Вікіпедія

Аврамчук Надія Павлівна

(Перенаправлено з Надія Аврамчук)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сухомозська.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (лютий 2019)

Надія Павлівна Сухомозьк (Аврамчук)
Народилася 2 березня 1951(1951-03-02)
Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Померла 26 грудня 2018(2018-12-26) (67 років)
Київ, Україна
·сепсис
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українка
Місце проживання м. Київ
Діяльність дослідник-енциклопедист
Відома завдяки педагог, дослідник-енциклопедист
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мов українська, російська
Партія позапартійна
Нагороди лауреат IX Всеукраїнського рейтингу «Книга року'2007»

Сухомо́зська Наді́я Па́влівна (у дівоцтві — Аврамчук; 2 березня 1951, Житомирська область — 26 грудня 2018) — педагог, дослідник-енциклопедист. Лауреат IX Всеукраїнського рейтингу «Книга року‘2007» [1]. Один із авторів «Великої української енциклопедії» [2].

Працювала не лише в Україні, а й в Туркменістані, Узбекистані, на Крайній Півночі та Уралі Росії. З середини 90-х минулого століття повернулася на батьківщину і до самої смерті мешкала в Києві.

Друкувалася в газетах «Знамя труда» (Красноводськ, Туркменістан), «Вестник Уренгоя» (Новий Уренгой, РФ), «Вечерняя Макеевка» (Макіївка, Україна), «Интересная газета» (Київ, Україна), журналі «ЄвроАтлантика» (Київ, Україна).

Освіта ред.

Історичний факультет (кафедра етнографії) Київського державного університету імені Тараса Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (1969-1974)

Керівник дипломної роботи доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений працівник освіти України Всеволод Наулко.

Трудовий стаж ред.

Була старшою піонервожатою, вихователем групи подовженого дня, учителем середньої школи, викладачем хіміко-технологічного технікуму, головним редактором Добровільного товариства книголюбів ТРСР; завідувачкою сектором Державного музею історії ТРСР, старшим інструктором Державної інспекції з охорони пам'яток культури і музеїв Міністерства культури ТРСР, помічником голови Державного комітету з телебачення і радіомовлення ТРСР, завідувачкою відділом щотижневика «Вестник Уренгоя» (РФ), заступником директора приватної фірми у м. Єкатеринбург (РФ), референтом головного редактора газети «Вечерняя Макеевка», науковим оглядачем журналу «ЄвроАтлантика».

Дослідницькою діяльністю впродовж десятків років займалася у тісній співпраці з чоловіком Миколою Сухомозським, котрий присвятив її пам'яті буклет «Мій компас неземний» (2019).

Творча діяльність ред.

  • 2006 — «Энциклопедия сенсационных фактов» / Н. Сухомозский, Н. Аврамчук. — Москва: Geleos, 2006. — 699 с. — ISBN 5-8189-0601-9; 2007. — 699 с. — ISBN 5-8189-0601-9.
  • 2006 — «Україна у світі: Енциклопедичний довідник» / Укл. М. М. Сухомозький, Н. П. Аврамчук. — К.: МАУП, 2006. — 872 с.
  • 2007 — «Новейший справочник необходимых знаний» / Н. Сухомозский, Н. Аврамчук. — Москва: Geleos, 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-8189-0976-9; 2008. — 446 с. — ISBN 978-5-8189-0976-9.
  • 2019 — «(Не)відомі українці, які змінили історію: довідник» / Н. Аврамчук, М. Сухомозський; мал. Т. Шварц. — К.: Саміт-книга, 2019. — 208 с. — ISBN 978-966-986-105-4.

Україна у світі ред.

Осібно у списку творчих здобутків стоїть доробок «Україна у світі» (Київ, Міжрегіональна академія управління персоналом), заслужено визнаний експертною спільнотою кращою книгою у серії довідкових видань «Обрії» IX Всеукраїнського рейтингу «Книга року'2007».

Рецензенти  — кандидат філологічних наук, професор Яременко Василь Васильович та кандидат філологічних наук, доцент Довгич Віталій Андрійович.

Передмова «Третя хвиля цивілізації і національні культури»: Головатий Микола Федорович, доктор політичних наук, професор.

Серед неймовірного розмаїття непересічної і корисної інформації є й така:

  Масонські ложі України

Ложа безсмертя Перша ложа в Україні. Утворена у Києві 1784 року.

Велика Ложа України Створена у 1900 р. шляхом об'єднання 5 таємних лож. Офіційно заявила про своє існування 1917 року.

Голос України Організована у 1916 р. у Парижі Великою Національною Ложею Франції (мета - активізація масонства на берегах Дніпра)

Національна Ложа України Заснована 1998 р. Великою Ложею Італії. За деякими даними, в Одесі в Майстри посвячено одного із ректорів місцевих вузів.

Орден святого Станіслава Заснована польським королем Станіславом Августом Понятовським в середині VVIII ст. З 1999 р. на теренах України функціонує пріорат

 

Міжнародний проєкт "(не)відомі українці" ред.

На замовлення Міністерства інформаційної політики України для безкоштовного розповсюдження (вручення дипломатам, членам офіційних зарубіжних делегацій з метою популяризації нашої держави у світі) видавництво Саміт-Книга видрукувало перший том белетризованого довідника "(не)відомі українці, які змінили світ" (2019). Минуле України, на жаль, склалося так, що ми впродовж століть не мали ані власної державності, ані автентичного громадянства. Тому більшість талановитих вихідців з дніпровських теренів увійшли в історію під прапорами інших країн. Даний проєкт має нівелювати історичну несправедливість (у планах – не лише чергові томи, а й англомовна версія).

Відбулися презентації (закордонним, як і участі в Міжнародних книжкових виставках, завадив covid19), зокрема, у Верховній Раді України [1] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці [2] [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.], Укрінформі [3] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], [4] [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.], Photonew.ukrinform [5], на Українському радіо «Культура» [6], в газеті «Голос України» [7] [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.], низці обласних центрів.

13 лютого 2020 року президент України в Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського зустрівся з молодими ученими, удостоєними премій за досягнення в різних сферах науки й техніки, котрим він вручив і вищезгаданий довідник [8] [Архівовано 21 квітня 2020 у Wayback Machine.].

Взяла книга участь у Всеукраїнській акції з промоції читання [9] [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.], [[3]].

Участь в книжкових виставках ред.

Державна бібліотека України для юнацтва — «Україна. Євросоюз. Молодь» [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (2009)

[10] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] X Всеукраїнська виставка-форум "Українська книга на Одещині"– диплом I ступеня; каталог, стор. 97 (2009)

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського — «Україна в нас єдина» [Архівовано 26 серпня 2012 у Wayback Machine.] (2010)

Чернівецький центр європейської інформації — «Європа, загальне надбання»" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (2011).

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — «Подорожуючи Україною» [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (2016)

Національна бібліотека ім. Ярослава Мудрого - "До Дня Незалежності України»" [11] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] Стор. 1, позиція 3(2021).

Нагороди і відзнаки ред.

  • Переможець IX Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2007» в номінації довідкових видань (спільно зі співавтором Миколою Сухомозським, чоловіком) .
  • Диплом I ступеня на X Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині» (2009).

Посилання ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ https://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_українська_енциклопедія [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]]]
  3. ↑ Морі, Євгеній (21 січня 2021). Читай-досягай: стартувала всеукраїнська акція з промоції читання. Суспільне. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аврамчук_Надія_Павлівна&oldid=35913261