Накидка буффало
Накидка буффало — це вироблена шкура буйвола, із залишеним волоссям. Вони використовувались як ковдри, сідла чи як торговельні предмети корінними американцями, які населяли Внутрішні низовини.[1] На деяких були намальовані піктограмами або підрахунки зими, які зображують важливі події, такі як епідемії, голод та битви.[2]
З 1840-х до 1870-х років великий попит на накидки у комерційних центрах Монреаля, Нью-Йорка, Сент-Пола та Сент-Луїса був основним фактором, що призвів до майже зникнення виду. Накидки використовувались як ковдри та прокладки у екіпажах та санях, і з них виготовляли шуби з буффало.[3]
Тільки шкури, вироблені взимку в період з листопада по березень, коли хутро було велике, підходили для накидок буйволів.[4] Літні шкури використовувались для виготовлення покриттів для тіпі та мокасин і не мали великої цінності для торговців.[5][1]
Галерея ред.
-
Вождь Великий Лось, написаний Джорджем Кетліном у 1832 році у форті Лівенворт. -
Портрет Карла Бодмера, що одягнений в бісерний халат, на початку 1840-х. -
Шість вождів чорноногих - Пол Кейн 1859 -
Губерт Вос - вождь сіу в накидці буффало -
Накидка з мотивом "Пернате сонце", фото Кріса Лайта -
1880 пальто із буффало -
-
Список літератури ред.
- ↑ а б William Waterston (1863). A Cyclopaedia of Commerce, Mercantile Law, Finance, Commercial Geography, and Navigation. H.G. Bohn. с. 142–144.
- ↑ Pictograph Robes of the Plains First Nations. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ John Welsted (1 січня 1996). The Geography of Manitoba: Its Land and Its People. Univ. of Manitoba Press. с. 89. ISBN 978-0-88755-375-2. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ William Waterston (1863). A Cyclopaedia of Commerce, Mercantile Law, Finance, Commercial Geography, and Navigation. H.G. Bohn. с. 142–144.
- ↑ John Welsted (1 січня 1996). The Geography of Manitoba: Its Land and Its People. Univ. of Manitoba Press. с. 89. ISBN 978-0-88755-375-2. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 8 березня 2021.