Нарбут Денис Миколайович
На́рбут Дени́с Микола́йович (нар. 13 березня 1985) — український поет і дизайнер.
| Народився | 13 березня 1985 |
| Громадянство | СРСР → Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | поезія, дизайн |
| Alma mater | КНУ імені Т.Г. Шевченка |
Біографія ред.
Нарбут Денис Миколайович народився 13 березня 1985 в м. Армянськ (Крим).
Після смерті батька, переїхав з матір'ю та братом в місто Вознесенськ, Миколаївська область.
Середню освіту здобув у Вознесенській загальноосвітній школі I-III ступенів №6.
З 2001 до 2002 член літературно-мистецького об’єднання «Веселка» у м.Вознесенськ.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2002 - 2007).
Професійна діяльність — дизайнер комп'ютерної графіки.
Сімейний стан: одружений, є донька.
Творчість і публікації ред.
Публікуватися почав із 16 років у друкованих газетах, книгах-збірниках, альманахах у м.Вознесенськ і м.Миколаїв та інтернетпорталах України.
Перші вірші та ілюстрації були опубліковані у 2001 році у газеті «Вісті Вознесенщини» та у книзі-збірці «Веселка».
У 2002 році ілюстрував книгу «Село рідне моє, як тобі було, як тобі є»: поема / Іванюк Петро Кіндратович. - Вознесенськ: [б. и.], [2002]. - 20 с. ББК 84(4УКР-4МИК)6-5кр.[1]
У 2003 році публікації віршів у збірці «Веселчині джерела» [Текст]: колект. зб. любителів поезії. - Вознесенськ: КП "Вознесенська друкарня", 2003. - 208 с. - До 12-ої річниці Незалежної України.[2]
У 2004 році публікації віршів у «Веселчина ластівка» [Текст]: тв. учасників Всесоюзного конкурсу, присвяч. 10-й річниці Незалежності України та членів літературного об'єднання "Веселка" м.Вознесенська. Гуртківці Вознесенського РайДЮЦ / ред.-упоряд. П. Іванюк. - Вознесенськ, 2004 . Вип. 2 / ред.-упоряд. П. К. Іванюк. - [Б. м.]: [б.в.], 2004. - 82 с.: фот.[1]
У 2005 році публікації у альманасі «Веселка над Бугом» [Текст]: альманах / упоряд. П. К. Іванюк. - Вознесенськ: [б.в.], 2005. - 178 с.: іл.[1]
У 2020 році публікація добірки віршів «Загублений поет» у часописі «Літературна Україна» [3]
У 2021 році публікації віршів у альманахах «Книга з ароматом кави», «Осінні барви», «Веселих свят».
У 2021 році публікація добірки віршів «Вітер вільних вод» у часописі «Літературна Україна»[4] та на порталі Національної спілки письменників України.[5]
У грудні 2021 року переміг у поетичному конкурсі та отримав Літературну премію від видавництва «Лілія».
У 2022 році публікації віршів у збірці «artelen».
У 2022 році участь у проекті «Буремні вірші» (керівник проекту - Павло Шилько), де вірш «Крик душі» було обрано та декламовано співачкою Анною Трінчер.[6]
У 2023 році вірш «Свобода йде» опубліковано на сайті національного проєкту «Поезія Вільних» (Міністерство культури та інформаційної політики України)[7] та на порталі ТСН в рамках проєкту «Вірші про війну».[8]
У 2024 році перемога у поетичному конкурсі «Пантеон» від К.Р.У.К. (Корпус Розвитку Української Культури).
Джерела ред.
https://www.facebook.com/denisnarbut/
https://www.writers.in.ua/new-author/denys-narbut/
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=52359
https://www.youtube.com/channel/UCERMST2NgzoFqfE5DbAWLUg
https://naurok.com.ua/scenariy-do-tizhnya-chitannya-krugliy-stil-z-knigoyu-do-peremogi-389820.html
Примітки ред.
- ↑ а б в Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Web ИРБИС. opac.mk.ua. Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ tanas (7 вересня 2020). Денис Нарбут. Загублений поет | Літературна Україна - Літукраїна (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ tanas (4 травня 2021). Денис Нарбут. Вітер вільних вод | Літературна Україна - Літукраїна (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ vyacheslav (7 липня 2021). Денис Нарбут. Вітер вільних вод | НСПУ (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Буремні вірші. Крик душі. Читає Анна Трінчер (укр.), процитовано 26 квітня 2024
- ↑ Поезія Вільних - Міністерство культури та інформаційної політики України. warpoetry.mkip.gov.ua (англ.). Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Вірші про війну: як зворушливі римування допомагають пережити важкі часи. ТСН.ua (укр.). 27 листопада 2022. Процитовано 26 квітня 2024.