Василь Всеволодович Навротський (12 лютого 1948, Миргород) - радянський і український оперний співак (бас), педагог. Народний артист України (2011), професор (2011). Лауреат Республіканського конкурсу вокалістів у Києві (1968) та Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. і. Глінки у Вільнюсі (1971, 4-а премія), Всесоюзного огляду-конкурсу творчої молоді (сезони 1973-1974 і 1976-1977 років), Куйбишевської обласної премії імені Ленінського комсомолу (1977).

Навротський Василь Всеволодович
Основна інформація
Повне ім'я Василь Всеволодович Навротський
Дата народження 12 лютого 1948(1948-02-12) (76 років)
Місце народження Полтава,
Національність українець
Професії оперний співак, педагог
Жанри опера
Колективи Одеський національний академічний театр опери та балету
Звання Народний артист України

Біографія

ред.

народився 12 лютого 1948 року в Миргороді. У 1972 році з відзнакою закінчив Одеську державну консерваторію імені А. В.Нежданової по класу професора Е. Н. Іванова, був запрошений в Куйбишевський (нині — Самарський) державний театр опери та балету, де виконав близько тридцяти партій. У 1979-1991 роках-соліст Дніпропетровського державного театру опери та балету

У 1979 і 1982 роках брав участь у всесоюзних фестивалях молодих оперних співаків у Мінську. У 1985 році отримав звання Заслуженого артиста Української РСР. У 1991 році запрошений на роботу в Одеську державну консерваторію імені А.В. Нежданової, в 1992-2002 роках — завідувач кафедри оперної підготовки, в 2002-2011 роках — доцент, з 2011 року — професор кафедри сольного співу. У 1997-2000 роках працював у Штутгартському театрі опери та балету. У 2011 році отримав звання Народного артиста України. З квітня 2003 року по січень 2005 року — директор і художній керівник, а в 2011-2014 роках — художній керівник Одеського національного академічного театру опери та балету.


Лiтература

ред.
  • Навротський Василь Всеволодович|Н. Ф. Семененко
  • Н. Ф. Семененко. Навротський Василь Всеволодович // Українська музична енциклопедія. — К. : Вид-во ІМФЕ, 2016. — Т. 4. — С. 13. — 552 с. — ISBN 978-966-02-8075-5.

Посилання

ред.