, Hausser, Darmstadt 2001, ISBN 3-89552-080-2.
• Hubert Cancik, Uwe Puschner (Hrsg.): Antisemitismus, Paganismus, Völkische Religion. Anti-semitism, paganism, voelkish religion. Saur, München 2004, ISBN 3-598-11458-3.
• Dohe, Carrie b. Jung’s Wandering Archetype: Race and Religion in Analytical Psychology. London: Routledge, 2016.
• Michael Fahlbusch, Ingo Haar, Alexander Pinwinkler (Hrsg.): Handbuch der völkischen Wissenschaften. Akteure, Netzwerke, Forschungsprogramme. Unter Mitarbeit v. David Hamann, 2 Bd., Berlin 2017, ISBN 978-3-11-042989-3.
• Marie-Luise Heuser: Was Grün begann endete blutigrot. Von der Naturromantik zu den Reagrarisierungs- und Entvölkerungsplänen der SA und SS. // Dieter Hassenpflug (Hrsg.): Industrialismus und Ökoromantik. Geschichte und Perspektiven der Ökologisierung. Wiesbaden 1991, ISBN 978-3-8244-4077-1, S. 43-62.
• Diethart Kerbs, Jürgen Reulecke (Hrsg.): Handbuch der deutschen Reformbewegungen 1880—1933. Hammer, Wuppertal 1998, ISBN 3-87294-787-7.
• Ilse Korotin, Volker Eickhoff (Hrsg.): Sehnsucht nach Schicksal und Tiefe. Der Geist der Konservativen Revolution. Picus-Verlag, Wien 1997.
• Julian Köck: Die Geschichte hat immer Recht. Die Völkische Bewegung im Spiegel ihrer Geschichtsbilder. Campus-Verlag, Frankfurt am Main 2015, ISBN 978-3-593-50478-0.
• Kurlander, E. «The Rise of Völkisch-Nationalism and the Decline of German Liberalism: A Comparison of Liberal Political Cultures in Schleswig-Holstein and Silesia 1912—1924» // European Review of History. 2002. 9(1): 23-36. Abstract
• Mosse, George L. The Crisis of German Ideology: Intellectual Origins Of The Third Reich. New York: Grosset & Dunlap, 1964.
• Uwe Puschner: Völkische Bewegung. In: Deutsche Geschichte im 20. Jahrhundert. Herausgegeben von Axel Schildt, München 2005, S. 383 f.
• Uwe Puschner: Die völkische Bewegung im wilhelminischen Kaiserreich. Sprache — Rasse — Religion. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001, ISBN 3-534-15052-X.
• Uwe Puschner, Georg Ulrich Großmann (Hrsg.): Völkisch und national. Zur Aktualität alter Denkmuster im 21. Jahrhundert. (=Wissenschaftliche Beibände zum Anzeiger des Germanischen Nationalmuseums 29) Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2009, ISBN 3-534-20040-3.
• Uwe Puschner, Walter Schmitz, Justus H. Ulbricht (Hrsg.): Handbuch zur «Völkischen Bewegung» 1871—1918. Saur, München 1999, ISBN 3-598-11421-4.
• Uwe Puschner, Clemens Vollnhals (Hrsg.): Die völkisch-religiöse Bewegung im Nationalsozialismus. Eine Beziehungs- und Konfliktgeschichte (= Schriften des Hannah-Arendt-Instituts für Totalitarismusforschung. Bd. 47). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2012, ISBN 978-3-525-36996-8.
• Religion, «religiosités» et politique dans les extrêmes droites allemandes de 1870 à 1933. Revue d’Allemagne 32, 2000, S. 163—356.
• Stefanie von Schnurbein, Justus H. Ulbricht (Hrsg.): Völkische Religion und Krisen der Moderne. Entwürfe «arteigener» Glaubenssysteme seit der Jahrhundertwende. Königshausen & Neumann, Würzburg 2001, ISBN 3-8260-2160-6.
• Stern, Fritz. The Politics Of Cultural Despair: A Study In The Rise Of The Germanic Ideology. Berkeley: University of California Press, 1961, 1963.