Навольський Антін Йосипович
Антін Йосипович Навольський (1894, Зозулинці, Австро-Угорщина — 1965, Товсте, УРСР) — український релігійний діяч, військовик УГА.
| Антін Навольський | |
|---|---|
| Антін Йосипович Навольський | |
| Народився |
1894[1] Зозулинці, Австро-Угорщина |
| Помер |
1965 Товсте, Україна |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | клірик |
| Alma mater | Львівський університет, Станиславівська греко-католицька семінарія |
| Конфесія | греко-католицькі церкви[1] |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Закінчив Кіцманську гімназію, ветеринарний факультет Львівського університету (навчання перервала Перша світова війна), Станиславівську греко-католицьку семінарію.
У 1918 році вступив до УГА. У часі україно-польського конфлікту за Львів отримав тяжке поранений. До 1922 року перебував у таборі для полонених старшин УГА в Тухолі.
У 1930 році висвячений єпископом Григорієм Хомишиним, котрий його призначив на парафію Товстого. У селищі за його сприяння розпочали будівництво кам'яної церкви за проєктом земляка та архітектора Яна Зубжицького-Сас.
У червні 1941 року змушений був переховуватися від НКВС. У роки нацистської окупації стримував людей від погромів та видачі євреїв окупантам та їхнім поплічникам. У 1944—1945 роках під час поширення антипольської акції УПА на Поділля, закликав до припинення братовбивчого конфлікту і стримував жорстокість по відношенню до польських сусідів.
У часи войовничого атеїзму змушений з УГКЦ перейти у православ'я. У 1950-х роках за вказівкою комуністичної влади храм Архістратига Михаїла закрили, але попри все священник продовжував нелегально проводити Богослужіння аж до смерті.
Нагороди ред.
- Праведник народів світу (1993)[2].
Примітки ред.
- ↑ а б The Righteous Among the Nations Database
- ↑ Степаненко, О. Отець Антон Навольський: «Роби добро та не чекай винагород…» (фото) [Архівовано 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Золота пектораль. — 2014. — 18 лютого.
Джерела ред.
- Бердиховська, Б. Україна: люди і книжки [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Київ: Київська історична серія, 2009. — С. 8, 10, 17, 19—26, 28, 32, 34—38.
- Дутчак, С. Отець Антон Навольський: «Роби добро та не чекай винагород...» // Колос. — 2014. — № 28—29 [Архівовано 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (4 квітня). — С. 2. — (Постаті).
- Савчук, Г. Отець Антон Навольський: «Роби добро та не чекай винагород» // Свобода. — 2014. — № 22 (14 берез.). — С. 5.
- Степаненко, О. Отець Антон Навольський: «Роби добро та не чекай винагород…» (фото) [Архівовано 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Золота пектораль. — 2014. — 18 лютого.
- Отець Антон Навольський: «Роби добро та не чекай винагород» [Архівовано 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Громадська організація «Гельсінська ініціатива — ХХІ». — 2014. — 6 лютого.