Нагорода Марселя Гроссманна
міжнародна нагорода в галузі гравітаційної фізики і астрофізики, що вручається ICRANet раз на три роки, починаючи з 1985
Нагорода Марсе́ля Гро́ссманна (англ. Marcel Grossmann Award) — міжнародна нагорода, що присуджується ICRANet[en] ученим та науковим колективам, які працюють в галузі фізики гравітації та астрофізики, один раз на три роки, починаючи з 1985 року[1]. Нагорода присвячена пам'яті швейцарського математика Марселя Гроссманна і виконується у вигляді срібної скульптури. Вона вручається на міжнародному семінарі із загальної теорії відносності під назвою «Гроссманнівська конференція», що проводиться кожних три роки[2].
| Нагорода Марселя Гроссманна Marcel Grossmann Award  | |
|---|---|
-Portrait-Portr_01239.jpg) | |
| Рік заснування | 1985 |
| Останнє нагородження | 2021 |
| icra.it/mg/awards/ | |
Лауреати ред.
- 1985:
Абдус Салам, Вільям Фейрбанк[en] та Ватиканська обсерваторія - 1989: Джон Арчибальд Вілер, Хаякава Сатіо[de] та Університет Західної Австралії
- 1991: Стівен Гокінг, Мінору Ода та Дослідницький інститут теоретичної фізики Університету Хіросіми (англ. Research Institute for Theoretical Physics (RITP) of Hiroshima University)
- 1994: Джеймс Вілсон (англ. James R. Wilson), Субрахманьян Чандрасекар та Космічний телескоп «Габбл»
- 1997: Тулліо Редже[en], Френсіс Еверітт[en] та Єврейський університет в Єрусалимі
- 2000: Сесіл Девітт Моретт[en], Ріккардо Джакконі, Роджер Пенроуз, Брайс Девітт та Сольвеївські інститути фізики та хімії (фр. Solvay Instituts Internationaux de Physique et de Chimie)
- 2003: Івон Чоке Брюа, Джеймс В. Йорк[en], Юваль Неєман та Бразильський центр фізичних досліджень (CBPF)[pt][3].
- 2006: Джордж Койн[en], Рой Керр, Йоахім Трюмпер[de], Вільний університет Берліна[4].
- 2009: Яан Ейнасто, Крістін Джонс Форман[en], Майкл Крамер (англ. Michael Kramer) та Інститут вищих наукових досліджень[5].
- 2012: Халатников Ісаак Маркович, Філіппо Фронтера[it], Вільям Девід Арнетт[en] та Університетський центр AlbaNova[sv][6]
- 2015: Мартін Ріс, Синай Яків Григорович, Кенічі Номото[de], Сачіко Цурута[de], Лі Цзундао, Чженьнін Янг та Європейське космічне агентство[7]
- 2018: Лайман Пейдж, Сюняєв Рашид Алійович, Шинтан Яу та Наукове об'єднання «Planck» і Лабораторія експериментальної фізики Хансена[en][8].
- 2021: Димитріос Христодулу, Цві Піран, Герард 'т Гофт, Стівен Вайнберг та НВО ім. С. О. Лавочкіна й Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка[9]
Примітки ред.
- ↑ Marcel Grossmann Awards [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Marcel Grossmann meetings [Архівовано 20 жовтня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ MG10 Marcel Grossmann awards. Rio de Janeiro 2003 [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ MG11 Marcel Grossmann awards. Berlin 2006 [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ MG12 Marcel Grossmann awards. Paris 2009 [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ MG13 Marcel Grossmann awards. Stockholm 2012 [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ MG14 Marcel Grossmann awards. Rome 2015 [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ MG15 Marcel Grossmann awards. Rome 2018 [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ 2021 Marcel Grossmann Awards Announced - IAS News. Institute for Advanced Study (англ.). 9 липня 2021. Процитовано 22 серпня 2022.
Посилання ред.
- Премія на сайті ICRANet [Архівовано 28 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Премія на сайті італійського відділення ICRANet [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)