Намі́сництво (рос. наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії 17761796 роках. Створені за указами імператриці Катерини II. Очолювавлися «государєвими намісниками» (рос. государев наместник) — генерал-губернаторами, що контролювали декілька намісництв одночасно. Господарськими справами намісництв займалися «правителі намістицтва» (рос. правитель наместничества). 1796 року ліквідовані імператором Павлом І, замінені на губернії.

Катерина ІІ, авторка адміністративної реформи.

Реформа 1775 ред.

В ході реформи майже вдвічі збільшено кількість губерній (з 23 за станом на 1775 до 41 у 1780 та 50 до кінця 18 ст.), ліквідовано провінції. При запровадженні нового адміністративного поділу ігнорувалися економічні зв'язки та національні особливості населення тих чи інших місцевостей Російської імперії. Основою нового поділу стала визначена кількість населення (ревізьких душ) для одиниці адміністративно-територіального поділу – 300–400 тис. для губерній та 20–30 тис. для повіту. 2–3 губернії складали намісництво на чолі з намісником, який наділявся надзвичайними повноваженнями та був підзвітний імператриці.

Адміністративно-поліцейські функції в губерніях були покладені на губернаторів, губернське правління та "приказы общественного призрения" (колегіальні органи); фінансово-господарчі – на казенну палату; судові – на палати кримінального й цивільного суду, совісний суд, а також на різні види місцевих станових (див. Стани) судів. Була створена також система прокурорського нагляду.

В Україні адміністративна реформа була проведена після ліквідації 1781 традиційного адміністративного поділу на полки. Вільні козаки були перетворені на державних селян, а представники козацької старшини злилися з російським дворянством.

Намісництва ред.

За Катерини ІІ ред.

Назва Рік
 
Архангельське намісництво 1784
 
Брацлавське намісництво 1793—1796
 
Виборзьке намісництво 1783—1796
 
Віленське намісництво 1795—1796
 
Вознесенське намісництво 1795—1796
 
Волинське намісництво 1795—1796
 
Вологодське намісництво 1780—1796
 
Володимирське намісництво 1778—1796
 
Воронізьке намісництво 1779—1796
 
Вятське намісництво 1780—1796
 
Заславське намісництво 1793—1795
 
Іркутське намісництво 1783—1796
 
Кавказьке намісництво 1785—1796
 
Казанське намісництво 1781—1796
 
Калузьке намісництво 1776—1796
 
Катеринославське намісництво 1783—1796
 
Київське намісництво 1781—1796
 
Коливанське намісництво 1782—1796
 
Костромське намісництво 1778—1796
 
Курляндське намісництво 1795—1796
 
Курське намісництво 1779—1796
 
Мінське намісництво 1795—1796
 
Могильовське намісництво 1777—1796
 
Нижньогородське намісництво 1779—1796
 
Новгородське намісництво 1776—1796
 
Новгород-Сіверське намісництво 1781—1796
 
Олонецьке намісництво 1784—1796
 
Орловське намісництво 1778—1796
 
Пензенське намісництво 1780—1796
 
Пермське намісництво 1781—1796
 
Подільське намісництво 1795—1796
 
Полоцьке намісництво 1777—1796
 
Ревельське намісництво 1783—1796
 
Ризьке намісництво 1783—1796
 
Рязанське намісництво 1778—1796
 
Саратовське намісництво 1781—1796
 
Симбірське намісництво, 1780—1796
 
Слонімське намісництво 1796
 
Смоленське намісництво 1775—1796
 
Тамбовське намісництво 1779—1796
 
Тверське намісництво 1775—1796
 
Тобольське намісництво 1782—1796
 
Тульське намісництво 1777—1796
 
Уфімське намісництво 1781—1796
 
Харківське намісництво 1780—1796
 
Чернігівське намісництво 1781—1796
 
Ярославське намісництво 1777—1796

Інші ред.

Див. також ред.

Джерела та література ред.